Навигация
Християнство: витоки, секти. Християнство в Україні
28680
знаков
0
таблиц
0
изображений
ХРИСТИЯНСТВО : ВИТОКИ, СЕКТИ. ХРИСТИЯНСТВО В УКРАЇНІ
Зміст
1. Виникнення християнства і його розкол
2. Православ’я
3. Католицизм
4. Протестантизм
5. Християнські секти православного напрямку
6. Християнські секти протестантського напрямку
7. Уніатська церква
Література
1. Виникнення християнства і його розкол
Християнство виникло у 2-й половині 1 століття н.е. у східних провінціях Римської імперії в умовах розпаду рабовласницького ладу. Віросповідними джерелами християнства є «святе письмо» (Біблія) і «священний переказ» - постанови Вселенських соборів, деякі напрямки християнства визнають і інші джерела своєї догматики. Характерними рисами християнства є визнання Ісуса Христа посланником Бога, сином Божим, віра у Троїцю (єдиного бога у трьох іпостасях: бог-батько, бог-син і бог-дух святий), віра в існування потойбічного світу і в прийдешний страшний суд над живими і мертвими тощо.
Раннє християнство виникло як релігія рабів Римської імперії. Поразки їх повстань, особливо повстання під керівництвом Спартака, тяжкі податки і безвихідна нужда підривали їх віру в знищення соціального гноблення власними силами і породжували мрії про прихід божого народного рятівника - месії. Месіанські ідеї і лягли в основу нової релігії. У ранньому християнстві були бунтарські тенденції. Вони знайшли своє відображення у розумінні принципів соціальної справедливості: суспільній власності на засоби виробництва, особливо на землю, у принципах хто не працює - той не їсть, кожному по праці. До речі, ці принципи стали в ХІХ ст. гаслами міжнародного робітничого і комуністичного руху.
Але поступово з зміною соціального складу християнських громад змінилася і християнська ідеологія. Вона все більше схилялася на бік рабовласницького Риму. В ІV ст. гоніння християн з боку влади змінилося їх активною підтримкою. У 324р. християнство стало державною релігією Римської імперії і його тісний союз з державними властями продовжується в багатьох країнах до цього часу.
Християнство не являється єдиною релігією. Воно, як і інші релігії, розпалося на ряд самостійних напрямків, найбільш значущим з яких є православ’я, католицизм і протестантизм. У християнстві є також і багато сект. Зберігаючи в основному ортодоксальні положення християнської догматики, ці напрямки і секти відрізняються своєрідним тлумаченням деяких догматів, окремими особливостями культу.
2. Православ’я
Православ’я почалося складуватися після розподілу Римської імперії на Східну і Західну (345) як офіційна релігія Східної (Візантійської) імперії. Як самостійна течія християнства воно існує з 1054 р., а як державна релігія Київської Русі з 988 р.
Православ’я немає єдиного організаційного центру. Національні православні церкви користуються незалежністю (автокефалією). Православ’я - основна конфесія України, Росії, Білорусії, Болгарії, Румунії, деяких югославських республік, Греції, Кіпру.
В основу православного віросповідання покладено «святе письмо» Біблія (Старий Заповіт і Новий Заповіт) і «священний переказ» постанови двох перших вселенських собрів Нікейського (325) і Константинопольського (381). На них був прийнятий так званий «Символ віри». В ньому коротко викладено сутність християнського віровчення, яке і складає догматику православ’я. В ньому стверджується, що існує єдиний бог в трьох іпостасях: бог-батько, бог-син, бог-святий дух. Бог-дух святий виходить від бога-отця. «Символ віри» вимагає вірити у вічне потойбічне життя. Центральне місце у православ’ї займають догмати про спокутну жертву Ісуса Христа, про всезагальну гріховність людей, про необхідність особистого порятунку шляхом ретельного виконання обрядів і наказів церкви тощо. Духовенство видається за посередника між богом і людьми. Вважається що воно має «божественну благодать» і може передавати її людям через таїнства: хрещення, миропомазання, причащання, покаяння, вінчання (шлюб), священство, єлеосвящення. Таїнства супроводжуються обрядами.
