Розвиток продуктивних сил Канади

План

Вступ.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:

історичні, природні, демографічні, екологічні.

3.Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Канади :

4.1 Промисловості.

4.2 Транспорту.

4.3 ПЕК.

5. Участь Канади у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Походження назви країни. У 1535 році двоє індіанців показали відомому французькому мандрівникові Жаку Картьє шлях до "канату", маючи на увазі поселення, на місці якого знаходиться сучасний Квебек. Слово "каната" означало на місцевому діалекті ірокезької мови "поселення", але невдовзі ним почали називати значно більшу територію. Карти 1547 року об'єднали під назвою "Канада" практично всю територію на північ від річки Святого Лаврентія.

Канада федерація, що складається з 10 провінцій і 3 територій. Главою держави є правлячий монарх Великобританії. Його представляє Генеральний правитель Канади. Законодавчий орган – двопалатний парламент. Сучасна Канада — одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає «велику сімку» за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показниками таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США.

Самі канадці називають свою країну «неамериканською Америкою», а себе — «більше європейцями, ніж американцями». Про статистику Канади висловлюються цілком виз­начено, заявляючи, що це «американські показники», поді­лені на 10, а якщо на душу населення, крім мінералів, лісу та пшениці, яких у Канаді більше.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

Сучасна Канада - країна з високорозвиненою економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) - показник, що відбиває сукупну вартість товарів і послуг, зроблених на території країни - на квітень 1997 р. досяг 822,9 млрд.кан.дол. (більше 600 млрд.дол. США). По обсягах цього найважливішого показника Канада стійко займає сьоме місце у світі. Про високий життєвий рівень у Канаді, який відповідає рівню її економічного розвитку, свідчить інший показник - розміри ВВП на душу населення - за яким Канада дійсно, істотно відстає від США і Японії, проте випереджає такі країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Нарешті, по показнику якості життя (так званому індексу людського розвитку) ООН у 1997 р. четвертий рік поспіль віддає Канаді перше місце у світі. У 1990 р. темпи росту канадського ВВП коливалися навколо цифри 2,5% у рік. Настільки невисокий темп економічного росту не створює умов для істотного зниження рівня безробіття, що у 1997 р. продовжував залишатися високим, уклавши 9,4% від сукупної робочої сили, що майже в два рази вищій, ніж у Сполучених Штатах.

Слабким містцем канадської економіки залишається ситуація в області державної заборгованості. У 2003 р. сукупна заборгованість госсектора (тобто борг федерального і провінційних урядів і муніципалітетів) перевищив абсолютний обсяг ВВП Канади досягнувши суми в 800 млрд.кан.дол. У сімці провідних країн Заходу лише в Італії ситуація з заборгованістю меньш благополучна, ніж у Канади. Водночас, до середини 90-х років федеральний і більшість провінційних урядів спромоглися послабити гостроту проблеми, істотно скоротивши дефіцити своїх бюджетів і узявши курс на оздоровлення державних фінансів. Проте успіх по цьому напрямку припадає сплачувати дорогу ціну: із року в рік потрішки скорочуються витрати на соціальне забезпечення, охорону здоров'я, тоді як 25% федерального бюджету сьогодні витрачається на обслуговування федерального боргу.

Сильною стороною канадської економіки є високий ступінь її інтернаціоналізації. Так, у 2002 р. частка експорту у ВВП Канади досягала 40%, істотно перевищивши відповідні експортні показники США, Японії, Німеччини. При цьому, у канадському імпорті постійно зростає частка продукції обробної промисловості, тоді як експорт ресурсів не перевищує сьогодні 25% від сукупного обсягу експорту. Істотно і те, що зовнішня торгівля Канади, завдяки постійному перевищенню експорту над імпортом, призводить до значного позитивного сальдо. (У 2003 р. позитивне сальдо торгівельного балансу Канади склало близько 40 млрд.кан.дол.). У 90-ті роки на фоні слабкого споживчого й інвестиційного попиту і скорочення держзамовлень експорт, що динамічно зростає, став основним "мотором" канадської економіки. Водночас, канадській зовнішній торгівлі є властивим серйозний дисбаланс - 80% експорту Канади постачається на ринок США. Доступ до американський ринок максимально полегшений угодою про вільну торгівлю (НАФТА), до якого входять США, Канаду, Мексику. З одного боку, майже безперешкодний доступ до самого прибуткового риноку світу дає канадським виробникам важливі переваги. Але з іншого, однобока залежність Канади від американської економіки загрожує самостійності країни при прийнятті нею економічних рішень. У останні роки темпами, що випереджають, зростає торгівля Канади з країнами азійско-тихоокеанського регіону.

Основними товарними позиціями канадського експорту є автомобілі й автомобільні запчастини, продукція деревообробної промисловості, наукомістка продукція, продовольство. У імпорті переважають автомобілі, комп'ютери, устаткування.

