4.4. Забур’яненість посівів ярого ріпаку
Ярий ріпак відноситься до культур, які мають низьку конкурентну здатність у боротьбі з бур’янами на початкових етапах розвитку, тому й елементи агротехніки, в тому числі й обробіток грунту, повинен бути націлений на боротьбу з вегетуючими бур’янами.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 7.
Забур’яненість посівів ріпаку ярого після різноглибинного плоскорізного розпушування
Глибина обробітку, см | Кількість бур’янів, шт./м2 | |||||
всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | всього | в т.ч. багато річних | |
на початку вегетації | в середині вегетації | в кінці вегетації | ||||
2004 рік | ||||||
10-12 | 59,2 | 1,6 | 109,2 | 2,8 | 97,2 | 3,2 |
15-17 | 60,4 | 1,3 | 98,4 | 2,4 | 82,4 | 2,9 |
20-22 | 65,6 | 0,9 | 94,8 | 1,9 | 88,8 | 2,3 |
25-27 | 67,6 | 0,7 | 87,6 | 1,2 | 71,6 | 2,0 |
2005 рік | ||||||
10-12 | 76,1 | 1,1 | 114,8 | 1,7 | 75,9 | 2,0 |
15-17 | 80,9 | 0,7 | 104,4 | 1,2 | 57,9 | 1,3 |
20-22 | 86,8 | 0,5 | 103,2 | 0,7 | 55,5 | 0,9 |
25-27 | 94,8 | 0,5 | 98,8 | 0,6 | 51,0 | 0,8 |
Середнє | ||||||
10-12 | 67,7 | 1,4 | 112 | 2,3 | 86,6 | 2,6 |
15-17 | 70,7 | 1,0 | 101,4 | 1,8 | 70,2 | 2,1 |
20-22 | 76,2 | 0,7 | 99 | 1,3 | 72,2 | 1,6 |
25-27 | 81,2 | 0,6 | 93,2 | 0,9 | 61,3 | 1,4 |
Так, в цілому по досліду в 2004 році загальна кількість бур’янів на початок вегетації була в межах від 59,2 до 67,6 шт./м2, а кількість торішніх бур’янів коливалась від 0,7 до 1,7 шт./м2. Якщо ж порівнювати варіанти між собою то на цей час загальна кількість бур’янів у посівах ріпаку була більшою на ділянках, де проводили глибші обробітки, що можна пояснити меншою розпушеністю верхнього шару, що сприяло тому, що більша кількість насіння бур’янів залишалася у верхньому шарі грунту, звідки і краще проростало. В той час ми відмітили, що при збільшенні глибини основного обробітку спостерігається зменшення кількості багаторічних бур’янів.
В середині вегетації в цей рік із збільшенням глибини обробітку забур’яненість посівів поступово зменшувалась через те, що при глибших обробітках ярий ріпак уже сформував велику вегетативну масу, мав велику кількість гілок і велику площу листя нижнього ярусу.
На цей час по відношенню до вихідного рівня в цілому по досліду забур’яненість посівів знаходилась на високому рівні протягом обох років досліджень.
Кількість багаторічних бур’янів на середину вегетації збільшилась приблизно вдвічі, і це було впродовж обох років досліджень.
Можна відмітити тенденцію до зменшення забур’яненості посівів ріпаку при збільшенні глибини обробітку на середину вегетації в обидва роки.
На кінець вегетації великої різниці в забур’яненості посівів між варіантами в обидва роки досліджень не відмічалось, хоч при цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості всіх видів бур’янів і багаторічних в тому числі, при зменшенні глибини обробітку.
Отже, можна зробити висновок, що зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяє деякому зменшенню забур’яненості посівів на початку вегетації і такому ж збільшенню їх на середину і на кінець вегетації ріпаку ярого.
... основного обробітку // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – Ч.1. Агрономія. – Умань, 2007. – С.76-78. Калієвський М.В. Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ...
0 комментариев