1. Видача заробітної плати; матеріальної допомоги;
2. Видача сум під звіт на господарські і командировочні витрати і інше.
Підзвітними особами є працівники даної установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.
Готівка видається під звіт з каси установи тільки за дозволом керівника установи і лише у разі відсутності заборгованості за раніше отримані аванси.
Згідно з Порядком ведення касових операцій розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна особа повинна відзвітувати за отримані підзвітні суми не пізніше наступного робочого дня після їх видачі (за службовими відрядженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). У противному разі готівка, видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси (в повній сумі, виданій під звіт, або в сумі, не підтвердженій авансовими звітами), наступного дня після закінчення зазначених вище термінів включається розрахункове до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється з встановленим лімітом залишку готівки в касі.
Основна маса авансів видається під звіт на службові відрядження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.
Порядок оплати службових відряджень встановлено Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 № 165) та постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.99 № 663 з подальшими змінами.
Термін відрядження в межах України визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.
За відрядженнями виплачуються добові в єдиній сумі — 18 грн. за кожний день перебування у відрядженні (включаючи день від'їзду та приїзду) незалежно від статусу населеного пункту. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи працівника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.
За наявності підтверджувальних документів установою відшкодовуються витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, але не більше 50 грн.
За бронювання місця в готелях відшкодовується плата в розмірі не більше 50% його вартості за добу згідно з поданими підтверджувальними документами.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами в поїздах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзні документи.
Виплати на відрядження (крім добових) відшкодовуються лише за умови наявності підтверджувальних документів в оригіналі.
Термін відрядження працівника за кордон визначається також керівником установи, але не може бути більше 60 календарних днів.
Аванс відрядженому працівникові за кордон видається в національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовлені реальними потребами в країні перебування.
Перерахунок граничних норм добових (до 160 грн. за добу) у долари США здійснюється за прогнозним офіційним курсом обміну національної валюти України до долара США на поточний рік.
Наприклад, норма добових — 160 грн. Прогнозний офіційний курс обміну гривні до долара США на поточний рік — 5,30. Перерахунок:
160 грн. : 5,30 = 30,19 дол. США.
За час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовується більш широкий спектр витрат, а саме витрати:
а) на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;
б) на оплату рахунків за проживання в готелях, включаючи витрати на харчування і побутові послуги;
в) на оплату телефонних рахунків;
г) на оформлення закордонних паспортів, віз, обов'язкове страхування тощо.
При відрядженні у межах України та за кордон за працівником зберігається місце роботи та середній заробіток за час відрядження, включаючи час перебування в дорозі.
При відрядженні в межах України та за кордон державних службовців і працівників бюджетних установ встановлено додаткові обмеження витрат відповідно до чинного законодавства.
У бухгалтерії здійснюється арифметична перевірка авансових звітів, а також перевірка правильності оформлення документів і витрачання коштів за призначенням. Керівник установи зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених авансових звітів.
У разі неподання в строк авансових звітів або неповернення в касу невикористаних авансів бухгалтерія має право здійснювати утримання цієї заборгованості із заробітної плати осіб, які отримали аванси, з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.
Розрахунки з підзвітними особами обліковуються на активному субрахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформляються такими бухгалтерськими записами:
| Зміст операції | Д-т | К-т |
| 1.Видача авансу | 372 | 301,302 |
| 2. На суму поданого авансового звіту про витрачання коштів, отриманих під звіт: | 23, 80, 81 | 372 |
| 3. Повернення в касу невикористаного залишку авансу | 301, 302 | 372 |
| 4. Утримання невикористаного залишку авансу із заробітної плати | 661 | 372 |
(додаток №)
На практиці субрахунок № 372 може бути активно-пасивним. Дебетове його сальдо відображається в активі балансу, а кредитове показується в пасиві балансу за статтею «Розрахунки з іншими кредиторами».
Тема 3. Облік розрахунків з оплати праці. Матеріальне стимулювання персоналу підприємства.
Оплата праці (заробітна плата) – це винагорода в грошовій або натуральній формі, яка повинна бути виплачена роботодавцем найманому працівникові за виконану ним роботу. Розмір цієї винагороди визначено трудовим договором між працівником і власником або уповноваженою ним особою.
(додаток №)
Однак витрати підприємства, пов’язані з використанням найманої робочої сили, не обмежуються тільки виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством і включені до його облікового складу. З одного боку, підприємство для виконання певних робіт за потребою може залучати фізичних осіб (що не перебувають у трудових відносинах з підприємством і, відповідно, не включені до його облікового складу) й оплачувати їхню працю за договорами цивільно-правового характеру. З іншого боку, крім власне заробітної плати, працівникам можуть виплачувати різні види надбавок і доплат, премій, компенсацій тощо. У свою чергу, підприємство зобов’язане утримувати із заробітної плати працівників прибутковий податок і збори (внески) на пенсійне та всі види соціального страхування, а також деякі інші суми, встановлені законодавством або угодою між працівником і роботодавцем.
