Навигация
Неадаптованість навчання до психологічних, фізіологічних та індивідуальних особливостей учнів
41347
знаков
0
таблиц
0
изображений
6. Неадаптованість навчання до психологічних, фізіологічних та індивідуальних особливостей учнів.
Успіхи учня суттєво визначаються також і тим, наскільки в навчанні враховуються закони людської психології, фізіології, а також особистості кожного учня.
6.1. Неефективне "використання" мозку. При сучасному навчанні досить рідко робляться спроби пробудити уяву слухача, його фантазію, інтуїцію та емоції. Іншими словами, навчальні заклади розвивають функції лівої півкулі (аналітичної), нехтуючи при цьому правою півкулею (інтуїтивною, образною, емоційною).
Однак сила мислення залежить від того, як працюють обидві півкулі мозку. Існуючі технології навчання ніби розсікають мозок надвоє і працюють з однією його півкулею. Таке навчання засноване на пригніченні головних механізмів сінєргетичного функціонування обох півкуль.
Мислення, позбавлене елементів образності, ризикує зробитися сухим, формальним. Навчання, зовсім не звернене до образного мислення, не лише не сприяє розвитку учня, а й у кінцевому підсумку пригнічує його і негативно впливає на результати навчання.
6.2. Щоденна багатопредметність порушує найпростіші закони людської пам'яті. Знання, отримані на одному занятті, не встигають перейти з оперативної пам'яті у довгочасову наступна дисципліна "витискує" їх, і сама, в свою чергу, витискується новою дисципліною. "Скакання" по предметах наче навмисно придумане, щоб розхитати природні основи пам'яті та примусити її працювати якомога гірше.
Крім того, багатопредметність часто призводить до того, що слухач готується лише до одного заняття, тому що не заняття - контрольна, залік, або його проводить "дуже суворий" викладач. Щоб не порушувати природні основи пам'яті, М.П. Щетінін застосовує метод заглиблення в дисципліну (в розкладі передбачаються тільки заняття з цієї дисципліни на цей день). Заглиблення в багато разів підвищує продуктивність навчання.
6.3. Фізична гіподинамія - суттєва суперечність навчально-виховного процесу і природи людини призводить до майже нерухомого образу життя учнів. Наслідки цього негативні. Так, до закінчення школи 50% учнів стають короткозорими, 30-40% страждають від серцево-судинних порушень, 20-30% - від нервових розладів.
Ще з часів Коменського освітні заклади своїм устроєм, побутом заважають розвитку здорової, гармонійно розвиненої людини, нівечать її. Фахівцями доведено, що фізична гіподинамія - основна причина порушення обміну речовин, хвороб серця, органів травлення, збільшення нервових захворювань, а також поганого настрою і песимізму, що негативно впливає і на успіхи в навчанні.
6.4. Школа монологу. Ще у "Великій дидактиці" Ян Амос Коменський розглядав звернене мовлення як каталізатор мислення. Він радив учням шукати того, кому можна було б пояснити те, що вивчається: "Якщо треба - відмов собі в чомусь і заплати тому, хто тебе буде слухати". Адже іноді протягом цілого дня учень не промовить і слова, пов'язаного з його основною діяльністю.
Проте відомо, що педагог-новатор В.Ф. Шаталов домігся великих успіхів у навчанні, в тому числі за рахунок того, що суттєво збільшив час "активної" роботи учнів (вони стали більше розмовляти на заняттях).
6.5. Школа пам'яті. Зараз в освітніх інститутах, включаючи і школу, домінує енциклопедичний принцип, згідно з яким чим більшим обсягом програмного матеріалу оволодів учень, тим краще. Тому у школі діти виявляють, що мозок їм потрібний, в основному, для механічного запам'ятовування, а не для того, щоб задовольнити цікавість, реалізувати ідею. На жаль, найчастіше успіх забезпечується доброю пам'яттю, а не вмінням мислити; як бачимо, система освіти - наголошує на вторинній функції мозку - пам'яті, в той час, як його основній функції, мисленню, приділяється порівняно мало уваги. Багатьом дітям доводиться переходити від мислення до запам'ятовування, що для них буває досить трудно, оскільки вони вже відчули радість від самостійного мислення іще в дитинстві. Дітей збиває з пантелику несподівана і незрозуміла їм суперечність між роками дитинства, коли вони могли так чи інакше розв'язувати власні проблеми і одержувати радість від певних розумових зусиль, і всім наступним життям у школі, де багато з того, чому їх вчать їм не цікаво і відірвано від того світу, в якому вони живуть. Таким чином, перевантаження пам'яті у поєднанні з відірваністю навчання від реального життя, а також відсутність гармонійності у розвитку учня призводять до невдач.
