Використана література
Використана література
Як відомо молочне скотарство є провідною галуззю сільського господарства, адже воно забезпечує населення цінними харчовими продуктами, надає сировину для легкої промисловості, а також цінні органічні добрива для рослинництва. Зважаючи на те, що зараз молочне скотарство переживає затяжну кризу, то подальший розвиток молочного скотарства пов’язаний із вирішенням цілої низки проблем різного рівня, тому дослідження даної теми є надзвичайно актуальним на сучасному етапі. В такому специфічному районі як Закарпатська область і Іршавський район зокрема організаційно-економічне обґрунтування розвитку молочного скотарства є першочерговим завданням, яке потрібно розв’язувати у найкоротші терміни. Адже молочне скотарство в Іршавському районі є тією галуззю, яка практично найкраще забезпечена ресурсами для ефективного функціонувааня.
Актуальність цієї роботи полягає в тому, що практично немає рекомендаційної літератури, яка б висвітлювала причини неефективного функцірнування0 молочного скотарства в Іршавському районі, містила аналіз і обґрунтування розвитку галузі і давала конкретні рекомендації щодо розвитку цієї галузі. Адже розв’язання будь-якої проблеми можливе лише після детального вивчення і аналізу всіх процесів. Всі ці питання висвітленні в даній роботі і тому, на нашу думку, вона є надзвичайно актуальною.
Мета і задачі дослідження
Метою цієї магістерської роботи є обґрунтування підвищення економічної ефективності молочного скотарства і розробка раціональних організаційно-економічних важелів впливу на розвиток цієї галузі в Іршавському районі. У зв’язку з цим в магістерській роботі поставлені і вирішені такі задачі:
– детально вивчити і проаналізувати розвиток молочного скотарства в Іршавському районі;
– сформувати конкретні висновки за предметом дослідження;
– обґрунтувати практично значимі пропозиції, впровадження яких забезпечило б розвиток молочного скотарства досліджуваного району;
– розрахувати за допомогою ПЕОМ оптимальні параметри розвитку галузі в районі;
Об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом даної магістерської роботи є розвиток та ефективність функціонування молочного скотарства в Іршавському районі.
Предметом дослідження даної магістерської роботи є організаційно-економічне обґрунтування розвитку молочного скотарства в Іршавському районі.
В роботі використано такі методи і прийоми дослідження:
1. Статистично-економічний метод. Прийоми:
а) статистичне спостереження – для збору цифрових даних, анкетування тощо;
2. Розрахунково-конструктивний метод. Прийоми:
а) аналогії;
б) застосування нормативів – для виділення головних чинників і умов, створення системи заходів, моделей, концепцій, програм розвитку і інших проектів;
3. Абстрактно-логічний метод. Прийоми:
а) індукції і дедукції;
б) аналізу;
в) порівняння;
г) програмування і прогнозування;
4. Монографічний метод – для детального дослідження і опису окремого типового об’єкта;
Джерела інформації
Дана магістерська робота написана на основі інформації поданої в щорічних статистичних звітах Іршавського районного управління сільського господарства і продовольства, Іршавського районного управління статистики, річних звітах сільськогосподарських підприємств, статистичних даних по Україні.
Робота написана на прикладі господарств різних організаційно-правових форм Іршавського району.
Обсяг та структура роботи
Магістерська робота складається із:
– вступу;
– чотирьох розділів:
Розділ 1. Молочне скотарство як провідна галузь сільського господарства в Іршавському районі;
Розділ 2. Природно-кліматичні та економічні умови розвитку молочного скотарства в Іршавському районі;
Розділ 3 економічний аналіз сучасного рівня розвитку галузі;
Розділ 4. Прогнозування розвитку галузі на перспективу;
висновків і пропозицій;
використаної літератури ;
Розділ 1. Молочне скотарство як провідна галузь сільського господарства в Іршавському районі
1.1 Загальна економічна характеристика аграрної галузі Іршавського району
Вирішення продовольчої проблеми на Україні – один з основних напрямків економічного і соціального розвитку країни на перспективу. Ця проблема тісно пов’язана і головним чином, залежить від рівня розвитку АПК і його продуктових під комплексів. Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва, раціональне використання природних умов і місцевих виробничих ресурсів, поліпшення забезпечення населення продуктами харчування у значній мірі залежить від того, наскільки обґрунтовано будуть функціонувати як регіональні продуктові підкомплекси зокрема, так і АПК країни в цілому.
