Визначитися конкретно щодо мети тероризму

1.   визначитися конкретно щодо мети тероризму.

2.   як наслідок, унеможливлювало правильну кваліфікацію тих чи інших протиправних діянь.

Проаналізувавши поняття бандитизму і тероризму, було зроблено спробу продемонструвати відмінність цих понять за змістом. Позитивним було б юридичне визначення кримінальної відповідальності за тероризм. Це остаточно сприяло б розумінню тероризму, притаманних йому ознак і, відповідно з цього, чіткому усвідомленню небезпеки даного явища, як окремого суспільнонебезпечного діяння.[12]

На сьогоднішній день в проекті кримінального кодексу визначено поняття “терористичний акт”, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу або інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадкості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

Дане визначення сформульоване не досить вірно з точки зору правил формальної логіки, оскільки не можна будувати дефініції шляхом перерахування конкретних родових понять, які воно охоплює. Будемо сподіватися, що у майбутньому саме питання визначення терористичного акту буде вирішене у кращу сторону.

Сьогодні у багатьох країнах відбувається комп’ютеризація всіх сфер життя, що створює нові можливості для розвитку національних економік та поширення інформаційних технологій. Водночас, це має і свій негативний бік, бо відкриває ще один шлях прояву правового нігілізму. Комп’ютерні системи містять у собі нові можливості для вчинення невідомих раніше правопорушень а також традиційних злочинів, але нетрадиційними засобами і способами.

Безумовно, від комп’ютерних злочинів потерпають переважно розвинені у технічному відношенні держави. Так, через мережу Інтернет висококваліфікований спеціаліст може увійти до відомчої системи, в тому числі й військової будь-якої країни. У порівнянні з США національна безпека України поки що залежить від комп’ютерних мереж значно менше. Сьогодні ми стикаємося з комп’ютерними злочинами в осному в фінансово-кредитній сфері. Але в далекому майбутньому такі злочини можуть привести до глобальних катастроф, екологічних, транспортних, тощо. Запровадження сучасної системи платежів, використання комп’ютерів у діяльності правоохоронних органів та керування військами значно розширили діяльність так званих “хакерів”.

Протягом 1990-1997 років науковцями вивчалися проблеми, пов’язані з розвитком правового нігілізму у глобальних мережах відомого у всьому світі під назвою “комп’ютерна злочинність”. На сьогоднішній день це поняття включає всі протизаконні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх скоєння. Або їх об’єктом. Таким чином, до кола проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов’язані з комп’ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, злочини у галузі телекомунікацій (шахрайство з оплатою міжнародних телефонних переговорів), незаконне використання банківської мережі електронних платежів, програмне “піратство”, шахрайство з використанням ігрових апаратів тощо.

З 1991 року при Генеральному секретаріаті Інтерполу діє робоча група з проблем комп’ютерної злочинності. За час свого існування вона створила класифікацію комп’ютерних злочинів, розробила уніфіковану форму повідомлення (запиту) про них, працює над створенням довідника “Комп’ютери та злочини”, намагаючись стандартизувати методи та процедури розслідування у різних країнах, щороку організовує навчальні курси фахівців національних кадрів .

Для оперативного обміну інформацією, щоб уникнути правового нігілізму хаккерів Генеральний секретаріат Інтерполу рекомендував усім країнам-членам організації – створити національні консультативні пункти та закріпити контрактних співробітників для роботи з інформацією про комп’ютерні злочини. На даний час 18 європейських країн уже створили такі пункти і надіслали інформацію до Генерального Секретаріату Інтерполу. Відповідний пункт в Україні був створений 18 вересня 1996 року. Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід боротьби з комп’ютерною злочинністю в різних країнах, підготувати ряд аналогічних оглядів і публікацій, ознайомити співробітників МВС з новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції з удосконалення кримінального законодавства України.

Та викликає занепокоєння, що для успішної протидії комп’ютерній злочинності в Україні поки що немає достатньої організаційної, наукової та кадрової підтримки, тому необхідно терміново розробити та прийняти на державному рівні національну програму протидії комп’ютерним злочинам, щоб забезпечити належний рівень організації з питань аналізу, прогнозування, попередження, викриття та розслідування цього вкрай небезпечного явища. На сьогоднішній день проблема правового нігілізму в інформаційній сфері поки що залишається відкритою.[13]

Ілюструючи все вище сказане, наводжу статистичні данні управління оперативної інформації ГУ МВС в м. Києві за 1998-1999 роки.

