Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності

2.2 Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності є 24 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності. Україна приєдналася до 11 з них і продовжує роботу щодо приєднання до інших.

Загалом міжнародна система охорони промислової власності регулюється наступними міжнародно-правовими актами [10, 11][3]:

1.  Загальні договори.

1.1.     Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Укладена на Дипломатичній конференції в Стокгольмі 14 липня 1967 року з метою сприяння охороні інтелектуальної власності в цілому світі у прагненні модернізувати та підвищити ефективність адміністрування установ у сфері охорони промислової власності, охорони літературних та художніх творів. Україна приєдналась до Конвенції

1.2.     Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин (International Convention for the Protection of New Varieties of Plants, інша вживана назва – Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень). Укладена 2 грудня 1961 p., переглянута в Женеві 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р.

Метою зазначеної конвенції є визнання і забезпечення за селекціонерами, які вивели новий сорт рослини, та їх правонаступниками. Держави-учасники конвенції утворюють Союз по охороні селекційних досягнень. Україна приєдналася до Конвенції відповідно до Закону України від 2 червня 1995 р. № 209/95-ВР.

2.  Угоди з охорони інтелектуальної власності. Ця група угод визначає міжнародно-визнані основні стандарти охорони інтелектуальної власності в кожній країні.

2.1.     Паризька конвенція про охорону промислової власності – перший міжнародно-правовий документ у сфері інтелектуальної власності.

Перша редакція від 20 березня 1883 р. Конвенція переглядалася багато разів, останній раз у Женеві в лютому-березні 1984 р. На початок 2009 року учасниками Паризької конвенції є 173 держави, у тому числі й Україна. В країнах-учасниках Паризька конвенція діє під різними редакціями в залежності від того, який з її текстів був ратифікований країною. Учасники Конвенції утворюють так званий Міжнародний союз по охороні промислової власності (також відомий як Паризький союз).

На сьогодні Паризька конвенція є основним міжнародно-правовим документом, який визначає засади всіх інших міжнародно-правових документів, що стосуються охорони промислової власності.

Паризька конвенція визначила національний режим, за яким іноземний патентовласник в іноземній державі-учасниці користується тими самими правами, що і її власні громадяни. Патент все ж залишається таким, що має територіальний характер. Для одержання правової охорони промислової власності її об’єкт необхідно запатентувати в країні, де передбачається одержати його охорону.

2.2.     Найробський договір про охорону олімпійського символу (Nairobі Treaty on the Protection of the Olympic Symbol). Укладений у столиці Кенії Найробі 26 вересня 1981 р. У березні 1998 р. Президент України підписав Указ про приєднання України до Договору. З 20 грудня 1998 р. Договір набав чинності стосовно України 20.12.1998.

2.3.     Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів (Madrid Agreement for the Repression of False or Deceptive Indications of Source of Goods). Укладена у Мадриді у 1891 р.

2.4.     Договір про Закон щодо товарного знака (Trademark Law Treaty). Укладений на Дипломатичній конференції в Женеві 27 жовтня 1994 р. Верховна Рада України ратифікувала Договір Законом від 13 жовтня 1995 р. № 380/95-ВР. Договір набрав чинності для України з 1 серпня 1996 р.

2.5.     Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем (Washinghton Treaty on Intellectual Property in Respect of Integrated Circuits). Укладений у Вашингтоні 26 травня 1989 р. На даний момент не вступив у дію. Підписаний вісьмома державами[4], з них ратифікований лише Єгиптом;

2.6.     Договір про патентне право (PLT – Patent Law Treaty). Прийнятий 1 червня 2000 року на дипломатичній конференції в Женеві. Мета договору – гармонізувати та спростити формальні процедури, що стосуються національних та регіональних заявок та патентів.

Договір містить суттєві виключення до вимог до дати подачі заявки, а також забезпечує максимальний набір вимог, які можуть застосовувати відомства сторін-учасниць Договору: відомство може не приймати до уваги будь-які додаткові формальні вимоги відповідно до причин, розглянутих в даному Договорі.

3.  Угоди про глобальну систему охорони або реєстраційні міжнародні угоди, які забезпечують дію кожної міжнародної реєстрації чи подачі заявки в будь-якій країні-учасниці цих угод.

