Непрямі витрати на виробництво деталі „Шток редуктора”

3.3 Непрямі витрати на виробництво деталі „Шток редуктора”

В склад непрямих витрат на виробництво продукції входять такі витрати:

1) Витрати, які пов'язані з експлуатацією технологічного обладнання.

витрати на поточний ремонт обладнання.

2) Амортизаційні відрахування на обладнання яке задіяне у технологічному процесі.

3) Витрати, пов'язані із зносом малоцінних та швидкозношуваних інструментів, які використовуються при експлуатації і ремонті обладнання технологічного процесу.

4) Витрати пов'язані з управлінням виробництва.

5) Інші витрати.

Також, визначаються витрати, які пов'язані із експлуатацією технологічного обладнання та витрати, пов'язані з ремонтом цього обладнання. Ці витрати включають в себе:

1) Основну та додаткову заробітну плату допоміжних робітників, які обслуговують дане технологічне обладнання.

2) Вартість допоміжних матеріалів та запасних частин.

Для визначення заробітної плати допоміжних робітників, трудомісткість обслуговування та ремонту обладнання вибираємо з заводських даних №2,№4. Тоді трудомісткість обслуговування складає:

Тобсл = Тобсл1 + Тобсл2 + Тобсл3

де Тобсл1,2,3,4,5,6 - трудомісткість обслуговування вибраного обладнання.

Підставивши значення у формулу, маємо:

Тобсл =4,86 + 6,48 + 6,48 = 17.82 люд/год.

Трудомісткість ремонту визначаємо за формулою:

Трем. = Трем.1 + Трем.2 + Трем.3

де Трем.1,2,3,4,5,6 - трудомісткість ремонту вибраного обладнання.

Підставивши значення, отримуємо:

Трем = 1.8 + 2.4 +2.4 = 6.6 люд/год.

Сумарну трудомісткість обслуговування та ремонту визначаємо за формулою:

Тсум = Тобсл + Трем

Підставивши значення у цю формулу, маємо:

Тсум = 17.82 + 6.6 = 24.42 люд/год.

Визначаємо основну заробітну плату допоміжних робітників за формулою:

ЗПосн = Тст · Тсум

Підставивши значення у формулу, отримуємо:

ЗПтар =5,2 · (17.82 + 6.6 ) = 126.98 грн.

Додаткову заробітну плату знаходимо за формулою:

П = ЗПосн·%П/100

Підставивши значення, отримуємо:

П = 126.98 15/100 = 19.05 грн.

Відрахування в фонд соціального страхування, зайнятості, пенсійний фонд визначаємо за формулою:

В = 0,37 · (ЗПтар + П)

Підставивши значення у формулу, маємо:

В= 0,37 · (126.98 + 19,05) = 54,03 грн.

Загальну суму витрат, пов'язаних з експлуатацією технологічного обладнання та його ремонтом визначаємо за формулою:

Вексп. = ЗПосн + П + В+ Вм

де Вм - витрати на допоміжні матеріали.

Значення Вм визначаємо за формулою:

Вм = Рвст · Км

де Рвст - встановлена потужність верстатів, необхідних для обробки даної деталі, кВт.

Км - коефіцієнт для визначення матеріальних витрат на допоміжні матеріали і запасні частини, Км=40грн

Рвст = 36,5 кВт

Підставивши значення у формулу, маємо:

Вм = 19.2 · 70 = 1344 грн.

Підставивши розрахункові значення у формулу, отримуємо:

Векспл = 126.98 + 19,05 +54,03 + 1344 = 1544.06 грн.

Визначаємо витрати, пов'язані з амортизаційними відрахуваннями на обладнання, що використовується, за формулою:

де Вб.обл. - початкова балансова вартість обладнання технологічного процесу, грн.

Значення Вб.обл. визначаємо за формулою:

Вб.обл. = ОЦобл. + ПДВ + ТЗ (4.3.1)

де ОЦобл. - оптова ціна обладнання, грн.

ОЦобл. = (3·30000)=90000 грн.

ПДВ - податок на додану вартість. Складає 20% від оптової ціни обладнання. Значення ПДВ визначаємо за формулою:

ПДВ = ОЦобл. · 0,2

Підставивши значення у формулу, маємо:

ПДВ = 90000 · 0,2 =18000грн.

