Навигация
Визначення особистісної адаптованості в підлітковому віці
51217
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Визначення особистісної адаптованості в підлітковому віці
Пропоную тест – опитувальник особистісної адаптованості школярів, проведений в п'ятому класі Московського НВК, Липоводолинського району, Сумської області.
Мета: виявити ступінь особистісної адаптації до нових умов життя, ступінь гармонійності взаємодії дітей з навколишнім світом, виявити ставлення до навколишнього світу, оточуючих людей і самого себе.
Обладнання: роздруковані бланки, анкети, ручки.
Інструкція:прочитайте уважно запитання, що подано зліва, і поставити навпроти нього знак «+» справа залежно від того, яке місце в твоєму житті сьогодні посідають згадані люди, організації, події, заняття.
Опитувальник допоможе виявити міру твоєї адаптованості до життя, ступінь гармонійності твоєї взаємодії з навколишнім оточенням
Аналітичний звіт
за результатами тесту: «Особистісної адаптації» (А.В. Фурмана)
В опитуванні «Моє ставлення до школи, сім'ї, вулиці, самого себе» – взяло участь сім учнів п'ятого класу. Дівчаток – 2, хлопчиків – 5. Дітям пропонувалося реально поглянути на свої взаємини з навколишнім світом та оцінити за п'ятибальною шкалою своє ставлення до школи:
Товаришів по класу – 85%
^ Вчителів – 57%
^ Класного керівника – 85%
^ Навчальних предметів -85%
V Школи та її вимог в цілому. – 28%
До сім'ї:
^ Матері 100%
^ батька – 85%)
^ Брата, сестри-100%)
V Дідуся, бабусі, інш. – 85%
До вулиці:
^ Найближчих друзів – 100%
^ Знайомих товаришів – 57%
^ Батьків твоїх друзів -57%
^ Сусідів. – 43%
До власного «Я»:
^ Своєї поведінки -85%)
^ Внутрішнього «Я». – 100%).
Як показали результати, всі учні класу мають такі показники адаптованості:
1) Учень 1 – 75 балів – максимально високий рівень особистісної
адаптації.
2) Учень2 і ученьЗ набрали по 69 балів – це високий рівень.
3) Учень4 і учень5 мають ію70 балів – це високий рівень.
4) Учень 6 має 74 бали – високий рівень адаптації.,
5) Учень7 -61 бал, має низький рівень адаптації.
Рекомендовано:
1. Класному керівнику приділити учню7 більше уваги, допомогти йому бути потрібним і бажаним, звернути увагу однокласників на його досягнення, співпрацювати із вчителями предметниками. На позакласних заходах дати хлопчикові проявити себе, стати його «союзником», цікавитися його інтересами та намагатися їх розвивати.
2. Батькам оточити дитину увагою, добротою, відноситися, як до рівного собі, радитися з ним у справах, ставити у приклад сестричкам.
3. Практичному психологу під час занять уділяти йому більше уваги, намагатися максимально ввести його в класний колектив. Надавати консультації батькам, вчителям предметникам, як допомогти йому адаптуватися в соціумі.
Висновки
Дослідивши феномен особистості та фактори розвитку, ми можемо зробити наступні висновки.
У науковому вжитку щодо вихованців широко побутують поняття «людина», «особистість», «індивідуальність».Вони деякою мірою синонімічні стосовно біологічної істоти (homo sapiens, або людина мисляча). Але ці поняття містять певні відтінки з погляду різних підходів до характеристики людини як біологічної істоти.
На розвиток особистості впливають різні фактори. Структура взаємодії різних факторів, про властивість на розвиток і формування особистості, представлена біологічним і соціальним чинниками.
Відповідно до особливостей фізичного і соціально – психологічного розвитку, усіх дітей поділяють на вікові групи. Для кожної вікової групи характерні найтиповіші особливості анатомо-фізіологічного і соціально – психологічного розвитку.
У процесі власної життєдіяльності людина виробляє і розвиває в собі багато соціальних властивостей і якостей, які характеризують її суспільну суть: свідомість, мову, прямоходіння, навички поводитися з речами і предметами, поведінку в сім» ї, на вулиці, здатність виконувати ту чи іншу роботу тощо.
Отже, особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня соціального розвитку і самосвідомості, який дозволяє їй знаходити й обирати серед цінностей культури особистісні смисли, самостійно виконувати відповідну перетворювальну діяльність, свідомо і відповідально здійснювати саморегуляцію діяльності й поведінки.
Список використаної літератури
1. М’ясоїд П.А. Заг. психологія: Навч. Посібн. – К.: Вища шк., 2000 – 479 с.
2. Психология: Учебн.для ин – тов физ. Культ. Под редакц. В.М. Мельникова – М. – Ф – ра и спорт, 1987 – 367 с.
3. Лозова В.І., Троцко Г.В., Теоретичні основи виховання і навчання – Харків, 1997. – 338 с.
4. Кузьмінський А.І., Педагогіка:Підручник. – К.:Знання, 2007. – 447 с.
5. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. Посібник – К.: ЛИБІДЬ, 2005. – 400 с.
6. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. Посібник. – К.:Либідь, 2002. – 560 с.
ДОДАТКИ
Похожие работы
... Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослідах зустрічається дуже часто. З даних різних авторів число ...
... авторитетніше й влиятельнее батьків. До кінця молодшого шкільного віку діти більше зважають на думку й оцінкою однолітків. А "… протязі середнього шкільного віку складається вже відносно стійка самооцінка й рівень домагань". [Л.І. Божович]. Це породжує потреба бути не тільки на рівні вимог інших людей, але й на рівні власних вимог і власної самооцінки. 3.3 Підлітковий вік та юнацтво Багато ...
... самооцінка корелює з позитивним відношенням до інших людей, а також здатністю до саморозкриття, установленню глибоких міжособистісних контактів. [45] 1.2. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх ...
... Для вивчення психологічних особливостей самооцінки молодших школярів з метою виявлення дітей групи ризику використовувалися такі методики: 1. Методика, спрямована на виявлення кількісного рівня самооцінки. 2. Дослідження самооцінки за методикою Дембо-Рубінштейн. 3. Методика, спрямована на визначення емоційного рівня самооцінки (автор А.В. Захарова). Аналізи результатів представлені в таблицях ...
0 комментариев