2. Планування експерименту.

 

Проблема дослідження: стосовно нашої контрольної роботи потрібно підкреслити, що в даному дослідженні за мету було взято визначення негативного чи позитивного впливу хвилювання на пам’ять учнів 6-х класів під час підвищеного рівня хвилювання, а також у звичайних умовах. Дослідження проводилося в природничому-науковому ліцеї №145 міста Києва. Воно проходило у два етапи: на першому етапі ми провели в учнів 6-х класів тест Філіпса для того, щоб виявити та порівняти загальний рівень тривожності у двох класах. 6-А – це експериментальна група, а 6-Б – це контрольна група. На другому етапі у контрольної групи перед звичайним уроком ми провели тест Люшера, а під час уроку контрольній групі було запропоновано розв’язати завдання на пам’ять. А в експериментальній групі замість звичайного уроку проводилася підсумкова контрольна робота. За годину до контрольного заходу в експериментальній групі також був проведений тест Люшера, потім учні 6-Б класу розв’язували ті ж самі завдання на пам’ять, що і конрольна група.

 

3. Експериментальний етап дослідження

Залежною змінною у нас виступає успішність пам’яті. А незалежною змінною є процес запам’ятовування та відтворення матеріалу перед контрольною роботою (підвищений рівень хвилювання) та розв’язування аналогічних завдань на звичайному уроці (не підвищений рівень хвилювання). Виходячи з цього положення, ми можемо висунути експериментальну.

Гіпотеза - це наукове припущення, що випливає з теорії, що ще не підтверджене і не спростоване.

Концептуальна гіпотеза - такі гіпотези, звичайно, висуваються для усунення внутрішніх протиріч у теорії або для подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів. Концептуальна гіпотеза повинна задовольняти принцип фальсифікованості (якщо в ході експерименту вона спростовується) і верифікованості (якщо в ході експерименту вона підтверджується).

Концептуальна гіпотеза - інформація яку одержав експериментатор, не відповідному створеному образові, може відкидатися як випадкова.

Експериментальна гіпотеза - може ґрунтуватися на теорії або моделі реальності і являти собою прогноз, такий тип експериментальних гіпотез служить перевіркою наслідків конкретної теорії або моделі; може висуватися безвідносно якої-небудь теорії, моделі, тобто формулюються для даного випадку; гіпотези не заснованих на вже існуючих теоріях, а сформульовані за принципом Фейерабенда: "усе підходить". Їхнє виправдання - в інтуїції дослідника.

Експериментальна гіпотеза - чекання експериментатора виявляються в параметрах його поведінки, що регулюються неусвідомлено.

Статистична гіпотеза - твердження у відношенні невідомого параметра, сформульоване мовою математичної статистики. Будь-яка наукова гіпотеза вимагає перекладу на мову статистики. При перевірці статистичних гіпотез використовується лише два поняття: Нº (гіпотеза про розходження) і Н¹ (гіпотеза про подібність). Як правило, учений шукає розходження, закономірності. Підтвердження першої гіпотези свідчить про вірність статистичного твердження Н¹, а другий - про прийняття твердження Нº - про відсутність розходжень.

Статистична гіпотеза - експериментатор не при яких умовах не впливає на хід експерименту.

Експериментальна гіпотеза: наявність хвилювання буде погіршувати успішність процесу пам’яті перед контрольною роботою.

В нашому експериментальному досліджені були використані наступні методики: тест Філіпса на виявлення загальної тривожності у школі, методика Люшера, “Дослідження продуктивності запам’ятовування”, дослідження обсягу оперативної пам’яті (методика Є. Крепеліна).

4. Виокремлення і контроль незалежної змінної.

Незалежна змінна — це змінна, наявність і зміна якої впливає на наявність або зміну інших змінних (залежних змінних). Незалежні змінні викликають реальні зміни або пояснюють їх. Залежна змінна - це змінна, що змінюється в результаті зміни деякої іншої (незалежної) змінної. За допомогою залежних змінних описуються ефекти або наслідки. [8]

Незалежна змінна: в даному експерименті незалежною змінною виступає стимульний матеріал, що надається експериментатором, особливості умов проведення опитування, особливості взаємодії досліджуваних під час виконання завдань.

