2.2 Перспективи розвитку молодіжного працевлаштування України в контексті завдань сучасної соціально-економічної політики держави
Формування структурно цілісного, оптимально інтегрованого в існуючий соціально-економічний простір молодіжного простору ринку праці вимагає:
1) посилення державного регулювання потенційної складової молодіжної частини ринку праці (в частині формування кваліфікаційно-освітньої структури робочої сили молоді) та на етапі залучення молоді до продуктивної трудової діяльності. Необхідно посилити державне регулювання ринку освітніх послуг щодо підготовки молодих фахівців диференційовано за галузями знань; в його компетенції мають бути введені прогнозування попиту на робочу силу молоді у розрізі професій та планування кваліфікаційно-освітньої структури її пропозиції;
2) розширення сфери дії ринкових регуляторів у межах реальної складової молодіжного працевлаштування, яке дасть змогу сформувати необхідний механізм мотивації до продуктивної праці та професійної мобільності. Державне регулювання повинно сприяти обмеженню молодіжної зайнятості у неформальному секторі економіки, а також попередженню дискримінації молоді на ринку праці та зростанню її безробіття;
3) стратегічного планування напрямів розвитку молодіжного сегменту ринку праці з метою розв’язання найбільш гострих соціально-економічних проблем його формування на трудодепресивних територіях, у межах вільних економічних зон, на територіях пріоритетного розвитку;
4) гармонійного поєднання державного управління і місцевого самоврядування з метою узгодження національних і територіальних пріоритетів розвитку молодіжного ринку праці. Органам місцевого самоврядування необхідно надати більше повноважень у розв'язанні таких проблем, як: розвиток інфраструктури ринку праці; стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць; стимулювання молодіжного підприємництва; забезпечення активної взаємодії наукових центрів з обласними державними адміністраціями в розробці стратегії розвитку молодіжних сегментів регіональних ринків праці. [23, 67]
Пріоритетами державного регулювання молодіжної зайнятості та працевлаштування регіональних ринків праці України є:
- розширення їхньої місткості за рахунок галузей, що складають основу інноваційного зростання цих територій;
- зниження внутрішньорегіональної диференціації основних показників розвитку цього сегменту;
- подолання застійних явищ на ринку праці та оптимізація галузевої структури молодіжної зайнятості;
- розширення сфери молодіжної зайнятості поза межами базових галузей економіки та створення належних умов для ефективної реалізації трудового потенціалу молоді.
В дослідженнях Кравченко В.Л. здійснено прогнозну оцінку особливостей розвитку молодіжного сегменту національного ринку праці за трьома сценаріями. [5, 203] За оптимістичним варіантом прогнозу до 2010 р. очікується зростання попиту на робочу силу молоді на 53,5%; загальної чисельності молоді, зайнятої у галузях економіки, – на 24,7%. Активізація зрушень у галузевій структурі зайнятості молоді, підвищення частки сфери послуг та зменшення частки промисловості і сільського господарства зумовлять зниження коефіцієнту навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) у 3,4 рази за 2003–2010 рр. За інерційним сценарієм розвитку подій очікується збереження тенденцій, що склалися у ретроспективному періоді. За песимістичним варіантом прогнозу протягом 2003–2010 рр. попит на послуги праці молоді, який формуватиметься в офіційному секторі економіки, зросте лише на 18,0%, а чисельність молоді, зайнятої у галузях офіційної економіки, – на 6,5%.
Також у дослідженні Кравченко В.Л. запропоновано загальну схему формування стратегії розвитку молодіжної частини національного ринку праці, на основі якої розроблено можливі варіанти економічно доцільних стратегій розвитку цього сегменту.
В результаті всебічної оцінки стратегічних цілей, напрямів і механізму їх реалізації, очікуваних наслідків, а також переваг і недоліків кожної з них можна обрати оптимальну стратегію, зорієнтовану на забезпечення високого рівня конкурентоспроможності робочої сили молоді, а також відповідні заходи щодо стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, формування прогресивної територіально-галузевої структури молодіжної зайнятості, покращання професійно-кваліфікаційних характеристик робочої сили у межах молодіжного сегменту національного ринку праці.
Активізація структурних трансформацій є однією з важливих передумов забезпечення позитивних тенденцій у сфері формування і розвитку сфери праці для молоді. Особливо важливою є трансформація територіально-галузевої структури зайнятості в межах цієї сфери національного ринку праці на основі поглиблення спеціалізації кожного з регіонів України у загальноукраїнському поділі праці.
Формування молодіжної частини національного ринку праці повинно базуватися на концепції, яка передбачає розширення сфери продуктивної зайнятості на основі модернізації робочих місць, забезпечення активної мотивації молоді до підприємницької діяльності, а також високого рівня її конкурентоспроможності на ринку праці.
Необхідно посилити функції державного регулювання процесів трансформації територіально-галузевої структури молодіжного сегменту ринку праці на основі підтримки його оптимальної місткості та посилення соціальних гарантій зайнятості молоді, а також функції органів місцевого самоврядування у реалізації завдань ефективного використання праці молоді через розгалуження інфраструктури ринку праці, стимулювання роботодавців до працевлаштування молоді на продуктивні робочі місця шляхом надання їм пільгових кредитів, дотацій.
Перспективний розвиток молодіжної сфери ринку праці України має ґрунтуватися на стратегії забезпечення високого рівня конкурентоспроможності робочої сили молоді на національному ринку праці, реалізація комплексу заходів якої забезпечуватиме збалансоване функціонування цього сегменту, а також його ефективну інтеграцію у соціально-економічний простір.
