Навигация
Основи економіки та організації закладів соціально-культурної сфери
18122
знака
0
таблиц
0
изображений
2. Основи економіки та організації закладів соціально-культурної сфери
За класифікацію Е. Діскіна існують 9 видів закладів, які здійснюють виробництво і реалізацію продуктів, а також три види підприємств, що приймають участь у створенні матеріально-технічної бази культури:
1) культурно-освітні заклади (клуби, бібліотеки, музеї, парки, зоопарки, центри дозвілля);
2) виставкові зали;
3) театрально-видовищні організації (театри, концертні організації, цирки);
4) навчальні заклади позашкільного естетичного навчання (дитячі музичні, художні школи, школи мистецтв, хореографічні школи);
5) вищі і середні спеціальні навчальні заклади (консерваторії, інститути культури, кінематографії, хореографічні училища);
6) кіномережа (кінотеатри, кіноустановки, відеотеки);
7) бази і контори прокату; кіностудії; видавництва; редакції газет і журналів; підприємства поліграфічної промисловості; заклади книжної торгівлі;
8) телеграфні і інформаційні агентства; редакції радіо і те6лебачення; радіо дома; телестудії і телецентри;
9) студії звукозапису; підприємства по виробництву компакт-дисків і компакт-касет.
Крім того, до сфери культури і мистецтва були віднесені:
1) спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні;
2) підприємства по виробництву кіноапаратури, музикальних інструментів, світлої звукотехніки, атракціонів, спеціалізованого технологічного обладнання для оснащення закладів культури, засобів масової ін – формації, дозвілля;
3) підприємства народних художніх промислів.
У зв’язку з новими явищами у сфері культури і дозвілля даний перелік можна доповнити наступними закладами:
· організації торгівлі і екскурсійного обслуговування;
· нові організації шоу-бізнесу; грального бізнесу; модельні та рекламні агентства тощо.
Не менш важливим є розгляд можливих підходів до класифікації організацій СКС. В основу класифікації можуть бути покладені такі ознаки:
· форма власності;
· вид продукту (результат праці);
· основні напрямки діяльності (функціональна ознака);
· спосіб господарської діяльності.
Розглянемо більш детально кожну із наведених вище ознак:
а) класифікація за формами власності
До недавнього часу культурно-освітні заклади відносились до різних власників і відомств. Наприклад, розрізнялися державні будинки і палаци піонерів, державні, профспілкові і колгоспні клуби, бібліотеки, палаци і будинки культури. Деякі культурно-дозвільні заклади були власністю КПРС, ВЛКСМ, різних профспілкових організацій.
Сьогодні зруйнована державна монополія практично на всі види соціально-культурної діяльності; профспілки та інші громадські орга-нізації втратили контроль над більшістю підвідомчих їм закладів, частина з них стали власністю місцевих органів влади, частина була приватизована.
Одночасно в СКС спостерігається поява організацій, які мають приватну або змішану форму власності (казино, нічні клуби, турис-тичні, рекламні, модельні, журнальні агентства).
Отже, за формою власності заклади СКС нині класифікуються:
· власність держави – державні;
· муніципальна власність – муніципальні;
· приватна власність юридичних і фізичних осіб – приватні.
б) класифікація за видом продукту
За даною ознакою виділяють заклади СКС, що:
a). виробляють матеріальні продукти;
б). надають матеріальні послуги;
в). надають послуги, які мають можливий матеріальний (в тому числі фінансовий) результат;
г). надають переважно нематеріальні послуги;
д). здійснюють переважно торгівлю предметами і засобами культури.
До групи «а» слід віднести фірми по виробництву компакт-дисків і компакт-касет: художні студії і майстерні, фабрики народних промислів і сувенірів, типографії, кіностудії, а також майстерні по виробництву театрального реквізиту та декорацій, кіно–і відеоапаратури, музикальних інструментів, гральних автоматів тощо.
До групи «б» можна віднести спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні; студії аудіо–і відеозапису, фотостудії.
Група «в» включає в себе всі організації грального бізнесу: казино, тоталізатори, зали більярда, гральних автоматів і комп’ютерних ігор.
Група «г» достатньо багатогранна. В ній можна виділити три підгрупи в залежності від таких видів нематеріальних послуг: культурних, освітніх і інформаційних.
До першої підгрупи відносяться: театри, музеї, філармонії, виставкові зали, клуби, центри дозвілля.
До другої – позашкільні навчальні заклади естетичного виховання, середні спеціальні і вищі навчальні заклади.
До третьої – бібліотеки, архіви, рекламні і інформаційні агентства.
До групи «д» слід включати художні салони і магазини, антикварні магазини і лавки; магазини по продажу музичних інструментів, дисків і касет; книжної торгівлі тощо.
Всі вищенаведені підгрупи досить мобільні і можуть переходити одна в одну.
в) класифікація за цільовим напрямком діяльності
Функціональна ознака надзвичайно важлива і стосується, в основному, галузі нематеріальних послуг.
Всі напрямки соціально-культурної діяльності можна виділити у дві групи:
Похожие работы
... у цій галузі з міжнародними. Важливим напрямом торговельно-економічного співробітництва є встановлення прямих торговельно-економічних зв’язків між прикордонними областями України і РФ. Міжрегіональне прикордонне співробітництво здійснюватиметься за такими напрямами: · створення умов для полегшеного перетинання державного кордону між Україною і РФ, удосконалення системи прикордонного, ...
... й на їх базі створено управління видатків, обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів (Додаток Б). Для вивчення впливу бюджету на розвиток соціальної сфери регіону доцільно навести характеристику Управління видатків, обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів Головного управління ...
... призводити і до певних суперечностей між ними. З метою уникнення їх доцільно розробити типове положення про резервні фонди місцевих органів виконавчої влади. 3.Специфіка виконання функцій органами місцевого самоврядування. Практика запровадження місцевих податків протягом 1991—1993 рр. пов'язана з неодноразовими правовими конфліктами між органами місцевого самоврядування і прокуратури, ...
... , самосвідомості індивіда, систему індивідуальних цінностей, тип особистості її Я-концепція та самооцінку, набір особистісних характеристик. З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді можна їх узагальнити і обєднати в цілісну систему аналізу. Виходячи з концептуальної моделі особистості Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву полі ...
0 комментариев