4.4 Характеристика відтворної здатності корів української чорно-рябої молочної породи в розрізі родин

Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов’язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природніх і технологічних умовах оплачувати з’їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров’я та доброї плодючості.

Відтворна функція корів залежить від великої кількості факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, заплідненості і ін.

Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-період). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції корів.

Оскільки тривалість тільності у корів – показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто використовують величину сервіс- періоду.

Останнім часом для оцінки відтворної здатності корів використовують узагальнюючи показник – індекс плодючості, запропонований свого часу (Wilkox C. і Дохі Й.). Так, індекс плодючості за C. Wilkox розраховують за формулою:

П=365 x (п-1) x 100/ Д ,

де П – індекс плодючості; Д – кількість днів між першим і останнім отеленням; п – кількість отелень.

При добрій плодючості вказаний індекс плодючості повинен бути більшим за 100.

Відповідно до пропозиції Й. Дохі, індекс плодючості розраховують за формулою:

П=100- (В+2 I),

де П – індекс плодючості; В – вік корови при першому отеленні, міс.; I – інтервал між отеленнями, міс.

Отже, оцінку плодючості визначають так: якщо П=48 і більше, плодючість вважають доброю, при П=41- 47 – середньою і при П=40 і меньше- низькою.

Оцінюючи відтворну здатність тієї чи іншої тварини або стада, слід завжди враховувати рівень її молочної продуктивності, оскільки між цими показниками встановлена від’ємна кореляційна залежність. Вважають, що підвищення надоїв на кожні 1000 кг призводить до зниження заплідненості корів у середньому на 10 %. Негативний вплив надоїв на плодючість розпочинається з рівня 4000 кг і більше. При цьому за кожні 1000 кг збільшення надоїв насамперед знижується запліднюваність від першого осіменіння на 13%, а тривалість сервіс-періоду зростає на 22 дні, міжотельного періоду – на 10 – 20 днів.

Дані про стан відтворення стада української чорно-рябої молочної породи різних родин господарства наведенні в таблиці 28.

Як видно з таблиці 28 відтворні здатності корів української чорно-рябої молочної породи різних родин у межах господарства були не однаковими проте дуже великими відмінностями вони не відзначалися.


Таблиця 28

Відтворна здатність корів української чорно- рябої молочної породи в розрізі родин, дн., % (X±mx).

Показники Родини
Хвоя 1325 Слава 2035

дочки

(n=3)

внучки

(n=9)

правнучки

(n=13)

середнє по родині

(n=25)

дочки

(n=4)

внучки

(n=10)

правнучки

(n=6)

середнє по родині

(n=20)

Міжотельний період,днів. 341±4,43 353±3,14 358±3,02 350±3,53 353±5,14 365±2,25 362±2,74 360±3,37
Сервіс-період,дн. 48±4,34 56±2,86 49±1,56 51±2,92 47±5,14 74±1,92 68±3,06 63±3,37
Індекс плодючості,% 80,4 52,4 53,6 62,1 54,8 54,2 50,6 53,2

5 Економічна оцінка результатів роботи.

Виробництво продуктів тваринництва необхідно проводити і переводити на інтенсивне ведення галузі. Основну увагу слід приділяти не росту поголів’я, а якісному поліпшенню продуктивності тварин. При стабільному поголівї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктів тваринництва без значних капітальних додаткових вкладень. Нами було проведено економічну оцінку розведення корів різних родин української чорно – рябої молочної породи. Результати оцінки наведені в таблиці 29.

Дані таблиці свідчать про те, що найбільший економічний ефект одержано при розведенні корів з родини Слава 2035. По цій групі корів надій молока за 305 днів закінченої лактації становив 4855 кг., що більше від надоїв, їх аналогів з родини Хвоя 1325 на 283 кг. При середній реалізаційній ціні одного центнера молока 53 грн., вартість одержаного молока від однієї корови за рік по цій групі становила 2011,56 грн. І чистого доходу одержано 711,54 грн.

Таблиця 29.

Економічна оцінка розведення корів української чорно – рябої молочної породи різних родин.

Показники Родина
Хвоя 1325 Слава 2035
Кількість корів в групі, гол. 25 20
Надій за 305 днів лактації, кг. 4572 4840
Середній вміст жиру в молоці, % 3,74 3,60
Надій молока базисної жирності, кг. 5029 5138
Затрати на утримання корови в рік 2011,6 2011,6
Реалізаційна ціна 1 кг. молока, грн. 0,53 0,53
Собівартість 1 кг. молока, грн. 0,44 0,42
Виручка від реалізації молока, грн. 2665,37 2723,14
Чистий дохід на корову в рік, грн. 653,77 711,54
Рентабельність 24,5 26,1

Рівень рентабельності виробництва молока від корови з родини Хвоя 1325 становив 24,5, а з родини Слава 2035 – 26,1 ;.

Таким чином, з економічної точки зору в умовах нашого господарства найбільш доцільно розводити корів з родини Слава 2035 і Хвоя 1325.


