Навигация
Транскордонні банкрутства: проблеми і шляхи розв'язання
16649
знаков
0
таблиц
0
изображений
ТРАНСКОРДОННІ БАНКРУТСТВА: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ
Вступ
Сьогодні на міжнародному та регіональному рівнях досить активно відбуваються процеси гармонізації законодавства про банкрутство. Однак враховуючи те, що підходи до правового регулювання відносин неспроможності у національних правових системах країн світу є іноді суттєво різними, у процесі застосування уніфікованих правил виникають певні складнощі.
За свідченням іноземних фахівців, у сфері вивчення транскордонних банкрутств у справах про банкрутство багатонаціональних корпорацій як головних гравців світового ринку основним інструментом, який сьогодні допомагає здійснювати провадження у таких справах, є співробітництво судів тих країн, де порушені відповідні провадження. Таке пояснюється недостатньою ефективністю узгоджених механізмів зі здійснення судового провадження у міжнародних банкрутствах, що застосовуються у такій категорії справ.
Необхідно зазначити, що сьогодні суддями і практиками окремих країн світу накопичений певний досвід з успішного застосування законодавства про банкрутство у провадженнях, порушених в різних країнах стосовно одного боржника. Уже є багато прикладів, коли юристи, практикуючі фахівці та судді знаходять можливість спільно працювати у справах про визнання транснаціональних компаній неспроможними чи банкрутами.
З метою виявлення вад на шляху застосування законодавства у справах про визнання боржників, які ведуть свій бізнес у більш ніж одній країні, банкрутами (у так званих міжнародних чи транскордонних банкрутствах), та оцінки таких складнощів важливо вивчити сучасну судову практику з розгляду такої категорії справ.
В Україні з проблем здійснення провадження у транскордонних банкрутствах дослідницьких робіт практично не існує. Хоча ще в 1999 р. відомий український науковець і суддя В'ячеслав Джунь звернувся до проблем транскордонних банкрутств, але до сьогодні така проблематика не отримала продовження в наукових пошуках і поки що залишається поза уваги учених і навіть практиків.
Враховуючи наведене вважаємо необхідним звернутися до світового досвіду співробітництва у справах про транскордонну неспроможність, проаналізувати складнощі і вивчити позитивний досвід з метою його використання в Україні.
1. Співпраця у транскордонних справах
Відомим прикладом успішної співпраці судових органів стала справа Еверфест (Everfest). Транснаціональна корпорація Еверфест, що вела свій бізнес у двох країнах — США та Канаді, у 1995 р. зазнала фінансових труднощів. Було прийнято рішення про початок процедури реорганізації, передбаченої законодавством про банкрутство цих двох країн. Завдяки співпраці суддів відповідних судових органів був розроблений план реорганізації зазначеної компанії, схвалений у судах Торонто і Нью-Йорка в один день — 20 грудня 1995 р. Це сприяло ефективному застосуванню положень відповідного законодавства зазначених країн, а також використанню уніфікованих правил для здійснення провадження у цій транскордонній справі та успішному виконанню затвердженого плану реорганізації.
Згадана та інші справи, що розглядалися в середині 90-х pp. минулого століття, стали для судових органів різних країн світу прикладами того, як можна знаходити спільні рішення задля успішного розгляду справ про банкрутство, а також яскравим свідченням бажання суддів у таких справах шукати можливості для ефективного співробітництва незважаючи на складнощі із застосуванням норм національного законодавства в іноземних судових провадженнях. Досвід, накопичений суддями і практиками у цій сфері професійної діяльності, а також успішні приклади застосування правил з транскордонних банкрутств стали базою для подальшого удосконалення взаємодії суддів та учасників у паралельних провадженнях, порушених стосовно транснаціональної компанії на території декількох країн.
2. Транскордонні протоколи у справах про банкрутство
У межах роботи з гармонізації законодавства про банкрутство взагалі та розробки уніфікованих правил з розгляду справ про транскордонні банкрутства зокрема фахівці пропонували визначитися з пріоритетами у цій сфері. У результаті багатоетапних обговорень такими пріоритетами визнали пошук додаткових можливостей зі сприяння встановленню зносин між судами і розробки керівних вказівок у цій сфері (наприклад пов'язаних з повідомленням сторін у справі), забезпечення участі сторін у судовому провадженні, надання сторонам інформації про зміст протоколів тощо. Крім того, важливим визнали встановлення стандартів щодо змісту протоколів, наприклад того, що стосується контролю над активами та їх збереження, координації дій з розпорядження активами, фінансування після відкриття провадження у справі, черговості вимог, подачі і класифікації вимог, умов проведення реорганізації, узгодження дій з розподілу майна серед кредиторів тощо.