Отже, між підприємством і його працівниками постійно здійснюються розрахунки, більшість з яких пов’язані з оплатою праці. Як і будь-які інші господарські операції, ці розрахунки повинні бути відображені в бухгалтерському обліку.
Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємство здійснює на пасивному рахунку № 66 «Розрахунки з оплатипраці» за субрахунками:
661 «Розрахунки за заробітною платою»,
662 «Розрахунки з депонентами».
По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і до даткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету –– утримання із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків:
23 «Виробництво», 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та інші (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної плати премій, які виплачуються із фонду оплати праці);
652 «По соціальному страхуванню» (на суму допомоги по
соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та ін.
Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків:
641 «Розрахунки за податками» (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню до бюджету);
651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримані збору до Пенсійного фонду);
653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття);
685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму утримань за виконавчими листками) та ін.
Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».
На суму депонованої заробітної плати роблять запис по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 662 «Розрахунки з депонентами». В подальшому, при виплаті працівникам заробітної плати, зарахованої раніше на рахунок депонентів, роблять запис по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» в кореспонденції кредитом рахунка 30 «Каса».
Сума депонованої заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». Перерахування зазначеної суми до бюджету відображається записом по дебету рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».
Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках, які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.
Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером.
Схема відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата».
| № п/п |
Найменування господарської операції | Бухгалтерська проводка | |
|
|
| Дт | Кт |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів ро бітникам основного і допоміжного виробництв та ін . | 23 | 661 |
| 2 | Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу. | 91,92 | 661 |
| 3 | Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів. | 39 | 661 |
| 4 | Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції. | 93 | 661 |
| 5 | Нарахована оплата, пов‘язана з виправленням браку прдук ції. | 24 | 661 |
| 6 | Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств. | 92,93, 94 | 661 |
| 7 | Нараховані суми оплати праці, пов‘язані з операціями по вибуттю (реалізації) основних засобів. | 972 | 661 |
| 8 | Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.). | 652 | 661 |
| 9 | Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок підприємства. | 92 | 661 |
| 10 | Нараховані суми оплати праці робітникам основного виробництва. | 23 | 661 |
| 11 | Нараховані суми оплати праці (премії) за рахунок Фондів економічного стимулювання, Фондів спеціального призначення і доплат. | -- | -- |
| 12 | Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування. | 48 | 661 |
| 13 | Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів. | 47 | 661 |
| 14 | Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо). | 65 | 661 |
| 15 | Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством. | 23,91, 92 | 661 |
| 16 | Депонована заробітна плата | 661 | 662 |
| 17 | Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов‘я зану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо. | 991 | 661 |
| 18 | Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата) | 30 | 661 |
| 19 | Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками. | 661 | 30 |
| 20 | Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття. | 661 | 641 |
| 21 | Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду. | 661 | 651 |
| 22 | Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1% | 661 | 685 |
| 23 | Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. | 661 | 372 |
| 24 | Сплачено за подарунки. | 68 | 31 |
| 25 | Видані подарунки працівникам підприємства, речові призи та матеріальна допомога (придбані з урахуванням ПДВ): а) що не перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати в розрахунку за рік: | ||
| - видані подарунки працівникам підприємства | 661 | 68 | |
| - списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства. | 48 | 661 | |
| - нарахування на вартість подарунків до Пенсійного фон ду 32% . | 91 | 651 | |
| б) що перевищують 12 мінімальних розмірів заробітної плати у розрахунку за рік: | |||
| - видані подарунки працівникам підприємства | 661 | 68 | |
| - списана вартість подарунків за рахунок коштів підприємства | 48 | 661 | |
| - нарахування на вартість подарунків, речових призів та матеріальну допомогу | 91 | 651 | |
| - прибутковий податок (у складі сукупного оподатковуваного доходу працівника за місяць | 661 | 641 | |
| - відрахування із сукупного оподатковуваного доходу (750грн. +300грн.)*2% - до Пенсійного фонду | 661 | 651 | |
| - збір на випадок безробіття (750грн.+300грн.)*0,5% | 661 | 65 | |
Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.
Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).
Почасова заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.
При погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.
загальний заробіток робітника
К = --------------------------------------------------- , де
sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn))
n1, n2, ... , nn - часова тарифна ставка n-го робітника
m1, m2, ..., mn - відпрацьована кількість робочого часу робітником
Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітників бригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток.
Облік розрахунків по обов'язковому державному
соціальному страхуванню на випадок безробіття.
