2.2. Біржовий товар

До участі в біржових торгах допускаються реальний та заплано­ваний до виробництва товар чи контракти. На фондових біржах до­пускаються до участі в торгах цінні фондові папери, а на валютних – відповідно валюта та девізи (допоміжні засоби) - доручення на пе­реказ коштів, чеки, векселі та акредитиви. Товарна продукція, що допускається до торгів, повинна бути відповідного стандарту, якості. Реальний товар може бути допущений до торгів, якщо його якість задовольняє вимогам біржової товарно-експертної (котиру­вальної) комісії. Якщо товар продається за зразком або описом, то вся партія товарів (лот) повинна їм відповідати. В тому разі, якщо відповідно до встановленого законному порядку передбачені обов'язкові вимоги щодо якості товару, то продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим обов'язковим вимогам. Якість товару визначає­ться згідно встановлених вимог щодо його стандартизації (міждер­жавні стандарти, державні, галузеві стандарти, технічні умови). За угодою між сторонами може бути переданий товар, який відповідає підвищенним вимогам щодо якості в порівнянні з обов'язковими (нормативними).

Якість реального товару визначається шляхом його попередньо­го огляду за зовнішнім видом, по даним біржової експертизи, по зразкам, стандартам, описам. Якщо на біржовий товар встановлено гарантійний термін, то він починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором. Але якщо покупець позбавляється мож­ливості використовувати такий товар за вини продавця чи обставин, що не залежать від нього, гарантійний строк починає спливати лише з усуненням перешкоджаючих причин. В разі виявлення у продано­му товарі недоліків, що перешкоджали використанню його за при­значенням, то за умови сповіщення продавця про виявлені недоліки вказаний термін спливає лише з моменту усунення в установленому порядку цих недоліків.

Комплектність товару визначається специфікацією, договором сторін. Якщо ж договором така комплектність не передбачена, то продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обігу, або іншими звичайними вимогами. В тому разі, коли продавець зобов’язаний передати поку­пцеві певний набір товарів у комплекті, повинна бути виконана умо­ва про комплект товарів і відповідно договір рахується виконаним з моменту передання всього комплекту, якщо договором не передба­чено інше.

 Якщо інше не передбачено договором і не випливає із суті зо­бов’язання, біржовий товар повинен бути в тарі чи упаковці. Виклю­чення стосується лише товарів, які за своїм характером не потребу­ють затарювання чи упаковки. При цьому тара і упаковка товарів суб’єкта підприємницької діяльності повинна відповідати встанов­леним вимогам.

Біржовий товар в разі необхідності повинен містити відомості про його номенклатуру та асортимент.

Угоди з реальним товаром можуть стосуватися:

1) товару, що знаходиться під час торгів на території біржі в на­лежних їй приміщеннях, чи складах;

2) товару, що в день торгів до їх закінчення повинен прибути на біржу, що підтверджується відповідним документами;

3) товару, що на час торгів знаходився у вказаному продавцем місці (на складі, транспортному засобі), що підтверджується відповід­ними документами - складським свідоцтвом чи подвійним складсь­ким свідоцтвом; перевізними (транспортними) документами;

4) товару, що на момент біржових торгів чи укладення угоди зна­ходиться в дорозі на адресу біржі;

5) товару, що знаходиться на складах продавця і може бути відгружений в будь-який строк.

В залежності від ціни реального товару, біржовий товар може бути по ціні, що зафіксована в момент укладення угоди чи по довідковій ціні, зафіксованій в момент відкриття чи закриття біржі. При обігу на біржі товарів і сортів товару, що проходять котировку укла­дення угод по довідковій ціні здійснюється з урахуванням цін, скидок та надбавок до них відповідно до відхилення від середньої якості.

Загалом ціни на біржі формуються вільно, їх рівень визначається на кожний вид товару співвідношенням попиту та пропозиції на даний мо­мент біржових торгів. На біржі використовуються такі поняття цін, як ціна продавця (ціна пропозиції), ціна покупця (ціна попиту), ціни біржо­вих угод, котировочні ціни. Відповідно ціною продавця визнається та, що вказана учасником торгів в заявці на продаж, а також названа в ході торгів з метою стимулювання продажі. Ціна покупця також вказується покупцем в заявці, або називається в ході торгів при обговоренні про­позиції продавця. Ціна біржової угоди є останньою із названих покуп­цем (продавцем) під час біржових торгів на конкретну позицію товару і зафіксована маклером. Котировочна ціна - ціна визначена котировочною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових угод, цін продавців, та цін покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.

Розрізняють котировку офіційну та неофіційну (довідкову). Перша проводиться у відношенні цін біржових угод на визначені біржею гру­пи товару стандартної якості (наприклад, при торгівлі сільськогоспо­дарською продукцією) з єдиним базисом поставки після кожного бір­жового торгу - вона будується на об'єктивних коливаннях цін на протя­зі біржового дня (сесії). Друга проводиться на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозицій, угод) з урахуванням оцінки котировочною комі­сією кон’юнктури попиту та пропозицій по трьом напрямкам:

-     по цінам продавців (котировочна ціна пропозицій);

-     по цінам покупців (котировочна ціна попиту);

-  по найбільш типовій на біржі в конкретний період часу ціні на конкретний вид (групу) товару (котировочна ціна біржі).