6 Охорона природи в умовах сільськогосподарського виробництва

Поряд з науково-технічним прогресом людина інтенсивно забруднює зовнішнє середовище, земну атмосферу, грунт, воду рік, озер, морів, створюючи тим самим загрозу своєму існуванню. Виникли глобальні екологічні проблеми. Значне забруднення починає впливати на родючість грунтів, знижуються обсяги і погіршується якість врожаїв. Згубно діє на здоров’я людей і тварин вживання продуктів із забруднених грунтів.

В господарстві проводять міроприємства по оздоровленню грунтів. Проводиться відповідна система сівозмін, правильний обробіток грунту, вносяться органічні і мінеральні добрива, створюють благополучні умови для росту рослин, покращенню їх хімічного складу, а також для загального оздоровлення грунту.

Для профілактики ґрунтових інфекцій від гною хворих тварин інфекційними і інвазійними захворюваннями, гній вносять в грунт після певного терміну зберігання.

Для покращення санітарно - гігієнічних умов ферми – наявні зелені насадження. Озеленення – один із важливих заходів для захисту ферми і приміщень від зимових вітрів і літньої спеки, а також для покращення мікроклімату на території ферми і в тваринницьких приміщеннях. Зелені насадження вбирають із повітря газоподібні утворення, що осідають на їх листі пиловидні частинки і мікроорганізми, а також володіють бактерицидною дією.

Мікроорганізми, які виділяються в навколишнє середовище при утримані тварин можуть розповсюджуватись на значній відстані, а у випадку наявності в них патогенних властивостей створити епізоотичну і епідемічну ситуацію. Тому в тваринництві суворо дотримуються ветеринарно-санітарних міроприємств які спрямовані на запобігання розвитку інфекцій і захисту навколишнього середовища від забруднення. Ветеринарний нагляд здійснює контроль за виконанням міроприємств по охороні навколишнього середовища від забруднення і попередження інфекцій та інвазії, в тому числі спільних для людей і сільськогосподарських тварин.

Вода – незамінний природній ресурс є найбільш поширена речовина на нашій планеті. Запаси води з часом не збільшується, а лише відновлюється завдяки її природного кругообігу.

Для сільськогосподарського тваринництва вода дуже необхідна, так як складає значну частину їх організму, приймає участь в обміні речовин і терморегуляції. Вода є важливою складовою частиною клітини і знаходиться в ній в біологічно зв’язаному стані. Тільки у водному середовищі проходять процеси харчо травлення, всмоктування поживних речовин до різних тканин, а також виділення кінцевих продуктів обміну речовин.

На синтез одного кілограма молока необхідно використати 4-5 літрів води, а на виробництво одної тони м’яса затрати води складають 20 тис.м3 . Використана тваринами і людьми вода повертається у кругообіг у вигляді забруднених стоків і стічних вод, які представляють потенціальну небезпеку для здоров’я і продуктивності тварин.

Для напування тварин використовують підземні, поверхневі води, що відповідають гігієнічним вимогам. Доброякісна вода, як і раціональна повноцінна годівля тварин є запорукою високої їх продуктивності і збереження здоров’я. Тому приділяють велику увагу охороні водних джерел від забруднення.

При проектуванні тваринницьких приміщень на стадії вибору площі під їх будівництво проводять гідрогеологічну і всесторонню оцінку природних умов захисту водних джерел від забруднення.

Контроль за охороною водних джерел в Україні узаконений “Основами водного законодавства України”. В цьому законі містяться обов’язкові для всіх державних організацій, підприємств, установ і громадян положення про порядок використання і охорони річок, озер та інших поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на території держави. Вказаним документом забороняється скид у водні об’єкти виробничих, побутових та інших відходів. Використання водних об’єктів для скиду допускається тільки при дотриманні вимог і правил передбачених законодавством.

У сільському господарстві значна частина води використовується для водопостачання тваринницьких ферм, що призводить до нагромадження значної кількості стоків. Тому сьогодні конструкторами і спеціалістами вже розроблені і впроваджуються схеми очищення гнойових стоків.

Необхідно вдосконалювати технологічні процеси і транспортні засоби з метою скорочення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище і поліпшити очищення відходів газів від шкідливих домішок, збільшити випуск високоефективних газопиловловлювачів, водоочисного устаткування, а також приладів і автоматичних станцій контролю за станом навколишнього середовища.


7 Охорона праці

Охорона життя і здоров’я працюючих гарантується Конституцією України, Кодексами законів про працю і розробленими для їх розвитку постановами, нормами та інструкціями з техніки безпеки.

Охорона праці включає систему заходів які забезпечують не шкідливі для життя і здоров’я працюючих умови праці. Вона передбачає не тільки додержання норм і правил техніки безпеки, але й виконання трудового законодавства з охорони праці.

