Повторне діагностування

2.2.3 Повторне діагностування

Кінцевою ланкою даного дослідження є повторне діагностування тривожності за тестом Філіпса. Для того, щоб виявити результативність здійсненої корекційної програми повторне діагностування було проведено наступного дня після останнього, четвертого, заняття.

Отримані результати наведені в Таблиці 3 (див. Додаток Д). Так ми можемо побачити, що у більшості учнів рівень тривожності знизився в межах 2-9% відсотків та в одного учня показник залишився на тому ж рівні, що при першому діагностуванні. Крім того у двох учасників корекційної програми показник тривожності залишився на підвищеному рівні, незважаючи на те, що у відсотках він зменшився.

Якщо порівняти ці результати із результатами, наведеними в Таблиці 1, видно, що у таких учнів як Б. Анна, К. Олена, С. Олена підвищений рівень тривожності знизився до низького. Іншим важливим моментом є те, що учні, в яких був менший показник тривожності за першим тестуванням, в повторному показали, що відсоток зменшення тривожності в них значно більший, ніж у тих, у кого рівень тривожності був вищим. Тобто корекція в них пройшла більш успішніше, ніж у тих, у кого тривожність була підвищеною. Це можна пояснити тим, що тривожні діти менше схильні до відкритості, довіри, менше впевнені у собі, тому й тяжче на них вплинути зовні.

Отримані результати свідчать про те, що здійснена нами корекційна програма мала значний вплив на формування впевненості у собі, подолання хвилювання, та внутрішніх конфліктів в учасників. Відсоток зниження тривожності також вказує на те, що для того, щоб тривожність значно зменшилась корекція повинна бути більш глибшою та тривалішою, а також має включати себе і корекцію стосунків в класному колективі, де підліток має знаходити підтримку і не боятися змінюватися. Особливо це стосується учнів із значно підвищеною тривожністю, які можуть не виділятися серед інших, але при цьому мати суттєві особистісні проблеми.

Тому можна вважати, що результати повторного діагностування є підтвердженням того, що мету даного дослідження досягнуто, здійснена корекція показала позитивний результат на користь зниження тривожності.

Висновки

Дана робота присвячена вивченню особливостей емоційних розладів у підлітків. У роботі було розглянуто один із емоційних розладів, який особливо актуалізується із настанням підліткової кризи – тривожність. В роботі теоретично досліджено емоційні особливості підлітків, розглянуто зарубіжні та вітчизняні концепції підліткового віку, описано особливості проблеми підліткової кризи. Іншим аспектом дослідження є вивчення явища тривожності, її проявів та впливу на особистість, самооцінку, соціалізацію та діяльність людини.

Перші теоретичні дослідження у цій сфері стосувалися вивчення явища тривожності у виникненні неврозів, або ж як наслідок виникнення різних психосоматичних захворювань. Сучасні дослідження, зокрема в Україні, приділяють багато уваги шкільній тривожності, яка є досить поширеним негативним явищем, що не обов’язково стає причиною неврозів, але негативно впливає на формування особистості.

В роботі було проведено дослідження тривожності підлітків. Для того, щоб глибше дослідити це явище, було продіагностовано як шкільну так і загальну тривожність. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що в підлітків рівень тривожності буде підвищеним і найвищий рівень тривожності буде пов’язаний із проблемами у спілкуванні з дорослими. Так, отримані результати свідчать про те, що у більшості підлітків рівень шкільної тривожності перевищує середній показник і досягає підвищеного, а то й високого рівня. Про це ж свідчить і проективна методики, яка була використана як батарейний інструмент.

Найвищий показник має шкала „Проблеми і страхи у стосунках з вчителями”. Підвищений рівень тривожності у підлітків можна пояснити тим, що у цей віковий період тривожність у підлітків є вищою ніж у інші вікові періоди. Це пов’язано із тим, що в нього виникає багато внутрішніх конфліктів і протиріч, і сама ситуація розвитку підлітка має в собі протиріччя – він відчуває себе дорослим, водночас дорослі його сприймають як дитину. Всі ці протиріччя за несприятливих умов, а це може бути базальна тривожність, конфлікт в класному колективі, нерозуміння із сторони дорослих, роблять підлітка більш вразливим до різних психотравм, порушень у значущій для підлітка сфері, що призводить до підвищеної тривожності.