Постановою Верховної Ради України від 02.03.2000 № 1533-111 прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 1 січня 2001 р.
Соціальне страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення:
§ допомога по безробіттю, у тому числі одноразова виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
§ допомога при частковому безробіттю (вимушеному тимчасовому скороченню нормальної або встановленої законодавством тривалості робочого часу, перерв в отриманні заробітку або скороченню його розміру у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру);
§ матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
§ матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному і непрацездатним особам, що знаходяться на його утриманні;
§ допомога по працевлаштуванню, у тому числі надання роботодавцю дотації на створення робочих місць;
§ допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, що знаходиться на його утриманні.
Управління страхуванням на випадок безробіття здійснюється Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік:
§ для роботодавця — в процентах до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
§ для найманих працівників — у процентах до суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
§ для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності — в процентах до суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на соціальне страхування на випадок безробіття платники сплачують одночасно з одержанням коштів в установах банку на виплату заробітної плати і зараховуються на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Облік розрахунків по внесках на соціальне страхування на випадок безробіття підприємство (платники внесків) веде на рахунку 653 «За страхуванням на випадок безробіття». На суму нарахованих внесків у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 653 «За страхуванням на випадок безробіття» і дебету рахунків:
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму внесків, визначених до основної і додаткової заробітної плати, нарахованої працівникам);
661 «Розрахунки за заробітною платою» (на суму внесків, утриманих із заробітку працівників).
Перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття відображається платниками збору по дебету рахунка 653 «За страхуванням на випадок безробіття» в кореспонденції з кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках».
Облік розрахунків по обов'язковому державному пенсійному страхуванню
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставки збору на
пенсійне страхування в таких розмірах:
Для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських організацій, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників,–– 32% від фактичних витрат на оплату праці працівників, які вилучають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат (у тому числі в натуральній формі), а також винагород, які виплачуться громадянам за виконання робіт згідно з цивільно-правовими договорами, крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та
виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для позначення пенсій.
Облік розрахунків по обов'язковому державному соціальному страхуванню
Порядок нарахування, витрачання та обліку розрахунків по збору на обов'язкове державне соціальне страхування регламентується Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування», інструкцією про порядок надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженою Правлінням Фонду соціального страхування України.
Згідно з Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування», ТОВ “Авто-Лайф” використовує працю найманих працівників, ставка збору в фонд соціального страхування встановлена у розмірі 2,9%, в фонд соціального страхування від нещасного випадку –– 1,05% від об'єкта оподаткування.
В бухгалтерському обліку на суму збору на соціальне страхування роблять запис:
Д-т рах. 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму збору, визначеного до основної і додаткової заробітної плати та інших виплат, що включаються до фондів оплати праці)
К-т рах. 652 «За соціальним страхуванням».
(додаток № 13-17)
Тема 4. Облік запасів.
Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:
§ утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
§ знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
§ утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо
існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:
§ сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг,
обслуговування виробництва й адміністративних
потреб;
§ незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;
§ готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;
§ товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
§ малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;
Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
§ суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),
§ суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;
§ суми ввізного мита;
§ суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;
Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.
Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):
§ понаднормативні втрати і недостачі запасів;
§ відсотки за користування позиками;
§ витрати на збут;
§ загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.
Облік надходження виробничих запасівСинтетичний облік наявності і руху виробничих запасів на ТОВ “Авто-Лайф” ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:
201 «Сировина й матеріали»,
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,
203 «Паливо»,
204 «Тара й тарні матеріали»,
205 «Будівельні матеріали».
206 «Матеріали, передані в переробку»,
207 «Запасні частини»,
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,
209 «Інші матеріали».
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки (додаток №18-23), по кредиту — витрати на виробництво, вибуття запасних частин, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки (додаток №24-36).
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах. (додаток №37,38)
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.
Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей або оформляється прибутковим ордером , якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику –– у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).
Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних(додаток №18). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва
(обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка
виписується цехом-здавальником або іншим підрозділом.
Синтетичний облік придбаних запасів –– на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках, обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).
Наприкінці місяця вартість запасів списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).
У бухгалтерському обліку роблять записи:
1) на покупну вартість запасів (без ПДВ):
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;
3) на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками)
К-т рах. 31 «Рахунки в банках».
Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:
1. на суму, перераховану
постачальнику в оплату відпускної вартості виробничих запасів, що
підлягають поставці (без ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками):
К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;
2. на суму оплаченого ПДВ:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;
3. одночасно на суму податкового кредиту по ПДВ:
Д-т рах. 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”
К-т рах. 644 «Податковий кредит»;
4. на оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених запасів за покупною вартістю:
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
0 комментариев