Власні дослідження

2. Власні дослідження

2.1 Матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася у період часу починаючи з 1.12.2001 року по 26.05.2002 року.

Власні дослідження проведено на базі «ТзОВ ім. Б. Хмельницького» Кам» янка-Бузького району Львівської області.

Гельмінтологічні дослідження виконано в Кам» янко-Бузькій районній лабораторії ветеринарної медицини і на кафедрі паразитології та рибництва ЛДАВВ ім. С.З. Гжицького.

Для досліджень було використано свинопоголів’я ферми розташованої у с. Велике Колодно.

Усі досліджувані свині за породним складом належали до породи велика біла, з різних вікових груп.

Умови утримання тварин та їх годівля у час проведення досліджень були по можливості максимально наближені до однакових для всіх тварин.

Свиней утримували у свинарнику розрахованому на 300 голів свиней, який збудований за типовим проектом товарно-відгодівельного свинарника. Розподіл свиней у станках проведено по виробничих і вікових групах: хряки і свиноматки утримувались в індивідуальних станках, а поголів’я відлучених поросят і ремонтного молодняку розмістили погрупно (групами по 5–6 тварин). Всі процеси догляду за тваринами здійснювали вручну.

Раціон свиней в цей час включав такі складові, як: свіжа пивна дробина, зерно кукурудзи, концентратні комбікорми, (поросятам відлученим віком 2–4 міс. додатково давали молочні відвійки).

Для діагностики гельмінтозних захворювань свиней було використано метод гельмінтоовоскопії за стандартизованою методикою флотації (яйця гельмінтів спливають у розчині з високою питомою вагою) з розчином нітрату амонію, NH4NO3 (гранульованої або чистої аміачної селітри), за Г.А. Котельніковим і В.М. Хреновим. Розчин готується у розрахунку: 1500 г. селітри на 1 л води, розчинення здійснюють у гарячій воді. Густина приготовленого розчину складає 1,32 кг/м при температурі 18–20 С, що дозволяє виявляти яйця збудників багатьох гельмінтозів с/г тварин і в тому числі збудників аскаридозу, трихоцефальозу, езофагостомозу свиней.

Для дослідження пробу фекалій брали наважкою в 3г, і розчиняли в 50 мл. флотаційного розчину. Мікроскопію з метою виявлення яєць гельмінтів здійснювали в 3-ох краплях розчину від однієї проби на предметному склі і визначали середнє арифметичне.

Проби фекалій для копрологічних досліджень відбирали в 100% свинопоголів’я, триразово за такою схемою: перший раз перед дегельмінтизацією для встановлення діагнозу, а другий і третій рази через 7 і 14 днів після дегельмінтизації відповідно.

Для дослідження впливу антигельмінтика на геном соматичних клітин використали мікроядерний метод обліку хромосомних порушень в еритроцитах (Шмідт, 1973). Вивчення мазків проводили за допомогою мікроскопа «Genamed –2» (Carl Zeiss Jena) із збільшенням х 1000. Для дослідження на мікроядра кров від поросят брали з капілярів вуха. Краплю крові наносили на предметне скло, змішували її з краплею ембріональної коров’ячої сироватки. Потім виготовляли мазки, сушили їх на повітрі, фіксували в метанолі і фарбували за Романовським. При фарбуванні за Романовським, перед самим фарбуванням основний розчин фарби (азур ІІ, еозин, гліцерин, метиловий спирт) розбавляється дистильованою водою нейтральної реакції з розрахунку на 1 мл води 2–3 краплі фарби. Після цього зафіксований препарат кладуть на сірники (без головок) і чашку Петрі мазком донизу і під мазок обережно наливають свіжовиготовлений робочий розчин фарби. Залежно від температури повітря мазки фарбують протягом 20–35 хвилин.

В ході роботи було проведено терапевтичну дегельмінтизацію свиней. Для проведення досліджень було сформовано піддослідні групи: 3 групи з ремонтного молодняку (1 – контрольна – 6 поросят і дві дослідні по 5 голів), а також 3 групи відлучених поросят (1 контрольна – 5 – поросят, і 2-і дослідні по 6).

Для дегельмінтизації свиней старших вікових груп і окремих піддослідних груп, було використано антигельмінтик бровальзен, виробництво «Бровафарма» Україна, препарат містить 7,5% діючої речовини альбендазолу. Він діє на енергетичний метаболізм паразитів, гальмує полімеризацію тубуліну в мікротрубочках, в результаті чого порушується поступлення і внутрішньоклітинне транспортування поживних (глюкози) і обмінних речовин (аденозинтрифосфорної кислоти) і зниження мітохондріальних реакцій у формі гальмування фумариту – редуктази, що призводить до виснаження: загибелі гельмінтів [19]. Препарат задавали внутрішньо з комбікормом у дозі 1,3 г на 10 кг маси тіла тварини, індивідуально. Препарат інтермектин – виробник Голландія (1 мл. препарату містить 10,0 мг ДР-івермектину, який блокує передачу імпульсів між нервовими клітинами) вводили внутрішньом» язево, за рекомендованою дозою 1 мл. препарату на 33 кг маси тіла тварини.

Схема дегельмінтизації була спільною для усіх піддослідних тварин – однократна, препарати застосовували відповідно до настанов виробників.

Визначали терапевтичну ефективність бровальзену та інтермектину при нематодозах свиней.

Ефективність антигельмінтика при нематодозах визначали шляхом розрахунку екстенсефективності за формулою:

П2 х К1

ЕЕ=100 – – х 100, де

П1 х К2

ЕЕ – екстенсефективність, в%;

П1 – екстенсінвазованість (ЕІ) дослідних тварин до лікування;

П2 – ЕІ дослідних тварин після лікування;

К1 – ЕІ контрольних тварин до лікування піддослідних тварин;

К2 – ЕІ контрольних тварин після лікування піддослідних тварин.

Основні критерії в процесі досліджень були такі:

-         ефективність препарату, яка визначалась лабораторно за показниками екстенсефективності;

-         економічна ефективність.