Тривожність підлітків особливо проявляється у сфері спілкування з однолітками, але іншим вагомим елементом є спілкування з дорослими, а в школі це вчителі. Через перебудову стосунків з вчителями, які відбуваються у зв’язку з виникненням почуття дорослості у підлітків, він прагне бути незалежним від дорослих, зокрема і вчителя. Як наслідок цього виникає конфлікт, що зумовлює тривожні переживання у підлітка, який хоче бути незалежним, але водночас залежить від дорослого.

На основі отриманих результатів було створено корекційну програму і здійснено корекцію тривожності. Після чого було проведено повторне діагностування, результати якого показали, що форма роботи в тренінгу допомагає зменшити рівень тривожності у підлітків. Зумовлене це тим, що корекція проводиться у групі однолітків, що тісно пов’язано із значущою для підлітка діяльністю – інтимним спілкуванням, що має значний вплив на формування бажання до самовдосконалення, якщо для цього створені умови психологічного комфорту і позитиву, що й передбачають умови роботи в тренінгу.

Виходячи із усього вищесказаного, вважаємо, що подальші напрямки дослідження цього питання повинні стосуватися глибинного вивчення причин виникнення шкільної тривожності, що дасть змогу своєчасно попередити її виникнення, а також уможливить простеження необхідних реформ у сучасній системі освіти, для створення сприятливого психологічного середовища. Ще одним важливим аспектом подальших досліджень має виступати корекція тривожності, яка неодмінно повинна здійснюватись і розширювати свої можливості у формуванні активної особистості.

Список використаних джерел

1.         Андрійчук І. Корекційно-розвивальна програма спілкування для підлітків // Психолог. – 2007. – № 25-27 (265-267). – С. 12-32;

2.         Бабик Г. Вправи з психокорекції // Психолог. – 2002. – № 16. – С. 5-9;

3.         Божик Л.М. Підліток на шляху до себе // Шкільний світ. – 2000. – №5. – С. 2;

4.         Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків // Психолог. – 2004. – № 23-24 (119-120). – С. 41-43;

5.         Видайко С. Допомога – поруч // Психолог. – 2003. – № 15. – С. 5-14;

6.         Вікова та педагогічна психологія: Навчальний підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001;

7.         Закон України „Про освіту” // ВВР. – 1991. – № 34. – С. 4;

8.         Качаєва А. Шкільна тривожність: її вплив на розвиток учня // Психолог. – 2006. – № 13. – С. 4;

9.         Качуровська О. Програма психокорекційної та розливальної роботи для підлітків: Стань капітаном свого життя // Психолог. – 2007. – № 25-27 (265-267). – С. 42-51;

10.      Корекційна робота психолога // Упоряд. О. Плавник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с.;

11.      Левченко А. Психологічні особливості підліткового віку // Психолог. – № 42 (90). – С. 9-16;

12.      Лозиця В.Г. Протиріччя підліткового віку // Лозиця В.Г. Психологія і педагогіка: основні положення: Навчальний посібник. – К., – 2001. – 271 с.;

13.      Максименко С. Онтогенез особистості: Особливості підліткового віку // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 10. – С. 1;

14.      Максименко С. Підлітковий вік з позиції шкільної психології // Психолог. – 2006. – № 4. – С. 16;

15.      Маценко А. Моніторинг індивідуального розвитку особистості підлітка // Психолог. – 2003. – № 28 (76). – С. 2-14;

16.      Полякова Г., Кружева Т. Подолання тривожності в шкільному середовищі // Психолог. – 2005. – № 2. – С. 10-13;

17.      Сечейко О. Взаємозв’язок індивідуально-психологічних та виховних особливостей підлітків // Рідна школа. – 1999. – № 9. – С. 60-61;

