ПЕРІОДИЗАЦІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЛЮДИНИ

2. ПЕРІОДИЗАЦІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЛЮДИНИ

Розвиток людини є індивідуальним. В її онтогенезі реалізуються як загальні закономірності розвитку представника виду Homo sapіens, так і індивідуальні особливості розвитку кожної людини.

Кожна людина має унікальні варіації генетичних програм і унікальні обставини, у яких ці програми реалізуються.

Таким чином, у розвитку людини можна розглядати універсальні й індивідуальні закономірності життєвого циклу, формування психічних здібностей і становлення психіки в цілому. Однією з закономірностей розвитку людини є його циклічність. Періодизація психічного розвитку - це спроба виділити загальні закономірності, яким підкоряється життєвий цикл людини.

Розвиток має складну організацію в часі. Кожний рік і навіть місяць життя людини має різну цінність, що визначається насамперед тим, яке місце цей часовий діапазон займає в циклі розвитку.

Так, відставання в інтелектуальному розвитку на шість місяців для дворічної дитини є дуже серйозним показником неблагополуччя, тоді як те ж відставання для дитини шести років розглядається як деяке зниження темпу розвитку, а в дитини 16 років вважається і зовсім незначним.

Друга особливість полягає в гетерохронності розвитку. Це означає, що розвиток людини відбувається нерівномірно як у відношенні різних психічних процесів, так і у відношенні окремих аспектів індивідуального розвитку людини.

Так, процеси сприйняття характеризуються ранніми термінами розвитку, тоді як розвиток естетичного сприйняття людини відбувається в зрілі періоди його життя.

Формування самосвідомості людини відбувається в процесі всього життя, але диференційоване усвідомлення себе як члена суспільства характерно для юнацького віку.

Більш того, індивідуально гетерохронність може виражатися в розбіжності фізичного, хронологічного і психологічного віку, у якому можуть також спостерігатися нерівномірності розумового, соціально-психологічного й емоційного аспектів розвитку.

Наприклад, інтелектуально розвита доросла людина може демонструвати соціально неадекватні форми поведінки, характерні для підліткового віку. Гетерохронність розвитку зв'язана із сензитивними і критичними періодами розвитку.

Сензитивний період - це часовий діапазон, максимально чутливий і сприятливий для розвитку тієї чи іншої функції, тієї чи іншої здібності людини.

Наприклад, сензитивним періодом у розвитку мови є вік від дев'яти місяців до двох років. Це не означає, що мовна функція не розвивалася ні до, ні після цього віку. Це означає, що саме в цей період дитина повинна мати досвід мовного спілкування, підтримку і заохочення дорослих у її мовних спробах, бажання виразити свої почуття мовним образом. Цікаво, що у всіх культурах сензитивний період розвитку мови той самий.

Критичним періодом є діапазон розвитку, коли функція чи здібність можуть бути реалізовані тільки в цей період. Критичні періоди в людському розвитку надзвичайно рідкі. Вони зустрічаються в період пренатального розвитку чи на самих ранніх етапах розвитку дитини. Якщо функція чи здібність не мали можливості актуалізації в критичний період свого розвитку, вони можуть бути загублені безповоротно.

Прикладом критичного періоду в розвитку людини може служити розвиток бінокулярного зору в дитини. Критичний період для розвитку стереоскопічного зору визначається від 13 тижнів до дворічного віку. Якщо в дитини косоокість, ушкоджене одне око чи вроджена катаракта одного чи обох очей і дефекти не виправлені в даний період, то стереоскопічний зір у неї буде нерозвиненим, компенсація даного порушення в більш пізньому віці вже неможлива.

Потреба в знаходженні закономірностей розвитку людини в процесі життя існувала з давніх часів. Приведемо для приклада деякі періодизації життєвого циклу людини, відомі зі стародавності до наших днів.

Таблиця 1 Давньокитайска класифікація

Молодість	до 20 років
Вік вступу в шлюб	до 30 років
Вік виконання суспільних обов'язків	до 40 років
Пізнання власних помилок	до 50 років
Останній період творчого життя	до 60 років
Бажаний вік	до 70 років
Старість	от 70 років

Таблиця 2

Класифікація віків життя по Піфагору (VІ в. до н.е.)

Період становлення	0-20 років (весна)
Молода людина	20-40 років (літо)
Людина в розквіті сил	40-60 років (осінь)
Стара і згасаюча людина	60-80 років (зима)

Таблиця 3

Класифікація віків життя по Гіппократу (IV в. до н.е.)

Перший період	0-7 років
Другий період	7-14 років
Третій період	14-21 рік
Четвертий період	21-28 років
П'ятий період	28-35 років
Шостий період	35-42 роки
Сьомий період	42-49 років
Восьмий період	49-56 років
Дев'ятий період	56-63 років
Десятий період	63-70 років

Сьогодні життєвий цикл традиційно розділяється на чотири великих періоди: пренатальний (внутрішньоутробний), дитинство, отроцтво і зрілість. У свою чергу кожний з цих періодів складається з трьох стадій, що мають свої особливості.

1. Пренатальний період (266 днів)

стадія зиготи від моменту запліднення до 14 днів

стадія ембріона від 14 днів до 2 місяців (анатомічна і фізіологічна диференціація органів)

стадія плоду від 3 місяців до моменту пологів (розвиток систем і функцій, необхідних для життя в зовнішнім середовищі (з 7-го місяця плід здобуває можливість вижити в повітряному середовищі)

2. Дитинство

стадія першого дитинства від народження до 3 років (розвиток функціональної незалежності і мови)

стадія другого дитинства 3-6 років (розвиток особистості дитини і когнітивних процесів)

стадія третього дитинства 6-12 років (придбання основних когнітивних і соціальних навичок)

3. Отроцтво

пубертатний вік 12-16 років (статеве дозрівання, формування нових уявлень про себе)

ювенільний вік 16-18 років (пристосування підлітків до родини, школи, однолітків)

юність 18-20 років (перехід від отроцтва до зрілості, властиве почуття психологічної незалежності і соціальної безвідповідальності)

4. Зрілість

стадія ранньої зрілості 20-40 років (інтенсивне особисте життя, професійна діяльність)

зрілий вік 40-60 років (стабільність і продуктивність у професійному і соціальному відношеннях)

завершальний період зрілості 60-65 років (відхід від активного життя)

перша старість 65-75 років

похилий вік після 75 років

Приведені приклади класифікацій життєвого циклу людини вказують на істотні розбіжності у віковому розподілі. Причиною цих розбіжностей є різні підстави і критерії, що були покладені в основу класифікації життєвого циклу людини.

Поділ життєвого циклу людини на періоди дозволяє краще зрозуміти закономірності розвитку людини і специфіку вікових етапів.

Позначення періодів розвитку і часових рамок визначаються концептуальними уявленнями автора періодизації про найбільш важливі, істотні сторони розвитку.