Іншим параметром інтернаціоналізації канадської економіки є іноземні капіталовкладення. Під контролем іноземного капіталу знаходиться приблизно 20% промислового виробництва Канади. На 2003р. прямі іноземні капіталовкладення в Канаду склали 180 млрд.дол. У той же час швидко зростають і канадські капіталовкладення за кордоном: якщо в 1991 р, їхній загальний обсяг складав 91,5 млрд.дол., та вже 2003 р. він досяг 171 млрд.дол.

Канада умовно поділяється на Атлантичні провінції, Квебек, Онтаріо, провінції Прерій, Британську Колумбію та Північні території.

На сході Канади розташовані чотири провінції - Острів Принс-Едуард, Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Нова Земля. Нова Земля найбільша з атлантичних провінцій, займає 405 720 кв. км. Лабрадор межує з Квебеком та відокремлений від Нової Землі протокою Белл-Айд. Нова Земля є самою східною частиною Північної Америки та розташована на однаковій відстані від Саскачевана та Ірландії. Друга за величиною атлантична провінція – Нью-Брансвік площею 73 440 кв. км. Вона межує з Квебеком, Новою Шотландією та США. Більше 85% всієї поверхні провінції займають ліси. Нова Шотландія займає однойменний півострів на південний схід від Нью-Брансвіка. Її площа складає 55 490 кв. км, оточена майже 4 000 островів. Найменшу канадську провінцію, Острів Принс-Едуард, жартома називають фермою

в мільйон акрів через велику кількість сільськогосподарських угідь. Острів має форму півмісяця довжиною 224км та шириною від 6 до 64км. Острів також може хизуватися найкращими пляжами Канади, сукупна довжина яких перевищує 800км. Квебек – найбільша провінція Канади. Вона межує з Онтаріо, Нью-Брансвіком, Новою Землею та США. Квебек займає 1 540 680 кв. км, що у три рази більше Франції та в сім разів – Великобританії. Природними кордонами провінції є внутрішні води країни – Гудзонова протока, річка Св. Лаврентія та затока Джеймса, а також Атлантичний океан. Найбільшого значення приділяють річці Св. Лаврентія, яка служить водним шляхом для кораблів з Атлантики до Великих Озер, а отже, і до США. Квебек всіяний тисячами озер, річок та річечок. Три п’ятих всієї території провінції займає Канадський Щит, розташований від низини Св. Лаврентія до Гудзонової протоки. На півдні провінції розташовані Аппалачські височини, які відокремлюють провінцію від США. Провінція Онтаріо поділяється на дві частини: промисловий південь та малонаселену північ, багату природними ресурсами. Онтаріо займає 1 068 580 кв. км. Внутрішні води складають 1/6 всієї площі провінції. Два основних геологічних регіони Онтаріо – низина Великих Озер та річки Св. Лаврентія та Канадський Щит. Північне Онтаріо займає 9/10 всієї площі провінції, але в ньому проживає тільки 10% населення. Інколи сполучення з північчю переривається через суворий клімат. В липні температура у Північному Онтаріо досягає 12-15 градусів, а в січні опускається до –25. Помірний клімат та плодюча земля Південного Онтаріо дозволяє успішно обробляти землю в цьому районі. На цю територію приходиться більше половини най прибуткових канадських компаній. Манітоба, Саскачеван та Альберта – плодючі провінції канадського Заходу. Вони займають 1 963 470 кв. км та протягаються від 49-ї паралелі на півдні до 60-ї на півночі та від Скелястих гір на заході майже до озера Верхнє на сході. Переважає континентальний клімат: холодна зима, тепле літо та невелика кількість опадів. Плодючість земель цих провінцій робить їх своєрідною житницею Канади – тому що тут знаходиться більше 3/4 усіх земель країни, придатних до сільського господарства. Північна частина провінцій вкрита лісами, в яких переважають сосни та берези. Саскачеван – головна зернова провінція. Вона займає 2/3 прерій, які розділяють озера та лісистий ландшафт. Скелясті гори є природним південно-західним кордоном Альберти. Однак, височини вкривають лише невелику частину провінції – в основному тут можна знайти рівнини, сухі прерії та ліси на півночі провінції. Британська Колумбія - найбільша провінція на західному узбережжі. 947 800 кв. км її території прославилися в якості самого гористого району Північної Америки. Однак, ландшафт провінції непередбачений та мінливий. На узбережжі розташовані ланцюги островів, як великих, так і малих. На півночі провінції прибережні гори досягають 4 тис. м над рівнем моря. На сході розташоване плоскогір’я з лісами, луками та великою кількістю озер. Клімат відрізняється в залежності від ландшафту. На узбережжі багато дощів та м’яка морська погода. Ванкувер знаходиться у зоні помірного клімату. Біля 2 млн. га займають прісні водоймища. Канадська північ – практично незаймана та маловивчена земля. Юкон, Північно-Західні Території та територія Нунавут займають 2/5 Канади. Юкон займає 483 450 кв. км. Він межує з Аляскою на заході, Британською Колумбією на півдні та Північно-Західними Територіями на сході. Клімат переважно субарктичний. Влітку сонце світить від 20 до 24 годин на добу, холодною зимою воно світить 2-3 години вдень або не з’являється зовсім. Північно-Західні Території та Нунавут – це Канада на північ від 60-ї паралелі, не враховуючи Юкон, Квебек та Нову Землю. Разом вони нараховують 3 426 320 кв. км території. Кліматичні зони – арктична та субарктична. Північ країни практично не освоєна людьми.
2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:

історичні, природні, демографічні, екологічні.

