6. Користувачі земель водного фонду зобов'язані: виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення,
забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;
суворо дотримуватися встановленого режиму для зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів;
запобігати проникненню у водні об'єкти стічних вод, пестицидів і добрив через прибережні захисні смуги.
7. На земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Дозволи на проведення зазначених робіт видаються в установленому законодавством порядку.
8. Користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності.
На зазначених землях забороняється діяльність, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їхньому призначенню:
розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
миття і обслуговування транспортних засобів та техніки;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
9. Під час користування землями прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток, лиманів і на островах забороняється:
застосування стійких і сильнодіючих пестицидів;
влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більш як один кубічний метр на добу;
влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
10. Користувачі, що експлуатують гідротехнічні (водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні) споруди водогосподарських систем, зобов'язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи та правил експлуатації, здійснювати посадку, догляд і охорону лісів у смугах відведення каналів, гідротехнічних та інших споруд міжгосподарського значення.
На ділянках із штучно створеними лісонасадженнями та природними лісами у смугах відведення каналів, гідротехнічних споруд та інших споруд міжгосподарського значення допускаються рубки догляду та санітарні рубки, що проводяться згідно з рекомендаціями органів лісового господарства.
11. За використанням та охороною земель водного фонду здійснюється Державний контроль у встановленому законодавством порядку.
Додаток 2
ПОРЯДОК
справляння плати за спеціальне використання
водних ресурсів
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 1994 р. № 75
(Із змінами і доповненнями)
(Зібрання постанов Уряду України. 1994. № 5. Ст. 134;
№ 12. Ст. 300; 1995. № 6. Ст. 138; 1996. № 5. Ст. 175;
1996. № 12. Ст. 332)
1. Цей Порядок визначає єдині правила справляння плати за спеціальне використання водних ресурсів.
2. До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, яке може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
3. Плата відповідно до цього Порядку справляється за спеціальне використання водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення.
До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;
б) підземні води.
До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення.
Перелік водних ресурсів місцевого значення визначається Державним комітетом по водному господарству за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.
4. Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять усі суб'єкти підприємницької діяльності, крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи. (Дію пункту 4 зупинено)
5. Плата за спеціальне використання водних ресурсів справляється незалежно від того, надходили вони з водогосподарських систем (поверхневих, підземних) безпосередньо, від інших водокористувачів чи від підприємств комунального господарства.
При цьому крім плати за спеціальне використання водних ресурсів суб'єкти підприємницької діяльності сплачують постачальникам вартість послуг, пов'язаних з їх подачею.
6. Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:
за воду, що використовується для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
за підземну воду, яка є сировиною для технологічного процесу вилучення корисних копалин;
за підземну воду, яка вилучається з надр разом з корисними копалинами;
за підземну воду, яка вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (забрудення, підтоплення, засолення, заболочення, зсуви тощо);
за воду, що пропускається через турбіни гідроакумулюючих станцій (ГАЕС), які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;
за воду, що забирається підприємствами і організаціями для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;
за воду, що використовується для протипожежних потреб;
за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст і населених пунктів;
за воду, що забирається для перекидання її у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів. Перелік підприємств (організацій), які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету по водному господарству, Державного комітету по житлово-комунальному господарству та Міністерства промисловості;
за морську воду.
Плата за спеціальне використання водних ресурсів для потреб водного транспорту не справляється з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).
7. Внесення плати за спеціальне використання водних ресурсів не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від сплати платежів за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти та штрафів за порушення природоохоронного законодавства, що стягуються в установленому порядку згідно з чинним законодавством.
Справляння плати за спеціальне використання водних ресурсів, установленої цим Порядком, не звільняє водокористувачів підземних вод від відшкодування витрат на проведення геологорозвідувальних робіт.
8. Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики і водного транспорту, встановлюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та лімітів її використання.
Зазначені платежі у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітне їх використання стягуються з доходу (прибутку), що залишається в розпорядженні первинних суб'єктів підприємницької діяльності.
9. Підприємствам гідроенергетики та водного транспорту розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів установлюються на основі нормативів плати:
для підприємств водного транспорту — залежно від вантажопідйомності або пасажиромісткості транспортних засобів;
для підприємств гідроенергетики — залежно від повного обсягу .води, що пропускається через турбінні агрегати, в тому числі за води, які використовуються для змазування і охолодження вузлів гідроагрегатів.
10. Окремим категоріям суб'єктів підприємницької діяльності встановлюються пільгові коефіцієнти до тимчасових нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів.
11. Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установлення лімітів і видача дозволів на спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення здійснюється в порядку, що визначається Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів.
12. За понадлімітне використання водних ресурсів плата обчислюється відповідно до пункту 8 цього Порядку та справляється у п'ятикратному розмірі.
13. Кількість використаної води суб'єктами підприємницької діяльності визначається за показниками вимірювальних приладів.
У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використання води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), норматив її використання обчислюється за середньозваженими вимірами з урахуванням установлених постачальникові лімітів використання води з різних джерел і відповідних нормативів плати.
14. Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.
15. Термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів.
16. Суб'єкти підприємницької діяльності та їх посадові особи несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів згідно з чинним законодавством.
Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів здійснюється державними податковими інспекціями.
... ів учасниками договору були вже 35 країн світу. Станом на 1 липня 1996 року у договорі вже брали участь 41 держава. Договір на довгий час визначив міжнародно-правовий режим Антарктики і став помітною подією в міжнародному житті того часу [4, C. 115]. Основні положення договору про Антарктику 1959 року: - просторова сфера Антарктики визначається районом, розташованим південніше 60-ї паралелі ...
... , підприємницьких структур різних форм власності, що зумовлює становлення місцевих бюджетів як важливого фінансового інструменту регулювання господарського і соціального життя. Важливим при оцінці ролі місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку регіонів є аналіз співвідношення обсягів місцевих бюджетів із загальними витратами зведеного бюджету (таблиця 31.2) Таблиця 31.2 Співвідношення ...
... умовах). Згідно зі статтею 8 Закону України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації - це особливий правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров’ю громадян, а ...
... п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією обладнання (ст. 244 КК України)[33]. Висновок Зробивши курсове дослідження проблеми правового регулювання охорони та використання надр, автор роботи дійшов до таких висновків. Правове визначення надр законодавець ставить сьогодні у залежність від тих соціальних, економічних ...
0 комментариев