Навигация
Завдання соціальної психології і проблеми суспільства
31488
знаков
0
таблиц
0
изображений
4. Завдання соціальної психології і проблеми суспільства
Широка дискусія з приводу предмета соціальної психології - участь більшості наук, що виникають на межі різних дисциплін. Саме так висновки дискусій у всіх таких випадках не обов’язково приводять до вироблення точної дефініції. Проте вони все одно вкрай важливі тому, що , по-перше, допомагають розглянути коло завдань, які вирішує ця наука, і, по-друге, ставлять невирішені проблеми більш чітко, змушуючи усвідомлювати свої власні можливості та засоби. Дискусія про предмет соціальної психології не може вважатися завершеною, хоча база досягнутої згоди є достатньою, щоб проводити дослідження. Разом з тим залишається безперечним те, що не все ще вирішено. Як відомий компроміс склалось таке положення, що практично існує дві соціальні психології: одна, пов’язана безпосередньо з більш «соціологічною». Інша – безпосередньо з «психологічною» проблематикою. В такому значенні ситуація виявилась спорідненою з тією, яка склалася в ряді багатьох країн. Так, наприклад, в США соціальна психологія офіційно існує «двічі»: її частина існує всередині Американської соціологічної асоціації і всередині Американської психологічної асоціації; в передмовах до посібників зазвичай вказується, ким є автор за освітою – соціологом чи психологом. У 1954 році в США за пропозицією відомого соціального психолога Т.Ньюкома в одному з університетів був проведений цікавий експеримент: курс соціальної психології начитувався половині студентів одного курсу в першому триместрі лектором-соціологом, а другій половині студентів того ж курсу в другому семестрі – лектором-спихологом. Після закінчення курсів студентам запропонували провести дискусію по проблемах соціальної психології, але дискусія не вийшля, оснільки студенти повністю були впевнені, що вони прослухали абсолютно різні курси з абсолютно різних дисциплін. Виданий у США в 1985 році навчальний посібник К.Стефан та В.Стефан так і називається «Дві соціальні психології». Звичайно, така подвійність викликає ряд незручностей. Вона може допускатися лише на певному етапі розвитку науки, користь від дискусії про її предмет повинна полягати, між іншим, і втому. Щоб сприяти однозначному вирішенню питання.
Гострота проблем соціальної психології диктується не тільки певною невизначеністю її становища в системі наук і навіть не переважно цією її особливістю. Досить важливою та істотною рисою соціально-психологічного знання є його включеність в соціальну і політичну проблематику суспільства. Звичайно, це стосується особливою мірою таких проблем соціальної психології, як психологічні характеристики великих соціальних груп, масових рухів і т.д. Але і традиційні для соціальної психології дослідження малих груп, соціалізації чи соціальних установок особистості пов’язані з тими конкретними завданнями, які вирішуються суспільством визначеного типу.
У теоретичній частині частини соціально-психологічного знання безпосереднім є вплив конкретних соціальних умов, традицій і культури. У певному значенні слова можна сказати, що соціальна психологія сама є часиною культури. Звідси виникає принаймні два завдання для дослідження.
По-перше, завдання коректного відношення до зарубіжної соціальної психології, насамперед до змісту її теоретичних концепцій, а також методів і результатів дослідження. Як свідчать результати багатьох західних робіт, більшість практично орієнтованих досліджень в соціальній психології були викликані до життя абсолютно конкретними потребами практики. Відповідно, сама орієнтація цих досліджень повинна бути уважно вивчена під кутом зору завдань, поставлених у свій час практикою. Сучасні наукові дослідження не можуть реалізуватися без визначеної системи їх фінансування, а система сама по собі диктує і ціль, і визначене забарвлення основного напрямку роботи. Саме тому питання про ставлення до традиції соціальної психології в будь-якій іншій країні не має однозначного вирішення: нігілістичне заперечення чужого досвіду тут так само недоречне, як і просте копіювання ідей та досліджень. Не випадково в сучасній соціальній психології введено поняття «соціального контексту», тобто прив’язаності дослідження до визначеної соціальної практики.
По-друге, завдання детального відпрацювання проблеми прикладних досліджень в соціальній психології. Дослідження, що проводилися безпосередньо у різних секторах суспільного організму, потребують не лише високої професійної майстерності, але й громадянської відповідальності дослідника. Спрямування практичних рекомендацій і є тією сферою, де соціальна психологія безпосередньо «вникає» в суспільне життя. Відповідно, для соціального психолога досить гостро поставлене не лише питання про професійну етику, але і про формулювання своєї соціальної позиції. Французький соціальний психолог С.Московічі справедливо помітив, що завдання для соціальної психології задає саме суспільство, воно диктує їй проблеми. Але це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, вміти чітко їх вловлювати, усвідомлювати, в якій мірі і в якому напрямку він може сприяти вирішенню цих проблем. «Академізм» і «професіоналізм» в соціальній психології повинні органічно включати в себе і відому соціальну чутливість, розуміння сутності соціальної «ангажованості» цієї наукової дисципліни.
