Навигация
Теоретичні підходи до розуміння цінностей у психології
50058
знаков
3
таблицы
0
изображений
1.1 Теоретичні підходи до розуміння цінностей у психології
Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій протягом тривалого часу є предметом вивчення низку наук про людину й суспільство, зокрема філософії, соціології й педагогіки, але центральне положення поняття "цінності" знаходить саме в психології [6]. Але, як і будь-яке інше багатозначне міждисциплінарне наукове поняття, цінності по-різному інтерпретуються в здобутках різних вітчизняних і закордонних авторів.
1.1.1 Цінності як предмет вивчення в радянській психології й психології країн СНД
У радянській психології сформувалася традиція розгляду ціннісних орієнтацій як складової спрямованості особистості, що пішла від робіт С.Л. Рубинштейна й О.М. Леонтьева, і була продовжена в роботах Б.Г. Ананьева, Д.Н. Узнадзе, Л.І. Божович, Б.Д. Паригіна, А.І. Донцова, Л.І. Анциферової, В.С. Мухіної, А.А. Бодалева, Г.Г. Дилигенського,
В.Г. Алексєєвої й багатьох інших дослідників [7].
Спрямованість особистості в роботах класиків вітчизняної психології виступає як системоутворююча властивість особистості, що визначає весь її психічний склад. У спрямованості виявляються суб'єктивні ціннісні відносини особистості до різних сторін дійсності [22].
У радянському психологічному словнику поняття «ціннісні орієнтації» (від французького orіentatіon - установки) трактуються, як «ідеологічні, політичні, моральні, естетичні й інші підстави оцінки суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній; а також як спосіб диференціювання об'єктів по їхній значущості» (курсив наш - П.Д.) [21]. Дане визначення відображає підхід вітчизняних психологів, у якому ціннісні орієнтації визначаються, як правило, через поняття ставлення, установки, змісту (О.Г. Здравомислов, Д.Н. Узнадзе, В.В. Сусленко, В.А. Отрут). Будучи однією з базових особистісних підстав, ціннісні орієнтації утворюють змістовну сторону спрямованості особистості (Б.Г. Ананьев, Л.Э. Пробст й ін.) і виражають внутрішню основу її відносини до дійсності, вибір особистості, що проявляється в будь-якій ситуації [7].
С.Л. Рубінштейн наголошує на усвідомленості цінностей - "Цінність - це значимість, що усвідомлюється людиною, і тільки визнана цінність здатна виконувати найважливішу ціннісну функцію - функцію орієнтування" [23].
Розвиток особистості, за Л.С. Виготським, зумовлений освоєнням індивідом цінностей культури. У зв'язку з цим, на думку радянських психологів, ціннісні орієнтації формуються при освоєнні соціального досвіду й виявляються в ідеалах, інтересах, переконаннях й інших проявах особистості.
О.М. Леонтьев як основний засіб прийняття особистістю цінностей розглядав "діяльність". Також О.М. Леонтьев наголошував на тому, що в структурі людської діяльності ціннісні орієнтації тісно пов'язані з пізнавальними й вольовими її сторонами. "Із ціннісними орієнтаціями ми зв'язуємо вибірковість сприймання людиною навколишнього світу" [7].
Радянськими психологами були також розроблені методики дослідження цінностей і ціннісних орієнтацій. Наприклад, "Опитувальник термінальних цінностей" (ОтеЦ ) И.Г. Сеніна, "Тест смисложиттєвих орієнтацій" (СЖО) Д.О. Леонтьєва.
У сучасних дослідженнях, зокрема, у роботах Б.С. Братуся,
Г.Є. Залеського, Е.І. Головахи, Г.Л. Будинайте, С.С. Бубнової Т.В. Корнилової та ін., цінності розглядаються як складна ієрархічна система, що займає місце на перетинанні мотиваційно-потребністної сфери особистості й світоглядних структур свідомості, виконуючи функції регулятора активності людини. Система стійких ціннісних орієнтацій особистості є показником того, що можна чекати від індивіда.
З особливостями ціннісних орієнтацій пов'язують і соціально-політичну позицію особистості – "Про соціально-політичну позицію особистості можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона спрямовує свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особистості, соціальний позиції" [22].
Але більшість методик, які використовують у вітчизняній практиці в цей час все ж таки є модифікаціями та адоптаціями розробок зарубіжних психологів.
1.1.2 Категорія "цінність" у західній психології
У західній психології проблема цінностей розглядалася по багатьом позиціям співзвучно з вітчизняною традицією, що багато в чому випередила закордонних колег. Це зумовлюється тим, що закордонні автори протягом тривалого часу робили акцент не на структурі й природі цінностей, а на сфері їхнього прояву в житті людини. З іншого боку важливою заслугою західних психологів є формування великої кількості підходів до розуміння цінностей, що розглядають і доповнюють даний конструкт у різних аспектах.
У закордонній психології спочатку цінності розглядалися в межах гуманістичної традиції. Г. Оллпорт, К. Роджерс й А. Маслоу вважали, що джерелом формування цінностей є сама людина [22]. Г. Оллпорт підкреслював, що суспільні, моральні, етичні цінності виступають скоріше як засоби, умов досягнення внутрішніх цінностей, що є цілями особистості - "цінність, у моєму розумінні, - це якийсь особистісний зміст".