Природно-ресурсний потенціал.

Канада, одна з найбільших країн світу, займає майже всю північну половину Північної Америки і прилягаючі до неї острова, серед яких і Ванкувер на заході від материка, Нова Земля - на сході, а Канадський Арктичний архіпелаг - на півночі.

По розмірах Канада поступається тільки Росії, але якщо вважати тільки площу суші (мінус близько 8% внутрішніх вод), то вона не перевершує Китай. Канада і Росія - сусіди через полюс. Канада омивається Тихим, Атлантичним і Північним Льодовитим океанами. Її берегова лінія нараховує більш 250 тисяч кілометрів.

Західне узбережжя країни високе, стрімчасте і порізане затоками. Неподалік знаходиться велика кількість островів: Ванкувер, острів Королеви Шарлотти та ін. Тихий океан не замерзає.

Східне узбережжя теж стрімчасте і мальовничо порізано бухтами і затоками. Найбільш глибокими затоками атлантичного узбережжя Канади є затока Св. Лаврентія і Фанди. Океан замерзає лише на короткий час у році, але тумани і шторми заважають регулярному судноплавству.

Узбережжя Північного Льодовитого Океану не буяє бухтами і затоками. Океан замерзає на 9-10 місяців у році, і судноплавство можливе тільки в короткі літні місяці.

Завдяки своєму розташуванню між двома океанами, Канада воліє підтримувати зв'язку з більшістю країн недорогим водяним шляхом.

Більше половини країни займає Лаврентійське плато, що є частиною Канадського Щита. Воно дотепер носить сліди недавнього заледеніння: гладкі скелі, морени, ланцюжки озер. Плато - пологохвиляста рівнина. Це найбільш непристосована для проживання людини частина країни, але яка має величезні запаси корисних копалин.

 І з півночі, і з півдня Лаврентійське плато оточене великими низинами - Внутрішніми рівнинами, Лаврентійською низовиною і низовиною Гудзонової протоки. Вони являють собою типову картину канадського ландшафту і саме вони принесли славу Канаді як просторій країні зі сприятливими кліматичними і географічними умовами.

Степи по більшій частині розташовані на півдні Альберти, Саскачевана і Манітоби, що називають степовими провінціями. Лаврентійська низовина знаходиться в сприятливих кліматичних умовах - помірний клімат і родючий ґрунт. Тут знаходиться економічний центр країни.

Аппалачські гори розташовані на південно-сході Канади. Вони багаті корисними копалинами. Середня висота гірської гряди не перевищує 600 м. До північно-заходу від Аппалачських гір лежить Канадський Щит, що складається в основному з гранітів і гнейсів. Там багато боліт, озер, порожистих рік. З заходу і півдня Канадський Щит облямовує ланцюг озер - від Великого Ведмежих до Великих озер.

На захід від Канадського щита розташовані Великі рівнини. Їхня південна частина - Внутрішні низовини - сільськогосподарський центр країни, 75% всіх оброблюваних земель. На узбережжя Тихого океану розкинулися Кордильєри - на 2,5 тис. км із півночі на південь і на 750км із заходу на схід. На сході вони називаються Скелястими горами, на заході - Береговим хребтом. Середня висота гір - 2-3 тисячі м над рівнем моря

 Значна частина земель Канади - тундра і тайга. Обробляється лише 8% земель, а більш 50% території покривають ліси, що буяють коштовними породами деревини. Особливу цінність являють собою хвойні породи: дугласія, гігантська туя, бальзамічна ялиця, модрина, чорна і біла їли. Для півдня і південно-сходу країни характерні тополя, жовта береза, дуб і клен, символ Канади. Промислове значення має хутровий звір, яким багата тайга.

По запасах деревини Канада поступається Росії і Бразилії, а в перерахуванні на душу населення вона стоїть на першому місці у світі.

Різноманітний і тваринний світ Канади. У тундрі живе північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь, песець, у лісах - ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень, у степах - польові миші, кроти і ховрашки. На озерах і арктичних островах живуть мільйони перелітних птахів. У заповідниках Канади можна зустріти бізонів, що були майже цілком винищені з приходом європейських поселенців на материк.

Прибережні води багаті рибою: на заході - лососеві (чавыча, кета, горбуша), а на сході - тріскові породи й оселедець.

Клімат Канади характеризується чотирма яскраво вираженими часами року. Умови дуже різноманітні і залежать, головним чином, від ландшафту - гірських чи водяних масивів.

