Навигация
Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин
71831
знак
0
таблиц
0
изображений
1.1 Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин
Термін «надра» відомий законодавству давно. Цей термін вживався ще в декреті «Про землю», в інших законодавчих актах, але в жодному з них на той час прямо не визначалося поняття надр. У тих же із них, які регулювали відносини, пов'язані з користуванням надрами, фактично йшлося лише про корисні копалини.
Інтерес до дослідження правових питань надрокористування підвищився одночасно з розробкою Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про надра і був викликаний необхідністю визначити коло відносин, на яке повинно поширювати свою дію нове законодавство. У зв'язку з цим з'явилися і спеціальні теоретичні напрацювання, в яких розглядалося поняття надр, містилися цікаві теоретичні узагальнення та висновки [2].
Визначення надр було вперше дано в проекті Основ законодавства про надра. В науковій літературі також було запропоновано визначення цього поняття. Так, Б. Єрофєєв вважав, що надра - це геометричний простір і весь його вміст, що знаходиться під земною поверхнею [3]. Таке визначення було прийнятним на той час, але на сучасному етапі воно потребує конкретизації.
Чинне законодавство України про надра вийшло на більш високий якісний рівень. Правове визначення надр законодавець ставить сьогодні у залежність від тих соціальних, економічних процесів, які відбуваються в Україні.
Поняття «надра» є ключовою правовою дефініцією, від змісту якої залежить сфера регульованих відносин та шляхи розвитку гірничого законодавства. Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР[4] надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
На думку О.П. Шем'якова, при визначенні поняття надр, як юридичної категорії, слід виходити з найбільш суттєвих юридично-значущих ознак, до яких необхідно відносити природно-екологічні, геолого-економічні, соціально-правові властивості самостійного об'єкта природного середовища - надр. При цьому він вважає за необхідне відобразити співвідношення надр з підземними водами, накопиченнями мінеральної сировини техногенного походження та іншими природними об'єктами[5].
В спеціальній літературі постає питання про розмежування таких природних об'єктів, як земля і надра, а також сфери застосування земельного і надрового права. Трапляється, що корисні копалини виходять на земну поверхню. З огляду на це поширеною є думка, що частина поверхні землі є складовою надр. Однак земля і надра за своїм положенням в навколишньому природному середовищі, якісними показниками, властивостями, цілями використання — різні природні об'єкти, які не можуть переходити один в одного. Як правильно зазначав Н. Мухітдінов, розмежовуючи ці об'єкти, слід виходити з особливостей правового режиму, а не з природного зв'язку надр і землі[6].
Аналіз теоретичних поглядів щодо змісту поняття «надра» свідчить про їх залежність від двох критеріїв. Це, по-перше, види користування надрами, по-друге, індивідуалізація надр за допомогою співвідношення з іншими природними об'єктами. У Кодексі України про надра їх ідентифікація здійснюється шляхом вказівки на межі зіткнення із частинами інших природних об'єктів - поверхнею землі, дном водоймищ. Для визначення нижньої межі застосовується суб'єктивний критерій - доступність для геологічного вивчення та освоєння[7].
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну геологічну службу України" геологічне вивчення надр — це спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на отримання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства. Для виявлення можливостей людини ефективно впливати на природні процеси, регулювати напрями і напруженість такого впливу і передбачається визначення нижньої межі надр. Щодо визначення верхньої межі надр, то цілком правильно вважає М. Бринчук, що надра розташовані нижче шару родючого ґрунту[8].
Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України від 6 жовтня 1999 року № 1127-ХІV [9] корисні копалини - це природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.
Вони за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (ст. 6 Кодексу України про надра).
До копалин загальнодержавного значення відносяться: вугілля, руда, нафта, природний газ та інші.
До копалин місцевого значення відносять: пісок, глина, камінь, галька, вапно та інші.
Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Кабінету України з питань геології та використання надр.
Запаси мінеральної сировини в світі величезні.
Прогнозні ресурси хімічного палива оцінюються в обсязі близько 12800 млрд т, із яких вугілля складає приблизно 11200 млрд т, нафта – 740млрд т, природний газ – 630 млрд т.
У сучасний період щорічно з надр землі видобувають близько 120млрд.т. руди та інших корисних копалин.
Великі видобування гірничих порід здійснюється на території України. У республіці щорічно видобувається 5,3 млн.т. нафти, 28,1 млрд. м3 газу, майже 137 млн.т. кам’яного та 9,3 млн.т. бурого вугілля.
Визначення понять «родовища корисних копалин» та «техногенні родовища корисних копалин» регламентовані у ст. 5 Кодексу України про надра:
Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.
Державний фонд надр формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.[10]
Похожие работы
... висновки. 1. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земель оздоровчого призначення передбачає можливість їх перебування у державній, комунальній та приватній власності. Власнісний статус цієї категорії земель повністю підпорядкований власнісному статусу об’єктів курортної ...
... землі, впровадження притаманних певному регіону засобів родючості, продуктивності; Використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення залежить від результатів сільськогосподарського виробництва, правового забезпечення власності на землю. Після проголошення незалежності України розпочалася земельна реформа, основним завданням якої була передача земель у власність колективних сі ...
... Попов В. К., Гетьман А. П., Размєтаєв С. В., Шахов В. С., Кулініч П. Ф. Екологічне право України. — Х., 2001. — 480с. 10. Тищенко Г.В. Екологічне право України. К., 2003. – 256 с. 11. Шем’яков О.П. Правове регулювання використання та охорони надр: Автореф.дис.канд.юрид.наук. – Харків, 2002. – 19 с. Наукові статті 1. Андрейцев В.І. Право громадян на екологічну небезпеку: ...
... ію надр, корисних копалин, порядок їх добування та використанні, також більш повно визначається компетенція органів щодо регулювання надрокористування та охорони надр, та відповідні задачі держави. 2. Проблеми правового забезпечення відносин надрокористування 2.1. Права та обов’язки надрокористувачів Законодавче забезпечення користування надрами полягає у встановленні прав та обов’язків ...
0 комментариев