3.1.     Договір про патентну кооперацію (Patent Cooperation Treaty). Укладений у Вашингтоні 19 червня 1970 р. Відомий як Договір PCT ("пі-сі-ті"). Переглянутий 2 жовтня 1979 р. і 3 лютого 1984 р. Держави-учасники цього Договору (Договірні Держави) утворюють Союз для співробітництва у галузі подачі заявок на охорону винаходів, проведення за ними пошуку та експертизи, а також надання спеціальних технічних послуг.

Договір визначає спеціальну процедуру розгляду міжнародних заявок на охорону винаходів. Заявка на охорону винаходів у будь-якій договірній державі може подаватися відповідно до нього як міжнародна заявка.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1977 р. цей договір було ратифіковано. Щодо СРСР він набув чинності 29 березня 1978 р. (у деяких джерелах вказується 1 червня 1978 р.). Україна — учасниця Договору з 25 грудня 1991 р.

3.2.     Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (Budapest Treaty on the International Recognition of the Deposit of Microorganisms for the Purposes of Patent Procedure) від 28 квітня 1977 р. та Інструкція до нього від 31 січня 1981 р.

Він встановлює, що договірні держави, які дозволяють або вимагають депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури, визнають для таких цілей депонування мікроорганізмів у будь-якому міжнародному органі з депонування.

Україна приєдналася до Договору та Інструкції відповідно до Закону України від 1 листопада 1996 р. № 474/96-ВР. Договір набрав чинності 31 січня 1981 р., для України — 2 липня 1997 р.

3.3.     Лісабонська угода про найменування місць походження і їх міжнародну реєстрацію (Lisbon Agreement for the Protection of Appelations of Origin and their International Registration). Укладена у 1958 р.

3.4.     Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р. (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks) та Протокол від 28 грудня 1989 р. до неї.

Україна бере участь в Угоді з 25 грудня 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків" від 1 червня 2000 р. № 1763-ІІІ.

3.5.     Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків (Hague Agreement Concerning the International Deposit of Industrial Designs). Укладена 06.11.1925 р.

Необхідність розробки і прийняття Гаазької угоди була зумовлена потребою спростити охорону промислових зразків на міжнародному рівні. Відповідно до цієї Угоди заявник позбавлений необхідності патентувати промисловий зразок у кількох країнах одночасно з метою одержання там правової охорони — достатньо заявити промисловий зразок.

Україна приєдналася до угоди відповідно до Закону України вiд 17.01.2002 № 2992-III. Набула чинності для України 28.08.2002 року.

3.6.     Сингапурський договір про право з торговельних марок (Singapore Treaty on the Law of Trademarks). Укладений 27 березня 2006 р. у Сингапурі. Набув чинності 16 березня 2009 року. Україна не є членом даного договору.

4.  Договори про класифікації.

4.1.     Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків (Locarno Agreement Establishing an International Classification for Industrial Designs). Укладена в італійському місті Локарно 8 жовтня 1968 р.

Класи і підкласи Локарнської класифікації повинні включатися до всіх офіційних документів, що стосуються промислових зразків. Якщо здійснюються офіційні публікації про промислові зразки, то вони також мають супроводжуватися зазначенням класу і підкласу товару, форма якого є промисловим зразком.

Локарнська угода про міжнародну класифікацію промислових зразків набагато полегшує їх реєстрацію, облік та користування. Проте застосування Локарнської класифікації промислових зразків не є обов’язковим для будь-якої держави, обов’язково нею мають користуватись тільки члени Локарнського союзу. Разом з тим держави-члени Локарнської угоди про міжнародну класифікацію промислових зразків можуть поряд з цією класифікацією користуватися і своєю національною, якщо вони визнають це за доцільне.

4.2.     Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (Nice Agreement Concerning the International Classification of Goods and Services for the Purposes of the Registration of Marks). Укладена у французькому місті Ніцца 15 червня 1957 р. Зміни до неї вносилися 28 вересня 1979 р.

Україна приєдналася до Угоди згідно із Законом України «Про приєднання України до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків» від 1 червня 2000 р. № 1782-ІІІ.

4.3.     Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Strasbourg Agreement Concerning the International Patent Classification). Укладена у французькому місті Страсбурзі у 1971 р. Вступила в дію 7.10.1975 р. У 1979 р. до цієї Угоди були внесені поправки.