Канада славиться своєю густою і повноводною мережею рік. Канаду перетинають такі могутні ріки, як Макензі, Колумбія, Ніагара, ріка Св. Лаврентія і багато хто, багато хто інші. Макензі є самою довгою рікою всієї північної частини материка: її довжина - понад 4,5 тис. км.

Майже дві третини всіх рік Канади відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Скрізь, крім самої південної частини країни, ріки покриваються льодом на період від 5 до 9 місяців у рік. Такі ріки, як Ніагара і ріка Св. Лаврентія відіграють важливу роль в економіці Канади, служачи транспортними шляхами між Канадою і США, а також джерелами електроенергії, що виробляють гідроелектростанції, встановлені на них.

Багата порогами Колумбія, що пролягає в західній частині країни, теж підходить для гідробудівництва, однак як транспортний шлях її майже не використовують. Озер у Канаді, великих і малих, нараховують близько 4 мільйонів. Самі великі - це, звичайно, Великі озера, Велике Невільниче, Велике Ведмеже й ін. Озера Канади неймовірно красиві завдяки своїй чистоті води і мальовничих скелястих берегів. Вода в них - прозоріше повітря.

Озера - улюблене місце відпочинку канадців.

Канада може похвастатися природними багатствами, що представляють велику частину таблиці Менделєєва: кольорові, рідкісні і цінні метали, уран, залізна руда, нафта, природний газ, вугілля, азбест, калійні солі.

Родовищами вугілля багаті передгір'я Скелястих гір, Альберта й Аппалачі, прибережні провінції. Залізну руду добувають у районі озера Верхнього, півострова Лабрадор і Кордильєрах. Канадський щит - комора країни з багатими родовищами нікелю, міді, заліза, кобальту, платини й урану. В Аппалачах можна знайти запаси азбесту, кам'яного вугілля, золота, срібла і кольорових металів. Кордільєри мають у своєму розпорядженні родовища кольорових і шляхетних металів.

Населення.

Населення Канади нараховує всього 30,3 млн. чоловік (дані 1997 року), причому більша його частина живе на вузькій смузі вздовж кордону з США шириною в 160км та довжиною в 6 000км. Зростанню населення в рівній мірі сприяє імміграція та природний приріст населення (число новонароджених мінус число померлих). В період з 1991 по 1996 роки населення Канади зростало щорічно на 1,1%, що являється самим високим показником з країн великої сімки. Канада представляє приблизно 0,5% населення земної кулі. За оцінками експертів, в 2026 році Канада буде нараховувати 36,2 млн. мешканців.

Більшість канадців, 76,6%, живуть в містах, а 23,4% - в сільській місцевості. Згідно останнього перепису населення, 31% населення Канади (8,61 млн.. чол.) живуть у трьох найбільших містах країни – Торонто, Монреалі, Ванкувері. Тривалість життя в Канаді – 74,9 років для чоловіків та 81,4 років для жінок. Це один із самих високих показників у світі.

За статистикою, середній розмір сім’ї у Канаді складає 3,1 чоловік, в який включено 1,3 дітей. Розмір сім’ї залишається незмінним з 1991 року.

Альберта

В провінції Альберта проживає 2,4 млн. канадців, коріння яких не так легко прослідкувати. До 1880 років провінцію населяли в основному корінні жителі Північної Америки, але пізніше їх переважили за численністю поселенці з західно європейських країн. В 1881 році на території, яка пізніше стала Альбертою, проживало ледве 1000 вихідців з Європи. Десять років потому їх число перевищувало 17,5 тисяч. Під час хвилі еміграції в 1890-х – 1920-х роках, яку активно заохочував уряд Канади, до провінції прибували емігранти з європейських країн, в результаті чого в 1921 році в ній проживало майже 585 тисяч чоловік.

Після другої світової війни ситуація змінилася кардинальним чином. З початку 60-х років в Альберті поселялися вихідці з більшості країн світу, включно і з Азії та Карибських островів.

На сьогоднішній день лише 44% мешканців Альберти – нащадки британських поселенців; другими великим етнічними групами являються німці, українці, французи, скандинави та датчани.Згідно перепису населення в 1991 році, близько 150 тис. мешканців провінції являлися представниками північних народів або метисами. Нечисленні етнічні групи складають інші 24% населення. В Альберті розмовляють англійською мовою.

Майже 2/3 населення провінції молодше 40 років, що робить Альберту однією з самих молодих провінцій розвинутих країн. Цьому, в певній мірі, сприяє високий рівень імміграції молодих професіоналів з інших країн світу. Близько 80% всіх мешканців Альберти живуть у містах та приміських зонах, причому більше половини живуть у двох найбільших містах провінції – Едмонтоні та Калгарі.

Британська Колумбія

Більшість мешканців Британської Колумбії – нащадки перших поселенців з Британських островів, проте населення провінції складають іммігранти майже усіх національностей. Більше 100 тис. жителів провінції – нащадки тисяч китайців, які приймали участь у будівництві залізничного шляху на території Британської Колумбії наприкінці XIX сторіччя. На додаток, більше 60 тис. мешканців провінції походять з Індії, а біля 16 тис. – з Японії.