	1998 рік		1999 рік
Всього злочинів	28917		27190
Питома вага злочинів, по яким встановлені особи	62,4 %		72,8 %
Взято на облік злочинів по лінії карного розшуку	23257		21554
Злочини	Кіль-кість	% роз-крито	Кіль-кість	% роз-крито
Тяжкі злочини	8847	55,6	7961	69,5
Умисні вбивства з замахами	233	82,8	225	88,9
Умисні тяжкі тілесні ушкодження	268	73,5	253	76,39
Розбійні напади	350	80,3	316	86,1
Пограбування	2411	48,3	2019	70,5
Згвалтування	54	85,2	41	90,2
Хуліганство	1887	86,8	1857	89,3
Крадіжки державного майна	1402	51,1	1647	63,1
Наркоманія	2511	-	2933	-
Крадіжки особистої власності	8941	48,4	7621	65,2
Вимагання	164	77,4	208	86,1
Шахрайства	1001	54,0	1507	77,4
Вчинено злочинів неповнолітніми	1330		1198
Викрито організованих злочинних груп	59		66

Як ми можемо побочити, по цим статистичним даним[14], кількість злочинів знижується на 0,6 %, в тей час, як їх розкриття збільшується на 10,4 %.

Сьогодні в Україні катастрофічно мало думаючих людей, здатних бачити і розуміти: юристів-господарників, володіючих сучасними економіко-правовими знаннями у сфері ринково-договірних відносин, регулювання індивідуальної трудової діяльності, кооперацій, власності, оренди і т. п. ; юристів-управлінців, необхідних перш за все у новоутворених органах влади та управління; юристів, що займаються забезпеченням економічних інтересів України закордоном, діяльністю спільних підприємств, законністю контрактів та інших форм розвитку міжнародних господарських зв’язків; спеціалістів з трудового права і соціальних питань, юристів для податкових служб фінансово-кредитних установ; юристів-екологів; юристів, що складають проекти нормативно-правових актів, які, як і багато інших, взагалі спеціалізовано ніколи не готувались.

Але життя на місці не стоїть. Поступове відокремлення економічного організму від державного апарату, перехід до ринкових відносин, перетворення державного і господарського управління, по суті, у юридичний процес застосування норм права, розгортання європейського правового простору, розширення демократії і політичного плюралізму, включення України у міжнародні правові зв’язки – це та багато іншого вимагає спеціалістів-правознавців, які здатні не тільки розмірковувати про право, а й займатись конкретною справою на сучасному рівні у конкретних сферах діяльності.

Вихід із правового нігілізму який зараз полонив наше суспільство вбачається у наступному:

Ø підвищення загальної і правової культури громадян, їх правової і моральної свідомості. Слід проводити комплекс виховних, навчальних, профілактичних, ідеологічних заходів попередження правового нігілізму. Необхідно запровадити кваліфіковану правову освіту у навчальних закладах;

Ø вдосконалення законодавства. З часів незалежності України до цих пір не було прийняте законодавство, яке відповідало б всім вимогам правової держави. Через недосконале законодавство існує багатоманіття прогалин в праві, що дає змогу діяти певному колу осіб антизаконним чином;

Ø профілактика правопорушень, і передусім злочинів. Це одне із основних завдань, яке покладається на органи внутрішніх справ. Необхідно проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів (осіб, які підлягали різного роду відповідальності, неповнолітніх з неблагополучних сімей, тощо);

Ø зміцнення законності і правопорядку, державної дисципліни. Слід покращити систему соціального захисту державним службовцям, підняти їм заробітну плату до рівня, що забезпечує гідне існування з тим, щоб уникнути корупції, встановити контроль за їхньою діяльністю з метою уникнення правопорушень в даній сфері.

Ø повага і всілякий захист прав особистості – це один із основних принципів демократії. Важливим є те, що всі люди повинні бути рівні в своїх правах. Нажаль, доки в нашій державі рівність всіх людей перед законом не буде виконуватись, ми не зможемо назвати Україну насправді демократичною державою;

Ø масова освіта і правове виховання населення. На сьогоднішній день необхідно підвищити рівень освіти в сільській місцевості, довести її до рівня міської;

Ø запровадити перехід найближчими роками до трьохступеневої системи юридичних закладів для створення у найкоротші терміни моделі підготовки юристів і цим самим зняти гострий дефіцит у спеціалістах правознавцях.