ТЗ - транспортні витрати, пов'язані з доставкою обладнання. Значення ТЗ визначаємо за формулою:

ТЗ = 0,1 · (ОЦобл. + ПДВ)

Підставивши значення, отримуємо:

ТЗ = 0,1 · (90000. + 18000) = 10800 грн.

Підставивши всі розраховані значення у формулу, отримуємо:

Вб.обл. = 90000 + 18000+ 10800 = 118800 грн.

Підставивши отримане значення у формулу і враховуючи, що Nа - річна норма амортизації обладнання складає 10%, отримуємо:

Ав.обл.= 118800 ·10/100=11800 грн.

Витрати, які пов'язані із зносом малоцінних та швидкозношуваних інструментів Вінстр складають 15% від вартості обладнання, що використовується. Значення Вінстр знаходимо за формулою:

Вінстр = 0,015 · Вб.обсл

Підставивши значення у цю формулу, маємо:

Вінстр = 0,015 · 118800 = 1782 грн.

Проектування контрольно-вимірювального інструменту або

пристрою

Призначення і область застосування контрольно-вимірювального інструменту(пристрою)

Калібри - це безшкальні, контрольні інструменти, призначені у відповідності дійсних розмірів, форми і розміщення поверхонь деталей або виробів креслення.

Контроль деталей калібрами дає можливість встановити їх придатність, тобто, визначити чи знаходиться оброблювальна деталь у межах заданих максимальних і мінімальних розмірів, або їх розміри виходять за межі заданого розміру. Числове значення розмірів виготовленої деталі, поверхні, з допомогою калібрів не визначаються.

Класифікація:

І. По виду контрольованих виробів чи параметрів:

1) Гладкі

2) Різьбові

3) Шліцьові

4) Для контролю виступів, заглиблень і висоти

5) Довжини

6) Для контролю профілю обробки (шаблони)

7) Для контролю форми і взаємного розміщення поверхонь деталей

ІІ. По числу одночасно контрольованих деталей елементів

1)         По елементні ( окремі лінійні розміри чи кути)

2)         Комплексні ( для одночасного контролю декількох взаємних елементів)

ІІІ. По умові оцінювання придатності виготовлення деталі

1)         Нормальні ( придатність оцінюється на основі відчуттів)

2)         Граничні ( які обмежують максимальний і мінімальний граничні розміри деталей)

Граничні калібри для контролю валів називаються – скобами.

Область застосування калібрів:

Пробки, що контролюють отвір:

Ø до 50мм виготовляються цільними;

Ø від 50-100мм полегшені з внутрішньою протяжкою або цілі;

Ø від 100 і більше тільки з проточкою;

Повний конструкторський розрахунок параметрів КВІ(ІІ) з

оформленням ескізів та схеми розміщення полів допусків

1. По технічним вимогам креслення визначаємо граничні відхилення контрольної поверхні Ø45к6:

 

Визначаємо граничні розміри валу, найбільші і найменші діаметри:

 

де: номінальний розмір вала;

 верхнє відхилення вала,мм;

 

де: нижнє відхилення валу,мм.

 

 

2. По таблиці ГОСТ24853-81 вибираємо параметри калібр скоби:

Н1- допуск на виготовлення калібр-скоби для вала; Н1=6.

Z1- відхилення середини поля допуску на виготовлення прохідного калібра-скоби, відносно найбільшого розміру вала; Z1=9.

Y1- допустимий вихід розміру калібра-скоби за границею поля допуску: Y1=4.

3.Побудування схеми розташування полів допусків.

Будуємо схему полів допусків калібр-скоби.

4. Визначаємо розміри прохідної частини полів. Найменший розмір нової калібр-скоби:

Найбільший розмір зношеної калібр-скоби при допуску на знос Y1=4мкм рівний:

5. Найменший розмір непрохідної частини калібр-скоби:

6. Розраховуємо розміри контрольних калібрів к скобам:

  

7. Розрахунок виконавчих розмірів контрольно-вимірювального інструменту:

Позначення калібр-скоби для контролю 45к6 ГОСТ8113-0136

Dномін = 45мм.

R = 120мм; В = 18мм; Н = 100мм; S = 6мм; l1 = 15мм; l2 = 3мм; маса = 0,36кг.