Навигация
Модернізація сільського господарства
54289
знаков
0
таблиц
0
изображений
5.2 Модернізація сільського господарства
Модернізація сільського господарства сприяє модернізації багатьох інших галузей економіки. При цьому позитивні наслідки модернізації сільського господарства і харчової промисловості відчувають передусім найнезаможніші верстви населення. Разом із тим достатня і навіть надмірна кількість продовольства може призвести і до зниження рівня здоров’я людей.
Професор міжнародної економічної політики і член правління Університету штату Міннесота (США) Едвард Шух вважає, що сільське господарство здатне стати ’’локомотивом’’ економіки будь-якої країни. На думку Шуха, прогрес у розв’язанні проблеми забезпечення населення продовольством може бути досягнутий тільки разом із прогресом у справі скорочення бідності. А масштаби бідності, у свою чергу, можуть бути зменшені лише за умови модернізації сільського господарства і реалізації переваг цієї модернізації через лібералізацію торговельної політики і відкритість національних економік. Як твердить професор, уряди країн, які стикаються з нестачею харчів, останніми роками досить недбало ставилися до сільського господарства. Причини цього досить прозорі. В міру зростання економіки і збільшення доходів населення одночасно зменшуються як частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві, так і частка сільськогосподарської продукції у валовому внутрішньому продукті. Звідси випливає висновок, що значення сільського господарства зменшується в міру загального економічного піднесення тої чи іншої країни. І, як результат, агропромисловий комплекс перестає бути предметом особливої уваги влади.
Усе відзначене вище тягне за собою цілу низку важливих соціальних моментів. Упровадження нових технологій у сільське господарство спричинює зниження цін на продукти харчування. У свою чергу, для споживачів зниження цін означає збільшення їхнього реального доходу (окрім того, як уже наголошувалося, від розвитку сільського господарства особливо виграють люди з низьким життєвим рівнем, оскільки вони витрачають на харчі значно більшу відносну частину своїх доходів, аніж заможніші верстви). Зниженню цін на продовольство сприяє і модернізація харчової промисловості, після чого цей сектор економіки стає конкурентоспроможнішим стосовно іноземних виробників. На думку Шуха, позитивні наслідки змін у згаданій промисловій сфері також відчуватимуться усією економікою країни.
Висновки
Сільське господарство США протягом існування держави пройшло великий і складний шлях розвитку. Воно здійснило гігантський стрибок від початкового етапу свого розвитку до постіндустріального суспільства. Нові технічні винаходи й вдосконалення породжували принципові зміни у виробництві і перехід суспільства в якісно нові стадії свого розвитку. Етапні віхи соціально-економічного прогресу людства — рабство, становлення мануфактурного виробництва, промислові перевороти та індустріалізація народного господарства.
На сучасному етапі розвитку перед гоподарством світу відкриваються нові перспективи. Вони пов'язані з удосконаленням постіндустріального суспільства, оволодінням людством новими видами енергії, новими технологіями, прискореним становленням новітніх виробництв і галузей.
Економіка сучасного США поступово набуває рис єдиної, цілісної системи, що характеризується взаємозалежністю та взаємодоповнюваністю її складових елементів. В умовах зростаючої економічної єдності США актуалізується необхідність міжгалузевої координації та тісних економічних стосунків. З розвитком нових технологій, зі збагаченням людей розумових та практичних здібностей сільське господарство має міцне та практичне “русло” для розвитку. З кожним днем воно проходить все більший шлях, розвиваючись і удосконалюючись.
В недалекому майбутньому сільське господарство зможе розвиватися більш інтенсивно та якісно завдяки новим технологіям та “якісним” знанням людей. Воно існувало, існує та буде існувати, не зважаючи на всілякі негаразди, які трапляються на шляху їхнього зростання.
Список літератури
1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: “Академія”, 2003. – 688 с. (Альма-матер)
2. Голіков А.П., Черномаз П.О., Козакова Н.А. Словник-довідник суспільно-географічних термінів. – Харків, 2001. – 48с.