18.      Сисун М. Програма корекції тривожності у підлітків // Психолог. – 2004. – № 16 (112). – С. (вкладка);

19.      Солдатова І., Шайгерова Л., Шарова О. Тренінг толерантності для підлітків // Психолог. – 2002. – № 21-24. – С 57-71;

20.      Туріщева Л.В. Позитивні та негативні протиріччя характерні для підлітка (за Сухомлинським) // Виховна робота в школі. – 2006. – № 9. – С. 33-36;

21.      Хімелн Н. Становлення самосвідомості підлітка: почуття дорослості, самоствердження, самооцінка // Психолог. – 2007. – № 25-27. – С. 7-11;

22.      Шевченко Н.Ф., Заможна Є.М. Гіперфункція тривожності у підлітків: привентивна стратегія // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 7. – С. 17-22;

23.      Щотка О.П. Психологія підлітка: Психологічний практикум. – Ніжин: Держ. пед. ун-т, 2004. – 248 с.

24.      Виготский Л. С. Динамика и структура личности подростка. – В кн.: Виготский Л.С. Собрание сочинений. – М., 1984, т.4., – С. 220-243;

25.      Крайг Г. Бокум Д. Психология развития. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 940 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»);

26.      Немов Р.С. Личность подростка // Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М. – 2000. – кн. 2. – С.221-235;

27.      Хьел М., Зиглер Д. Теории личности. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 607 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).

Додатки

 

Додаток А

 

Таблиця 1 Рівень тривожності в учнів (до проведення корекції)

Прізвище, ім’я	Критерії оцінювання в %	Рівень тривожності
Б. Анна	55%	підвищений
Г. Лілія	37%	низький
Г. Роман	27%	низький
Г. Юрій	24%	низький
З. Наталія	70%	підвищений
К. Богдан	44%	низький
К. Уляна	24%	низький
К. Юрій	34%	низький
К. Олена	51%	підвищений
М. Богдан	25%	низький
Н. Юлія	46%	низький
П. Юлія	27%	низький
Р. Петро	18%	низький
С. Надія	18%	низький
С. Олег	34%	низький
С. Олена	51%	підвищений
С. Христина	56%	підвищений
Т. Володимир	27%	низький
Ц. Святослав	20%	низький
Я. Анна	17%	низький

Додаток Б

 

Таблиця 2 Показник тривожності за синдромами (%)

Прізвище, ім’я	Синдроми
	1	2	3	4	5	6	7	8
Б. Анна	54	63	53	66	66	40	0	62
Г. Лілія	18	27	46	66	0	60	0	50
Г. Роман	22	9	38	16	33	40	0	50
Г. Юрій	11	18	38	33	16	20	0	37
З. Наталія	68	63	76	83	66	100	20	75
К. Богдан	45	45	38	66	66	20	0	62
К. Уляна	9	36	38	33	0	40	0	25
К. Юрій	18	18	53	50	33	60	0	50
К. Олена	50	54	53	66	66	80	20	50
М. Богдан	13	27	46	16	0	20	0	37
Н. Юлія	30	36	30	66	66	80	20	75
П. Юлія	18	36	23	33	16	40	0	37
Р. Петро	27	18	23	66	33	40	20	62
С. Надія	9	18	33	16	16	60	0	37
С. Олег	27	18	53	50	33	40	0	62
С. Олена	36	54	38	83	50	40	60	62
С. Христина	63	27	61	66	50	80	40	75
Т. Володимир	22	27	30	50	50	40	0	50
Ц. Святослав	4	18	30	16	0	40	20	37
Я. Анна	9	27	23	16	0	40	0	25
Середній показник для класу	29	35	41	47	33	49	10	51

Умовні позначення у таблиці:

1 – загальна тривожність у школі

2 – переживання соціального стресу

3 – фрустрація потреби у досягненні успіху

4 – страх самовираження

5 – страх ситуації перевірки знань

6 – страх невідповідності очікуванням

7 – низький фізіологічний опір стресу

8 – проблеми і страхи у стосунках з учителями

Додаток В

Тренінг корекції тривожності

Заняття 1 (45 хв.)

