Порівняльний аналіз отриманих результатів

2.3.3. Порівняльний аналіз отриманих результатів.

 

Для одержання більш детальної кількісної характеристики скорелюємо між собою отримані показники.

При цьому ми використовуємо формулу обчислення рангової кореляції:

r=1 - 6*Еd^2 / n(n-1)

Коефіцієнт при Еd^2 дорівнює 0,00038. Кореляція склала 0,91.

Зіставляючи статусне положення кожної дитини в групі із властивим йому рівнем самооцінки, ми одержали наступні результати:

·     із загальної кількості дітей першого статусу 78% дітей мають високий рівень самооцінки й 22% мають середній рівень самооцінки;

·     із всіх дітей, яким віддають перевагу, 100% дітей мають середній рівень самооцінки;

·     100% дітей, що відносяться до статусної категорії знехтуваних мають середній рівень самооцінки;

·     із всіх дітей, що перебувають в останній статусній категорії (відторгнуті) - 80% мають низький рівень самооцінки й 20% дітей мають середній рівень самооцінки.

При аналізі зміни рівня самооцінки в ході експерименту були отримані наступні дані (мал. 2).

Між проведенням дослідження був інтервал в 1 місяць. Після проведення методики Будассі досліджуваним були повідомлені їхні результати. Методика Дембо-Рубінштейна була проведена через деякий проміжок часу. Після чого ми змогли зіставити результати першої та другої методик. В результаті чого були отримані наступні результати: у 32 % досліджуваних спостерігалося підвищення самооцінки (8 випадків); у 24 % самооцінка дещо знизилася (6 випадків); у 44 % самооцінка залишилася незмінною (11 випадків).

Дані результати не є досить достовірними, тому що між дослідженнями був короткий проміжок часу. Для більш точних результатів потрібно було б провести соціометричне дослідження, щоб з‘ясувати вплив колективу на самооцінку школяра. Але коло досліджуваних – це діти, які перебувають у притулку і малознайомі між собою, а також важко виходять на контакт. Їхній статус в колективі вдалося з‘ясувати тільки умовно (зі слів психолога закладу та вихователів).

ВИСНОВОК

 

За допомогою досліджень самооцінки можна зробити наступні висновки:

1. Загальна самооцінка досліджуваних підлітків перебувала в межах норми (середній рівень), але також були діти з високим і низьким рівнем самооцінки.

2. Підлітки здатні швидко (у нашім досліді - протягом менш ніж місяця) перебудовувати свою самооцінку. Особливо це стосується випадків із заниженою самооцінкою.

3. Сам факт і ступінь зміни самооцінки залежать від особистості досліджуваного. Найчастіше подібні зміни не є дуже значними по величині.

Взаємозалежність відносин з оточуючими (зокрема, власна контактність) і самооцінки може реалізовуватися в такий спосіб. Підлітки з адекватною самооцінкою більше впевнені в собі й у тім що без особливих зусиль займуть сприятливу нішу в системі взаємин з однолітками. При надмірно завищеній або заниженій самооцінці підліток менш контактний (у першому випадку в нього може бути ослаблена потреба в постійному спілкуванні за рахунок високої зарозумілості й, у багатьох випадках, низького оцінювання їм оточуючих; у другому - знижені здатності до встановлення контактів). Це відбивається на відношенні до них оточуючих. Якщо підліток має самооцінку більшу або рівну реалістичній, то величина його контактної активності співвідноситься із самооцінкою. Імовірно, вплив самооцінки на соціальний статус опосередковується гіршою адаптацією підлітків з низькою самооцінкою до ситуацій спілкування з однолітками. [23, 24, 52]

Відкриття себе як неповторно індивідуальної особистості нерозривно пов'язане з відкриттям соціального світу, у якому ці особистості жити. Щоб зрозуміти психологічні механізми взаємодії між формуванням особистості і її положенням у групі, треба не тільки мати об'єктивні дані про це положення, але й представляти внутрішню позицію людини, тобто знати як сама людина переживає своє положення, як вона до цього ставиться. [55] Таким чином, така найважливіша властивість особистості як самооцінка, формуючись у підлітковому віці, розвивається відповідно до внутрішніх властивостей особистості і її сфер соціалізації, опосередкуючи відношення людей до індивідума й одночасно будучи наслідком їхніх відносин до даної особистості. [23]

Список використаних джерел

 

1. Агафонов А. Ю. Исследование Я-концепции учащихся подросткового возраста как средства качественной оценки образовательных систем.//Автореф. дис. канд. психологич. наук. Казань - 2000.

