2.3 Пам’ять в юнацькому віці
Основна тенденція в розвитку пам’яті старшокласників характеризується подальшим зростанням і зміцненням її довільності. Довільне запам’ятовування стає в цей період набагато ефективнішим від мимовільного. Відбуваються істотні зміни і в перебігу процесів логічного запам’ятовування. Помітно зростає продуктивність пам’яті на думки, на астрактний матеріал. Намічається спеціалізація пам’яті. Удосконалюються і способи заучування за способом свідомого застосування раціональних його прийомів.
Старшокласники самі високо оцінюють таке засвоєння матеріалу, в якому виявляється розуміння понять, оригінальна інтерпретація чи формулювання того, що викладено в підручнику. Важливу роль у процесах запам’ятовування відіграє настанова на засвоєння матеріалу, яка водночас включає в себе і настанову на його усвідомлення.
Логічне запам’ятовування успішно формується в учнів у процесі шкільного навчання. [19, 156-157]
Специфічного характеру набуває в старшому шкільному віці мимовільна пам’ять. Продуктивність її також залежить від організації розумової роботи учнів з навчальним матеріалом. Матеріал запам’ятовується старшокласниками краще, якщо він входить у мету їх розумової діяльності і коли ця діяльність має активний характер. На власному досвіді старшокласники переконуються, що запам’ятовування не зводиться до розуміння, що потрібні спеціальні прийоми запам’ятовування й відтворення, збереження свідомо засвоєної інформації. У ранньому юнацькому віці виникає в учнів прагнення оволодіти своєю пам’яттю, керувати нею, підносити її продуктивність.
Розділ 3. Умови та прийоми розвитку пам’яті школяра
3.1 Методики діагностики пам’яті
Пам’ять учнів слід тренувати. Раціональні прийоми розвитку пам’яті:
- важливою умовою продуктивного запам’ятовування і тривалого зберігання є правильний розподіл повторень в часі;
- концентроване повторювання дає значно менший ефект, ніж розподілене в часі;
- гарячкова підготовка до іспитів не призводить до глибоких знань. Може бути заключною ланкою в загальному ланцюгу систематичного повторення навчального матеріалу;
- найкращий вид повторення – це включення засвоєного матеріалу в подальшу пізнавальну діяльність щоразу в нових зв’язках;
- початок і кінець інформації запам’ятовується краще, середина засвоюється гірше. Враховуй “ефект краю”;
- краще запам’ятовується наочний матеріал, який розміщений в верхньому лівому куті;
- особливості пам’яті пов’язані з емоційним станом учня і наскільки він комфортно себе відчуває на уроці. Важливо, щоб дитина відчувала позитивні емоції. Використовувати техніку на основі інтегруванні переживань;
- деякі діти прив’язуються до “опори” і довго невзмозі перейти до самостійної роботи. Так через 2-3 уроки необхідно “опору” перенести на праву сторону дошки. Це допомагає дитині усвідомити, що “опора” тимчасова;
- другий прийом – це коли учні зі слабкою пам’яттю по завданню вчителя, опираючись на схему, коментують хід рішення вголос;
- перед учнями слід ставити спеціальні мнемічні завдання, які допомагають використовувати необхідне в даний час правило.
Можна використовувати різного роду “пам’ятки”.
Пам’ятка
Приготування уроків починай з роботи над віршем.
Тихо прочитай вірш вголос. Пам’ятай, що ти читаєш вірш, щоб запам’ятати. Не пропускай незнайомі слова.
Голосно читай вірш. Злови ритм і мелодію вірша.
Прочитай вірш втретє.
Через 2 хвилини повтори вірш вголос. Уяви собі ті події, які є вписані в вірші.
Через 3 години повтори 2-3 рази, не заглядаючи в книгу.
Перед сном повтори ще раз.
Вранці прочитай з книги і розкажи напам’ять.
Пам’ятка
День 1. Прочитай вірш про себе. Виясни всі незрозумілі слова. Ще раз прочитай про себе.
День 2. Домовся позайматися з другом. Нехай він прочитає вголос, а ти запам’ятай на слух.
День 3. Читай вірш і проговорюй його пошепки. Читай виразно і голосно. Розкажи напам’ять.
Методи діагностики пам’яті молодшого школяра.
Пам’ять дитини повинна оцінюватись диференційовано, по окремим показникам і незалежним висновкам. Загальні мнемонічні процеси у школяра мають досить умовне значення.