Залежною змінною є досліджуваний нами рівень пам’яті досліджуваних, вербальні прояви експериментаторів, невербальний прояв експериментаторів, чутливість залежної перемінної до змін незалежної.

Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні або знанні закономірності її зміни. Друге значення поняття „контроль" - це управління зовнішніми, „іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніх змінних зводиться до ефекту змішування. Розрізняють два основні способи контролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричного дослідження: активного і пасивного. Нагадаємо, що в психології до активних відносяться діяльнісний метод (експеримент) і комунікативний (бесіда), а до пасивних - спостереження і вимірювання. Пасивні методи називають також методами систематизованої реєстрації, або систематизованого спостереження (включаючи в нього і процедуру вимірювання). [ 14]

Існує декілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх („інших" ) змінних на результат експерименту:

1) елімінація зовнішніх змінних;

2) константність умов;

3) балансування;

4) контрбалансування;

5) рандомізація.[15]

Для контролю впливу зовнішніх („інших") змінних на результат експерименту в нашому випадку має сенс застосовувати балансування і рандомізацію.

Балансування може полягати у тому, що в доповнення до експериментальної групи в план експерименту включається контрольна група. Експериментальне дослідження контрольної групи проводиться в тих же умовах, що і експериментальної. Відмінність в тому, що експериментальна дія здійснюється тільки по відношенню до досліджуваних, включених в експериментальну групу. Тим самим зміна залежної змінної в контрольній групі обумовлена лише зовнішніми змінними, а в експериментальній - сумісною дією зовнішніх і незалежної змінних. [15]

Рандомізацією називається процедура, яка гарантує рівну можливість кожному члену популяції стати учасником експерименту. Іноді рандомізація полягає в тому, що кожному представнику вибірки привласнюється порядковий номер, а вибір досліджуваних в експериментальну і контрольну групи проводиться за допомогою таблиці „випадкових" чисел. Рандомізація виступає способом, що дозволяє виключити вплив індивідуальних особливостей досліджуваних на результат експерименту. [15]

 


Информация о работе «Поняття експерименту»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 20483
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
40039
1
6

... і групи і проведення з ними навчально-виховної роботи вчителем у рамках певного заняття створює проблему організації навчального процесу. Проблема може виникнути і в плані розуміння суті експерименту. Дуже часто вчителі трудового навчання (як і окремі теоретики дослідження проблем трудової підготовки) ототожнюють поняття експерименту з дослідною практичною роботою. Наукові факти можуть бути зі ...

Скачать
15349
0
0

... ) – передбачає активне формування психічних якостей, процесів, що досліджуються безпосередньо під час навчально-виховної діяльності. Психолого-педагогічний експеримент передбачає: 1. Цілеспрямоване відокремлення досліджуваного явища від інших. 2. Активну позицію дослідника при втілені інновацій в педагогічний процес. 3. Контрольований педагогічний вплив на вихованців. 4. Наявність умов, за ...

Скачать
132387
5
2

... і і лексичні вправи і мовленнєві ситуації; комунікативний (вживання слів у власних висловлюваннях). Уже з самого початку експериментального дослідження ми систематично спрямовували роботу над усвідомлення поняття іменника у початкових класах, на вироблення вмінь правильно вживати їх у мовленні. Програмою з рідної мови в цей період передбачено практичне ознайомлення дітей зі словами-назвами ...

Скачать
63460
0
0

... , з теорією. Вона є джерелом наукового пізнання, його рушійною силою, дає необхідний фактичний матеріал, який піддається теоретичній обробці і узагальненню. В процесі практики відбувається формування суб'єкта пізнавальної діяльності. Практика зумовлює напрям і зміст мислення суб'єкта. Саме практика обґрунтовує об'єктивність змісту знання, служить критерієм, засобом перевірки істинності пізнання ( ...

0 комментариев


Наверх