Чисельність представників корінного населення материка стала значно зростати останніми роками, та у 1991 році перевищила за 165 тис. чоловік. Провінція продовжує залучати іммігрантів: більше 40 тис. чоловік поселяються у провінції кожного року, тому її населення нараховує більше 4 млн. чоловік - 12% всього населення Канади. Майже 60% всіх мешканців живе у Вікторії та Ванкувері, а також у їх передмістях. У Ванкувері нараховується 1,8 млн. мешканців – це третє за розміром місто Канади.

Манітоба

Довгі роки населення Манітоли складалося в основному з вихідців з Британських островів, проте нова імміграційна політика змінила співвідношення національностей і тепер у провінції можна знайти представників більшості народів світу. У Манітобі також проживає велика кількість франкомовних канадців.

Хоча Манітоба – одна з самих малозаселених провінцій Канади, вона являється важливим центром декількох етнічних груп. Наприклад, у Манітобі живе найбільша кількість українців за межами України. Більше 115 тис. мешканців провінції – індіанці або метиси.

Біля 60% всього населення Манітоли живе у столиці – Вінніпезі. Друге за величиною місто – Брендон, розташоване на південному заході провінції.

Нью-Брансвік

Населення Нью-Брансвіку перевищує 750 тис. чоловік. В ній проживає біля 35% франкомовних канадців, і це єдина офіційно двомовна провінція Канади. Перші поселенці Нью-Брансвіку прибували з Франції, Англії, Шотландії та Ірландії, а пізніше й з Німеччини, скандинавських країн та Азії. Муніципальний округ Нова Данія пишається чисельною датською колонією у Північній Америці.Індіанців у провінції нараховують лише 12 тис. осіб.

Узбережжя та долини річок провінції особливо заселені. Найбільші міста провінції - Монктон та Фредеріктон, столиця Нью-Брансвіку.

Нова Земля

Мешканці Нової Землі – нащадки вихідців з південно-західної Англії та південної Ірландії, які іммігрували до провінції наприкінці XVIII та на початку XIX ст. Освоєння земель в основному залежало від місць рибальського промислу, цей порядок залишається й до сьогодні: півострів Авалон та північно-західна частина Нової Землі залишаються найбільш заселеними територіями провінції. Св. Джон, столиця – найбільше місто провінції з населенням понад 172 тис. осіб.

Нова Шотландія

Більше 80% населення зараховують себе до нащадків мешканців Британських островів. На другому місці знаходяться французи – біля 18% мешканців, а 2%, що залишилися, припадають на частку етнічних німців, датчан, поляків, італійців та євреїв. За рахунок еміграції росте кількість китайців, вихідців із Азії, Африки, Східної Європи.

Біля 22 тис. мешканців Нової Шотландії – індіанці. У Галіфаксі та його передмістях живе біля 320 тис. усіх мешканців провінції, а у Сіднеї біля 116 тис.

Північно-Західні Території

На сьогоднішній день на Північно-Західних Територіях мешкає біля 40 тис. осіб, з яких до північних народів відносяться тільки 48%. Більшість жителів території мешкають у невеликих спільнотах. Єллоунайф, столиця території, нараховує усього 15 тис. жителів.

Онтаріо

З 1779 року хвилі поселенців з Англії, Шотландії та Ірландії йшли одна за одною освоювати нові території у долині Св. Лаврентія. До цього часу імміграція відіграє важливу роль у зростанні населення й добробуту Онтаріо, де зараз проживають великі групи італійського, німецького, китайського, датського, португальського, індійського та польського походження. У 1991 році у провінції нараховувалося майже 250 тис. індіанців та метисів.

Онтаріо є найбільш населеною провінцією Канади – в ній живе біля 11 млн. осіб. Незважаючи на те, що англійська найпоширеніша мова в Онтаріо, франко фони відіграють важливу роль у культурному житті та являють собою найчисельнішу мовну меншину.

Острів Принс-Едуард

У 1996 році населення Острову Принс-Едуард складало трохи більше 136,5 тис. мешканців. З них 62% мешкає в сільській місцевості. Шарлоттаун, з населенням 33 тис. мешканців, єдине місто. Біля 80% населення – нащадки ірландців та шотландців. Біля 15% - французи за національністю, але лише 5% населення провінції вважає французьку за рідну мову. Населення острову досить молоде – 38% всіх мешканців не досягли 25-го віку.

Квебек

З 7 млн. мешканців – 5 – французи, всього 350 тис. – походять з Британських островів й біля 137 тис. – індіанці та метиси. Італійці та переселенці із Східної Європи складають найбільш великі національні меншини Квебеку, однак з 60-х років нашого століття значно збільшився приток іммігрантів з Португалії, Гаїті, країн Латинської Америки та з Південно-Східної Азії. З кінця Другої Світової Війни до Квебеку, особливо до найбільшого міста провінції Монреалю, переїхало більше 650 тис. іммігрантів з 80 країн світу. Французькою мовою розмовляє 83% мешканців Квебеку, англійською – біля 17%.

