Екологія

4.2 Екологія

Екологічна ситуація, яка склалася за останні два десятиріччя на Україні, характеризує стан взаємовідносин суспільства, виробництва і природи. Вона не тільки вимагає суворого контролю за аграрним природокористуванням, але і потребує переведення сільськогосподарського виробництва на якісно нову екологічно безпечну технологічну основу. Від поліпшення екологічної ситуації, а також використання у сільськогосподарському виробництві біологічних добрив, значною мірою залежить у найближчій перспективі успіхів в зростанні продуктивності створених людиною агро систем і ефективність оцінювання агропромислового комплексу.

Сільське господарство не являється природною системою, проте дуже впливає на природні системи, особливо на якість повітря, ґрунтових поверхневих вод. Тому, як інші галузі, - це галузь, що потребує внесення матеріалів, які повністю не використовуються в процесі виробництва і можуть потрапляти в навколишнє середовище, спричиняючи в ньому негативні явища.

Однією із проблем господарства, яку потрібно вирішувати є недопущення забруднення тваринницькими фермами природного середовища. Тваринницькі ферми у господарстві розміщені з дотриманням еколого-гігієнічних норм.

При оцінці еколого-санітарного стану ферми можна відмітити, що не всі санітарно-гігієнічні норми належним чином проводяться на території ферм і вигульних майданчиків, що і є загрозою для забруднення навколишнього середовища. Спостерігаються такі джерела забруднення як гній, хоча він і є цінним органічним добривом, але при порушенні правил його зберігання є загрозою забруднення навколишнього середовища. Визначено, що при утворенні одного кілограма молока утворюється до 5 кг гною.

Виробництво продукції тваринництва ґрунтується на перетворенні рослинного білка, спожитого тваринами і використовується для росту тіла і продукування молока. Інша частина неперетравлених кормових залишків (незасвоєних) виділяється у якості фекалій і сечі.

Сільськогосподарські тварини споживають багато рослинних кормів. Наприклад: доросла тварина (до 500 кг ж.м./м) з’їдає за рік 5 т сухих кормів. Спожита твариною харчова маса піддається складним біохімічним реакціям в організмі жуйним і хімічним після виділення екскрементів. Внаслідок цих реакцій утворюється багато хімічних сполук, які поширюються у навколишнє середовище.

При утриманні тварин вони виділяють метан і аміак, який можна виявити по запаху, та який псує повітря, основним компонентом його є сірка. Виділення сполук тваринами, що мають неприємний запах є неминучий, але при додержанні усіх зоогігієнічних норм у приміщенні, зокрема вентиляції, концентрацію його можна зменшити.

Близько 90% аміаку, що міститься у повітрі, надходить із сільськогосподарського виробництва, головним його джерелом є тваринництво. Тому важливу роль у захисті повітряного балансу мають зелені насадження, які обов’язково повинні бути на території ферми. А також територія ферми повинна бути розміщена на відстані 500-1000 м від населеного пункту і на відстані 500 м від найближчих водойм, для того, щоб не забруднювалося повітря населеного пункту стороннім неприємним запахом і також, щоб стоки із ферми не надходили у водойми села.

Ферми у господарстві розташовані за 200 м від населеного пункту, не огороджені парканом. Дорога, яка веде до ферми асфальтована, а дороги на території ферми з твердим покриттям, що позитивно впливає на санітарний стан тваринницьких приміщень.

На фермах відсутні санпропускники і ізолятор, карантинне відділення, при вході в приміщення відсутні дезковрики. Гноєсховище розміщене за 150 м від тваринницьких приміщень з підвітряної сторони. Гній з тваринницьких приміщень прибирається два рази на добу ланцюговим гноєтранспортером і подається на причіп трактора. Після наповнення причепу гній вивозиться на гноєсховище.

5 Висновки та пропозиції 5.1 Висновки

1.         СТОВ «Агросвіт» розташоване у с. Шестакове Вовчанського району Харківській області і є одним з провідних на сьогодні підприємств Харківської області як у галузі рослинництва, так і тваринництва.

2.         За останній аналізуємий рік (2009р.) отримано високі врожаї і в цілому показники у рослинництва, однак розміри та структура земельних угідь порівняно з 2007р. складають 98,18%.

3.         Хороші показники має господарство по виробництву продукції тваринництва у цілому, де є значні плюси по переважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками та відносно поголів’я тварин і їх продуктивності зокрема.

4.         Господарство має статус племінного репродуктора з розведення ВРХ української червоно-рябої породи, маючи дійне стадо – 760 гол., з яких 500 – племінних, та 110 гол. – телиці парувального віку. Усі тварини чистопородні, у віковому аспекті гурт вирівняний і більша частина тварин є повновіковими (3-4 річного віку).Генеалогічна структура гурту представлена лініями Кавалера (найбільш чисельна – 31,8% усього поголів’я), Хановера (27,6%), Сітейшна (16,5%), Чифа (14,7%) та Елевейшна (9,4%).

5.         Відтворення тварин у господарстві здійснюється шляхом штучного осіменіння ректо-цервікальним способом, яке здійснюється на 2 пунктах спермою бугая-плідника Люкка Ред. DE 05 79108198 розфасовану у пайетах та завезену із «Генетичних ресурсів» (Бориспільський район, Київська область). Результативність: вихід телят – 99,8% при заплідненості після І осіменіння у корів – 60%, у телиць – 70-75%.

6.         Аналіз раціону в зимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії, сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберігання кормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергії зменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з 89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%. Цукрово-протеїнове співвідношення було 0,42. Біохімічні дослідження показали, що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воно коливалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%.

