Навигация
Поняття, умови визнання, оцінка та класифікація дебіторської заборгованості
36711
знаков
2
таблицы
0
изображений
3. Поняття, умови визнання, оцінка та класифікація дебіторської заборгованості
У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.
Необхідною умовою нормальної діяльності будь-якого підприємства є становлення господарських відносин між ним та покупцями, постачальниками тощо.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним. Але на відміну від українських П(С) БО, МСБО не передбачають єдиного стандарту, що регулює порядок обліку і відображення у звітності дебіторської заборгованості. Питання щодо обліку дебіторської заборгованості регулюються декількома міжнародними стандартами, серед яких: МСБО 1 «Подання фінансових звітів», МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».
За даними таблиці, наведеної в додатку 1, можемо зазначити, що облік дебіторської заборгованості в Україні регулюється чітко визначеним нормативом – П(С) БО 10, положення якого в певній мірі відрізняються від запропонованих у міжнародних стандартах. Ці відмінності викликані, в першу чергу у зв’язку з національними та економічними особливостями, що склалися в Україні.
Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об’єктивність інформації, пов’язаної з дебіторською заборгованістю. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами.
При визначенні та класифікації дебіторської заборгованості в зарубіжній та українській практиці не існує явних розбіжностей. Як за кордоном, так і у вітчизняному обліку, під дебіторською заборгованістю компанії розуміють зобов'язання покупців чи інших контрагентів бізнесу перед компанією, наприклад, по виплаті грошових коштів за продані товари, продукцію, виконані роботи чи надані послуги.
Щоб покращити методику обліку розрахунків з дебіторами, передусім необхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.
Уточнення вимагає визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки, як видно з таблиці 1, згідно з П(С) БО 10, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю. На нашу думку, утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов’язувати з доходом, оскільки дохід вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут немає. Вважаємо, що ці пропозиції повинні бути взяті до уваги при подальшому вдосконаленні нормативної бази.
Відповідно до Концептуальної основи, складання та подання фінансових звітів передбачає використання однієї з чотирьох видів вартості: історичної, поточної, вартості реалізації та теперішньої. Згідно з національними стандартами, поточні зобов’язання оцінюються за сумою погашення, тобто за вартістю реалізації. Проте не до всіх видів поточних зобов’язань доцільно застосовувати таку вартість. Зокрема, зобов’язання за короткостроковими позиками можна оцінювати за теперішньою вартістю, заборгованість перед бюджетом – за вартістю реалізації, заборгованість за товари, роботи, послуги – за поточною вартістю.
Важливо вдосконалювати методику визначення суми резерву сумнівних боргів. На нашу думку, потрібно внести зміни в діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Практика показує, що більшість акціонерних підприємств, (зокрема і ЗАТ «рівне-Борошно»), звітність яких є обов’язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, оскільки:
– це вимагає вилучення з обороту коштів, що можуть бути задіяні в інших сферах діяльності;
– суми, які резервуються, не включаються до валових витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає на зменшення податку на прибуток;
– підприємства не хочуть нести додаткові трудові витрати на створення цього резерву.
Для забезпечення виконання принципу бухгалтерського обліку «обачності» і зближення бухгалтерського і податкового обліку пропонуємо внести зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в яких би зазначалося, що суми резерву сумнівних боргів відносяться до валових витрат.
Також, до однієї з проблем обліку дебіторської заборгованості можна віднести її розкриття у фінансовій звітності. Зокрема, згідно П(С) БО 1, у Балансі повинні розкриватися такі статті:
– довгострокова дебіторська заборгованість;
– дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
– дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;
– дебіторська заборгованість за виданими авансами;
– дебіторська заборгованість з нарахованих доходів;
– дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків;
– інша поточна дебіторська заборгованість.
Даний перелік є досить розширеним, проте не зовсім корисним, оскільки користувачам потрібна загальна сума заборгованості для підприємства, а не в розгорнутому вигляді. Тому для покращення обліку дебіторської заборгованості, потрібно в даному випадку звернутися до міжнародних стандартів та внести зміни до П(С) БО 1, зокрема потрібно згорнути всі статті дебіторської заборгованості за винятком дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, оскільки на неї нараховується резерв сумнівних боргів, в одну статтю: «За розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість».
Похожие работы
... формування фінансової звітності безперервно діючого підприємства. Принцип періодичності припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності. За П (С) БО 1 звітний період складає календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою. Передбача ...
... до сьогоднішнього дня ще не створилася стала законодавча нормативна база, як б задовольняла всі групи користувачів. 1.3 Огляд літературних джерел Розкриваючи тему курсової роботи «Методика і техніка складання фінансової звітності підприємства та її аналіз» був вивчений великий обсяг літератури. У більшому ступені робота ґрунтувався на нормативних документах, а саме на Положення (стандарти) ...
... за договором у рахунок оплати продукції, товарів, робіт, послуг, як "фінансового векселя" не змінить загального підходу до оцінки дебіторської заборгованості, що відповідно до пункту повинна бути дорівнює вартості одержуваного, але не переданого майна. РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ У ТОВ «АФЕНИ» 3.1 Коротка економічна характеристика ТОВ «АФЕНИ» та його облі ...
... ість облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного та аналітичного обліків; - перед складанням річного звіту здійснюють повну інвентаризацію. Розділ 2 Характеристика основних форм бухгалтерської звітності 2.1. Баланс підприємства Порядок заповнення першої форми фінансової звітності регулюється положенням (стандартом ...
0 комментариев