В організації охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” беруть участь: керівник господарства і його заступник, головні спеціалісти, керівники виробничих підрозділів. Основним завданням охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці в усіх галузях сільськогосподарського виробництва. За стан охорони праці в господарстві відповідає його керівник, а безпосередню організацію охорони праці займається інженер з охорони праці. Разом із спеціалістами господарства він здійснює контроль за забезпеченням охорони праці в кожному виробничому підрозділі, перевіряє стан техніки безпеки і виробничої санітарії у відділеннях, на фермах, в майстернях, в котельнях, вимагає виконання інструкцій правил техніки безпеки, слідкує за своєчасною видачею працівникам спецодягу і засобів захисту. А також забезпечує їх інструкціями і правилами по охороні праці, веде облік нещасних випадків, приймає участь у їх розслідуванні.

В господарстві по техніці безпеки проводять такі види інструктажів: вступний, періодичний. Про вступний інструктаж ведеться картка обліку, яка зберігається в особовій картці працівника. Інструктаж на робочому місці проводиться керівниками відділків, завідувачами ферми, бригадирами. Через кожні шість місяців проводиться періодичний інструктаж. Зокрема перед вигоном тварин на пасовище і при постановці їх на зимово-стійлове утримання. Періодичний інструктаж проводиться головним зооінженером, завідуючим фермою. При нещасному випадку, або виявленні неодноразових порушень працівниками техніки безпеки, з усіма працівниками не залежно від часу проведення останнього інструктажу проводиться повторний інструктаж.

Розслідування і облік нещасних випадків на виробництві проводиться комісією в склад якої входять: керівник виробничої бригади, завідуючий фермою і інженер по охороні праці. Вони вивчають на місці виробничу обстановку, виясняють всі обставини нещасного випадку і його причини. Результати обслідування оформляють актом який складається в п’ятьох примірниках і передається керівникові господарства. Комісія протягом трьох діб повинна розглянути, затвердити акт і вжити необхідні заходи по усуненні причини, що викликала нещасний випадок.

Аналіз стану охорони праці у ВАТ “Горохівському бурякорадгоспі” можна характеризувати за такими показниками: коефіцієнт частоти травматизму (Кч) і коефіцієнтом важкості травматизму (Кв). Коефіцієнт частоти травматизму – число травм в розрахунку на кожну тисячу працюючих даного господарства. Він визначається за формулою:

Кч=Т/Р×1000

де, Т- кількість травм за звітний період;

Р – кількість працівників.

Коефіцієнт важкості травматизму визначає кількість днів тимчасової непрацездатності, яке випадає в середньому на одного потерпілого і визначається за формулою:

Кв=Д/Т

де, Д – середня кількість робочих днів, втрачених за звітний період в результаті нещасних випадків;

Т – кількість травм за звітний період, за виключенням смертельних випадків.

Про стан охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” можна судити згідно даних таблиці 30.

Таблиця 30.
Показники Роки
2008 2009 2010
Середня кількість працюючих, чоловік 531 530 523
Кількість днів непрацездатності, днів 59 56 50
Кількість нещасних випадків, штук 2 2 1
Коефіцієнт частоти травматизму, Кч 3,7 3,7 1,9
Коефіцієнт важкості травматизму, Кв 30 28 50

Аналіз стану охорони праці в господарстві.

Як видно з даних таблиці, що в господарстві приділяється належна увага охороні праці, зменшилась кількість нещасних випадків, знизився коефіцієнт частоти травматизму.

Пожежі у сільському господарстві викликають найбільш часті випадки загибелі майна і навіть людей. Однією з причин пожежі може бути коротке замикання, що виникає при з’єднані проводів на місцях порушення ізоляції. Тому вся електропроводка, вимикачі і інші електричні обладнання монтуються згідно з “Правилами електро-технічних установок”. Всі тваринницькі будівлі обладнані громовідводами. Щоб при необхідності не допустити загибелі тварин, проїзд і дороги до тваринницьких приміщень тримають в доброму стані в будь яку пору. Всі ворота і двері приміщень призначенні для випуску тварин, відкриваються лише на зовні. Зберігання фуражу в приміщеннях для тварин допускається тільки в кількості денної норми. Прив’язують тварин у стійлі так щоб під час пожежі їх можна було легко відв’язувати.

У зв’язку з тим, що за останній час на Україні кількість пожеж значно зросла було завдання провести розрахунок протипожежного водоймища. Для пожежо-гасіння використовують воду з водоймища.

Кількість води для гасіння пожежі вираховується за формулою:

Q=3.6×g×t×z

Де, g – 5л/секунду розхід води для гасіння пожежі за 1 секунду;

t- 2 години ;

z – число одночасно допустимих пожеж

Q=3,6×5×2×1=36 м3

Отже, об’єм води у водоймищі на випадок пожежі становить – 36 м3

Територія ферми як уже говорилося вище забезпечена запасом води на випадок гасіння. Крім того в тваринницьких приміщеннях встановлюють бочки з водою і піском, об’ємом не менше 250 літрів. Всі приміщення і скирти соломи, сіна на території ферми обладнанні громовідводами.



Информация о работе «Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 71533
Количество таблиц: 31
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх