СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ

3. СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Суттєву допомогу оптантам, тобто людям, які вибирають професію, освітній психолог може надати через систему психодіагностичних заходів. У професійній орієнтації і професійному доборі психологічна діагностика покликана вивчати індивідуально-психологічні особливості як учнів шкіл, так і тих, хто вже навчається в середніх спеціальних і вищих закладах професійної освіти, з метою визначення їх профпридатності, ін тересів, здібностей та подальших професійних намірів.

Найінформативнішими психодіагностичними методиками, які доцільно застосувати в профорієнтаційній роботі, вважаються: методика вивчання схильності учнів – ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник), „Карта інтересів”, методика КОЗ (комунікативні й організаторські здібності), опитувальник Дж. Голанда. Останній є ретельно розробленим психодіагностичним засобом, який містить і класифікатор на 500 основних професій. Він базується на типологічній теорії Дж. Голанда., відповідно до якої професійний вибір людини зумовлений тим, який тип особистості в неї сформувався. На матеріалі західної культури виділено шість особистісних типів: реалістичний, дослідницький, артистичний, соціальний, підприємницький і конвенційний. Кожен із них має власні життєві пріоритети, націлений на розв’язання комплементарних життєвих проблем,, прагне оточити себе певними людьми, - словом, шукає або створює відповідне до свого типу життєве середовище.

Відповідність типу особистості людини характерові професійного середовища є передумовою її професійної задоволеності й високих трудових досягнень.

Основною формою індивідуальної профорієнтаційної роботи в закладах освіти є професійне консультування. Як напрям профорієнтаційної роботи воно ставить такі цілі:

·     довідково-інформаційну, що досягається через інформування особистості, яка опинилася перед необхідністю професійного самовизначення, про можливості опанувати різними професіями, про вимоги до прийому на роботу й навчання, канали працевлаштування й перспективи професійного зростання;

·     діагностичну, спрямовану на дослідження особистості суб’єкта вибору професії з метою виявити відповідність його особливостей вимогам певної професійної діяльності;

·     формуючу, яка передбачає корекцію вибору професії, з метою максимально наблизити інтереси й здібності оптанта до вимог компліментарного професійного середовища.

Для освітньо психолога-початківця, який вивчає нагромаджений досвід професійного консультування, корисною буде така інформація про найтиповіші з позиції психологічного аналізу ситуації професійної консультативної практики:

·     Той, хто обирає професію, добре орієнтується у світі професій, уже обрав професію відповідно до своїх інтересів і здібностей, знає, як здобути обраний фах, звертається до професійного консультанта з метою підтвердити правильність власного вибору.

·     Ситуація, коли той, хто обирає професію, має кілька варіантів власного професійного майбутнього та не знає, до якого навчального закладу вступити, щоб наблизити його.

·     Конфліктна ситуація: професійний план молодої людини викликає або внутрішні розбіжності (недооцінка себе, але завищений рівень домагань), або зовнішні (неузгодженість вибор з позиціями батьків, учителів, інших референтних осіб).

·     У того, хто обирає професію, немає професійного плану, він не впевнений у своїх можливостях, але демонструє нахили до певного вид діяльності.

·     Оптант не має ані чіткого професійного план, ані схильностей до певного виду діяльності (так звана, „нульова” ситуація).

При організації консультування важливо також допомогти молодій людині усвідомити, що професія виступає для кожного не лише засобом самореалізації, а й основним джерелом її життєзабезпечення.

Існує три основні типи професій, які можна виділити за критерієм вимог, що пред’являються до працівника:

1.    Професії, де кожна здорова людина може досягти суспільно прийнятної ефективності діяльності.

2.    Професії, в яких далеко не кожна людина може досягти потрібної ефективності.

3.    Професії, які за своєю суттю вимагають досягнення вищого ступеня майстерності. Вони висувають специфічні вимоги до індивідуальних особливостей людини (професії, що потребують таланту як абсолютної професійної придатності).

ВИСНОВОК

З огляду на це, шлях до фахового покликання може пролягати й через інші професії, а професійне самовизначення як психологічний засіб забезпечення людському індивідові дальшого особистісного росту, оптимізації його соціальної самореалізації в умовах суспільного виробництва, що постійно змінюється, може тривати все життя.

Для практичного психолога профорієнтаційна робота починається з ознайомлення молодших школярів зі світом професій. Полягає в допомозі середній і старшій школі у визначенні майбутньої сфери діяльності. Це також проведення інформаційно-просвітницької роботи, діагностика, консультації.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Газета «Психолог».

2.      Газета «Управління освітою».

3. Загальна психологія: Навч. посібник / О. Скрипченко, Л. Волинська, Огороднійчук та інші – К.: Просвіта 2005 – 464 с.

4. Пов’якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення: психологічні механізми та передумови// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України.- Гнозис, 1998.

ДОДАТОК

Анкета вивчення професійних нахилів учнів (для 7-11класів)

1. Чи є, на твою думку, твій нахил до обраної галузі праці істинним. Чи він тимчасовий?

2. Чи відповідає вимогам професії стан твого здоров’я та фізичного розвитку?

3 Чи відповідають твій характер і моральні риси особистості особливостям обраної професії?

4.Чи дозволять твої здібності сподіватися на успішне оволодіння спеціальністю?