Саскачеван

Метиси, нащадки європейців та індіанців, були серед перших поселенців у провінції, багато з яких переїхали до Саскачевану з Манітоли. Завдяки дешевій землі сільське господарство поступово витіснило торгівлю хутрами. Значна хвиля імміграції до провінції почалася з 1899 року і закінчилася у 1929 році.На сьогодні населення провінції складає більше 1 мільйона. Саскачеван – єдина провінція Канади, де більшість мешканців не являються нащадками англійців або канадців. Найбільш великими етнічними групами є німці, українці, скандинави, датчани, поляки та росіяни. Реджина та Саскатаун – два найбільш великих міста провінції в яких мешкає майже третина всього населення Саскачевану.

Юкон

Великі ліси Юкону з давніх давен були заселені атапаска нами, культурні й мовні традиції яких існують біля тисячі років. У наші дні вижило лише шість племен атапасканських індіанців: кутчин, хан, тутчоун, тлінгіт, каска та тагіш.

На Юконі живуть біля 31 тис осіб. 23% мешканців території - індіанці. Близько 60% всього населення живе в Уайтхорс, столиці території.

Густота населення по провінціях та територіях:

Провінція/ Територія	Площа (км. кв.)	Населення (тис.чол.)	Густота населення
Нова Земля	405,720	544,400	1.34
Нова Шотландія	55,490	934,600	16.84
Нью-Брансвік	73,440	753,000	10.25
Острів Принс-Едуард	5,660	136,400	24.1
Квебек	1,540,680	7,333,300	4.76
Онтаріо	1,068,580	11,411,500	10.68
Манітоба	649,950	1,138,900	1.75
Саскачеван	652,330	1,024,400	1.57
Альберта	661,190	2,419,900	3.66
Британська Колумбія	947,800	4,009,900	4.23
Юкон	483,450	30,700	0.06
Північно-Західні Території	1,171,918	41,668	0.04
Нунавут	1,900,000	27,146	0.014
Канада	9,970,610	30,300,400	3.0

Ринок трудових ресурсів Канади.

За даними на початок 2003р., чисельність економічно активного населення складало деяким більш 15 млн. чоловік.

Зайняте населення нараховувало приблизно 13,6 млн. До цієї категорії статистика відносить усіх працездатних громадян, що виконують роботу за винагороду протягом повного або неповного робочого дня (тижня); мають оплачувану роботу, але тимчасово відсутні в зв'язку з хворобою, відпусткою, фаховим навчанням, тимчасовим припиненням виробництва, страйком і деякими іншими причинами; самостійно забезпечують себе роботою (індивідуальна трудова діяльність, включаючи підприємництво, роботу на сімейній фірмі і т.п.) Чисельність безробітних складала на початку 2003р. біля 1,4 млн. чоловік. Безробітними визнаються працездатні громадяни, не зайняті і які не мають заробітків, що активно шукають роботу. На відміну від українського законодавства, канадське не потребує, щоб для одержання статусу безробітного громадянину, що шукає роботу, обов'язково реєструвався в державній службі зайнятості. Чисельність зайнятих і безробітних у Канаді виявляється в результаті щомісячно проведених спеціальних вибіркових опитуваннь населення. Водночас, для одержання різноманітного роду допомоги з боку співробітників служби зайнятості необхідна реєстрація в центрах зайнятості, що є у всіх більш-меньш значних населених пунктах.

У Канаді достатньо широко поширена зайнятість на неповний робочий день або тиждень. У такому режимі - тобто менше 20 годин на тиждень - 1996-1997р. працювали біля 20% зайнятих. У галузях матеріального виробництва не цілком зайнятих мало, а середня тривалість робочого тижня складає 39-40 годин. У невиробничій сфері,навідміну від виробничої, зайнятість протягом неповного робочого дня або тижня – є розповсюдженим явищем . Середня тривалість робочого тижня зайнятих у торгівлі, банківсько-фінансовому секторі, у сфері послуг і охорони здоров'я складає 25-26 годин.  

Розподіл зайнятих по галузях господарства типово для розвинутої ринкової економіки. У сфері матеріального виробництва працює менше 24% загального числа зайнятих, у галузях сфери послуг, відповідно - більш 76% усіх зайнятих.

Чисельність зайнятих у сфері матеріального виробництва скорочувалася в 2001-2002 р., потім стала зростати, і до 2003 р. вона повернулася до рівня, досягнутого на початку десятиліття. Зайнятість у сфері послуг у цілому зростає постійно.

Зайнятість у державному секторі економіки досягла свого піку у 2002 р. - тоді на підприємствах і в організаціях федерального, провінційного і муніципального рівня працювало біля 2,7 млн. чоловік. У наступні чотири роки в зв'язку з проведеної федеральною і провінційною владою політикою "скорочення державного сектора", чисельність зайнятих у ньому робітників зменшилася майже на 150 тисяч чоловік. За той же період чисельність працюючих у приватному секторі економіки зросла майже на 1 млн. чоловік.

Примітно, що найбільш швидкозростаючою категорією робітників в останні роки є "самозайняті" - люди, що самостійно забезпечують себе роботою. Протягом 1992-2002 р. чисельність найманих робітників у приватному секторі економіки збільшилася на 7%, а чисельність самостійних робітників - на 17%. У середньому вони тепер складають приблизно 1/5 усіх працюючих у недержавному секторі. Проте в ряді професій, особливо серед висококваліфікованих спеціалістів, вони складають переважну більшість. Індивідуальна трудова діяльність особливо широко поширена серед робітників медичних професій (нею зайнято біля 80% зубних лікарів і техніків, приблизно 60% терапевтів і хірургів), юристів, архітекторів, робітників мистецтва. Звертає на себе увагу той факт, що іммігранти більш схильні до індивідуальної трудової діяльності, серед них частка забезпечуючих себе роботою самостійно приблизно в півтора рази вища, ніж серед уроджених канадців.

Водночас, важливо враховувати, що для організації приватної практики в більшості випадків потрібно підтвердження відповідних дипломів, решти іспитів, одержання різноманітного роду ліцензій і дозволів.

Безробіття - одна з найбільш гострих проблем сучасної Канади. У 1990-2001р. її середньорічний рівень значно перевищував 10% економічно активного населення. У 2002 р. він склав 9,6% у порівнянні з 5,4% у США. Причому, якщо в Сполучених Штатах зайнятість після попереднього десятиліття економічного спаду швидко відновилася і продовжувала рости, то в Канаді вона тільки в кінця 2002 р. відновилася до рівня 1989 р. Водночас у деяких західноєвропейських країнах - членах групи семи становище на ринку праці не краще, а рівень безробіття вище, ніж у Канаді.

Така ситуація, що називають "кризою зайнятості", склалася у Канаді внаслідок декількох причин. По-перше це пов'язано з впливом на канадську економіку лібералізації міжнародної торгівлі. Умови конкурентної боротьби для канадських виробників помітно ускладнилися як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках після вступу в силу в 1989р. угоди про вільну торгівлю із США і розширення з 2001р. зони вільної торгівлі на весь північноамериканський континент. Зниження витрат на робочу силу шляхом скорочення персоналу було, а в ряді галузей і залишається для канадських корпорацій одним із головних засобів підвищення ефективності виробництва і зміцнення конкурентних позицій. По-друге зайнятість повільно зростає через проведення федеральним урядом і владою провінцій політики "бюджетної економії", скорочення участі госсектора у виробництві товарів і послуг. Якщо хвиля масових скорочень персоналу в приватному секторі економіки до 1995-2003 р. помітно спала, те в державному секторі саме на ці роки прийшовся пік звільнень.

Серед провінцій Канади найбільше високими показниками безробіття відрізняються Ньюфаундленд, Квебек і Нова Шотландія.

3.Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.

Канада входить до провідних індустріально розвинутих держав світу. Це дуже багата, з високим рівнем життя населення країна. Економіка Кана­ди тісно інтегрована зі СІНА. Разом вони утворюють зону вільної торгівлі. Майже 3/4 канадського експорту і 2/3 її імпорту припадає на США. Американські Ін­вестиції в Канаді і, відповідно, американський вплив на Канаду - дуже значні. Особливістю господарства Канади є аграрно-сировинна спеціалізація в світовому поділі праці. Вигідність такої спеціалізації грунтується на величезному природно-ресурсному потенціалі і на наявності поряд обємного ринку США. Зайнятість в експортних галузях внаслідок використання сучасної техніки і технології - незначна, Водночас багато працюючих в інших галузях обслуговують експортний сектор.

Експортними галузями стали гірничодобувна промисловість, кольорова металургія, енергетика, лісова і целюлозно-паперова промисловість та зернове господарство, їх продукція й досі становить 3/5 вартості канадського експорту. За видобутком і експортом залізної руди, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену, кобальту, титані', золота, срібла, платини, урану, нафти, природного газу, вугілля, азбесту, калійних солей і сірки Канада посідає одне з перших місць у світі. Залізну руду добувають на півострові Лабрадор. Головні центри добування кольорових металів знаходяться в межах Канадського щита і в Кордильєрах. Збагачують руди поряд з рудниками і кар'єрами. Підприємства кольорової металургії розміщені біля збагачувальних фабрик або в портових містах. Поклади нафти і природного газу, як і кам'яного вугілля, знаходяться на Внутрішніх рівнинах у провінції Альберта. Трубопроводами нафту і природний газ транспортують у Приозер'я Канади і США та Тихоокеанські штати США. Історія гірничодобувної промисловості Канади налічує вже понад сто років. Багато родовищ, центрів обробки сировини і виплавки кольорових металів відомі не тільки всередині країни, а й за її межами.

