Навигация
1.3 Основні види уваги
За характером походження і засобам здійснення розрізняють три основних види уваги:
• довільна;
• мимовільна;
• післядовільна.
Чимало зусиль було покладено нашими психологами для розв'язання питання про класифікацію видів уваги. Початок цієї важливої роботи знаходимо в дослідженнях В.М. Бехтєрева, який ще у 20-х роках запропонував поділити увагу на зовнішню і внутрішню, виходячи з того, що вона може бути викликана зовнішніми подразниками і бути організована внутрішньою мовою.
М.Ф. Добринін уточнив і деталізував класифікацію видів уваги на основі характеру діяльності людини. Виходячи з цього критерію , він виділяє пасивну, мимовільну увагу, і активну, довільну, а також післядовільну увагу. Такий поділ уваги на мимовільну, довільну і після довільну став загально прийнятим в психології. Ці види уваги одночасно є і ступенями її розвитку. Генетичне первинною є мимовільна увага. Вона виникає і підтримується незалежно від свідомого наміру людини. Мимовільна увага викликається такими властивостями діючих подразників, як інтенсивність, новизна, раптовість, емоціональна забарвленість і т. д. (6; 74)
Мимовільною називають таку увагу, як складається в ході взаємовідношень людини з середовищем окрім її свідомого наміру. Первісно вона виникає як безумовно-рефлекторне явище, викликане впливом тих чи інших зовнішніх агентів у розвиток життєдіяльності людини вона ускладнюється, стає умовно-рефлекторним явищем, що викликається подразниками, які набули для людини значення певних сигналів.
Існують деякі загальні відомості подразників, завдяки яким вони легко звертають на себе увагу людини. Такими є раптовість появи об'єкта, сила його впливу, уміння його інтенсивності і положення в просторі, співвідношення його з фоном, на якому він виступає, та ін. Хоч би як були зайняті учні інтересним уроком в класі, але раптове відкриття дверей і поява нової особи під час уроку привернуть до себе їх увагу. Чим сильніший, різкіший звук або світловий подразник, тим більше він звертає на себе увагу. Якщо об'єкт діє тривало і безперервно. Він стає менш помітним, ніж об'єкт, інтенсивність дії якого змінюється. Рухливі об'єкти більше привертають увагу. Ніж нерухомі. Раптове послаблення або зникнення подразника стає об'єктом уваги. Так, зниження голосу вчителя під час уроку, тимчасове його затихання мобілізує увагу учнів.
Ми уважні до того, що нас не байдуже, що має для нас сигнальне, життєве значення. Увагу викликає те, в чому в нас є потреба, що відповідає нашим інтересам, що, активізуючи сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу пізнавальну і всяку іншу діяльність.
Те, що викликає цю діяльність, стає предметом уваги.
Мимовільна увага є генетично первісним ступенем уваги в її історичному й індивідуальному розвитку. На її основі виникає довільна увага.
Довільною називають увагу, яка свідомо спрямовується і регулюється особистісно.
В своїх розвинених формах - це вольова увага.
Мимовільну увагу іноді називають пасивною, а довільну - активною. Така характеристика цих видів уваги нечітка. В той час. Як у мимовільній увазі виявляється залежність активності людини від безпосередньої дії зовнішніх об'єктів, у довільній увазі ця активність більше опосередкована слідами минулих вражень, наявними у людини системами тимчасових нервових зв'язків.
Довільна увага виникла історично у процесі праці людини. Праця завжди скеровується більш чи менш віддаленою метою. Яка досягається через цілий ряд найближчих цілей. Досягнення такої мети виключає вміння зосереджуватися на ній, відвертатися від побічних стимулів, переборювати не тільки зовнішні, а й внутрішні перешкоди і направляти свої зусилля на виконання окремих етапів трудового процесу. Хоч би вони самі по собі були й непривабливі, контролювати цей процес.
Чим віддаленіша мета і складніший шлях її досягнення, менш приваблива сама робота, тим більше вимоги ставить вона до довільної уваги. Необхідність в такій увазі виникає також при наявності стимулів. Що відволікають людину від завдання. Чим більше зовнішніх і внутрішніх перешкод зустрічаються людині в процесі виконання завдання, тим більше зусиль потрібно з її боку для підтримання в потрібному напрямі. Ці зусилля можливі тільки там, де досить сильні мотиви, що спонукають її прагнути до досягнення віддаленої мети, а саме: усвідомлення необхідності виконати завдання. сильний інтерес до результату його виконання, передбачення наслідків його невиконання, почуття обов'язку та ін.
Довільна увага історично виникла в процесі спілкування людини з іншими людьми. У дитини вона виникає в процесі спілкування з дорослими. Необхідною її умовою є оволодіння мовою, з допомогою якої усвідомлюється мета, виникає свідомий намір особистості бути уважним у певному напрямі, здійснюється контроль за діяльністю. Довільна увага людини виникає з мимовільної у зв'язку з утворенням систем узагальнених зв'язків. Тут мимовільне перетворюється в довільне, але досягається це за допомогою другої сигнальної системи.(10; 155).
