"Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи"
Вступ
Судово-бухгалтерська діяльність здійснюється за принципами законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновків забезпечуються:
– процесуальним порядком призначення судового експерта;
– забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
– існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
– створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
– кримінальною відповідальністю судового експерта за надання завідо-мо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
– можливістю призначення повторної судової експертизи;
– присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Призначена судово-бухгалтерська експертиза є важливою слідчою дією. Від чіткого та безпомилкового її проведення здебільшого залежать якість і строки розслідування кримінальної справи. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли перед слідчим (судом) після проведення ним певних слідчих дій (судового розгляду) виникли конкретні запитання, вирішити які може лише спеціаліст, і в справі є достатня кількість слідчого та документального матеріалу, необхідного для дослідження експертом-бухгалтером. Судово-бухгалтерську експертизу призначають як на стадії попереднього розслідування, так і за розгляду справ у суді. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується у кожному окремому випадку залежно від обставин справи. Порядок призначення судової експертизи в експертних установах визначається Законом України «Про судову експертизу», Кри-міінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-проце-суальним кодексами України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та іншими нормативноправовими актами з питань судової експертизи.
Як правило, судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо:
• висновки ревізії суперечать матеріалам справи та для усунення суперечностей потрібен висновок експерта бухгалтера;
• ревізором не прийняті до обліку надані матеріально відповідальними особами документи, акти про нестачу товарів – через їх неналежне оформлення, несвоєчасне надання;
• є обґрунтоване клопотання звинуваченого про призначення судово – бухгалтерської експертизи;
• є суперечності у висновках первинної та повторної ревізій;
• методи, що застосовуються ревізором для визначення матеріальних збитків, викликають сумнів;
• така необхідність випливає з висновків експерта іншої спеціальності.
До експертної установи надсилаються постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження.
1. Підготовча стадія
Складається з чотирьох підстадій:
• Призначення фахівця: експерта-бухгалтера.
На даній стадії призначається кваліфікований у даній галузі фахівець-екс-перт. Права й обов'язки експерта визначені у другому розділі Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 р. №4038-ХІІ. Судовими експертами з бухгалтерського обліку можуть бути фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Експерти повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти бухгалтерського обліку. Не можуть залучатися до судово-бухгалтерської експертизи особи, визнані згідно законо-давства недієздатними, або також особи, які мають судимість.
Крім того, враховуються, насамперед його неупередженість і незацікавленість у результатах експертизи, навики практичної діяльності, досвід та термін роботи на цій посаді, відгуки про нього інших юридичних осіб, у яких фахівець проводив екпертизу.
• Складання завдання на проведення експертизи керівником експертної устнови. Завдання повинно передбачати причини та мету експертизи. Ставляться цілком конкретне завдання та конкретні питання, що мають бути вирішені під час проведення експертизи.
• Вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів. Коли правоохоронні органи виносять завдання та постанову, експерт повинен конкретно та точно розібратися по суті справи, знати, що від нього вимагають.
• Підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені. Зрозуміло, що фахівець має опиратися лише на ті нормативно-правові акти, які регулюють дане питання і відкидати все неважливе.
Відповідно до ст. 310 КПК України судово бухгалтерська експертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні. Вирішення питання про виклик експерта до суду здійснюється в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов’язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме:
– якщо висновок експерта є особливо важливим як доказ у розслідуваній справі;
– на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово-бухгалтер-ську експертизу;
– висновок експерта, зроблений на стадії попереднього (досудового) розслідування, має недоліки, що викликають сумніви в його правильності;
– з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному;
– між експертами, що проводили комісійну експертизу, виникли суперечності, і кожен з них склав свій висновок;
– зацікавлені учасники процесу не згодні з висновками експертизи та порушили клопотання про виклик експерта до суду;
– висновок складений на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути змінені на судовому засіданні. Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судово-му засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах екс-пертизи без допомоги самого експерта.
Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи (не надійшла постанова або ухвала про призначення експертизи, не надійшли об’єкти досліджень і т. ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу. Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи після закінчення одного місяця з дня відправлення зазначеного повідомлення повертає їм матеріали.
Відповідно до процесуального законодавства експерт не може самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, але він має право знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи, та порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для розв’язання поставлених питань.
Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповіді, він має право письмово повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення.
... ліквідації основних засобів, довідки про нараховану суму амортизації, дані про витрати на капітальний ремонт та т. ін.). 1.3 Інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи обліку основних засобів Якість проведення судово-бухгалтерської експертизи та якість висновку експерта здебільшого залежать від інформаційного забезпечення. Інформаційне забезпечення поділяється на дві групи – ...
... – окремі недоліки, виявлені ревізією для документального обґрунтування позовних вимог, поданих у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відповідальних і службових осіб. Судово-бухгалтерську експертизу проводять не за планом, як ревізії, а в міру виникнення в ній потреби і лише після прийняття спеціальної постанови органом, який призначає експертизу (слідчі органи, народний та арбі ...
... Крім цієї громадської організації також існує Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України. Рис. 1.1. Система незалежного фінансового контролю (аудіту) в Україні Розділ 2. Правові засади здійснення аудиторської діяльності 2.1. Мета і функціональні завдання аудиту Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" ст. З, поняття "аудиторська діяльність" містить в собі ...
... до його обґрунтування, а також ПСБО 3 "Звіт про фінансові результати", та ПСБО 15 "Дохід" Головна мета ревізії — перевірити правильність відображення у фінансовій звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та своєчасності й повноти перерахування податків. З іншого боку, ревізор перевіряє правильність розподілу прибутків і створення додаткового, резервного та інших видів ...
0 комментариев