Канада е великим виробником електроенергії, 2/3 якої дають гідроелектро­станції, їх будують і на малих, і на великих річках. Основний район виробниц­тва гідроелектроенергії - південно-східний край Канадського щита в провінціях Квебек і Онтаріо. Тут використовують потенціал багатьох річок, які впадають у річку і затоку Св. Лаврентія. Нині здійснюється один з найбільших у світі гідро­енергетичних проектів - будівництво каскадів потужних гідроелектростанцій на річках, які стікають з Канадського щита на північ у Гудзонову затоку і затоку Джеймс. Освоюється потенціал кордильєрських річок. Дешева електроенергія використовується для потреб кольорової металургії та целюлозно-паперової про­мисловості і передається в США лініями електропередачі,

Розробляють лісові багатства Канади як на сході, в провінціях Квебек і Онтаріо, так і на заході, в провінції Британська Колумбія. За виробництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за їх експортом посідає перше місце в світі. Як виробник і експортер газетного паперу вона не знає рівних. Целюлозні і паперові фабрики побудовані біля річок, якими транспортується сировина та які дають енергію і воду. Особливо багато фабрик на лівих притоках р. Св. Лаврентія. Збір зерна в Канаді становить 50-60 млн тонн. Вивозять пшеницю і ячмінь. Як експортер зерна країна стоїть на другому місці в світі після США. Зернове госпо­дарство зосереджене в степах-преріях, що розташовані між Канадським щитом і

Кордильєрами на півдні степових провінцій. Вони є північним продовженням прерій США. Як і в США, це один з головних сільськогосподарських районів світу. Характерною рисою експортних галузей Канади є те, що вони розміщені не стільки в «обжитій» частині, скільки в малолюдних районах з екстремальними природни­ми умовами, їх дальший рух на Північ спирається на використання новітньої техніки, створення окремих «осередків» з незначною кількістю жителів. Освоєння північних районів не збігається з поняттям ріст населення.

Обробна промисловість Канади практично представлена всіма галузями сучасного виробництва. Якщо не брати до уваги експортний сектор, то всі вони працюють переважно на внутрішній ринок. Значний експорт автомобілів еквівалентний їх імпорту. Провідна галузь обробної промисловості Канади - машинобудування. Найбільшого розвитку дістало виробництво транспортних засобів (автомобілів, літаків, тепловозів, суден і снігоходів), машин для сільського господарства, устаткування для лісопаперової і гірничої промисловості. Водночас канадський імпорт на 2/3 складається з електроніки, засобів зв'язку, приладів і промислового облад­нання. Добре розвинуті чорна металургія, хімічна, легка і харчова промисловість. На відміну від підприємств експортного сектора, всі ці галузі знаходяться в «обжитій» Канаді. Більше того, для них характерна висока територіальна концентрація на півдні провінції* Онтаріо і Квебек, де виробляється понад 4/5 всієї промислової продукції. Особливо багато промислових міст розташовано на між-озерній рівнині, яку називають «півостровом Онтаріо», та в долині річки Св, Лаврентія. Уже нині тут помітні ознаки майбутнього мегалополіса, що простягатиметься майже по прямій лінії на 1 200км між містами Уїнсор і Квебек. Разом з тим - це головний «промисловий пояс» Канади. Він вигідно розташований не тільки усередині Канади, а й глибоко заходить у найбільш населену і економічно важливу частину США. Враховуючи відкритість кордонів і тісні господарські зв'язки між двома країнами, можна говорити про існування єдиного міждержав­ного міського і промислового утворення в цій частині Північної Америки.

Сільське господарство, яке забезпечує потреби внутрішнього ринку, також сконцентроване на півдні провінцій Онтаріо і Квебек. Розвинуті м'ясне і молочне тваринництво, птахівництво, вирощування овочів і фруктів. Вагоме місце в країні належить рибальству.

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Канади :

4.1 Промисловості

 

Гірничовидобувна промисловість.

Найбільшу цінність становить нафта і природний газ, на які припадає більше двох третин загальної вартості видобутку. Наступними за важливістю є метали, вартість яких становить п'яту частину загальної вартості.

Канада посідає перше місце у світі за видобутком цинку й урану, друге - за видобутком азбесту, нікелю і калію, четверте - за видобутком срібла й міді і п'яте - за видобутком золота і свинцю. 90% канадської нафти і газу добуваються в штаті Альберта, де в нафто- і газодобувній промисловості зайняті близько 40% робочої сили. Основні нафтопереробні центри розташовані в провінціях Онтаріо і Квебек. Центри видобутку вугілля - Альберта, Саскачеван, Британська Колумбія і Нова Шотландія.

Лісова промисловість.

На території Канади знаходиться 10% всієї площі лісів планети. Ліс покриває близько 45% площі суші в межах Канади, причому більше половини цієї площі займають продуктивні ліси, які мають промислове значення. Канада посідає перше місце у світі за виробництвом газетного паперу, друге - за виробництвом целюлози і деревної маси і третє - за виробництвом пиломатеріалів. 47% всіх лісоматеріалів виробляється в Британській Колумбії, 21% у Квебеці, 16% в Онтаріо, 6% в Альберті і 5% у Нью-Брансуїку.