Права і обов’язки споживачів
Аналіз законодавства України про захист прав споживачів
Правові гарантії забезпечення належної якості товарів
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
Шляхи подолання проблем застосування законодавства про захист прав споживачів
Практика розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів
Навигация
Правові гарантії забезпечення належної якості товарів
Захист прав споживачів в Україні
53833
знака
0
таблиц
0
изображений
2.2 Правові гарантії забезпечення належної якості товарів
Одним із основних конституційних прав громадянина, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій, є право споживачів на придбання товарів належної якості. [18] Так, відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення; така інформація ніким не може бути засекречена.[1]
Проголошення Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту (товарів) зобов'язує державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії забезпечення цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зобов'язані дотримуватися встановлених правил, що забезпечують дотримання означеного права. Таким чином держава встановила певні гарантії, і усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі.[27]
Право громадянина на безпечне для життя довкілля і на інформацію про якість товарів є соціально-економічним правом, оскільки його реалізація можлива, насамперед, завдяки відповідному рівню матеріального виробництва та соціальних відносин у суспільстві. Об'єктивна інформація сприяє вибору покупцем якісного товару. Відповідно до ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, що забезпечує можливість їх компетентного вибору. Така інформація про товари має містити: назви нормативних документів, яким повинні відповідати товари; перелік основних споживчих властивостей товарів, а щодо продуктів харчування — склад, калорійність, вміст шкідливих для здоров'я речовин, порівняно із обов'язковими вимогами нормативних документів, і протипоказання щодо застосування; ціну та умови придбання; дату виготовлення; гарантійні зобов'язання виготівника; правила та умови ефективного використання товарів; термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адресу виготівника; відомості про сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.[4]
Така інформація доводиться до відома споживачів виготівником (продавцем) у технічній документації, що додається до товарів, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів. Якщо ж надання недостовірної або неповної інформації про товар та про виготівника спричинило придбання товару, який не має потрібних споживачеві властивостей, неможливість використання придбаного товару за призначенням споживач має право в установленому порядку вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, а якщо це заподіяло шкоду життю, здоров'ю або майну споживача, він має право на її відшкодування у повному обсязі на підставі ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів».[4]
Окремо в ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів обумовлено, що продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, мають забезпечуватись інформацією про місце її походження. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1996 р. № 1371 «Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів» товар, який реалізується в роздрібній торгівлі з 1 січня 1997 р. повинен мати на етикетках (упаковці) інформацію в доступній для сприйняття формі, викла¬дену відповідно до законодавства про мови щодо загальної назви харчового продукту; маси; складу, в тому числі перелік використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо; калорійності; дати виготовлення; терміну придатності до споживання та умови зберігання; найменування та адреси виготівника. Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» передбачається в маркуванні зазначати ще більш повну інформацію про харчові продукти, яка має подаватися державною мовою України. Відповідно до ст. 7 цього Закону маркування має містити інформацію про:
• загальну назву харчового продукту;
• номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру;
• склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників;
• енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
• дату виготовлення;
• строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
• умови зберігання;
• позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
• найменування та адресу виробника і місце виготовлення;
• умови використання (якщо такі передбачені);
• відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;
• застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;
• іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.
Такі вимоги є виправданими, адже продаж неякісних продовольчих товарів може завдати непоправної шкоди громадянам. [4,22]
Похожие работы
... ізації неякісних товарів (робіт, послуг); - інформувати громадськість про права споживачів; - сприяти розвитку міжнародного співробітництва у галузі захисту прав та інтересів споживачів. 2. Договірні системи розподілу товарів та послуг Система маркетингова договірна - різновид вертикальної маркетингової системи, у якій учасники розподілу товару - виробники, посередники, оптові і ...
... зазначають продавці, зараз користується попитом і навіть опосередковано стосується свята, яке наближається, — в асортименті великих торговельних компаній представлено понад 2000 новорічно-різдвяних товарних позицій. 3. Аналіз стану захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас ( за матеріалами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів ...
... до спеціаліста, котрий грамотно підготує позовну заяву та інші необхідні документи і процедурно правильно подасть їх до суду. Існують і інші механізми захисту. Зокрема споживач, чиї права порушені, може звернутися в органи прокуратури, організації захисту прав споживачів, органи місцевого самоврядування. Однак як свідчить практика, запропонований судовий варіант вирішення подібних проблем є ...
... думаю, що на сьогодні український споживач через суди незахищений. Це – профанація. Можливо, суд і захистить, але через декілька років», - сказав М.Папуша. Варіант другий. Управління захисту прав споживачів України Існує й інший шлях, яким може піти обурений покупець, – спробувати знайти правду в Управлінні захисту прав споживачів України (УЗПС). Заяви від споживачів УЗПС розглядає відповідно до ...
0 комментариев