Тема: Пізнаю себе

Мета: Знайомство з учнями, створення позитивної атмосфери взаємодії; зниження психологічного дискомфорту, емоційної напруженості; підвищення самооцінки учнів, самопізнання; виховання бажання до самовдосконалення.

Вступне слово ведучого: повідомлення теми тренінгу, його мети (2 хв.)

Представлення правил роботи в тренінговій групі (5 хв.)

Знайомство: ведучий пропонує учням зробити собі бейджики, після чого кожен учасник по колу називає своє ім’я і розказує про себе про свої особливі звички, якості, вміння, вподобання, які відрізняють його від інших (5 хв.)

Вправа 1. „Австралійський дощ” (5 хв.)

Мета: активізувати учасників тренінгу, підтримати позитивну атмосферу в групі.

Учасники стають у коло й повторюють за тренером рухи, якими зображають як іде дощ:

·          подув вітерець – учасники труть долонями;

·          почав накрапати дощ – клацають пальцями;

·          дощ перейшов у град – доторкаються кілька разів до ніг;

·          спалахнула блискавка – широко розривають долоні;

·          вдарив грім – плескають у долоні;

·          все закінчилось, і на небі з’явилася веселка – піднімають руки догори.

Ведучий пропонує учасникам тренінгу висловити свої очікування від занять.

Вправа 2. „П’ять добрих слів” (10 хв.)

Мета: підвищення самооцінки, самопізнання себе через інших.

Обладнання: аркуші паперу, олівці.

Інструкція: „ Кожен із вас має обвести свою руку на аркуші паперу й на намальованій долоні написати своє ім’я. Потім ви передаєте свій аркуш сусідові праворуч, а самі одержуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з „пальчиків”, отриманого чужого малюнка, ви пишете якусь привабливу на ваш погляд, рису її власника ( наприклад: „Ти дуже добрий”, „Мені подобаються твої вірші” тощо). Наступний робить запис на іншому „пальчику”, аж поки аркуш не повертається до власника”.

Коли всі написи зроблені, ведучий збирає малюнки й зачитує „компліменти”, а група повинна здогадатися, кому вони призначаються.

Наприкінці вправи учасники забирають аркуші зі своїми долоньками.

Рефлексія

-           Які почуття в тебе виникли, коли ти читав написи на своїй „руці”?

-           Чи всі твої достоїнства, про які написали інші, тобі відомі?

Бесіда «Про повагу до себе» (5 хв.)

Для того, щоб наше життя стало кращим, сповнене яскравих вражень, ми повинні любити себе: схвалювати хороші вчинки і бути самим собою. Намагайтеся якомога менше критикувати себе.

Критика замикає той спосіб думок, якого ми намагаємося позбутися. Тільки розуміння себе дає змогу вирватися з цього замкнутого кола. Коли ми говоримо про любов до себе, то у жодному разі така любов не вважається егоїстичною чи самолюбством. Любити себе — це насамперед, поважати себе, відчувати себе особистістю.

Не заперечуйте самі і не давайте іншим заперечувати вашу досконалість.

Минуле змінити не можна, але ви завжди можете створити собі хороше майбутнє. Ми живемо тут і зараз для того, щоб подолати свою обмеженість, щоб захоплюватись своєю незвичайністю. Не забувайте, що у вашому серці достатньо любові, щоб вилікувати планету. Але спочатку вилікуйте себе.

Шануйте в собі хороші риси — і це може різко змінити ваше життя. Можливо згодом ви навчитеся любити в собі навіть ті риси, які раніше вас не влаштовували. Можливо, з цього розпочнеться новий етап у вашому житті.

Перша умова будь-якого самовдосконалення — прийняти себе таким, яким ти є насправді, полюбити себе з усіма своїми перевагами і вадами, врешті-решт бути собою. Лише за такого ставлення до себе має сенс ця робота — інакше для чого вдосконалювати те, чого не любиш? Любити себе — означає бути вимогливим до себе.

