Навигация
Розрахунок вторинних відстійників
30574
знака
2
таблицы
5
изображений
5.2 Розрахунок вторинних відстійників
Вторинні відстійники влаштовуються для затримання активного мулу, який поступає разом з очищеною водою із аеротенків.
Запроектовано горизонтальні вторинні відстійники.
Вторинні відстійники розраховані по гідравлічному навантаженню з врахування концентрації активного мулу в аеротенку а, його мулового індексу І та концентрації активного мулу в освітленій воді аt за формулою:
, (5.19)
де 
- коефіцієнт використання об’єму, залежить від типі відстійника, для горизонтальних приймається 0,45;
- глибина проточної частини відстійника (приймаємо 2,5 м);
а – концентрація активного мулу в аеротенку (приймається не більше 3 г/л [1]);
аt – концентрація мулу в освітленій воді (приймається не менше 10 мг/л [1]);
J – муловий індекс, J = 72,9 см3/г (по [1]);
м3/(м3*год).
Приймаємо 4 відділення вторинного відстійника.
Площа одного відстійника розраховується за формулою:
(5.20)
де n – кількість відстійників;
м2.
Довжину одного відділення відстійника визначаємо за формулою:
L = F/B = 259,5 / 6 = 42,3 м.
Остаточно приймаємо вторинний горизонтальний відстійник з 4 відділеннями шириною 6 м та довжиною L = 42 м.
6. Розрахунок споруд для дезинфекції стічної води
6.1 Розрахунок хлораторної установки
Дезинфекцію стічних вод проводять для винищення патогенних мікробів, які містяться в воді, та усунути небезпеку зараження водойми цими мікробами при випуску в неї очищених стічних вод.
Дезінфекція стічних вод може проводитись різними способами, але найбільш розповсюдженим є хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості хлору або хлорного вапна, гіпохлорита натрію.
Оскільки рідкий хлор розчиняється в воді погано, тому використовують хлор-газ.
Згідно з [1] доза активного хлору приймається для повністю очищеної стічної води 3 г/м3.
Потужність хлораторної установки визначається за максимальною витратою стічних вод та дозою хлору.
Витрата хлору за одну годину при максимальній витраті стічних вод:
(6.1)
де Дхл – доза активного хлору, приймаємо 3 г/м3 [1];
Qмаск.год. – максимальна годинна витрата стічних вод;
кг/год.
Витрата хлору за добу:
(6.2)
де Qдоб – добова витрата стічних вод (Qдоб = 24600 м3/доб);
кг/доб.
В хлораторній типу 901-3-16/70 передбачено установку (рис.3) з двома хлораторами типу ЛОНИИ-100 (рис.4) з наступними характеристиками: продуктивність – 5 кг/год, кількість хлораторів – 2, місткість складу хлору 1,3-8 т, площа хлораторної – 15х6 м2.
Установки для знешкодження рідким хлором проектуються з відбором хлором з стандартних сталевих балонів.
Кількість балонів-випаровувачів для забезпечення отриманої потужності за 1 годину:
(6.3)
де Sбал – зйом хлору з одного балону (приймаємо 0,7 кг/год);
балонів.
Приймаємо балони об’ємом 40 л, які містять 50 кг рідкого хлору. Для контролем за витратою хлору передбачаємо 1 ваги марки РП-500-П3(м), на яких можна розмістити 6 балонів.
За добу буде витрачено 73,8:50 = 1,48 балону. Запасу хлору вистачить на 6:1,48 = 4 доби. У приміщенні хлораторної розміщаються хлоратори ЛОНИИ-100 і 2 балони з хлором.
З хлоратору хлорна вода поступає в змішувач разом із стічною водою.
Цей змішувач складається із підводящого розтруба, горловини і відводящого розтруба. Бокові стінки вертикальні, дно має ухил в сторону руху води. Внаслідок звуження перетину та різкої зміни ухилу дна в відводящому розтрубі виникає гідравлічний приток, завдяки якому і протікає інтенсивне змішування хлорної води зі стічною водою.
1 – ваги; 2 – балони з рідким хлором; 3 – проміжний балон; 4 – хлоратор; 5 – ежектор.
рис.3 – схема хлораторної установки.
1 – запірний вентиль; 2 – фільтр; 3 – манометр високого тиску; 4 – редуктор; 5 – манометр низького тиску; 6 – регулюючий вентиль; 7 – ротаметр; 8 – змішувач; 9 – дозуючий бак; 10 – ежектор.
рис.4 – схема хлоратора ЛОНИИ -100.
Приймаємо змішувач типу "лоток Паршаля", основні характеристики якого наступні: пропускна здібність – 7000-32000 м3/доб, ширина горловини – 500 мм, ширина підводящого лотка – B = 600 мм, довжина лотка L = 6,1 м, загальна довжина змішувача – L1 = 13,63 м, втрати напору Dh = 0,2 м.
1 – подача хлорної води.
Рис.5 – Змішувач типу " лоток Паршаля".
6.2 Розрахунок контактного резервуару
Для забезпечення контакту хлору з стічною водою запроектуємо контактні резервуари по типу горизонтальних відстійників без скребків з ухилом днища 0,05. В контактних резервуарах стічна вода змішується з хлорною водою на протязі 30 хвилин. При цьому також враховується і той час, впродовж якого вода контактує з хлором, яка знаходиться в каналах, трубах, які відводять її у водойму.
Об’єм контактного резервуару розраховується за формулою:
(6.4)
де Т – тривалість контакту хлору з водою, Т = 20 хв.;
м3.
Приймаємо 1 контактний резервуар.
Довжина контактного резервуару при швидкості руху води v = 10 мм/с:
м. (6.5)
Площа живого перетину:
м2. (6.6)
При робочій глибині Н = 3 м та ширині секції b = 6 м кількість секцій:
секції.
Фактична тривалість контакту стічної води з хлором в годину максимального притоку:
год = 26,4 хв.
За визначеними даними приймаємо контактний резервуар типу 902-1-23-1 з наступними характеристиками: кількість секцій – 2, глибина робочої частини – 3,2 м, ширина однієї секції – 6 м, довжина – 18 м, робочий об’єм – 660-1100 м3.
Похожие работы
... та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення. Розділ 3. Екологічні проблеми водоспоживання та водовідведення та шляхи їх подолання 3.1 Методики фільтрації води та їх використання при водоспоживанні та водовідведенні 3.1.1 Фільтрування Фі ...
... властивості системи загалом. 1.2 Основні екологічні проблеми забруднення стічних вод Основними джерелами забруднення стічних вод являються всі підприємства, що знаходяться на території міста, населені пункти та об’єкти різного напряму виробництва. В каналізаційну систему скидаються шкідливі речовини, які потребують повного вилучення для скиду в повному обсязі очищених стічних вод у водний ...
... чної оцінки. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу – проведено гігієнічну оцінку і вивчені закономірності третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень. Доведено, що використання в очисних каналізаційних спорудах біологічних ставів з вищими водяними рослинами значно ...
... загальних стадій: накопичення стоків, їх обробка, розділення рідкої і твердої фаз, остаточне очищення води, обезводнення осаду. Розглянемо технологію очищення нікельмістких стічних вод на підприємстві. Очищення стічних вод від нікелю проводиться на гальванокоагуляційній установці, в основу принципу якої покладена цементація іонів нікелю, присутніх в стічних водах, на поверхні залізної стружки. ...
0 комментариев