На багатьох публічних заходах, що проводилися під егідою ЮНСІТРАЛ протягом останніх років і були присвячені обговоренню пропозицій з удосконалення Типового закону ЮНСІТРАЛ про транскордонну неспроможність, неодноразово порушувалося питання про необхідність розробки рекомендацій з питань використання у практиці розгляду справ про банкрутство спільних документів про узгодження дій.
Як свідчить практика розгляду справ про транскордонні банкрутства, суди все більше сприймають співпрацю у таких справах як ефективний спосіб розв'язання конкретних проблем. Для розробки спільних заходів та забезпечення виконання узгоджених дій у справах про транскордонні банкрутства приймаються протоколи. Фахівці, які спеціалізуються у цій сфері, а також судді виступають за якомога більше поширення такого досвіду та успішного використання протоколів у судовій практиці різних країн. Протоколи у справах про транскордонні банкрутства дозволяють учасникам у разі коли виникають проблеми через розходження в законодавстві різних країн щодо умов здійснення провадження у судових органах, встановити узгоджені правила стосовно ведення справи в судах та координувати управління процедурами у декількох країнах.
Окремо висувалася пропозиція про розробку путівника або керівних вказівок з питань використання протоколів, що допомогло б розв'язувати проблеми, які виникають у справах про транскордонні банкрутства. Така пропозиція обумовлена, серед іншого, складністю проблем, що виникають при застосуванні протоколів, та великим розмаїттям підходів до їх застосування. Зазначимо, що, крім, умовно кажучи, традиційних складнощів у сфері застосування законів про банкрутство, в судових органах різних країн мають місце й досить специфічні проблеми, наприклад у сфері соціального захисту працівників.
Особлива увага зверталася на ту обставину, що для малих і середніх підприємств, як правило, характерні «сімейні» відносини між власником, керівництвом і працівниками, в яких нерідко використовуються особисті гарантії виконання фінансових зобов'язань, у той час, як з великими підприємствами, особливо публічного сектору економіки, справи дещо інші. Зазначена обставина впливає на мотивацію поведінки керівників підприємств з різною організаційною структурою та економічним становищем, а якщо, крім того, врахувати належність учасників майнових відносин до різних економічних систем, то узгодження спільних дій у судовому процесі можна часто віднести до невирішуваних проблем. Іноді це взагалі зводить нанівець усі спроби з пошуку універсального, заснованого на єдиній основі, підходу до встановлення обсягу обов'язків і відповідальності керівників, при розробці протоколу.
Узагальнюючи характеристику стану розробки пропозицій з використання протоколів у справах про транскордонні банкрутства, можна дійти висновку, що досить багато часу залишалися дискусійними питання, чи достатньо вже розроблена ця тематика на даному етапі розвитку міжнародного приватного права, щоб переходити до розробки конкретних практичних рекомендацій для удосконалення існуючих міжнародних документів. Однак такі дискусії стали відправною точкою у роботі над розробкою конкретних міжнародних документів.
Похожие работы
... прозорості процедур відновлення платоспроможності (банкрутства) підприємств. 4. З метою вдосконалення механізму державного регулювання процедури відновлення платоспроможності чи банкрутства в Україні запропоновано здійснити комплекс заходів, що передбачають перерозподіл функцій державних органів, відповідальних за регулювання цього питання та позбавлення їх дублювання. Крім того, вважається за ...
... оборотні активи за період аналізу збільшилися більше ніж у 3 рази, але необоротні активи збільшилися у 4,7 раз. Доречним також буде розрахунок та аналіз показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства підприємства за методикою Л. О. Лігоненка (додаток Е). Рис. 2.8 Графік зміни оборотних активів за 2002-2006 рр. Зменшення коефіцієнта негайної (абсолютної) ліквідності (рис. 2.9) ...
... ефект. Невеликий за часом період функціонування розширеного ЄС продемонстрував досить вражаючі темпи зростання потоків фінансування в нові країни європейської сім`ї, які були передбачені фондами Західної Європи спеціально для стимулювання економічного розвитку нових членів. За оцінками експертів, завдяки розширенню в структурах ЄС з'явиться потреба в створенні близько 700 нових робочих місць. ...
... Відсотки за кредити враховують можливість їхнього неповернення. Банк вимагає від компаній страхувати свої ризики, якщо це можливо. Слід відзначити, що, використовуючи різноманітні механізми фінансування, Європейський банк реконструкції та розвитку за час свого існування досяг значних результатів, особливо в країнах Центральної Європи – Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, а також в прибалтійських ...
0 комментариев