Широко розглядалася проблема цінностей В. Франклом, що розумів під цінностями особистості, на противагу попереднім авторам, так названі "універсалії змісту", тобто змісти, властивій більшості членів суспільства, всьому людству протягом всього його історичного розвитку [22].
Уявлення про систему цінностей особистості як ієрархії її переконань отримало поширення в американській соціальній психології. Тут одним з найпоширеніших підходів до вивчення цінностей є концепція М. Рокича, що стимулював жвавий інтерес до цінностей серед психологів тим, що запропонував чітке визначення поняття "цінності" і розробив легкий у використанні інструментарій.
У теорії М. Рокіча під цінностями розуміється вид переконань, що має центральне положення в індивідуальній системі переконань. Цінності являють собою керівні принципи життя, які визначають те, як необхідно поводитися людині.
Концепція людських цінностей М. Рокіча містить у собі наступні постулати: загальна кількість цінностей не велика; усі люди володіють тими самими цінностями, але ті самі цінності мають для різних людей різну "значущість"; цінності організовані в системи; джерела людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві, суспільних інститутах і самій особистості людини; вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах.
Під ціннісними орієнтаціями М. Рокич розуміє "абстрактні ідеї, ...не пов'язані з певними об'єктами або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поводження й переважних цілях" [6].
На базі розуміння М. Рокічем цінностей і ціннісних орієнтацій виведене подання про культурні й індивідуальні цінності.
Теорія М. Рокича, його ідея про наявність термінальних й інструментальних цінностей, а також розроблений ним опитувальник для вивчення цінностей (ОЦР) створили основу для розвитку як теоретичних знань про цінності, так і розвитку інструментарію по вивченню даної змінної.
У 90-х роках ХХ століття Ш. Шварц розробив новий теоретичний і методологічний підхід до вивчення цінностей на основі концепції М. Рокича про існування термінальних й інструментальних цінностей, а також на основі власної концепції про мотиваційну мету ціннісних орієнтацій й універсальності базових людських цінностей.
Ш.Шварц виходив з того, що найбільш істотний змістовний аспект, що лежить в основі розходжень між цінностями, - це тип мотиваційних цілей, які вони виражають. Вчений вважає, що існують базові людські цінності, які з високою ймовірністю виявляються у всіх культурах, - це ті, які представляють універсальні людські потреби (біологічні потреби, необхідність координації соціальної взаємодії й т.д.). Ш. Шварцом виділено десять мотивіційних типів, які з його погляду охоплюють базові типи цінностей і створюють між собою динамічну систему відносин.
Відповідно до теорії Ш.Шварца, цінності особистості існують на двох рівнях: нормативних ідеалів (цінності стабільні й відбивають життєві принципи поводження людини) і індивідуальних пріоритетів (залежні від групового тиску й співвідносяться з конкретними вчинками людини).
Узагальнюючи визначення цінностей багатьох західних теоретиків, Шварц і Білскі виокремлюють наступні основні їхні характеристики:
1) Цінності - це переконання. Це не холодні думки. Коли цінності активізуються, вони змішуються з почуттям.
2) Цінності - бажані людиною цілі й образ поведінки, що сприяє досягненню цих цілей.
3) Цінності не обмежені певними діями й ситуаціями (тобто трансцендентні).
4) Цінності виступають як стандарти, які керують вибором або оцінкою вчинків, людей, подій.
5) Цінності впорядковані по важливості відносно один одного. Упорядкований набір цінностей формує систему ціннісних пріоритетів.
Аналізуючи досвід вітчизняних і зарубіжних психологів можна зробити головний висновок, що система ціннісних орієнтацій, будучи смислоутворючою і регуляційною функцією поведінки індивіда, викликає високий дослідницький інтерес вчених різних шкіл протягом тривалого часу.
Похожие работы
... , самосвідомості індивіда, систему індивідуальних цінностей, тип особистості її Я-концепція та самооцінку, набір особистісних характеристик. З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді можна їх узагальнити і обєднати в цілісну систему аналізу. Виходячи з концептуальної моделі особистості Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву полі ...
... . Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність. 1.4 Молодь як суб’єкт культурологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства Значення молоді у поступальному розвитку людської спільноти важко переоцінити. За будь-яких часів, ледве людство стало усвідомлювати себе ...
... істські, – революційні, – консервативні; Статус У політичній сфері – правлячі, – опозиційні, – системні, – несистемні; Місце у спектрі політичних сил – ліві, – центристські, – праві; Нормативність – традиційні, що спираються на сталий соціальний престиж керівника і партії в цілому; – раціонально-нормативні, що ...
... , консультативне значення для державних органів, посадових осіб, громадян: - референдум консультативний; — всенародне обговорення законопроектів; - мітинги; - анкетування та ін. У системі інститутів безпосередньої демократії найважливіше місце належить виборам. Вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування вищих представницьких органів, органів мі ...
0 комментариев