Між мимовільною і довільною увагою існують взаємозв'язки і взаємопідходи. Не тільки довільна увага виникає з мимовільної, а й довільна стає мимовільною. Останнє виникає у зв'язку із змінами в мотивації діяльності. Так учень приймає завдання вчителя, керуючись усвідомленням необхідності його виконати і бореться за роботу, хоч сам зміст роботи спочатку не приваблює його. Проте в процесі виконання завдання він здобуває результати, які його зацікавлюють. Виникає безпосередній інтерес до змісту завдання, під впливом якого змінюється увага. Таку увагу називають вторинною мимовільною, або послідовною увагою. Послідовна увага відрізняється від первинної мимовільної тим. Що вона є свідомо контрольованою. Контроль цей виявляється в загальному прямуванні даної діяльності і в перетворенні тих відхилень уваги, що виникають в ході виконання даної діяльності.
Основні види уваги - мимовільна і довільна - тісно пов'язані між собою, і часом переходять один в одного. Частіше, сідаючи за читання необхідної літератури або прослуховування навчальної лекції, ви додаєте спочатку певне зусилля, щоб сконцентруватися на проблемі. Але відбувається так, що з течією часу, ви захоплюєтесь роботою і вже не почуваєте жодної напруги, не додаєте жодних вольових зусиль для підтримання уваги. Як назвати цей новий стан? За походженням і наявністю свідомої мети, яка збереглася, він нагадує довільну, а за характером діяльності, за яскравістю і за тим, що він не стомлює людину, - мимовільну увагу. Психолог Н. Ф. Добринін назвав цей вигляд уваги післядовільним. (6; 75)
Про післядовільну увагу слід говорити тоді, коли в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими і значними стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки її результат, як при довільній увазі. В цьому випадку діяльність так захоплює людину, що їй стають не потрібні помітні вольові зусилля для підтримання уваги. Післядовільна увага характеризується тривалою і високою зосередженістю, з нею обґрунтовано пов'язують найбільш інтенсивну і плідну розумову діяльність, високу продуктивність усіх видів праці.
1.4 Основні властивості уваги
Складна і різнобічні навчальна діяльність висуває особливі вимоги до уваги людини. Вона вимагає спостережливості, тривалого зосередження на певному предметі, одночасного сприймання декількох об'єктів і т.д. Залежно від цих вимог, а також у зв'язку із індивідуальними особливостями людини можна виділити такі властивості уваги , як стійкість, зосередженість, обсяг, розподіл, переключення.
Від вище вказаних позитивних властивостей уваги слід відрізняти негативні риси, які часто об'єднуються під загальною назвою неуважності. До них можна віднести нестійкість уваги, поверхову її зосередженість, розсіюваність і т. ін.
Стійкість уваги. Важливою умовою ефективності будь-якої діяльності є стійкість уваги, яка виявляється у тривалому зосередженні її на певних об'єктах, на конкретній діяльності. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки, часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому важливо виділяти і усвідомити ті фактори, які обумовлюють стійкість уваги. Це, насамперед, розуміння людиною важливості її роботи, також уміння знаходити у своїй діяльності все нові й нові сторони, проблеми, шляхи вирішення завдань. Це такі якості особистості, як працьовитість, допитливість, кмітливість, наполегливість. Стійкість уваги сприяє зміні виду діяльності. Одноманітність завжди швидко викликає втому. Ми не можемо зосереджувати свою увагу на нерухомому об'єкті, хіба що розглядаємо його з різних сторін, однак ми можемо довгий час зосереджувати увагу на виконанні певної діяльності.
Стійкість уваги, будучи умовою продуктивної розумової діяльності є певній мірі й її наслідком. Осмислене оволодіння навчальним матеріалом, спирається на активну розмову діяльності, значно сприяє активізації уваги.
Стійкість уваги обумовлюється ще рядом умов, до яких можна віднести ступінь складності навчального матеріалу, ставлення до нього учнів, наявність інтересу до даного предмету, нарешті, вікові та індивідуальні особливості. Фізіологічною основою стійкості уваги є сила і сталість осередку оптимального збудження в корі головного мозку.
Із стійкістю уваги тісно пов'язана її концентрація, яка полягає в глибокій зосередженості психологічної діяльності на певному об'єкті чи діяльності. Така зосередженість звичайно сприяє ефективному виконанню завдання. Умови підсилення концентрації такі ж, як і умови підвищення стійкості уваги.
Від ступеня концентрації увага залежить і чіткість сприймання об'єкта, правильність диференціації матеріалу. Концентрація умови допомагає учням старших класів розрізняти схожі предмети, явища, об'єкти.
Переключення уваги. Стійкість та концентрація уваги не означає її нерухомості, не виключає можливості її переключення, яке полягає у свідомому перенесенні уваги з одного об'єкта на інший. Переключення уваги забезпечує ефективність роботи при переходах від попереднього її стану до наступного , при змінах форм активності людини.