7.         Якість годівлі корів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також на отелення ріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійних корів — влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний і здоровий приплід можна отримати восени і на початку зими. Так, телята, що народилися у листопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися в травні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було випадків затримання посліду, а при травневих отеленнях їх було чотири.

8.         При осіменінні телиць у віці 20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів. Подальше відкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочної продуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності. Різниця у віці першої охоти, першого осіменіння і отелення між групами варіює у межах 3–5%, але відмінності недостовірні. Раннє отелення говорить про хороші відтворні здібності і вигідний термін господарського використання телиці. По такому важливому показнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено, ймовірно, з-за їх нечисленності.

9.         Встановлено, що примусова доставка корів і телиць у стані еструсу до пункту штучного осіменіння із місця виявлення в охоті і фіксація їх у стаціонарному станку викликає оборонну реакцію в тварин і порушення моторики матки з перевагою прояву шкідливих для запліднення перистальтичних скорочень.

10.      Встановлено, що осіменіння корів в умовах пункту штучного осіменіння призводить до стресового стану тварини, яке супроводжується гальмуванням антиперистальтичних, всмоктувальних скорочень матки і зниженням заплідненості самиць.

11.      Головними негативними стресорами при загальноприйнятій організації штучного осіменіння є: примусове вилучення корів в охоті із загального гурту, їх примусове доставляння до пункту і фіксація у стаціонарному станку та повторне осіменіння тварини через 12 годин після першого.

12.      Встановлено, що візуальне виявлення корів в охоті за рефлексом нерухомості з додатковим уточненням пальпацією оптимального часу осіменіння по стадії зрілості фолікула, забезпечує високу заплідненість самиць після однократного осіменіння і виключає необхідність повторного осіменіння їх через 12 годин.

13.      Використання нової форми організації і технології штучного осіменіння корів у місцях їхнього утримання з застосуванням фіксуючих засобів, комплектів інструментів і однократного осіменіння самиць асептичним способом забезпечує запобігання дії стресорів на самок при штучному осіменінні, скорочення затрат праці у 5,5 разів, підвищення заплідненості самиць на 11-13%, та створення умов для дотримання вимог техніки безпеки.

5.2 Пропозиції виробництву

З метою підвищення молочної продуктивності та ефективності штучного осіменіння корів, профілактики стресових факторів, раціонального використання сперми високоцінних бугаїв і трудових затрат, рекомендується:

1.        Структуру посівних площ збільшити в напрямку виробництва сінажу і сіна.

2.        Виділити більшу площу землі під луки і пасовища.

3.        Створити щоденний моціон для корів.

4.        Застосовувати візуальний спосіб виявлення корів в охоті за рефлексом нерухомості з додатковим уточненням оптимального часу осіменіння за ступенем зрілості фолікула і однократне осіменіння тварин в місцях їхнього утримання.

5.        Комплекс устаткування, який включає портативний станок для фіксації корів в стійлах, пояс техніка штучного осіменіння з набором необхідних інструментів і методику осіменіння корів за безстресовою технологією.

6.        Використовувати портативний станок для фіксації корів в стійлах для їх осіменінням, клінічних обстежень, діагностики вагітності ректальним методам, гінекологічних обстежень, лікування маститів та інших зооветеринарних обробок.

7.        Замість типових пунктів штучного осіменіння обладнувати в тваринницьких приміщеннях лабораторії для зберігання замороженої сперми і підготовки її до штучного осіменіння корів у місцях їхнього утримання.

8.        Осіменіння тварин проводити спокійно, без грубості, зайвого застосування сили чи нанесення ударів тварині;

9.        Застосовувані інструменти не повинні бути холодними чи гарячими.

Список використаної літератури

1.              Алифанов, В. Выращивание айрширских первотелок [Текст] / В. Алифанов, С. Алифанов, С. Волкова // Животноводство России. – 2009. – №1. – С.45-46.

2.              Андрєєв, Є.П. Двократне осіменіння корів в одну охоту [Текст] /Є.П.Андрєєв // Проблеми тваринництва. – 2007. – №5. – С. 82-84.

3.              Бесхлебнов, О. В. Про оптимальні терміни осіменіння корів в період охоти [Текст] / О.В. Бесхлебнов // Проблеми тваринництва. – 2007. – №5. – С.73-87.

4.              Бугров, А Д. Некоторые вопросы теории совершенствования метода глубокого замораживания спермы биков-производителей [Текст] : дис. … канд.. биол. наук / А Д. Бугров – Харьков, 1965.

5.              Бугров, А.Д. Выявление и выборка коров и телок в охоте (методические рекомендации) [Текст] / А.Д. Бугров, А.В. Медведовский, А.В. Субота. - Харків: ХБТЦ, 2002.

6.              Гетьманенко-Максимов, Ю.А. Некоторые физиологические изменения, связанные с воспроизводительной функцией коров в зависимости от условий питания : автореферат [Текст] / Ю.А. Гетьманенко-Максимов. – М.,1956.

7.              Довідник з технології та менеджменту в тваринництві [Текст] : навч. посіб. для підготов. фахівців у аграр. вищ. навч. закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації із спец. "Зооінженерія" / Д.І. Барановський, В.І. Герасимов, В.О. Головко; Ред. Ю.Д. Рубан. - Х. : Еспада, 2008. - 575 с.

8.              Жаркин, В.В. Биология воспороизведения и искусственного осеменения сельскохозяйственных животных [Текст] / В.В. Жаркин. – Дубровицы, 1966. – С. 127-131. Жаркин, В.В. Зависимость оплодотворения коров от времени овуляции и особенности цервикального секрета [Текст] / В.В. Жаркин // Живоноводство. – 1966. – №10. – С. 63-66.