Довідкова котировка може проводитись на підставі результатів декількох біржових торгів. Результати котировки не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням біржового комітету. Вони періодично поновля­ються, та доводяться до відома заінтересованих осіб, в тому числі шляхом видання спеціальних бюлетеней біржової інформації, або через засоби масової інформації.

Затрати по збереженню товарів в приміщеннях біржі, за загальним правилом, до його продажі відносяться на продавця, а після продажі - на покупця, якщо інше не передбачено умовами контракту.

Ф'ючерс - угода за умови передачі покупцеві товару в майбут­ньому. При цьому товару на момент укладення угоди в природі не існує, а лише планується до виробництва. Під ф’ючерсним контрактом розу­міється стандартний документ, що посвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або засоби у визначений час і на ви­значених умовах в майбутньому з фіксацією цін на момент виконан­ня зобов’язань сторонами контракту. При цьому встановлено, що відмовитися від виконання ф’ючерсу можливо лише за умови згоди іншої сторони, чи у спеціально встановлених цивільним законодавс­твом випадках. Покупець ф’ючерсного контракту вправі продати його на протязі терміну дії іншим особам без узгодження такої угоди із продавцем контракту, що споріднює його із договором факторингу.

До ф’ючерсів відноситься і опціон - стандартний документ, який посвідчує право придбати чи продати цінні папери (товари, засоби) на визначених умовах в майбутньому, з фіксацією ціни на час укла­дення самого опціону чи на час такого придбання. За рішенням сторін контракту старший продавець опціону несе безумовне і безвідкладне зобов’язання стосовно продажі цінних паперів (товарів, засобів) на умовах укладеного опціонного контракту. Покупець має відносну автономію і вправі відмовитись в любий час від придбання опціону.

Фондовий дериватив – це також стандартний документ, що посвід­чує право продати чи купити цінний папір на обумовлених умовах в майбутньому. Але на відміну від ф’ючерса та опціону правила випуску та обігу фондового деривативу встановлюються державним органом, на який і покладаються функції регулювання ринку цінних паперів. Ва­лютний дериватив – стандартний документ, який посвідчує право про­дати чи купити на обумовлених умовах валютну цінність в майбутньо­му, а товарний дериватив – такий же документ, що посвідчує право ку­пити (продати) біржовий товар крім цінних паперів, на обумовлених умовах в майбутньому.

В широкому понятті і ф’ючерс, і опціон і форвардний контракт – теж стандартний документ, що посвідчує зобов’язання з придбання чи відчуження цінних паперів, товарів чи засобів у визначений час і на визна­чених умовах в майбутньому, із фіксацією цін такої продажі під час укладення контракту, - відноситься до деривативів. Тому з точки зору податкового законодавства можна стверджувати, що предме­том ф’ючерса є дериватив, але не варто міняти встановлену та за­гальновживану термінологію.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам (ст.1 За­кону України «Про цінні папери і фондову біржу»)

Ф’ючерсна торгівля має ряд специфічних ознак:

1) фіктивний характер угод - практична відсутність товарообігу, оскільки зобов'язання сторін по угоді може припинитися шляхом зворотнього продажу ф'ючерсного контракту з виплатою різниці в цінах;

2) переважно непрямий зв'язок з ринком реального товару, напе­ред визначені та уніфіковані споживчі вартості товару;

3) повна уніфікація умов по кількості дозволеного до продажу то­вару, місця та строків поставки;

4) можливість заміни контрагентів по угоді, оскільки вони укладаються не між сторонами, а їх брокерами та розрахунковою палатою.

Біржова торгівля на сьогодні в розвинутих країнах є домінуючою і майже повністю витіснила торгівлю реальним товаром. Товарні біржі об’єднують торговців, маклерів, транспортні та переробні фірми і в основному зайняті розробкою типових контрактів та збором інформацій про ринки окремих видів товарів: зерна, масла.

Порядок та умови укладення ф’ючерсних контрактів на більшос­ті бірж визначаються спеціальними правилами.


Информация о работе «Правове регулювання біржової діяльності»
Раздел: Государство и право
Количество знаков с пробелами: 69653
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
276089
12
4

... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49.  Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50.  Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...

Скачать
209118
1
0

... надало іноземним інвесторам можливість захищати свої права у Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів у Вашингтоні (США).[45] Отже аналізуючи проблеми правового регулювання іноземних інвестицій почнемо з того, що з початку 90-х років готовність України співпрацювати з інвесторами проголошувалася на найвищому державному рівні. Було прийнято, зокрема, Закон України “Про іноземні і ...

Скачать
199841
4
9

... , що припускалися інші держави, а створити оптимальний механізм функціонування фондового ринку, спираючись на міжнародний досвід та національні особливості. Питання державного регулювання фондового ринку в Україні знайшли широке відображення у вітчизняній науковій літературі. Серед авторів, що фокусували свою увагу на визначенні принципів, методів та механізмів державного регулювання роботи ...

Скачать
74105
0
0

... емітента і другий - у вигляді податку на індивідуальні прибутки по акціях, у той час як при випуску облігацій - один раз - на прибутки від них. Важливе місце в державно-правовому регулюванні ринку цінних паперів займають нормативні акти, що стосуються розвит­ку конкуренції та протидії монополізму (антимонопольне законо­давство). Збереження конкуренції на вказаному ринку розгляда­ється в багатьох ...

0 комментариев


Наверх