Лише любов до себе породжує упевненість у собі. «Упевненість у собі — основа для того, щоб радіти життю і мати силу діяти»—так сказав Шіллер

Вправа 3. «Сильні і слабкі сторони» (10 хв.)

Мета: сприяти самопізнанню особливостей характеру, своїх сильних і слабких сторін, формувати уміння виробляти бажані риси характеру, виховувати бажання до самовдосконалення.

Обладнання: аркуші паперу.

Тренер роздає аркуші паперу і ручки. Учасники ділять аркуш вертикальною лінією навпіл і у лівій верхній частині ставлять знак «+», а у правій — «-». Під знаком «+» перелічують ті риси особистості, якими вони пишаються, те, що їм подобається в собі і що вони цінують у людях. Під знаком «-» зазначають те, що їм не подобається в собі і людях. Бажано, щоб записів у лівій та правій частинах було порівну.

Тоді всі зачитують свої записи вголос, обмінюються враженнями.

Запитання для обговорення;

• Які позитивні риси особистості учасників групи тобі сподобались? Чи є такі у тебе?

• Яких рис ти хотів би набути, а яких — позбутися?

Прощання. Вправа 4. „Усмішка по колу” (3 хв.)

Кожен учасник по колу говорить іншому учаснику щось приємне і дарує йому усмішку.

Заняття 2 (45 хв.)

Тема: Подолаємо тривожність

Мета: сприяння усвідомленню учнями своїх негативних і позитивних рис, формування впевненості; допомогти у пошуку шляхів подолання тривожності.

Привітання.

Пригадування правил роботи в групі. (5 хв.)

Вправа 1. „Плутанка” (5 хв.)

Мета: згуртувати учасників тренінгу, створити невимушену атмосферу.

Учасники стають у коло. За сигналом ведучого кожен гравець знаходить собі „партнера по рукостисканню” (правою рукою). Потім те саме — лівою рукою (з іншим партнером).

Після того як тренер переконається, що всі руки з'єднані попарно, він пропонує учасникам групи „розплутатися”, не перестаючи триматися за руки. Тренер також може взяти участь, але при цьому під час „розплутування” активної участі в пошуках варіантів не бере. Під час виконання вправи в групі досить часто виникає думка, що вирішити поставлене завдання неможливо. Тоді тренер має спокійно сказати, що завдання має розв'язку, розплутатися можна завжди. Вправа може завершитися одним із трьох варіантів:

А. Всі учасники групи опиняться в одному колі (при цьому хтось може стояти обличчям у середину кола, хтось спиною, це не важливо, головне, щоб усі послідовно утворили коло).

Б. Учасники групи утворять два чи більше незалежних кіл.

В. Учасники групи утворюють кола, з'єднані одне з одним як кільця в ланцюжку.

Коли завдання виконане, можна запитати групу:

«Що нам допомагало впоратися з поставленим завданням?"

«Що можна було б зробити інакше, щоб швидше справитися з поставленим завданням?».

Вправа 2. „Чарівний ярмарок” (10 хв.)

Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис.

Тренер розповідає учасникам, що вони на чарівному ярмарку, де можна продавати та купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по два стікери. На першому стікері записують риси характеру, які б хотіли продати, на іншому — риси, які б хотіли купити. Після зачитування, клеять стікери на дошку в хаотичному порядку. Потім кожен учасник, не дивлячись, забирає два стікери.

Обговорення вправи

— Які риси характеру ви витягнули?

—        Чи змогли б ви прийняти такі риси?

—        Чи хотіли б ви змінити в собі певні риси характеру?

Вправа 2. „Подолаємо тривожність” (20 хв.)

Мета: формування впевненості у подоланні хвилювання.