Зазначеною Угодою була заснована Міжнародна патентна класифікація (МПК, International Patent Classification, IPC), відповідно якої галузь техніки була поділена на вісім основних розділів, що містять у собі приблизно 67 тисяч дрібних рубрик. Кожній рубриці присвоєно спеціальний символ, що складається з арабських цифр і літер латинського алфавіту. Відповідним символом позначається будь-який патентний документ. За останні 10 років кількість зазначених документів щорічно досягає одного мільйона. Національні чи регіональні патентні відомства при публікації патентних документів проставляють на ньому відповідний символ.

Незважаючи на те, що Угоду про неї підписали лише 29 держав, Міжнародною класифікацією насправді користуються понад 70 держав, три регіональних відомства і Міжнародне бюро ВОІВ.

Кожні п’ять років МПК переглядається у зв’язку зі зростанням кількості рубрик. Перегляд здійснює Комітет експертів, заснований Угодою. Усі держави-учасники є членами Комітету. Угодою про МПК заснований Союз, який має Асамблею.

4.4.     Віденська угода про встановлення міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків (Vienna Agreement Establishing an International Classification of the Figurative Elements of Marks). Прийнята в 1973 році.

Всесвітня організація інтелектуальної власності активно співпрацює із Світовою організацією торгівлі. Їхня співпраця основана на Угоді ВОІВ – СОТ (WIPO-WTO Agreement), підписаній генеральними директорами обох організацій 1 січня 1996 року. Угодою визначені три суттєві сфери спільної діяльності, а власне:

-  видання та публікація законів та підзаконних актів,

-  забезпечення виконання статті 6 Паризької конвенції (охорона знаків та емблем), а також

-  спеціальна правова допомога країнам, що розвиваються.

Найважливішим міжнародним документом стосовно інтелектуальної власності в рамках СОТ, безумовно, є Угода про пов'язані з торгівлею аспекти прав інтелектуальної власності, зокрема торгівлю контрафактними товарами (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, Including Trade in Counterfeit Goods – TRIP). Трапляється і дещо інша абревіатура Угоди англійською мовою – TRIPS. Угода була укладена в рамках VIII (Уругвайського) раунду переговорів ГАТТ (GATT, the General Agreement on Tariffs and Trade, Загальна Угода з тарифів та торгівлі) у 15 квітня 1994 р. у марокканському місті Маракеш. Вона є одним із додатків до Угоди про заснування Світової організації торгівлі[5], членство в якій Україна здобула 16 травня 2008 року.

Ця угода являє особою основний крок вперед всієї міжнародної системи у справі захисту прав інтелектуальної власності; розділ угоди, що стосується заходів із забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності – 21 стаття, що має за мету гарантувати ефективні заходи проти будь-яких дій, які порушують права інтелектуальної власності. Завдяки дотриманню цієї угоди стало можливим, зокрема, проведення таких масштабних заходів як вибіркові рейди із затримання піратської продукції, а також арешт та знищення контрафактних товарів.

ВИСНОВКИ

На куполі будинку штаб-квартири ВОІВ у Женеві звертає на себе увагу напис:

«Людський геній є джерелом всіх творів мистецтва і винаходів. Ці твори є гарантією життя, гідного людини. Обов’язок держави — забезпечити надійну охорону всіх видів мистецтва і винаходів» (Арпад Богш)

Цей красномовний напис свідчить:

-  усі досягнення науки, культури і техніки – плід творіння людського;

-  лише вони можуть забезпечити людині життя, гідне її призначенню на землі;

-  людство зобов’язане всілякими засобами і всебічно охороняти досягнення людської творчості як найцінніший капітал.

В сучасних економічних та політичних умовах розвитку України все більшу роль відіграють процеси, що відбуваються в інтелектуальній сфері. Саме вона є важливою частиною основних ресурсів держави, її науково-технічного потенціалу, який, зрештою, є не останнім чинником в сучасних економічних перетвореннях. Сприйняття інтелектуального продукту (зокрема об’єкту промислової власності – винаходу, промислової моделі тощо) як категорії власності, усвідомлення необхідності його охорони та захисту дозволяє законодавчо регулювати правовідносини, пов’язані зі створенням, правовою охороною та використанням винаходів та інших інтелектуальних продуктів.

