3. Порядок встановлення опіки та піклування
Згідно до статті 131 КпШС України опіка встановлюється над. неповнолітніми, які не досягли 15 років та лишилися без піклування батьків, а також над громадянами, які визнані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.
Піклування (стаття 132 КпШС України) встановлюється над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років та над громадянами, які визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними або токсичними засобами. Піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.
Опіка та піклування можуть бути встановлені й при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини та передачу її під опіку органам опіки та піклування, незалежно від того, чи позбавлені батьки батьківських прав, чи ні, так як перебування у них небезпечно для дитини; коли батьки психічно хворі, розумово відсталі або знаходяться на тривалому лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; коли батьки тривалий час не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі, перебувають у тривалому відрядженні); коли батьки непрацездатні та знаходяться на державному утриманні в будинках-інтернатах для людей похилого віку та інвалідів.
Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права та виконувати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений тільки за проханням цих осіб.
Опіка і піклування встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки та піклування повинно виноситися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про необхідність встановити опіку та піклування.
Установи і особи, яким стане відомо про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, або про неналежне виконання батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки та піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці або піклуванню (стаття 134 КпШС України). Вони також повинні повідомити про повнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування.
Установами та особами, які при виявленні дітей та осіб, що підлягають опіці або піклуванню, зобов'язані негайно повідомити про це відповідним органам опіки та піклування, є: житлово-експлуатаційні контори, власники або орендарі житлових будинків; органи ЗАГСу; нотаріальні контори; судові органи; органи внутрішніх справ; органи соціального захисту населення; директори шкіл та завідуючі дошкільними закладами; лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю; інші установи та організації, яким стало відомо про дітей, що лишилися без піклування батьків, а також повнолітніх осіб, які потребують піклування; близькі родичі та інші особи. (Правила опіки та піклування України — далі: Правила.)
При отриманні відомостей про неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані негайно провести обстеження та в разі виявлення такого факту забезпечити тимчасове влаштування неповнолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).
У разі виявлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, але які мають близьких родичів або інших осіб, які згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки та піклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому законом.
У випадку неусиновлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування влаштовують дітей: у віці від 3 до 16 років — в дитячі будинки або школи-інтернати органів освіти; інвалідів з фізичними недоліками, поглиблено розумово відсталих або психічно хворих — до будинків-інтернатів органів соціального захисту населення, а з 16 років — до будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів у відповідності з затвердженими медичними висновками та протипоказаннями.
Неповнолітніх, які досягли 16 років та лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування зобов'язані влаштувати на роботу або навчання у професійно-технічні училища або в інші спеціальні навчальні заклади.
Керування майном, яке належить особам, над якими встановлена опіка та піклування або які влаштовані у дитячі будинки, навчальні заклади та будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів, здійснюється опікунами чи піклувальниками.
Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, яке знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органами опіки та піклування за місцем знаходження майна (стаття 136 КпШС України).
Для безпосереднього здійснення опіки органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
У разі призначення опікуна чи піклувальника приймаються до уваги можливості опікуна (піклувальника) виконувати опікунські обов'язки, відносини між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається переважно із близьких підопічному осіб чи із числа осіб, призначених громадською організацією, або з числа інших осіб, з урахуванням їх можливості виконувати опікунські обов'язки і стосунків між опікуном (піклувальником) і особою, над якою встановлюється опіка (піклування). Опікун або піклувальник призначається тільки з його згоди (стаття 138 КпШС України).
Якщо над дітьми, які виховуються в державних дитячих закладах, і над особами, які потребують опіки чи піклування, та влаштованими до відповідних лікувальних закладів або закладів органів соціального захисту населення опікуни і піклувальники не призначені, виконання обов'язків опікунів та піклувальників покладається на ці установи.
Призначити опікуна (піклувальника) можливо й після влаштування зазначених вище осіб у відповідні державні заклади (стаття 139 КпШС України).
Не можуть бути опікунами і піклувальниками особи, які не досягли 18 років; визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними; позбавлені батьківських прав; а також особи, інтереси яких протирічать інтересам осіб, що підлягають опіці та піклуванню.
Відповідно до статті 153 КпШС України рішення органів опіки та піклування про призначення або звільнення опікунів та піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питаннь опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.
... його форми, порядку і умов укладення. Разом із тим, ч.1 ст.276 СК регламентує реєстрацію шлюбу громадянина України з іноземцем і шлюбу між іноземцями в Україні. Таким чином, за межами правового регулювання опинилися сімейні відносини за участю осіб без громадянства, що постійно проживають за межами України. Вони вирішуються за допомогою аналогії закону (ч.1 ст.10 СК) шляхом застосування до сі ...
... неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права), тобто тих засад, які сформульовані в ст. 7 СК. Договір як джерело сімейно-правових норм Результатом сучасної реформи сімейного законодавства України є збільшення диспозитивних норм, які надають можливість учасникам сімейних відносин самостійно визначати зміст своїх ...
мих його структурних частин. Система сімейного права складається з 2-х частин: загальної і особливої. Загальна частина містить загальні норми, які розповсюджуються на всі сімейно-правові відносини. До них відносяться: норми про предмет, законодавство, мету і завдання, принципи, суб'єкти сімейних правовідносин та ін. Особлива частина являє собою сукупність інститутів, кожен з яких регулює ...
... за допомогою договорів. При цьому договори дозволяють зберегти сили суспільства у сфері законотворчості та пошуках оптимальної для всіх моделі регулювання майнових відносин подружжя. 2.1.2 Договірний статус майна подружжя Сучасне сімейне законодавство допускає, поряд з імперативним методом регулювання майнових відносин подружжя, їхнє диспозитивне регулювання. Тепер йому надана можливість ...
0 комментариев