Ведучий говорить: „Тривожність заважає нам впевнено і спокійно йти по житті. Вона може стати причиною багатьох невдач. Давайте просто зараз спробуємо провести бій із тривожністю. Нехай кожен продума й запише шляхи подолання тривожності. Потім ми усі разом складемо план подолання тривожності і запишемо його на дошці. Таким чином у кожного з нас буде під рукою наш загальний досвід успішного подолання тривожності”. Шляхи подолання записуються на дошці.

Прощання. Учасники групи по колу говорять, що їм сьогодні сподобалося найбільше, а що найменше, що для себе дізналися нового (4 хв.).

Вправа 3. „Хвиля по колу” (1 хв.)

Мета: формування відчуття єдності.

Учасники з тренером стають в коло, обіймаючись за плечі, після чого тренер пускає хвилю по колу, легким поштовхом учасника, що стоїть справа.

Заняття 3 (45 хв.)

Тема: Мої емоції

Мета: усвідомлення свого емоційного стану, формування вміння оволодівати своїми емоціями.

Привітання. Тренер повідомляє тему тренінгу.

Вправа 1. „ Вибери емоцію” (15 хв.)

Мета: спостереження за зовнішніми виявами емоційних переживань, співвідношення назв емоцій із їх зовнішніми проявами, проекція внутрішніх переживань.

На дошці записані слова-назви емоцій і почуттів: радість, задоволення, спокій, вдячність, довіра, щастя, успіх, впевненість, безпека, приязнь; злість, страх, сором, біль, тривога, сум, образа, вина, сумнів, невпевненість

Тренер пропонує кожному учаснику вибрати одне з написаних слів і продемонструвати відповідне емоційне переживання за допомогою рухів тіла, міміки та жестів, не використовуючи звуків і слів. Решта учнів відгадують, яке слово вибрали. Можна вибирати будь-яке слово, незалежно від того, демонстрував вже його хтось чи ні.

По черзі учасники демонструють емоційні переживання. На дошці після демонстрації над кожним вибраним словом ставиться позначка (щоб зафіксувати, скільки разів обиралося кожне слово).

Після виконання вправи горизонтальною лінією слова поділяють на 2 групи. Тренер зазначає, що перша група слів позначає приємні емоційні переживання, почуття людей, друга група – неприємні.

Разом із учасниками підраховується кількість вибраних позитивних і негативних емоцій, окремо по кожній групі.

Рефлексія:

— Чи може людина впливати на власний настрій?

Міні-лекція „Емоції” (5 хв.)

Є багато способів, які дозволяють послабити страх, роздратування, але повністю виключити подібні емоції з людського життя неможливо. Змагаючись із ними, ми наділяємо їх силою, змушені боротися з ними. Приймаючи їх такими, які вони є, ми відмовляємо їм у силі й тим самим послаблюємо їх.

Люди часто думають, що не варто виявляти свої емоції. Вони намагаються приховати злість, невдоволення, ненависть, образу, бо не хочуть здаватися невихованими, бояться, що їх не будуть любити.

Прихована емоція не зникає, а виявляється в спотвореному вигляді. Емоції потрібно не приховувати, а пізнавати, щоб мати ключ до управління ними. Можна жити на основі реальних емоцій і можна навчитися виражати їх прийнятними способами.

Емоції й почуття – внутрішні регулятори поведінки. Вони сигналізують про те, чи все в житті благополучно. Неприємний емоційний стан свідчить: щось не так, якісь важливі для вас потреби не задоволені. Неприємним емоціям потрібно дати вихід і вирішувати проблеми.

Вправа 2. „Намалюй емоцію” (20 хв.)

Мета: усвідомлення свого емоційного стану.

Обладнання: аркуші паперу, олівці.

Кожен учасник отримує аркуш паперу, де у верхньому лівому куті є пустий квадрат.

Інструкція: „Ви отримали аркуші паперу, на кожному з них є пустий квадрат. Зобразіть у цьому квадраті певним кольором ваш емоційний стан зараз, а під ним намалюйте малюнок, який із цим станом у вас асоціюється”.

