Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

Курсова робота

З дисципліни: «трудове право»

Тема: „розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця”

Зміст

Вступ

1. Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період

2. Розірвання трудового договору з ініціативи власника

3. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

4. Підстави припинення трудового договору за проектом Трудового кодексу України

Висновки

Список літератури

Вступ

На сучасному етапі суттєві зміни, що відбуваються в економіці, зумовлюють необхідність удосконалення трудових і виробничих відносин. Вихід України на нові рубежі соціально-економічного прогресу створив об’єктивні передумови для розширення трудових прав працівників і подальшого вдосконалення правового механізму їх охорони. Однією з найважливіших теоретичних задач науки трудового права є розробка гарантії захисту трудових прав працівників, особливо при розірванні трудового договору за ініціативою роботодавця.

У процесі побудови правової держави особливо гостро постає питання про надійний захист трудових прав громадян. Державні гарантії захисту прав громадян від незаконного звільнення закріплені у статті 43 Конституції України. Для належного забезпечення цих гарантій необхідно ґрунтовно оновити трудове законодавство та привести його норми у відповідність до ринкових відносин і міжнародних стандартів. Відповідних змін потребує і законодавство, що регулює особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Існуюче законодавство про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в основному формувалось до внесення істотних змін та доповнень у законодавство про працю. Особливе значення для вдосконалення правового регулювання відносин у галузі праці при переході країни до ринкової економіки й захисту трудових прав громадян від незаконного звільнення, зокрема, мало прийняття таких важливих законодавчих актів, як Закони України "Про зайнятість населення", "Про державну службу", "Про професійні спілки, їх права, та гарантії діяльності", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та ін. Суттєві зміни були внесені до чинного Кодексу законів про працю з дня проголошення незалежності України, у тому числі і щодо правового регулювання звільнень працівників з ініціативи роботодавця.

У зв’язку з прийняттям цих та інших нормативних актів сутність багатьох норм чинного трудового законодавства застаріла і на сьогодні не в повній мірі відображує потреби правової регламентації суспільних відносин, у тому числі й відносин, які виникають при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця. Підготовка проекту нового Трудового кодексу України та прийняття його вимагає удосконалення проекту кодексу в цілому і кожного з його розділів, одним із яких є розділ, що регулює припинення трудових правовідносин та звільнення працівників з ініціативи роботодавця. Важливим завданням у цьому зв’язку є підвищення гарантій для працівників з метою захисту їх від незаконного звільнення.

Слід зазначити, що питання про припинення трудових правовідносин і, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця завжди знаходились в центрі уваги вчених правознавців.

Таким чином, дослідження особливостей правового регулювання порядку та умов розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру набуває особливої актуальності завдяки декільком причинам:

1. Перехід до ринкової економіки, становлення та розвиток різних форм власності на засоби виробництва, підприємництва, що призвело до виникнення як нових суб’єктів трудового права, так і зміни їх правового стану та змісту правовідносин, що виникають між ними під час реалізації громадянами конституційного права на працю.

2. Зростання безробіття, зумовленого ліквідацією підприємств, скороченням чисельності або штату працюючих, актуалізацією питань захисту прав працівників під час вивільнення тощо.

3. Потреба в конкретизації, насамперед на законодавчому рівні, відповідних понять, що стосуються безпосередньо процедури звільнення працівників з ініціативи роботодавця за підставами організаційно-правового характеру. Чітка визначеність категорійного (понятійного) апарату на законодавчому рівні є необхідною передумовою реального забезпечення прав та законних інтересів найманих працівників, вдосконалення законодавства про працю в цілому і має вагоме значення на сучасному етапі розвитку науки трудового права.

Мета курсової роботи полягає у виявленні та розв’язанні теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з припиненням трудових правовідносин з ініціативи роботодавця, на основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права, вітчизняного законодавства та правозастосовчої практики визначити правові дефініції, розкрити сутність та особливості припинення трудового договору в сучасних умовах, сформулювати нові підходи і внести пропозиції щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі основні завдання:

- визначити основні засади припинення трудових правовідносин;

- визначити теоретичні підходи до визначення поняття припинення трудового договору;

- розкрити сутність нормативно - правового забезпечення припинення трудового договору ;

- визначити місце правовідносин в сфері припинення трудового договору в системі трудового права України;

- дослідити загальну класифікацію підстав припинення трудового договору з працівниками;

- дослідити порядок розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця чи за вимогою третіх осіб;

- надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення в цій сфері.

Об’єктом дослідження є трудові відносини, які виникають при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця.

Предметом дослідження є проблеми підстав і порядку правового регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в умовах ринкової економіки.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ: діалектичний метод, формально-логічний, системно-структурний, історичний, нормативно-порівняльний та інші.

Основні положення та висновки, подані в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного трудового законодавства, особливостей його застосування, досягнень загальної теорії права, трудового, цивільного права, інших галузей юридичної науки України і зарубіжних держав, узагальнень судової практики.