За роки незалежності в Україні створена сучасна законодавча база щодо захисту прав інтелектуальної власності, яка узгоджується із загальновизнаними на міжнародному рівні підходами до забезпечення такого захисту, зокрема з вимогами Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угоди TRIPS) Світової організації торгівлі. В рамках міжнародних вимог забезпечується реалізація основних положень законодавства України у зазначеній сфері. Однак гармонізація українського законодавства з нормативно-правовими актами ЄС у сфері інтелектуальної власності (в тій частині, в якій вони не дублюють чинні глобальні правила в цій сфері) потребуватиме значно більш тривалого періоду та здійснюватиметься згідно заходів, передбачених Програмою інтеграції України до Європейського Союзу.

Угоди з країнами СНД, укладені Україною за останні роки, зокрема, про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень та про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності, також підписано згідно з вимогами міжнародних конвенцій і договорів, зокрема Угоди ТРІПС, що сприяє вступу її учасників до СОТ [12, с. 2].

Такий досить широкий перелік міжнародно-правових актів у сфері правової охорони об'єктів промислової власності. У переважній більшості цих актів свого часу брав участь СРСР, а нині їх стороною є і Україна. Це означає, що як колишній СРСР, так і Україна сьогодні при розробці законодавства у цій сфері неодмінно враховують власну участь у відповідних міжнародних актах. У міжнародному приватному праві норма міжнародного договору, як відомо, прямо не застосовується, а трансформується у норму національного законодавства. Така трансформація, по суті, може бути автоматичною, оскільки ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вважаються частиною національного законодавства України. Відповідно, міжнародні договори у сфері промислової власності мають великий вплив на патентне законодавство України.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Звіт Департаменту інтелектуальної власності за 2007 рік.

2. Юрченко Олександр, к.ю.н. Современное состояние государственной системы прав интеллектуальной собственности в Украине: организационно-правовой аспект. – www.crime-research.ru , 25.10.2005

3. Цибульов П.М. Введення до інтелектуальної власності. – К.: «Державний інститут інтелектуальної власності», 2008.

4.Цибульов П. М., Чеботарьов В. П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За заг. ред. к.е.н. М. В. Паладія. – К.: ТОВ "Альфа-ПІК", 2004. – 56 с.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Державний департамент інтелектуальної власності» від 20.06.2000 № 997.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Державну службу з охорони прав на сорти рослин» від 19.08.2002 № 1182.

7. Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності. – Режим доступу: http://www.wipo.int/

8. Офіційний сайт Європейської патентної організації. – Режим доступу: http://www.epo.org/

9. Офіційний сайт Союзу з охорони селекційних досягнень (перелік членів). – Режим доступу: http://www.upov.int/en/about/members/

10. Молодіжний портал «DJERELO.com» / Розділ «Право інтелектуальної власності». / 63. Міжнародно-правова охорона промислової власності. – Режим доступу: http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=7045&Itemid=352

11. Chapter 5. International Treaties and Conventions on Intellectual Property. – WIPO, 2008.

12. Рекомендації парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» // Схвалено Постановою Верховної Ради України від 27.06.2007 № 1243-V.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.   Головкова О.М. Генезис правової охорони інтелектуальної власності. // «Форум права (електронне наукове фахове видання)». – Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008. - № 1. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1.htm

2.   Гура Максим. Система правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності. – «ЮрГазета», № 7 (19), 8.04.2004.

3.   Дахно І.І. Міжнародне приватне право. – К., 2004.

4.   Кожарська І.Ю. Право промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки. – К: ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права», 2006.

5.   Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2002 р. № 321-р «Про затвердження Концепції розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності».

6.   Сиденко Володимир. Охорона інтелектуальної власності в Україні: проблеми й розв’язання. – «Дзеркало тижня», № 43 (367), 3-9.11.2001.

7.   Петров В. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України – №11. – 1998.

8.   Сайт патентного повіреного України Ващука Я.П. – Режим доступу: http://patent.km.ua/

9.   Офіційний сайт Державного департаменту інтелектуальної власності. – Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua/

Додаток А

Державна система правової охорони інтелектуальної власності України (виконавча гілка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності[6]

 