5.Як, на твою думку, зможе задовольнити обрана професія твої духовні потреби?

6. Чи допоможе обрана тобою професія визначити своє місце в житті?

7. Чи збігається обрана тобою професія з традиціями твоєї сім’ї, поглядами батьків, їхніми планами?

8. Наскільки важлива ця професія для суспільства, для вашого регіону.

Однією з відомих методик для визначення професійних інтересів і нахилів учнів є диференціально-діагностичний опитувальник (ДДО). Ця методика надзвичайно проста, її опрацювання потребує 25 хв.

Методика ДДО (для 7-11кл.)

Інструкція для учні. Припустимо, якщо ви звернетесь у центр зайнятості, вам запропонують на вибір 20 пар варіантів роботи. Ви повинні з кожної пари обов’язково дібрати один варіант, який би Вас влаштовував. Навіть якщо не подобаються обидва варіанти, треба вибрати один з них, який не подобається менше.

Після закінчення роботи з анкетою учні під керівництвом педагога підраховують свої відповіді в „Аркуші відповідей”.

Обробка отриманих результатів. Учні підраховують кількість „+” по кожному з п’яти вертикальних рядків і проставляють відповідні суми „плюсів” нижче кожного з п’яти рядків.

Запитання дібрані в такий спосіб: у першому вертикальному рядку вони належать до професій типу „людина-природа”(П); у другому – „людина- техніка”(Т); у третьому – „людина-людина”(Л); у четвертому – „людина-знакова система”(З); в п’ятому – „людина-художній образ”(Х).

Максимальні суми „плюсів”(7, 6, 5) у позначених літерах П, Т, Л, З, Х свідчить про наявність інтересів, а можливо, й нахилів учнів до певних видів професійної діяльності. 8

Анкета ДДО

Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Однак, якщо вам довелося б обирати тільки з двох можливостей, чому б ви віддали перевагу?

1а. Доглядати за тваринами.

1б. Обслуговувати машини, прилади(стежити, регулювати).

2а. Допомагати хворим людям.

2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин.

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх карток, грам плівок.

3 б. Стежити за станом розвитку рослин.

4 а. Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу тощо).

4б. Доводити товари до споживача (рекламувати, продавати).

5а. Обговорювати науково-популярні книжки, статті.

5б. Обговорювати художні книжки (або п’єси, концерти).

6а.Вирощувати молодняк (тварин будь-якої породи).

6б. Тренувати товаришів (або молодших) у виконанні будь-яких дій (трудових, навчальних, спортивних).

7а. Копіювати малюнки, зображення (або настроювати музичні інструменти).

7б.Управляти будь-яким вантажним (підйомним чи транспортним) засобом, підйомним краном, трактором, тепловозом тощо.

8а. Повідомляти, роз’яснювати потрібні відомості (у довідковому бюро, під час екскурсій тощо).

8б. Художньо оформлювати виставки, вітрини (чи брати участь у підготовці п’єс, концертів)

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку, житло).

9б. Шукати і виправляти помилки в тексті (таблицях, малюнках).

10 а. Лікувати тварин.

10б. Виконувати обчислення, розрахунки.

11а. Вмводити нові сорти рослин.

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (продукти харчування тощо).

12а. Зясовувати суперечки, сварки між людьми, переконувати, роз’яснювати, заохочувати.

12б. Розумітися у кресленнях, схемах, таблицях, приводити їх до ладу.

13а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності.

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів. 9

14б. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати.

14б. Надавти людям медичну допомогу при пораненнях, ударах.

15а.Складати точні описи-звіти про явища, події, (що спостерігаються або уявляються).

16а. Робити лабораторні аналізи.

16б. Приймати, оглядати хворих, призначати лікування, консультувати.

17а. Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхонь виробів.

17б. Здійснювати монтаж будівлі або збирання машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи учнів (до театрів, музеїв), екскурсії, туристичні поїздки тощо.

18б. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19а. Виготовляти за кресленням деталі, вироби (машини, одяг, споруди)

19б. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, їз шкідниками лісу, саду.

20б. Працювати на клавішних машинах (друкарських, телетайпі, набірній машині тощо).

Усі попередні відомості про учня, які систематизує психолог під час педагогічної діагностики, не можуть давати відповіді на питання: а як саме учень ставиться до результатів своєї діяльності, як їх оцінює? Кількісні результати анкети, на жаль, не дозволяють виявити емоційні стани вихованців, їх емоційні оцінкові судження.

Щоб уявлення про учня було більш повним, глибоким, у практиці роботи психолог може використовувати „Анкету для оцінювання орієнтації особистості на досягнення”.

Відомо, що хлопчики й дівчатка мають різні рівні емоційних переживань за своїми результатами діяльності, тому пропонуємо названу анкету використовувати в двох варіантах: чоловічому та жіночому.

Таблиця 1 - Аркуш відповідей ДДО

П	Т	Л	З	Х
1а	1б	2а	2б	3а
3б	4а	4б	5а	5б
6а	-	6б	-	7а
-	7б	8а	-	8б
-	9а	-	9б	-
10а	-	-	10б	-
11а	11б	12а	12б	13а
13б	14а	14б	15а	15б
16а	-	16б	-	17а
-	17б	18а	-	18б
-	19а	-	19б	-
20а	-	-	20б	-