АПК країни займає значне місце у системі народного господарства, функціонуючи як одна з основних підсистем економіки країни. Для правильного аналізу структури та механізму функціонування АПК вважаю за необхідне врахувати те, що агропромисловий комплекс віддзеркалює стан економіки, умови, властиві певному рівню розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у конкретній країні. Проблеми формування і розвитку АПК, як свідчить світова практика, найтіснішим чином пов’язані з проблемами розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у цілому та розвитку відносин між галузями сільського господарства і галузями промисловості зокрема.
Основою ефективного функціонування агропромислових продуктових під комплексів є науково-технічний прогрес у сільському господарстві та суміжних галузях промисловості. Використовуючи досягнення науково-технічного прогресу, практика зумовлює розширювати масштаби виробництва, об’єктивно вимагає його концентрації і спеціалізації. А це, в свою чергу. Спричинює подальший розвиток суспільного поділу праці, виникнення нових видів виробництва. Розвиток сільського господарства в різних країнах, як свідчить практика, переконує, що чим вищий рівень економічного розвитку, тим чіткіше проявляються еволюційні зрушення, які приводять до стирання відмінностей сільськогосподарською і промисловою видами праці.
Досвід країн з розвиненою економікою і відповідно агропромисловим комплексом засвідчує, що чим складніші, чисельніші та ширші зв’язки між партнерами, тим необхіднішою стає потреба об’єднання усіх суб’єктів агропромислового виробництва в єдине ціле. Це зумовлено необхідністю досягнення високої стабільності та ритмічності постачання підприємствам переробної промисловості сільськогосподарської сировини, розвитку спеціалізації і концентрації виробництва, що забезпечить повніше використання виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, економію матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Практика агропромислового виробництва на Україні переконливо свідчить про необхідність створення раціональної, науково обґрунтованої системи територіальних агропромислових під комплексів. Для цього необхідно здійснити ґрунтові дослідження механізму агропромислового комплексу, оскільки середовище в якому живемо і працюємо особливе, не повністю розкриті регіональні закономірності, зокрема економічні. В результаті на практиці виробники змушені діяти емпірично, шляхом спроб і помилок, з великою долею ризику, що призводить до нераціонального використання природних умов і виробничих ресурсів. Практика переконливо потребує детального вивчення питань формування та економічного функціонування конкретних продуктових регіональних підкомплексів в умовах переходу до ринкової економіки.[13, с.103-108]
Таким чином, на формування і функціонування агропромислових комплексів впливають такі основні чинники: природні умови, рівень економічного розвитку регіонів, науково-технічний прогрес, народногосподарські потреби в продукції агропромислового комплексу, особливості розселення і наявність великих населених пунктів, забезпеченість трудовими ресурсами та їх кваліфікація, транспортні умови тощо. Слід зазначити, що в конкретних природних і соціально-економічних умовах регіону вплив кожного чинника буде відрізнятись.
На формування і функціонування продуктових підкомплексів агропромислового комплексу надзвичайно велике значення мають природні умови. Особливо це відчутно для головної ланки агропромислового комплексу – сільського господарства. Його розвиток, спеціалізація і розміщення на Україні в значній мірі залежить від природних умов і структури земельного фонду. Особливо відчутна дія цього фактора в такому специфічному регіоні як Закарпаття і в Іршавському районі зокрема. Вплив природних чинників на сільське господарство і скотарство зокрема, є настільки суттєвим, що залежно від них формуються зони спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Що ж до агропромислового комплексоутворення, то із зональністю природних умов нерозривно пов’язане утворення агропромислових зон і агропромислових регіонів.
Науково-технічний прогрес відіграє суттєву роль у формуванні і функціонуванні агропромислових комплексів. Від рівня розвитку технічного прогресу залежить створення нових засобів виробництва для сільського господарства, розвиток транспорту, переробної промисловості, впровадження новітніх технологій виробництва і переробки сировини, застосування прогресивних методів зберігання як сировини так і готового продукту. Науково-технічний прогрес у значній мірі визначає організацію виробництва, спеціалізацію і кооперування промислових і сільськогосподарських підприємств, їх розміри і типи.
Надзвичайно важливим чинником. від якого залежить структура і спеціалізація агропромислового комплексу, є народногосподарські потреби в його продукції. Ці потреби визначаються науково обґрунтованими нормами споживання кінцевої продукції у розрахунку на душу населення і реальними можливостями їх задоволення. При цьому слід мати на увазі значні територіальні відмінності у споживанні окремих видів продукції, які обумовлені природними умовами, національними та демографічними осбливостями населення, рівнем його достатку.
Також важливим в процесі функціонування агропромислового комплексу і молочного скотарства зокрема, є рівень урбанізації регіону. Так як територіальна концентрація населення обумовлює відповідну концентрацію виробництва продукції агропромислового комплексу, то потрібно враховувати цей фактор при плануванні виробництва мало транспортабельної і швидкопсующоїся продукції. Особливо це є актуальним для Іршавського району, де є значні можливості для виробництва молочних продуктів, а частка міського населення від загальної кількості населення складає близько 25%і складає 23,4 тис. чол.. Тому потрібна більша спеціалізація на виробництво транспортабельної продукції в інші регіони.
У процесі формування і функціонування агропромислового регіонального комплексу, його розвитку та спеціалізації важливу роль відіграють трудові ресурси. Забезпеченість трудовими ресурсами, їх кваліфікація, традиції мають велике значення для розвитку виробництва певних видів продукції. Рівень забезпеченості трудовими ресурсами також впливає і на структуру агропромислового комплексу. У районах, які повніше забезпечені трудовими ресурсами, до яких належить і Іршавський (кількість сільського населення складає 85,5 тис. чол., або 83%), більше можливостей для успішного розвитку агропромислового комплексу.
Транспорт – також необхідна умова функціонування агропромислових комплексів. Транспортні умови, наявність шляхів сполучення і транспортних засобів – важливі чинники розвитку транспортної мережі ,її якості. Від наявності транспортних засобів залежить розвиток і формування виробництва, а також погодженість виробничо-територіальних зв”язків. Роль транспорту в агропромисловій інтеграції особливо велика, оскільки сільськогосподарська продукція, як правило, мало транспортабельна. Наприклад, у молокопродуктовому підкомплексі транспорт повинен функціонувати особливо злагоджено, щоб розрив між виробництвом (заготівлею) сировини, промисловою переробкою і споживанням готової продукції був мінімальним. Від наявності добрих доріг, виду та чіткості роботи транспорту залежить якість виробленої продукції та своєчасність її доставляння.
Особливо це актуально для ефективного функціонування молокопродуктового під комплексу. Встановлено, що відсутність доріг з твердим покриттям збільшує собівартість перевезення сільськогосподарської продукції майже у 2 рази; витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів у 2,2 рази. Наявність доріг з твердим покриттям дає можливість експлуатувати автомобіль на 20-25 днів в рік більше ніж в умовах відсутності таких доріг, причому продуктивність на одну тонну вантажопідйомності автомобіля у 1,5-2 рази вища[56, с.11].
Отже, зрозумівши фактори впливу на функціонування регіонального агропромислового комплексу можна зробити аналіз сучасного стану агропромислового комплексу в Іршавському районі.
Загальна площа Іршавського району становить 94,45 тис. га, з них сільськогосподарських угідь 35,60 тис. га, в тому числі 11,102 тис.га пасовищ, 6,472тис.га сіножатей. Як бачимо таким ресурсом як земельний фонд Іршавський район володіє в достатній кількості. Хоча якість грунтів в сільськогосподарських угіддях є низька, більш детально природні умови, склад і структуру земельних угідь зокрема описано в наступному розділі.
В Іршавському районі зареєстровано 70 сільськогосподарських підприємств. З них 49 це фермерські (селянські) господарства і 20 товариство з обмеженою відповідальністю, 1 акціонерне сільськогосподарське підприємство. В умовах ринкової економіки стратегія підприємництва зорієнтована на отримання найбільшої маси прибутку. Такий механізм господарювання на всіх етапах відтворювального процесу здійснювати активний пошук шляхів економії витрат, підвищення якості продукції з метою реалізації її за вищою ціною та одержання максимального прибутку.
Початком для створення формувань підприємницького типу було перетворення колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). Наступним кроком була реорганізація КСП в інші господарсько-правові суб’єкти. Як вже говорилось в Іршавському районі всі правонаступники КСП є товариства з обмеженою відповідальністю. Серед ТзОВ є такі, які зуміли пристосуватися до ринкових умов незважаючи на загальну економічну кризу, продовжуючи господарювати відносно ефективно. На жаль таких ТзОВ дуже мало в виробництві молока. Більшість з них перебуває у тяжкому економічному стані, Дуже довго відбувався такий процес як усвідомлення того, що у формі і системі господарювання відбулися значні зміни. Ніхто зараз не зможе вивести кожне відповідне господарство з кризи крім самих керівників, спеціалістів, селян, „нагляду” зверху вже нема і рішення потрібно приймати самостійно на свій стріх і ризик, спираючись на свої знання, кваліфікацію навики, інтуїцію на кінець.
Саме підприємництво, як свідчить світова практика, грунтується на фінансовому інтересі, зумовлює запроваджувати ресурсозберігаючі технології, виробляти конкурентноспроможну продукцію, здійснювати реформаційні заходи для економічного розвитку та ефективного функціонування як окремого суб”єкта господарювання так і економічної системи в цілому. Ось чому відбулося перетворення державних сільськогосподарських підприємств в колективні товариства і фермерські (селянські) господарства. Кількість і структура господарств в Іршавському районі показано в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Динаміка кількості і структура сільськогосподарських підприємств в Іршавському районі за 2000-2002 роки[75,с.4;76,с.5;77,с.4]
| Форми виробничих господарств, Одиниць | Роки | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | |
| Кількість с/г підприємств на кінець року | 67 | 68 | 70 |
| В тому числі акцонерні сільськогосподарські товарства | – | 1 | 1 |
| ТзОВ | 21 | 20 | 20 |
| Фермерські (селянські) господарства | 46 | 47 | 49 |
Як видно з таблиці процес реструктуризації державних сільськогосподарських підприємств пройшов досить інтенсивно в Іршавському районі. Створилась досить велика кількість підприємницьких формувань. Основними з них є товариства з обмеженою відповідальністю, фермерські (селянські) господарства.
Враховуючи сучасні умови, я вважаю, що зміни в організаційній формі господарств будуть корисними для успішного функціонування. Адже зараз люди є власниками якоїсь частки на підприємстві і тому будуть ефективніше працювати, вирішувати організаційні питання розвитку підприємства.
Також важливим чинником для розвитку аграрного виробництва є наявність достатньої кількості трудових ресурсів. Загальна кількість населення Іршавського району становить 100,3 тис.чол., з них сільського населення 85,3 тис.чол..Отже, можна говорити, що сільськогосподарська галузь в Іршавському районі достатньо забезпечена таким важливим чинником як трудовий ресурс.
Отже, ефективність такого функціонування чи стан сільського господарства В Іршавському районі можна побачити проаналізувавши розвиток галузей.
РослинництвоКількість виробленої продукції показано в таблиці 1.2
Таблиця 1.2
Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2000-2002 роках(ц),[75,с.6;76,с.7;77,с.8]| Назва культур | Роки |
| ||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||
| Зернові* | 101068 | 183031 | 183070 | |
| Кукурудза | 70441 | 116017 | 111818 | |
| Соняшник* | 293 | 178 | 273 | |
| Картопля | 460180 | 462578 | 470437 | |
| Овочі | 46637 | 182443 | 188676 | |
| Плоди і ягоди | 130702 | 181124 | 166586 | |
| Виноград | 52677 | 53266 | 44809 | |
*у вазі після доробки
З таблиці видно, що всіма категоріями господарств вироблено 183070 ц зерна, у тому числі кукурудзи на зерно 111818 ц, 273 ц соняшнику, 470473 ц картоплі, 188676 ц овочів, 166586 ц плодів та ягід, 44809 ц винограду. У порівнянні з 2001 більше одержано зерна, картоплі, соняшнику, овочів відповідно на 0,2%, 1,7%, 34,8%, 3,4%, менше одержано – кукурудзи, плодів та ягід, винограду – відповідно на 3,4%, 8,1%, 15,9%. При збільшенні валових зборів сільськогосподарськими підприємствами основними виробниками продукції рослинництва В районі залишаються господарства населення. Їх частка у виробництві зерна становить – 73%, картоплі – 99%, овочів – 99%, плодів та ягід – 97%, винограду – 83%.