6.6. Пасивна педагогіка. Важливим як для успіхів у навчанні, так і для розвитку активної, творчої особистості є задоволення потреб слухачів в активній творчій діяльності. Проте в сучасних освітніх інститутах питома вага часу, що відводиться на формування і розвиток творчості учнів, дуже мала. Так, час на творчі ситуації в реальній педагогічній практиці складає в середній школі 0,5%, у вищій - близько 5%. В діяльності викладача переважають методи та стиль прямого ті оперативного управління, яке досить "жорстко" визначає діяльність слухачів, так що вони майже цілком позбавляються можливості зайнятися творчістю.
Заняття в класах організовані так, що учень знаходиться не в стані активного і творчого піднесення Скоріше треба говорити про монотонність та загальмованість. Саме відсутність у навчальному заклад умов для розвитку активності і творчих починань учнів призводить до суттєвого зниження їх соціально та інтелектуальної активності.
Висновок
Як свідчить проведений аналіз причин невдачучнів у школі, головною серед них є невідповідності між вимогами до підготовки учнів та дидактичним середовищем школи. В зв'язку з цим особливої актуальності набуває розробка таких педагогічних систем навчання і виховання, які б створили умови для самореалізації особистості, її духовного становлення, саморозвитку та формування успішної людини. Саме тому сучасна школа вимагає докорінного переосмислення парадигми навчання і виховання за наступними напрямами.
1. Посилення уваги в навчально-виховному процесі до учня як особистості та найвищої цінності суспільства.
2. Орієнтація иавчально-виховного процесу на оптимальне задоволення потреб учнів у духовному, моральному та інтелектуальному розвитку їхніх здібностей.
3. Досконале оновлення арсеналу методів, форм, педагогічних технологій навчання і виховання.
4. Оновлення змісту навчання у відповідності до досягнень науки, сучасних технологій навчання, а також задоволення освітніх потреб учнів.
5. Реалізація у навчально-виховному процесі особистісно-діяльнісного та діалогічного підходів, педагогіки співробітництва.
6. Реалізація у навчанні самостійної, творчої праці учнів як важливого засобу мотивації навчання, формування гармонійного та всебічного розвитку Особистості.
7. Зміщення акцентів у діяльності викладачів на самостійну пізнавальну діяльність учнів.
8. Організація спеціального навчання учнів щодо розуміння ними своїх можливостей та методики саморозвитку, самовиховання,самонавчання.
9. Суттєве вдосконалення системи відбору, підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, підвищення їх майстерності.
Таким чином, зараз в умовах творення України має реалізовуватися принципово новий підхід до виховання, навчання і розвитку особистості, який розробляється на ідеях гуманізації освіти. Саме він дозволить учням подолати основні причини невдач у навчанні, стати впевненими в собі, щасливими, творчими особистостями і активними громадянами держави.
Література
1.Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань: КГУ, 1990.
2.Глассер У. Школа без неудачников. - М.: Прогресс, 2001
3.Калошин В.Ф. Про навчену безпорадність //Початкова школа. - 1994. - №9-10
4.Козелецкий P.O. Человек многомерный /психологическое эссе/. - К.: Лыбидь, 2001.
5.Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М.: Высшая школа, 1986.
6. Лукоянов Ю.Е. Если вашему ребенку трудно учиться. - М: Знание, 2000
7.Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. М.: Педагогика, 2000
Похожие работы
... ів Дошкільник стає школярем, змінюється його внутрішня позиція, самосприйняття, режим, устрій життя, погляди, цінності, мотиви. Це знаходить своє відображення в Я – концепції дитини. Поряд з цим на формування самооцінки школяра мають вплив такі фактори: позиція батьків, вчителів, однокласників, друзів, соціального оточення. З самого народження, навіть до того, людина стає об’єктом ставлення до ...
... її на основі спеціальний розроблених критеріїв і вимог суспільства. Розділ 3. Рекомендації для вчителів та батьків щодо підвищення корекції самооцінки школярів 3.1 Повторне дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів Після проведення корекційної програми ми здійснили повторну діагностику за проведеними методиками. Діагностичного досліджння самооцінки молодших школярів за ...
... за умови регулярного відвідування батьками циклу щомісячних занять, починаючи з того моменту, коли дитині виповниться 5 років. Під час консультацій-практикумів розкриваються завдання і зміст підготовки дітей до шкільного навчання. Кожна наступна педагогічна консультація має будуватися з урахуванням "зони найближчого розвитку". Цикл консультацій передбачає інформування батьків про адаптаційний ...
... До них належать упевненість, наполегливість, самоконтроль у роботі, терпеливість, витримка, здатність чинити опір навіюванню. Розділ 2. Діагностика впливу темпераменту на ефективність навчальної діяльності молодших школярів 2.1 Методика та організація дослідження Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Одринківської ЗОШ № 1 (Рівненська область Сарненський район). На етап ...
0 комментариев