Шанування хреста - мабуть один з головніших обрядів православ’я. Хрест - це символ християнської віри. Їм увінчані усі християнські храми, одяг священників. Його носять на тілі віруючи. Без хреста не обходиться жоден християнський обряд. Це символ в пам’ять мученицької смерті Ісуса Христа. Хрест вселяє віруючим ідею покірності, готовності подібно Христу йти через страждання.
Православні вклоняються іконам, щоб через зображення бога або святого заручитися їх підтримкою. У своїх молитвах віруючі звертаються до бога, святих з конкретними проханнями, скаргами, надіями.
У православних розповсюджений також культ реліквій-предметів, які, на їх думку, належали Ісусу Христу або святим, культ мощей (нетлінні останки вмерлих людей, що об’явлені святими), а також святих місць.
Складовою частиною православних обрядів являються християнські свята. За православним церковним календарем на кожен день року випадає те чи інше свято. Це свята на честь Ісуса Христа, Богородиці, якогось святого, якоїсь чудотворної ікони тощо.
До головних, найбільш шануємих свят відносяться Пасха і так звані двунадесяті свята: Різдво Христове (7 січня), Хрещення (19 січня), Різдво Богородиці (21 вересня), введення в храми Богородиці (4 грудня), Сретеніє господнє (15 лютого), Преображення (19 серпня), вхід Господень в Єрусалим або Вербна неділя (святкується в неділю перед Пасхою). Вознесіння Господнє (святкується на 40-й день після Пасхи в пам’ять вознесіння Ісуса Христа на небо), Троїця (святкується на 50-й день після Пасхи), зведення хреста господнього (27 вересня).
Престольними святами або просто престолами звуться свята, які встановлені на честь того чи іншого святого, богородиці, чудотворної ікони тощо.
Значне місце у православному культі займають пости. Великий піст починається з понеділка після масляниці і продовжується 40 днів до Пасхи. Різдвяний піст триває 40 днів з 28 листопада по 27 січня, також існують і інші пости. Взагалі православний повинен поститися 200 днів на рік.
Православ’я відіграло значну роль в утвердженні Київської Русі, у боротьбі за звільнення від золотоординського нашестя, впровадженні писемності. І до цього часу воно виховує людей в дусі духовності (внутрішньої моральної впевненості), відіграє певну роль в консолідації народів України. Хоча треба відмітити, що політичні позиції православних церков неоднозначні.
Похожие работы
... культурною діяльністю для добра українського народу.[220,С.9] Значення постатей Митрополита А.Шептицького та Патріарха Й.Сліпого важко переоцінити. Яскравим свідченням цього є розпочатий Українською Греко-Католицькою Церквою процес беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Після розвалу тоталітарно-імперського СРСР Україна стала незалежною, самостійною державою, на території якої проживають ...
... Философия культуры. – М.: NOTA BENE, 2001. – 349 с. 5. Додельцев Р.Ф. Концепция культуры З. Фрейда. – М.: Знание, 1989. – 60 с. 6. Киссель М.А. Джамбаттиста Вико. – М.: Мысль, 1980. – 197 с. 7. Культурологія. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник (М.М.Закович, І.А.Зязюн, О.М.Семашко та ін.). – з вид. – К.: Знання, 2007. – 567 с. 8. Фрейд Зігмунд. Вступ до психоаналізу: Лекції ...
... », юсмаліане) - деструктивна секта, близька до перебігу Нью-ейдж, заснована в 1991 році в Києві колишньою комсомольською активісткою Мариною Цвігун і колишнім інженером НДІ кібернетики Юрієм Крівоноговим. Біле братство 11 квітня 1990 в Києві уродженка Донецька Марина Цвігун після досвіду клінічної смерті оголосила себе втіленням Святого Духу. У 1991 році, після знайомства Цвігун з Юрієм Крі ...
... концепціями історії Дж. Віко, І. Гердера і Г. Гегеля. Більшість культурологів сходяться на тому, що у розвитку культурології можна виділити кілька основних теоретичних концепцій або парадигм як більш менш відрефлексованих теоретичних і методичних положень, на які спираються культурологічні дослідження. Основні теоретичні концепції або парадигми: 1. циклічна концепція (або концепція циклічних ...
0 комментариев