Валові збори за 2002 рік характеризуються такими урожайностями.
Таблиця1.3
Урожайність основних сільськогосподарських культур по категоріях господарств у 2002 році[75,с.7;76,с.7;77,с.8]
| Назва культур | Усі категорії господарств | Сільськогосподарські підприємства | ||
| Центнерів з 1 га | Збільшення, зменшення (-) до 2001р | Центнерів з 1 га ц | Збільшення, зменшення (-) до 2001р | |
| Зернові* | 36,3 | 1 | 25,4 | -1,4 |
| Кукурудза | 45,9 | 3,1 | 23,4 | -6,8 |
| Соняшник* | 9,1 | 2,7 | 9,1 | 2,7 |
| Картопля | 183,8 | -1,5 | 129,7 | 1,1 |
| Овочі | 170,6 | -5,2 | 153,7 | 18,8 |
| Плоди і ягоди | 115,1 | -5,7 | 15,3 | -8,9 |
| Виноград | 48,9 | -6,2 | 13,0 | -8,0 |
Як видно з таблиці половина показників зменшилась і це є наслідком кризового стану в сільському господарстві.
ТваринництвоКількість виробленої продукції показано в таблиці 1.4
Таблиця 1.4Виробництво основних продуктів тваринництва у 2000-2002 роках[75,с.8;76,с.8;77,с.8]
| С-г продукція | Роки | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | |
| М”ясо(т) | 7136 | 7322 | 7330 |
| Молоко(т) | 35334 | 36630 | 36642 |
| Яйця(тис.шт) | 20861 | 21022 | 23250 |
| Вовна(ц) | 128 | 88,1 | 100 |
З таблиці видно, що за 2002 рік усіма категоріями господарств вироблено 7330 тонн м’яса (в живій вазі), що на 0,1% більше попереднього року, 36642 тонн молока (приблизно на рівні 2001 року), 23250 тис. шт. Яєць (на 10,6% більше), 100 ц вовни – 10,7% менше. Так як і в рослинництві основними виробниками тваринницької продукції в районі залишаються господарства населення.
В той же час сільськогосподарські підприємства скоротили виробництво молока на 3,1%, вовни на 23,1%, м’яса збільшено на 4,7%
Реалізація сільськогосподарської продукції
В звітному році по всіх каналах реалізовано 2602 тонни зернових культур, що складає 16,7% до рівня 2001 року, 401 тонну фруктів, що менше на 40,5%, овочів – 74 тонни, що більше в 3,7 рази, картоплі – 4 тонни, що менше на 20%, винограду 747 тонни, що менше на 41,2%, 181 тонну худоби в живій вазі(90,5% до 2001 року), 542 тонни молока та молочних продуктів (69,6%).
Державним заготівельним організаціям продано 45 тонн овочів, 264 тонни фруктів, 508 тонн винограду, 55 тонн худоби та 219 тонн молока та молочних продуктів. Решта продукції продавалась по інших каналах. 1799 тонн зернових культур, 18 тонн овочів, 86 тонн фруктів, 159 тонн винограду, 80 тонн худоби, 75 тонн молока та молочних продуктів реалізовано населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування). Внаслідок господарської діяльності в 2002 році сільське господарство Іршавського району отримало такі фінансові результати [77,с 23]:
– виручка від реалізації продукції 3660 тис. грн.;
– собівартість реалізованої продукції 3416 тис. грн.;
– прибуток становить 244,0 тис. грн.;
– рентабельність становить 7,1%;
Отже, можна сказати, що сільське господарство Іршавського району в сучасних складних економічних умовах розвивається досить ефективно, якщо брати до уваги сучасний стан сільського господарства України. І головною галуззю, яка формує прибутки в районі є рослинництво.
0 комментариев