2. Амонашвили Ш.А. Обучение, оценка, отметка. - М.: Знание, 1980.

3. Анастази А. Психологическое тестирование. Т.1. - М.: Педагогика, 1982.

4. Байярд Р.Т. Ваш беспокойный подросток. - М.: Просвещение, 1991. - 63с.

5. Басина Е.З. Становление самооценки и образа Я. // Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста под. ред. Д.Б.Эльконина, А.Л.Венгера. - М.: Педагогика, 1988. С.56-65.

6. Бернс Р. Развитие Я - концепции и воспитание. - М., 1986

7. Боцманова М.Л., Захарова А.В., Чан Чи То Оань. Самооценка как фактор нравственной саморегуляции в младшем школьном возрасте // Новые исследования в психологии. - 1988. - №2. - стр.27-30

8. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М.,1988.

9. Берне Р. Развитие "Я-концепции и воспитание. - М.,1986.

10. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. - М.: Просвещение, 1995. - 352с.

11. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь - справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999г. - 528с.

12. Будасси С.А. Защитные механизмы личности. М., 1998.

13. Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование: учебное пособие. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1982.

14. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - СПб.: Свет, 1997.

15. Драгунова Т.В., Эльконин Д.Б. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков. - М.: Просвещение, 1967. - 156с.

16. Давыдов В. В., Драгунова Т. В., Ительсон Л. Б., Петровский А. В. Возрастная и педагогическая психология: учебник для студентов пед. институтов. - М.: Просвещение, 1979. - 288с.

17. Дубровина И.В., Лисина М.И. Возрастные особенности психического развития детей. - М.: АПН СССР, 1982. - 164с.

18. Доценко Е.Л. Манипуляция: психологическое определение понятия/ Психологический журнал. 1993.№4.с. 132-139.

19. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. - СПб, Питер, 2000. - 554 с.

20. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса // Вопросы психологии. 1990. №4.

21. Захарова А.В. Психология формировани самооценки. - Минск, 1993.

22. Карпенко Л.А., Петровский А. В. Краткий психологический словарь. - М.: Просвещение, 1981. - 195с.

23. Кле М. Психология подростка. - М., 1989.

24. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., Просвещение, 1989.

25. Куницына В.Н. Восприятие подростками других людей и себя. - Л., 1972.

26. Крылов А.А. Практикум по общей и экспериментальной психологии. - Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1987. - 256с.

27. Кондратьева С.В. Практическая психология: учебно-методическое пособие. - Минск: Университетское, 1997. - 212с.

28. Кузьмин Е.С. Методы социальной психологии. - Л.: ЛГУ, 1977. - 168с.

29. Квин В. Прикладная психология. СПб., 2000.

30. Клайн, П. Справочное руководство по конструированию тестов. Киев: ПАН Лтд., 1994

31. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977, 304 с.

32. Липкина А.И. Самооценка школьника. - М.: Знание, 1976. - 64с.

33. Литвинова Е.Ю. Возможности учителя в плане повышения социальной адаптированности старшеклассников/Организация взаимодействия школьного психолога с педагогическим коллективом. - Ульяновск, 1997.

34. Мадорский Л.Р. Глазами подростков. Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 176с.

35. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. - М.: Просвещение, 1985. Гл. 4.

36. Мудрик А.В. Роль социального окружения в формировании личности подростка. - М., Знание, 1979.

37. Научно-практический центр «Коррекция». Специализированный кабинет детского психолога. Блок 4. Материалы для проведения психологического обследования учащихся средней школы. - М., 1995 г.

38. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. - М.: Просвещение, 1993. - 256с.

39. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М.: Знание, 1982. - 179с.

40. Психологическая диагностика: проблемы и исследования / Под ред. К.М. Гуревича. - М.: Педагогика, 1981.

41. Психология подростка. Хрестоматия. Сост.Фролов Ю.И. МГУ РПА, 1997.

42. Реан А.А. Психология человека от рождения до смерти. Серия "Психологическая энциклопедия". Санкт-Петербург: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002, 656 с.

43. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. - М., Мир, 1994.

44. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1996. -529с.

45. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. - М.: Педагогика, 1989, 703 с.

46. Селихов С. Пол, возраст и конфликт//"Журнал практического психолога", №2, февраль 1999.

47. Столин В.В. Самосознание личности.- М.,1983.

48. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов на Дону: Феникс, 1997. - 214с.

49. Словарь-справочник по психологической диагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., отв. ред. С.Б. Крымский. - Киев : Наук. думка, 1989.

50. Трубицына Л. В. Методика проведения занятий с подростками по программе позитивной профилактики наркомании, алкоголизма и других видов асоциального поведения. - М., 1993.

51. Фельдштейн Д.И. Психология развития личности в онтогенезе. - М.,Педагогика, 1989.

52. Фельдштейн Д.И. Психология современного подростка М.: Педагогика, 1988. - 114с.

53. Фридман Л.И., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991.- 161с.

54. Хорни К. Самосознание. М., 1996.

55. Шванцара Й. Диагностика психического развития. - Прага: медицинское изд-во "Авиценум", 1978.

56. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: ВЛАДОС, 1998. -508с.

57. Ярцев Д.В. Особенности формирования самооценки подростков с высоким уровнем умственных способностей// Прикладная психология №4, 1999.

Додаток 1.

 

Тест "Знаходження кількісного вираження рівня самооцінки" за С.А. Будассі.

Досліджуваним роздали картки з таблицею (мал. 1) і провели інструктаж: "Спочатку виберіть із перерахованих 20 слів найбільш неприємне для Вас. Поставте напроти цього слова (у колонку "ідеал") цифру 1. Далі із тих слів, що залишилися, так само виберіть найбільш неприємну якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі. Потім із цих же слів виберіть якість, найменш характерну для Вас. І поставте напроти цієї якості в колонку "Реальне Я" цифру 1. Далі із тих що залишилися (19 слів) так само виберіть найменш характерну для Вас якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі."

Якості особистості	Ідеальне Я	Реальне Я	d	d²
Безтурботність
Запальність
Сором'язливість
Життєрадісність
Примхливість
Повільність
Поміркованість
Наполегливість
Нервозність
Нерішучість
Обережність
Пасивність
Сміливість
Терплячість
Захопленість
Впертість
Поступливість
Холодність
Енергійність
Ентузіазм

Мал. 1. Таблиця для проведення тестування по методу С.А. Будассі.

Обробка результатів:

У колонку d записується різницю між даними стовпчиків 1 і 2 (з більшого числа відніміть менше). У колонку d2 ця різниця зводиться у квадрат. Після цього числа зі стовпчика d2 підсумуються. Самооцінка визначається по формулі Роджерса (за коефіцієнтом кореляції рангів):

r =1 - (6 У d 2 /(n 3 -n)) , де де d - різниця номерів рангів, n - число розглянутих властивостей.

Інтерпретація даних:

Менше 0,2 - занижена самооцінка; 0,2 -0,6 - адекватна самооцінка; більше 0,6 - завищена самооцінка. Таким чином, чим ближче коефіцієнт до 1 (від 0.7 до 1), тим вище самооцінка, і навпаки. Про адекватну самооцінку свідчить коефіцієнт від 0.4 до 0.6.

Рівні самооцінки:

Низький	0-0,2
Нижче середнього	0,21-0,3
Середній	0,31-0 1
Вище середнього	0,51-0,65
Високий	0,66-0,8