Фізіологічною основою є швидкість і легкість перенесення осередку оптимального збудження при зміні об'єктів уваги, чи зміні виду діяльності. Швидкість переключення уваги знаходиться у прямій залежності від рухливості нервових процесів. Ось чому стомлені люди, нервові процеси яких інертні, допускаються багато помилок у роботі.
Швидкість і легкість переключення залежить від наявності зв'язку між змістом попередньої і наступної діяльності. Якщо наступна діяльність більш цікава, змістовна, ніж попередня, то увага легко і швидко переключається. Швидко відбувається переключення після виконаного завдання, закінченого акту діяльності. Усвідомлення необхідності і значимості роботи теж полегшує переключення.
Незважаючи на те, що переключення уваги є об'єктивною необхідністю, яка диктується різноманітністю людської діяльності, зловживати ними не слід, тому що часте переміщення уваги з об'єкта на об'єкт викликає перевтому.
Особливо це стосується тих випадків, коли увага дуже сконцентрована на певному об'єкті.
Вона може зосередитись одночасно не на одному, а на декількох об'єктах, якщо цього вимагають умови діяльності. Кількість компонентів певної діяльності, що одночасно схоплюються увагою, визначають її обсяг.
Одночасно із концентрацією уваги на певних об'єктах можливий її розподіл між кількома видами діяльності. Під розподілом слід розуміти таку організацію психічної діяльності, при якій людина одночасно виконує декілька дій. І ця властивість уваги є необхідною у навчальній роботі: викладач мусить одночасно бути уважним і до своєї розповіді - її змісту, форми, емоційного забарвлення і до учнів старших класів - їх відповідей, поведінки.
Розподіл уваги можливий лише при певних умовах, а саме, коли всі види діяльності, крім основної, автоматизовані. Можна, наприклад, одночасно слухати музику і виконувати якусь хатню роботу, прибирати у кімнаті, варити обід і т.д. Цілком неможливо одночасно слухати лекцію і читати газету, бо обидва види діяльності в одній мірі вимагають напруження уваги.
Механізм розподілу уваги полягає в тому, що основна діяльність здійснюється ділянками мозку, які перебувають у стані оптимального збудження, а інші види діяльності управляються мозковим центром, знаходиться в напівзагальмованому стані.
Відволікання уваги - це мимовільне її переміщення з одного об'єкта на інший. Воно викликається дією сторонніх подразників. Особливо активно відволікають увагу ті подразники, що діють раптово і характеризується значною силою, а також ті, що зв'язані з емоціями.
Розсіяність - це негативна сторона уваги, що виявляється у нездібності людини зосереджуватися на певному об'єкті протягом довшого часу. Можна назвати два види розсіяності. Перший вид її буває при надто великій зосередженості на певній діяльності, завдяки чому людина помічає нічого навколо себе. Вона не чує звернених до неї запитань, не впізнає знайомих, відповідає негаразд. Цілком інший вид розсіяності, коли учень не в змозі ні на чому довго зосередитись; увага його весь час перескакує з одного об'єкта на інший.
Розглянуті властивості уваги не є сталими для тієї чи іншої особистості. Вони розвиваються в процесі життя, їх можна набути, розвинути і зміцнити шляхом спеціальних тренувань.
Похожие работы
... ії – це психологія навчання, психологія виховання і психологія вчителя. Коли ми розглядаємо проблему навчання і розвитку, то повинні зауважити, що ця проблема в однаковій мірі стосується як вікової, так і педагогічної психології. 47. Сутність та структурні компоненти процесу учіння На учіння – це стійка доцільна зміна діяльності людини на основі попередньої діяльності, а не завдяки ...
... уваги формується в систематичній праці. Розвиток довільної уваги нерозривно пов'язаний із загальним процесом формування вольових якостей особистості. Розділ ІІ. Вікова динаміка розвитку уваги у дітей шкільного віку 2.1 Зміни уваги у молодших школярів в процесі навчання Молодший шкільний вік сприятливий для розвитку уваги. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання ...
... розрахункових задач слід використовувати аналітико-синтетичний шлях, тобто той шлях, який використовують самі учні. Спираючись на дані аналізу методичної літератури, свої спостереження за учнями процес розв’язування розрахункових задач ми представили як ряд взаємних етапів. Перший етап: уважно прочитати текст задачі. Якщо текст задачі сформульований автором задачника не зовсім зрозумілий, можна ...
... цех». Статті такого типу завдяки образній передачі подій полегшують розуміння і запам'ятання змісту. Розділ 2. Методичне забезпечення формування уваги на уроках читання у початкових класах 2.1 Засоби формування уваги на уроках читання у початкових класах Урок читання для розвитку творчих здатностей учнів має особливе значення. У центрі уроку читання знаходиться художній твір. Робота з ...
0 комментариев