1.	Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції Закону України від 01.06.2000 N 1771-III з подальшими змінами та доповненнями)	N 3687-XII 15.12.1993
2.	Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» (зі змінами та доповненнями)	N 3688-XII 15.12.1993
3.	Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (зі змінами та доповненнями)	N 3689-XIІ 15.12.1993
4.	Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» (в редакції Закону України від 17.01.2002 № 2986-ІІІ з подальшими змінами та доповненнями)	№ 3116-ХІІ 21.04.1993
5.	Закон України «Про науково-технічну інформацію» (зі змінами та доповненнями)	№ 3322-ХІІ 25.06.1993
6.	Закон України «Про лікарські засоби» (зі змінами та доповненнями)	№ 123/96-ВР 04.04.1996
7.	Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (зі змінами та доповненнями)	№ 236/96 ВР 07.06.1996
8.	Закон України «Про рекламу» (в редакції Закону України від 11.07.2003 № 1121-IV, з подальшими змінами та доповненнями)	№ 270/96-ВР 03.07.1996
9.	Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»	№ 752-ХIV 16.06.1999
10.	Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»	№ 621/97-ВР 5.11.1997
11.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» (зі змінами та доповненнями)	№ 1183 19.08.2002
12.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні»	№ 686 15.05.2003
13.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР»	№ 473 11.07.1994
14.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 № 938)	№ 545 10.08.1994
15.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми»	№ 8 14.01.2004
16.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» (зі змінами та доповненнями)	№ 1716 23.12.2004
17.	Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів»	№ 705 12.10.1994
18.	Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про спеціально уповноважені органи для визначення контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів» (зі змінами та доповненнями)	№ 149-р 23.04.2001
19.	Правила складання, подання та розгляду заяви на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України (в редакції наказу Державного патентного відомства України)	№ 116 28.07.1995
20.	Положення про Перелік видових назв товарів, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України	№ 583 12.12.2000
21.	Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями)	№ 598 17.08.2001
22.	Положення про Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями)	№ 798 13.12.2001
23.	Положення про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджене наказом Державного патентного відомства України (зі змінами та доповненнями)	№ 95 30.08.1994
24.	Порядок атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України	№ 556 25.07.2006
25.	Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України	№ 22 22.01.2001
26.	Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України	№ 197 15.03.2002
27.	Правила складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України	№ 110 18.02.2002
28.	Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України	№ 198 18.03.2002
29.	Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України	№ 260 18.04.2002
30.	Правила складання та подання заявки на сорт, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України	№ 249 03.09.2002
31.	Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України	№ 521 16.07.2001
32.	Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями)	№ 574 03.08.2001
33.	Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України	№ 576 03.08.2001
34.	Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію інтегральної мікросхеми та видачу ліцензії на використання топографії інтегральної мікросхеми, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями)	№ 577 03.08.2001

 

Додаток В

 

Міжнародні конвенції, угоди та договори,

що регулюють питання права промислової власності[7]

 

№	Документ	Дата прийняття	Набуття чинності для України
1.	Паризька конвенція про охорону промислової власності	20.03.1883 Переглянута: у Брюсселі 14.12.1900, у Вашингтоні 02.06.1911, у Гаазі 06.11.1925, у Лондоні 02.06.1934, у Лісабоні 31.10.1958, у Стокгольмі 14.07.1967, змінена 02.10.1979	25.12.1991
2.	Договір про патентну кооперацію (PCT)	Вашингтон, 19.06.1970 Переглянутий: 02.10.1979, 03.02.1984	25.12.1991
3.	Договір про патентне право (PLT) та Інструкція до Договору про патентне право	Женева, 01.06.2000	28.04.2005
4.	Договір про закони щодо товарних знаків (TLT)	Женева, 27.10.1994	01.08.1996
5.	Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків	Мадрид, 14.04.1891 Переглянута: у Брюсселі 14.12.1900, у Вашингтоні 02.06.1911, у Гаазі 06.11.1925, у Лондоні 02.06.1934, у Ніцці 15.06.1957, у Стокгольмі 14.07.1967, змінена 02.10.1979	25.12.1991
6.	Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків	28.06.1989	29.12.2000
7.	Ніццька угода про міжнародну класифікацію виробів і послуг для реєстрації знаків	15.06.1957 Переглянута у Стокгольмі 14.07.1967	29.12.2000
8.	Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків	06.11.1925	28.08.2002
	Гаазький акт	28.11.1960
	Женевський акт	02.07.1999
9.	Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури	28.04.1977	02.04.1997
10.	Найробський договір про охорону олімпійського символу	26.09.1981	20.12.1998
11.	Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин	02.12.1961 Переглянута: в Женеві 10.11.1972
	Акт від 23.10.78	23.10.1978	02.06.1995
	Акт від 19.03.91	19.03.1991	02.08.2006

Додаток Г

 

Міжнародні та міжурядові угоди України,

що регулюють питання права промислової власності[8]

 