Після того, як усі намалювали, учасники демонструють свій малюнок і називають свій емоційний стан.

Рефлексія:

—        Чи легко було зобразити емоцію у вигляді малюнку.

Прощання. Вправа 3. „Подарунок по колу” (10 хв.)

Мета: формування вміння розуміти потреби і емоційний стан інших людей.

Кожен учасник, по колу, дарує щось, що на його думку сподобається, сусідові справа. Подарунок показується за допомогою жестів. Той, кому роблять подарунок повинен вгадати, що це.

Заняття 4 (45 хв.)

Тема: Моє життя в моїх руках.

Мета: формування впевненості у собі, відповідальності за власне життя.

Привітання.

Пригадування правил роботи в групі

Вправа 1. „Господар, будинок, землетрус" (5 хв.)

Мета: активізувати увагу учасників.

Тренер розділяє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднуючи руки над головою, утворювала „дах” будинку. Третій учасник стає всередині будинку, цей учасник буде „господарем”

Учасники уважно слухають тренера і виконують команди тренера:

• будинок - двійки „будинок” мають знайти собі інших господарів, які залишаються на місцях;

• господар - на місці будинки, а господарі шукають нові будинки.

• землетрус - кожен член трійки повинен знайти іншого партнера.

Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.

Вправа 2. „Ми творимо" (5 хв.)

Мета: продемонструвати неповторність кожної людини.

Тренер: „Кожен з вас бере аркуш паперу і чітко виконує за мою інструкцію:

1) складіть аркуш паперу вдвічі, і ще раз так само;

2) відірвіть правий верхній кут;

3) складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут;

4) складіть ще раз вдвічі і відірвіть ще раз правий верхній кут”.

Тренер поясню чому кожен з нас є особистістю.

Притча „Все залежить від тебе" (10 хв.)

Колись давно в древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий Мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов із підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з'явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшла та звістка й до нашого Мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось ченця найрозумнішою людиною в світі?!

Запросив вельможа мудреця до себе в палац, вирішивши обдурити його: „Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною й запитаю, що в мене в руках — живе, чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе —я роздушу метелика, а якщо скаже мертве — випущу його”.

І ось настав день зустрічі. В розкішному залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика й з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, до залу ввійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло посміхаючись. Мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе, чи мертве? Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями. Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.

Обговорення притчі

Вправа 4. „Хочу. Мушу. Вирішую” (15 хв.)

Мета: навчитися контактувати із собою, усвідомити чим людина керується в житті.

Інструкція: „Напишіть 3 або більше речень, які б починалися із слів „Я хочу…” (3 хв.), тепер „Я мушу…” (3 хв.) та „Я повинен…”(3 хв.). А тепер напишіть, які рішення ви приймаєте „тут і зараз” (3 хв.)

Рефлексія:

—        Яка з частин вам давалася легше, а яка тяжче?

„Проаналізувавши написані речення ви можете усвідомити, чим керуєтесь у власному житті і що для вас є справді важливим”.

Вправа 3. „Дякую” (5 хв.)

Усі учасники тренінгу стають у коло і кладуть руку одна на одну. Тренер висловлює подяку за і пропонує іншим зробити те ж саме. Після того як усі бажаючі висловились, усі разом, піднімаючи руки, говорять: „Дякую”.

Прощання.

Додаток Г

 

Таблиця 3 Рівень тривожності за повторним тестуванням (після проведення корекції)

Прізвище, ім’я	Попереднє тестування	Повторне тестування	Рівень тривожності за повторним тестуванням
Б. Анна	55%	48%	низький
Г. Лілія	37%	35%	низький
З. Наталія	70%	64%	підвищений
К. Богдан	44%	40%	низький
К. Юрій	34%	25%	низький
К. Олена	51%	48%	низький
Н. Юлія	46%	44%	низький
Р. Петро	18%	18%	низький
С. Олег	34%	31%	низький
С. Олена	51%	47%	низький
С. Христина	56%	50%	підвищений
Ц. Святослав	20%	15%	низький