Скласти схему первинної і вторинної профілактики по криміналізації суспільства (беремо жінок)

2.         Скласти схему первинної і вторинної профілактики по криміналізації суспільства (беремо жінок)

3.         Види роботи психолога у виправній системі

Найважливішим для широкого спектру соціально-психологічних процесів і найзначущішими для будь-яких виправних установ (ВУ) представляються процеси, пов'язані з взаємостосунками людей з механізмами влади, підтримкою внутрішніх офіційних і неофіційних правил поведінки. Безпосередньою задачею психолога ВУ в наданні допомоги керівнику виправної установи є здійснення управлінської діяльності відносно осуджених як в плані особистої роботи з ними, так і опосередковано - через заняття діяльністю інших співробітників ВУ. На перший план при будь-яких процесах управління в ВУ виступає проблема підкорення осуджених вимогам адміністрації, тобто проблема влади в колонії. В даний час велике значення для вирішення службових задач стоять перед УВС, зміцнення позицій співробітників в ході управління осудженими придбавають психологічні знання. Зрозуміти, вивчити, оцінити особу і групу осуджених, правильно визначити ефективні прийоми і засоби дії на конкретних осіб "в обхід" психологічної науки неможливо. Роль психолога установи у виборі адекватних способів управління спецконтингентом, побудові такого спілкування між співробітниками і осудженими, яке спиралося б і на відповідну правову базу, і на принципи гуманності, переоцінити важко. Він повинен не тільки сам бути психологічно грамотний в даному питанні, але і направляти по правильному шляху інших співробітників ВУ.

Не випадково в числі інших аспектів оцінки ефективності діяльності виправної установи (правовий, економічний, технічний) називають і психолого-педагогічний аспект, який орієнтує працівників апарату управління на необхідність активного обліку і використовування особливостей соціального управління, застосування даних психологічної науки, здійснення в ході управлінської діяльності позитивної виховної дії на осуджених.

Управління контингентом осуджених не може бути простим і одноманітним процесом: особливі засоби і методи потрібні для роботи з осудженими різного віку і підлоги, що зберегли і втратили соціальні зв'язки, вчинили корисливі і насильні злочини і т.д.

Особливо пильної уваги вимагають осуджені "групи ризику", негативно набудовані особи, лідери груп негативної спрямованості. Це можуть бути: - осуджені, процес адаптації яких до умов життя в ВУ проходить скрутно і хворобливо; - осуджені жінки з афектно набудованою психікою і суб'єктивним відношенням до відбування покарання; - осуджені молодіжного віку, негативна і нестабільна поведінка яких обумовлена особливостями вікового розвитку або, навпаки, неодноразово судимі злочинці на переконання, володіючі поряд сильних рис вдачі. Серед них можна виділити пасивних, негативно набудованих осуджених, прихованих лідерів груп кримінальної спрямованості, активних негативно набудованих осуджених, відкрито і недвозначно демонструючих своє негативне відношення до співробітників ВУ і їх вимог. Відносно кожного осудженого негативній спрямованості необхідно застосовувати строго диференційовані методи дії. Дія через колектив осуджених, переконання, примушення, привчання, стимулювання, педагогічний "вибух" виступають як невід'ємні частини дії керівника, співробітника ВУ на осудженого. Кожний з цих методів має свою сферу дії, вирішує свої задачі. Методи взаємозв'язані, взаимодоповнюють один одного і лише в комплексі можуть надати ефективну дію на всі основні чинники, що визначають поведінку людини, і саме від етичних якостей, інтелектуального розвитку, професійної, у тому числі психологічній компетентності керівника виправної установи залежить успішність роботи з осудженими.

Список використаних джерел

1.         Еникеев М.И. Юридическая психология. Учебник для вузов- М., ИФРА-М, 1999-517с.

2.          Еникеев М.И. Юридическая психология. С основами общей и социальной психологии. Учебник для вузов – М., НОРМА, 2005 – 640с.

3.         Мостовая И.М. Юридическая психология – К., ВЕРА-Р, 1999 – 120с.

4.         Романов В.В. Юридическая психология – М., ЮРИСТЪ, 2008 – 611с.

5.         Бедь В.В. Юридична психологія – К., МАУП, 2004 – 434с.

6.         Собчик Л.Н. Стандартизированный многофакторный метод исследования личности СМИЛ – М., НОРМА, 2003 – 324с.

7.         Еникеев М.И. Структура и система категорий юридической психологии – М., МЮУ, 2006 – 404 с.

8.         Макаров А.В. Юридическая психология – М., ЭКСМО, 2006 – 640 с.