Навигация
План
Вступ
1. Поняття, нормативно-правова основа і система торгово-промислових палат
2. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними
3. Правовий статус торгово-промислових палат і практика його реалізації
4. Торгово-промислові палати і держава
Висновки
Список літератури
Вступ
Останнім часом система торгово-промислових палат в Україні стає ареною палких суперечок, де особисті амбіції зіштовхуються з колективними, а її внутрішня автономність зазнає потужного впливу зовнішнього соціуму, піддаючи випробуванню якість та міцність демократичної суті її існування[1].
Ситуація ускладнюється тим, що діяльність ТПП України здійснюється в правовому полі застарілого Закону України "Про торгово-промислові палати в „Україні”[2] та не завжди досконалих положень нових Господарського[3] та Цивільного[4] кодексів України. Старе законодавство України за час свого існування не усунуло існуючих суперечностей, нове породило інші.
Ще більше протиріч зустрічається в локальних актах ТПП. Часто- густо вони містять норми, які ставлять у нерівне положення суб'єктів створення та членства в ТПП, невиправдано розширюючи координати обмежень, встановлених законом. В зв'язку з цим, на наш погляд, важливо дослідити це питання в площині статусу суб'єктів об'єднання та основних принципів його створення.
На жаль, у науковій літературі цю проблему не висвітлено. Більше уваги науковці приділяють підприємницьким товариствам, ніж непідприємницьким організаціям[5].
1. Поняття, нормативно-правова основа і система торгово- промислових палат
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про торгово-промислові палати в Україні"
Даний Закон визначає загальні правові, економічні і соціальні основи створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрямки їхньої діяльності, а також принципи їхніх взаємин з державою.
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Торгово-промислова палата
1.Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, і громадян України, зареєстрованих як підприємців, і їхнього об'єднання.
2. Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю тільки в тім обсязі, у якому це необхідно для виконання її статутних задач. Отримана нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а направляється на виконання її статутних задач.
3. Торгово-промислова палата є юридичною особою.
4. Торгово-промислова палата відповідає за своїми обов'язками всіма приналежними їй способами і майном.
5. Торгово-промислова палата не відповідає по зобов'язаннях своїх членів, так само як члени торгово-промислової палати не відповідають по її зобов'язаннях.
6. Торгово-промислова палата не відповідає по зобов'язаннях створених нею підприємств і інших організацій, так само як підприємства й інших організацій не відповідають по зобов'язаннях торгово-промислової палати.
7. Назва "торгово-промислова палата" і утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише у відношенні організацій, створених відповідно до дійсного Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торговельна палата" чи "промислова палата" і не підлягають державної реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.
8. Торгово-промислова палата має печатку з зображенням своєї емблеми і своїм найменуванням і свій розрахунковий рахунок і інші рахунки.
Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" відокремлює ТПП України від інших організаційно-правових утворень, наприклад, громадських організацій або об'єднань підприємств, виділяючи їх в окрему самостійну систему, на яку не поширюється дія Законів України "Про об'єднання громадян" та "Про підприємства в Україні". Таке специфічне ставлення законодавця до ТПП знаходить своє відображення, перш за все, в принципах створення та нормативному закріпленні цілей та завдань ТПП. Крім того, право на об'єднання в ТПП обмежене статусом суб'єктів об'єднання та умовами щодо кількості та територіальної залежності їх утворень (п.п.1,7 ст.1; п. 2 ст. 5, п. З ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні"). Відповідно до положень згаданого закону в Україні можуть створюватись та діяти ТПП з різним правовим статусом: торгово- промислові палати України, регіональні торгово-промислові палати та змішані торгово-промислові палати.
2. Утворення і припинення діяльності торгово-промислових палат. Керування ними
Розділ II. Створення торгово-промислових палат та припинення їхньої діяльності
Стаття 5. Принципи створення торгово-промислових палат
1. Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їхніх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату складається в праві вибору чи входити не входити в її склад.
2. Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена тільки одна торгово-промислова палата. На території України діє Торгово-промислова палата України.
Стаття 6. Порядок створення торгово-промислової палати
Похожие работы
... ів підприємств. Додаткові відомості про підприємство будуть надаватися партнерам тільки за згодою керівника підприємства – учасника Реєстру. Зовнішньоекономічна політика України. Механізм регулювання ЗЕД в Україні. Економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами і нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори ...
... підставах, встановлених статтями 27 і 28 Конвенції[41]. Таким чином, у разі вступу України до ЄС її правова система має бути адаптована до встановлених у Луганській конвенції умов визнання та виконання рішень іноземного суду, а тому потребується привести законодавство України у відповідність вимогам Луганської конвенції. Загальні аспекти визнання та приведення до виконання рішень розглянемо на ...
... Рис. 2.1. Схема постановки досліду Метою даної роботи було здійснення товарознавчої експертизи заморожених плодоовочів. Об'єктами дослідження обрано заморожений овочевий перець таких виробників: 1. ТМ „Дарус” - СООО „Краса”, Херсонська обл., Каховський район, с. Роздольне ...
... підвищення народжуваності і зниження смертності. Разом з тим рівень фертільності жінок все ще є глибоко недостатнім для відтворення населення (близько 1,2 дитини на 1 жінку в репродуктивному віці). Останніми роками Чехія увійшла до числа держав з мінімальним рівнем дитячої смертності (менше 4 чіл. на 1000 народжених). Починаючи з 1990 року в Чехії спостерігається постійне зниження числа абортів і ...
0 комментариев