Висновки
У сучасному суспільстві розкриваються різні сфери використання соціально-психологічних знань.
Специфіка соціальної психології на пострадянському просторі складалася в конкретних історичних умовах, а саме в період існування соціалістичного порядку, і породила відповідну проблематику. Звичайно, багато з відкритих в традиційній соціальній психології явищ мають місце в будь-якому типі суспільства: міжособистісні відносини, комунікативні процеси, лідерство – все це явища, притаманні будь-якому типу суспільної організації. Проте, констатуючи цей факт, потрібно мати на увазі дві обставини. По-перше, навіть і ці, описані в традиційній соціальній психології. Явища набувають в різних соціальних умовах іноді зовсім інший вигляд. Формально процеси залишаються такими самими: юди спілкуються один з одним, у них формується певні соціальні установки і т.д., але який зміст різних форм їх взаємодії, якого роду установки виникають стосовно певних суспільних явищ – все це визначається змістом конкретних соціальних відносин. Отже, аналіз всіх традиційних проблем набуває все нові грані. Методологічний принцип включення саме змістового розгляду соціально-психологічних проблем диктується в тому числі і суспільними потребами.
По-друге, нова соціальна реальність породжує іноді і потребу нових акцентів при дослідженні традиційних для певного суспільства проблем. Ідея про те, що суспільство диктує проблеми соціальної психології повинна бути доповнена ідеєю про те, що обов’язок соціального психолога – вміти виявити ці проблеми.
Крім завдань загальнотеоретичного плану суспільство ставить перед соціальною психологією і конкретні прикладні завдання. Прикладні дослідження не можуть очікувати вирішення теоретичних питань, вони висуваються буквально із усіх сфер суспільного життя. Ряд найважливіших напрямків прикладних досліджень визначається сьогодні завданнями, пов’язаними з тими змінами в масовій свідомості, які зумовлені саме радикалізмом соціальних перетворень. Тут також мають корені і нові можливості для діяльності соціального психолога-практика.
Список використаної літератури
1. Артемов В.А. Введение в социальную психологию. - М., 1927.
2. Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и развитии. - М., 1961.
3. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология // Избранные работы по социальной психологии. - М., 1994.
4. Блонский П.П. Очерк научной психологии. - М., 1924.
5. Будилова Е.Л. Философские проблемы в советской психологии. - М., 1971.
6. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса. Собр. соч. - М., 1982, т. 1.
7. Выготский Л.С. История развития высших психических функций. Собр. соч. - М., 1983, т. 3.
8. Выготский Л.С. Психология искусства. - М., 1987.
9. Ковалев А.Г. О предмете социальной психологии. - "Вестник ЛГУ", 1959, №11.
10. Корнилов К.Н. Учебник психологии, изложенный с точки зрения диалектического материализма. - М.-Л., 1929.
11. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975.
12. Московичи С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. - М., 1984.
13. Мясищев В.Н. Личность и неврозы. - М., 1949.
14. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. - М., 1971.
15. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. Пер. с франц. - М., 1972.
16. Рейснер М.А. Проблемы социальной психологии. - Ростов-на-Дону, 1925.
17. Социальная психология: саморефлексия маргинальности. Хрестоматия. - М., 1995.
Похожие работы
... і" у групі, у те час як інтеракціонистська модель припускає саме зміна групових норм під дією цього анклаву. Ще одна важлива її відмінність полягає в трактуванні "меншостей". У традиційних дослідженнях соціальної психології цей термін використовувався в його буквальному значенні, що повністю відповідало традиційному розумінню соціального. У дослідженнях же впливу меншості, про які мова йтиме дал ...
... два етапи цієї дискусії: 20-і рр. і кінець 50-х - початок 60-х рр. Обидва ці етапу мають не лише історичний інтерес, але і допомагають більш глибоко зрозуміти місце соціальної психології в системі наукового знання і сприяють виробленню точнішого визначення її предмету. У 20-і р.р., тобто в перші роки Радянської влади, дискусія про предмет соціальної психології стимулювала двома обставинами. З ...
... достатку, брак життєвих перспектив. Розглянуті показники психологічного здоров'я родини створюють загальний психологічний портрет сучасної родини й насамперед характеризують ступінь її благополуччя. РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ 2.1 Профілі шлюбу Профілі шлюбу, типи подружніх стосунків й їхні детермінанти. Сімейні сварки. Подружній конфлікт у родині. Адаптація чолов ...
... ічний клімат в колективі. Це дозволяє нам вважати теоретичну задачу даного дослідження повністю виконаною. Отримані результати дозволяють нам сказати, що дійсно соціально-психологічний клімат в колективі це дуже складне явище і тренінг виявився ефективним методом оптимізації даного феномену. З таблиці № 3.1видно, що в експериментальній групі Т емпіричне = 0 Т критичне =, це говорить про те що ...
0 комментариев