Методика "Довгострокова пам'ять".
Експериментальний матеріал складається з наступного завдання.
Експериментатор повідомляє: "Зараз прочитаю вам ряд слів, а ви намагайтеся їх запам'ятати. Приготувалися, слухайте уважно:
“стіл, мило, людина, виделка, книга, пальто, сокира, стілець, зошит, молоко".
Ряд слів зачитується кілька разів, щоб діти запам'ятали. Перевірка відбувається через 7-10 днів. Коефіцієнт довгострокової пам'яті вираховується по наступній формулі:
де А - загальна кількість слів,
В - кількість слів, що запам'яталися,
С - коефіцієнт довгострокової пам'яті.
Результати інтерпретуються в такий спосіб:
75-100% - високий рівень;
50-75% - середній рівень;
30-50% - низький рівень;
нижче 30% - дуже низький рівень.
В експерименті приймали участь 18 учнів 8-го класу школи №1 м.Зарічне.
В результаті 7 з учнів мають високий рівень довгострокової пам¢яті, 9 — середній рівень і 2 учня мають низький рівень довгострокової пам¢яті.
Методика діагностики оперативної пам'яті
Методика застосовується для вивчення оперативної пам'яті в тих випадках, коли вона несе основне функціональне навантаження.
Порядок проведення
Випробуваному вручається бланк, після чого експериментатор дає наступну інструкцію. (Див. Додаток № 1, 2)
Інструкція: «Я буду зачитувати числа — 10 рядів з 5 чисел у кожному. Ваша задача — запам'ятати ці 5 чисел у тому порядку, у якому вони прочитані, а потім у розумі скласти перше число з другим, друге з третім, третє з четвертим, четверте з п'ятим, а отримані чотири суми записати у відповідній рядок бланка. Наприклад: 6, 2, 1, 4, 2 (записується на чи дошці на папері). Складаємо 6 і 2 — виходить 8 (записується); 2 і 1 — виходить 3 (записується); 1 і 4 — виходить 5 (записується); 4 і 2 — виходить 6 (записується)».
Якщо у випробуваного є питання, експериментатор повинен відповісти на них і приступити до проведення тесту. Інтервал між зачитанням рядів — 15 сек.
Інтерпретація результатів
Підраховується число правильно знайдених сум (максимальне їхнє число — 40). Норма дорослої людини — від 30 і вище. ( Див. Додаток №3)
Методика зручна для групового тестування. Процедура тестування займає небагато часу — 4—5 хв. Для одержання більш надійного показника оперативної пам'яті тестування можна через якийсь час повторити, використовуючи інші ряди чисел.
Методика "10 слів" призначена для діагностики пам'яті.
Матеріал для проведення методики: лист паперу, ручка, 10 слів для запам'ятовування.
Список слів для запам'ятовування:
-Кавун
-Кисть
-Море
-Кит
-Річка
-Мед
-Цегла
-Жук
-Король
-День
Виконання завдання: диктується список слів, психолог на листку паперу відзначає слова, що вимовив випробуваний.
1 і 2 разів з повторенням слів.
3, 4, 5 разів без повторення.
Через 1 годину випробуваний повинен відтворити слова.
Норми для методики:
До 3-йому разу дорослий повинний відтворити 9, 10 слів. На 4 і 5 раз він повинний відтворити стільки ж слів.
Проголошення випробуваним зайвих слів означає розлад свідомості.
... льшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Якісні зміни являють собою певні перетворення структури сприймання, виникнення нових його особливостей, які знаменують собою піднесення його пізнавальної ефективності. У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і явища, учні прагнуть ві ...
... допомога із застосуванням вибору рішення; попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи і та.ін. Таким чином, основними шляхами розвитку творчого мислення молодших школярів є: Створення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання; Дотримуватись вище названих рекомендацій щодо використання творчих завдань на уроках. Надавання усіх можливих видів диференційованої допомоги учням ...
... здібностей дитини, створюючи цілий ряд дидактичних ігор типу «Шумові коробочки», «Нюхові баночки», «Рамки та втулки» та інше. Практичність знань про особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра полягає для педагогів в тому, що вони повинні зрозуміти важливість та особливості періоду «конкретних операцій в процесі навчання». При чому діти виступають не пасивними спостерігачами, а ...
... іювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно). На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий. Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, ...
0 комментариев