Міжнародні угоди держав-учасниць СНД
1.	Угода про заходи щодо охорони промислової власності і створення Міждержавної ради з питань охорони промислової власності дата підписання Україною: 12 березня 1993 р. дата набуття чинності для України: 12 березня 1993 р.
2.	Угода про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів в галузі правової охорони винаходів дата підписання Україною: 4 червня 1999 року, Мінськ затверджена з застереженнями Постановою КМУ N 2292 від 13.12.99
3.	Угода про заходи щодо попередження та припинення використання неправдивих товарних знаків та географічних зазначень ратифікована із застереженням Законом України N 1971-III від 21.09.2000
4.	Угода про співробітництво по припиненню правопорушень в сфері інтелектуальної власності ратифікована Законом України N 1972-III від 21.09.2000
5.	Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення компетентного органу з виконання Угоди між Україною та Грузією про взаємну правову охорону географічних зазначень для вин, спиртних напоїв та мінеральних вод» від 18 червня 2008 р. N 856-р
Міжурядові угоди
6.	Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності затверджена Постановою Кабінету Міністрів України N 1421 від 26.09.2002
7.	Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про співробітництво в сфері охорони промислової власності дата підписання: 30.06.1993 р. дата набуття чинності: 30.06.1993 р.
8.	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в сфері охорони промислової власності дата підписання: 20.10.1993 р. діє з подовженням на наступні 5 років
9.	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво в сфері охорони прав інтелектуальної власності дата підписання: 19.02.1998 р. дата набрання чинності: 09.05.1998 р.
10.	Угода між Кабінетом Міністрів України та Виконавчою Владою Грузії про співробітництво у сфері охорони промислової власності дата підписання: 07.12.1998 р. дата набрання чинності: 25.02.1999 р. діє з подовженням на наступні 5 років
11.	Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в області охорони промислової власності дата підписання: 19.05.2000 р. затверджена постановою КМ від 26.09.2001 р. № 1254
12.	Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво у сфері охорони промислової власності дата підписання: 16.11.2000 р. затверджена постановою КМ від 27.09.1999 р. № 1795
13.	Угода між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про торгівлю та економічне співробітництво дата підписання: 11.07.1995 р. дата ратифікації: 05.05.1996 Закон України № 166/96-ВР дата набуття чинності: 27.05.1996 р.
14.	Угода між Україною та Швейцарською конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво дата підписання: 20.07.1995 дата ратифікації: 01.11.1996, Закон України № 465/96-ВР
15.	Угода між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки про науково-технічне співробітництво дата підписання: 24.03.1997 р. дата ратифікації: 16.01.1998 р., Закон України № 39/98-ВР
16.	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про науково-технічне співробітництво дата підписання: 22.07.1997 р. дата ратифікації: 16.01.1998 р. Закон України № 40/98-ВР
17.	Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій дата підписання: 05.06.2000 р. дата ратифікації: 07.06.2001 р. Закон України № 2494-III
18.	Угода про співробітництво у сфері інтелектуальної власності між Кабінетом Міністрів України і Урядом Китайської Народної Республіки затверджено Постановою КМ N 691 ( 691-2003-п ) від 15.05.2003 ) дата підписання: 18.11.2002 дата ратифікації: 15.05.2003 дата набуття чинності: 14.01.2004

[1] Convention on the Grant of European Patents, укладена у Мюнхені 5 жовтня 1973 р. на конференції, в якій узяла участь 21 держава. Україна не є стороною цієї Конвенції.

[2] Україна не є членом даної організації.

[3] Поділ договорів на класи запропонований П.М.Цибульовим [2, с. 36-38]

[4] Єгипет, Китай, Гана, Гватемала, Ліберія, Сербія та Замбія, пізніше до договору приєднались Сент-Люсія (18.12.2000) і Боснія та Герцеговина (8.03.2007).

[5] Угода про заснування Світової організації торгівлі, «Угода СОТ» (The Agreement Establishing the World Trade Organization, “WTO Agreement”), підписана 15 квітня 1994 року в м. Маракеш. Дана угода, включаючи в себе Угоду ТРІПС, що поширюється на всіх членів СОТ, набула чинності 1 січня 1995 року (фактична дата початку роботи Світової організації торгівлі).

[6] Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.02.2007 № 01-8/91

[7] Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.02.2007 № 01-8/91

[8] http://www.sdip.gov.ua/ua/normative_acts.html; http://patent.km.ua/rus/pages/i251