Вищі спеціалізовані суди. Верховний суд України

Вищі спеціалізовані суди. Верховний суд України

План

1. Вищі спеціалізовані суди, їх види та повноваження

2. Структура та склад вищого спеціалізованого суду

3. Верховний Суд України

1. Вищі спеціалізовані суди, їх види та повноваження

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Вищими спеціалізованими судами є:

– Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

– Вищий господарський суд України (далі – ВГСУ);

– Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ).

Вищий спеціалізований суд має наступні повноваження з розгляду справ (ст. 32 Закону):

– розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

– розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції у випадках, передбачених процесуальним законом.

Зокрема відповідно до чинного процесуального законодавства Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо розгляду кримінальних справ має повноваження розглядати кримінальні справи в касаційному порядку, а також переглядати кримінальні справи за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені наступні рішення суду у кримінальних справах:

1) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку;

2) вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Отже вироки (постанови) у кримінальних справах можуть бути переглянуті в касаційному порядку навіть за умови, що вони не були предметом розгляду в апеляційній інстанції.

Касаційні скарги на рішення зазначені у п.1 можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

На рішення зазначені у п.2 касаційні скарги можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ є касаційним судом з розгляду касаційні скарг у цивільних справах (ст..323 ЦПК) на:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13-18, 20, 24-29 ч.1 ст. 293 ЦПК (ухвали, на які апеляція може бути подана окремо від рішення суду) після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду у цивільній справі.

Отже цивільна справа може бути розглянута судом касаційної інстанції лише за умови попереднього її розгляду в апеляційній інстанції.

Вищий господарський суд України розглядає господарські справи як суд касаційної інстанції за касаційними скаргами (ст. 107 ЦПК) на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в ч.1 ст.106 ГПК (ухвали на які апеляція може бути подана окремо від рішення суду – про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів; про відмову у прийнятті позовної заяви; про передачу справи за підсудністю та інші) після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Отже господарська справа також може бути розглянута судом касаційної інстанції лише за умови попереднього її розгляду в апеляційній інстанції.

Вищий адміністративний суд України може діяти як суд, апеляційної та касаційної інстанцій, так і як суд першої інстанції.

Як суду першої інстанції ВАСУ (ч.4 ст.18 КАС) підсудні справи щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Як суд другої або апеляційної інстанції ВАСУ переглядає в апеляційному порядку судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду (ч.6 ст.177) щодо рішень, дії або бездіяльності ЦВК, члена цієї комісії (ч.3 ст.172 КАС), крім підсудних ВАСУ по І інстанції.

ВАСУ переглядає касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково (крім випадків, передбачених у КАС).

Касаційна скарга подається протягом 20 днів з моменту набрання чинності рішенням суду апеляційної інстанції.

Отже в касаційному порядку ВАСУ також може переглянути лише справи, які пройшли через апеляційну інстанцію.

Окрім зазначених вище повноважень з розгляду справ, вищий спеціалізований суд:

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.