Ø найшвидше проведення правової реформи. В Україні до цих пір не прийнято ряд нормативно-правових актів, які б були адаптовані до ринкових умов, до того ж ряд законів та підзаконних актів суперечать одне одному.

Зрештою, всі форми боротьби з нігілізмом пов'язані з виходом суспільства з глибокої системної кризи соціального, економічного, політичного, духовного, етичного життя суспільства. Однак багато що залежить і від активної позиції самої особи та її протидії силам зла.

Список використаної літератури:

1)   Правознавство: Навч. Посібник / В.І.Бобир та ін; за ред. В.В.копейчикова – 2-ге вид., перероб. Та допов., - К: Юрінком Інтер, 1999, - 704с.

2)   Теория государства и права за ред. Матузова 1997 г.

3)   Юридичний вісник України. Загальнонаціональна правова газета №47 (231) 25 листопада – 1 грудня 1999 р. Вибивали зізнання – скоїли злочин

4)   С.Г.Пепеляєв “Основы налогового права” с. 184.

5)   МВС України. Корупція в Україні: стан та проблеми. Матеріали науково-практичної конференції (26-27 березня 1996 р.) випуск ІІ Київ, 1996

6)   Робота професора Тверського філіалу Юридичного Московського інституту МВС Росії, доктора філософських наук В.Ф. Войцеховича. “організована злочинність як наукова категорія”.[1]

7)   Московський інститут МВС Росії. Тверський філіал Московського інституту МВС Росії. Проблеми боротьби з організованою злочинністю. Матеріали науково-практичної конференції (28-29 листопада 1995 р.) Москва 1996.

8)   Міліція України 5.6.1999. Міліція звітує Президентові України. В.Нижник 2-3 с.

9)   М.П.Журавьйов, науковий співробітник НІІ Генеральної прокуратури Росії, доктор юридичних наук, професор. Щодо питання удосконалення кримінально-правових засобів боротьби з хабарництвом.

10)      Прес-реліз Кримської колегії адвокатів.1998 р.

11)      Міліція України 11-12 1999.Тероризм чи бандитизм. Володимир Ліпкан 12-13 ст.

12)      Міліція України, 1-2´1999. Інформаційна злочинність. Д. Біленчук, О. Котляревський, А. Києнко. 31 с.

13)      Управління оперативної інформації ГУ МВС в м. Києві. Статистичні дані по кількості вчинених і розкритих злочинів за 1998-1999 р.р.

14)      Проект кримінального кодексу станом на 13.01.2001р. у 3-ому

читанні.

[1] Правознавство: Навч. Посібник / В.І.Бобир та ін; за ред. В.В.копейчикова – 2-ге вид., перероб. Та допов., - К: Юрінком Інтер, 1999, - 704с.

[2] Теория государства и права за ред. Матузова 1997 г.

[3] Юридичний вісник України. Загально-національна правова газета №47 (231) 25 листопала – 1 грудня 1999 р. Вибивали зізнання – скоїли злочин

[4] Проект Кримінального кодекса України 13.01.2001 р.

[5] С.Г.Пепеляєв “Основы налогового права” с. 184.

[6] МВС України. Корупція в Україні: стан та проблеми. Матеріали науково-практичної конференції (26-27 березня 1996 р.) випуск ІІ Київ, 1996

[7] Робота професора Тверського філіалу Юридичного Московського інституту МВС Росії, доктора філософських наук В.Ф. Войцеховича. “орканізована злочинність як наукова категорія”.

[8] Московський інститут МВС Росії. Тверський філіал Московського інституту МВС Росії. Проблеми боротьби з організованою злочинностю. Матеріали науково-практичної конференції (28-29 листопада 1995 р.) Москва 1996.

[9] Міліція України 5.6.1999. Міліція звітує Президентові України. В.Нижник 2-3 с.

[10] М.П.Журавьйов, науковий співробітник НІІ Генеральної прокуратури росії, доктор юридичних наук, професор. Щодо питання удосконалення кримінально-правових засобів боротьби з хабарництвом.

[11] Прес-реліз Кримської колегії адвокатів.

[12] Міліція України 11-12 1999.Тероризм чи бандитизм. Володимир Ліпкан 12-13 ст.

[13] Міліція України, 1-2´1999. Інформаційна злочинність. Д. Біленчук, О. Котляревський,

А. Києнко. 31 с.

[14] Управління оперативної інформації ГУ МВС в м. Києві. Статистичні дані по кількості вчинених і розкритих злоинів за 1998-1999 р.р.