3. Гребцов В.Г., Паникина Л.Б. Советсткая энциклопедия:Словарь. – М.: Дом книги.,1990.
4. Джинчарадзе В. З. Экономическая история США. Учебное пособие. – М.: «Высшая школа», 1973. – 159 с.
5. Ковалевський В.В., Михайлюк О.О., Семенов В. Ф. Розміщення продуктивних сил. – К.: Товариство “Знання”, 1998.
6. Колесова В.П., Осьмовой М.Н. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран. – М.: ПРОГРЕСС, 2000 г. – 435 с.
7. Колтунов В.А., Скалецька Л.Ф. Продовольча сировина: Підручник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т.,2005.
8. Кузика С. П. Соціально-економічна географія світу. – Тернопіль, 1999. – 254 с.
9. Липец Ю. Г. География мирового хозяйства: Учеб. Пособие для студентов. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 400 с.
10. Радионова И.А., Бунакова Т.М. Экономическая география: Учебно – справочное пособие. – 6-е изд. – М.: Московский лицей.,2003.
11. Радионова И. А. Экономическая география: Учебно-справочное пособие. – 6-е изд. – М.: Московский лицей, 2003. – 496 с.
12. Саблук П.Т. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник). – К.: IAE, 2000.
13. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил та регіоналістика; Навчальний посібник – 2-ге видання , - К.: Вікар, 2002.
14. Філіпченко А. С., Вергун В. А., Бураківськи І. В. та ін. Економіка зарубіжних країн. Підручник – К.: Либідь, 2005. – 416 с.
15. Хвесик М. А., Горбач Л. М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. Навчальний посібник – К.: Кондор, 2005.
16. Шаблій О. І., Гопак М. І., Заставецький Б. І., Масаляк П.О. Соціцально-економічна географія. – Л.: Свит, 1995.
17. Шаблій О.І., Писаренко С.М., Качан Е.П. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2002.
18. Эстолл Р. География США. – М.: «Прогресс», 1999. – 427 с.
19. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.
20. Коротких А.А. Соевая индустрия США // США, Канада. – 2007. – С.112 – 120
21. Кучер М. Зернове господарство США: Реалії і тенденції// Зерно і хліб. К., 2002. - №1 (25). 1 (25). – 2002. – С. 30-31
22. Протопопов И.В. Информационный образ аграрного сектора США // США, Канада. – 2007. – С.98 – 110
23. Сич З.Д. про виробництво і споживання овочів у США // Економіка АПК. – 2005. – № 5. С.155 – 158
24. www.lol.org.uaukrsearch.php
25. www.nbuv.gov.ua
26. www.5ka.ru
27. www.kontrakty.com.ua
28. www.nbuv.gov.ua
Похожие работы
... Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сіетл на Тихоокеанському узбережжі, Чикаго, Даллас – Форт-Уерт і Атланта всередині країни (картосхема стор. 8). Нематеріальна діяльність. Важливу роль в розміщенні продуктивних сил США відіграє сфера нематеріального виробництва. Як вже було сказано, головними його підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. За кількістю зайнятих у кожному підрозділі переважають « ...
... систістю, низькою сільськогосподарською освоєностю земель. На Прикарпатті переважають кислі, дерново-підзолисті, глейові та суглинкові ґрунти. Ці фактори несприятливо впливають на розвиток сільського господарства. Сільське господарство України Складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця ...
... . Найбільша концентрація поголів'я овець і кіз в степових та передгірських районах. Всі ці принципи розміщення галузей тваринництва впливають на формування спеціалізованих АПК. Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей. Харчова промисловість має складну структуру. До її складу входить більше 20 галузей. Провідними ...
... що забезпечує одержання екологічно чистої продукції. В Естонії з 1 травня 2001 року почав діяти спеціальний закон, який підтримує органічне сільське господарство. У Німеччині кількість сільськогосподарських ферм, що ведуть альтернативне землеробство, зросла до 10,5 тисяч при загальній площі земель у 0,5 млн. га. Вони почали виробляти 2,4% усієї сільськогосподарської продукції, хоча економічний дох ...
0 комментариев