Висновки
Молодь уже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні й соціальні структури суспільства.
Молодь – це соціально-демографічна група суспільства, що перебуває в стадії трудового й соціального самовизначення й володіє рядом специфічних ознак, що відрізняють її від громадян іншого віку. Вона має ряд особливостей, які з погляду оцінки трудових ресурсів є як достоїнствами (високий освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, бажання працювати й використовувати отримані в навчальному закладі знання на практиці), так і недоліками (відсутність практичного досвіду й трудових навичок, завищені вимоги до передбачуваної роботи, завищена самооцінка й ін.).
Останнім часом все більше число молодих людей вважає одержання повноцінної освіти необхідною умовою досягнення бажаного соціального статусу й більш високого матеріального становища, певною гарантією від безробіття.
Вирішальним причинним фактором результативності діяльності молодих людей є їхня мотивація.
При розгляді мотивації варто зосередитися на факторах зовнішніх і внутрішніх, які заважають активізувати діяльність молоді на досягнення поставлених цілей.
Зовнішній фактор, що не залежить від самого суб'єкта, – це низька конкурентоспроможність молоді на ринку праці, він обумовлений:
- недоліком професійного досвіду;
- слабкою соціальною захищеністю, необґрунтовано низькою системою оплати праці в країні.
Внутрішній фактор, що залежить від самого суб'єкта, – освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, він обумовлений:
- амбіційністю випускників сучасних вузів;
- завищеними вимогами до умов і оплати праці;
- не бажання робити кар'єру із самих «низів»;
- відсутність чіткої професійної визначеності.
Здебільшого молоді люди не мають повного й адекватного уявлення про реальне положення сучасного ринку праці, тенденції його розвитку, не мають навичок пошуку роботи й спілкування з роботодавцями, що надає право вважати, що молодь має потребу в більше повній і точній інформації про ринок праці.
Разом з тим і такі проблеми, як соціальна незрілість, невміння будувати професійні плани, неадекватна самооцінка випускників утрудняють адаптацію молодих фахівців у сучасних економічних умовах.
Необхідно вирішувати проблему збільшення зайнятості й комплексно підходити до її рішення:
1) Держава повинна подбати про створення атмосфери соціальної стабільності й захищеності для розглянутої верстви населення (адже молодь – це майбутнє нації).
2) Органи місцевого самоврядування повинні активно стежити за положенням на ринку праці свого регіону.
3) Необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальних закладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця.
Важливе значення має створення умов, що сприяють залученню й закріпленню молодих фахівців на виробництві, це: гідна заробітна плата й своєчасність її виплати, наявність соціальних гарантій працівнику, можливість просування по службі, рішення житлового питання, прояв ініціативи про проведення виробничої практики студентів середньої й учнів початкової професійної освіти на підприємствах, відродження традицій наставництва на виробництві. Необхідно визнати сферу молодіжної зайнятості пріоритетною частиною соціальної політики держави, тому що молодь – найбільший стратегічний ресурс країни.
Державна служба зайнятості повинна стати активним партнером у формуванні системи збереження й розвитку трудових ресурсів при зацікавленій участі всіх структур. Оскільки підготовка висококваліфікованих кадрів, адаптованих до умов ринкової економіки є завданням стратегічної важливості, від її рішення в чималому ступені залежить майбутнє нашої країни. Труднощі, з якими зіштовхується суспільство у своїх зусиллях по соціалізації й інтеграції молоді, виникають із нестикування між потребами й устремліннями молодих людей, з одного боку, і з того, що пропонує й жадає від них суспільство, з іншого. Щоб вирішити дане протиріччя, молоді необхідно створити умови для самореалізації, дати можливість вносити свій внесок у розвиток суспільства.
Причому, не тільки суспільство, виховуючи й навчаючи, соціалізує молодь, але й сама молодь, що несе нові ідеї й погляди, у свою чергу, змушує суспільство пристосовуватися до неї й змінюватися.
Список використаної літератури
1. Горелов Н.А. Экономика трудовых ресурсов: Учебное пособие для студентов экономических специальностей вузов. – М.: Высшая школа, 1989. – с. 164 -174;
2. Городяненко В.Т., Гілюн О.В., Демічева А.В., ЛегезаС В. та ін. Соціологія. Підручник для ВНЗ.-К.: Академія. – 2005 – 560 с.;
3. Заяць Т.А., Кравченко В.Л. Методологічні аспекти дослідження молодіжного сегменту ринку праці // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – Вип. 15. – С. 16–26;
4. Карташов С.А., Одегов Ю.Г. Рынок труда: проблемы формирования и управления (на примере г. Москвы). – М.: Финстатинформ, 1998. – с. 52;
5. Кравченко В.Л. Молодіжний сегмент ринку праці: новітні тенденції та перспективи розвитку в Україні // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил в Україні. – 2007. – Вип. 5. – С. 197–203;
6. Кравченко В.Л. Оцінка зрушень у молодіжному сегменті ринку праці за формами власності України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – С. 131–134;
7. Кравченко В.Л. Проблеми ефективного використання праці молоді в Україні // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ. – 2005. – С. 180–184;
8. Кравченко В.Л. Сучасний стан зайнятості молоді в регіонах України // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – Ч. І. – К.: РВПС України НАН України. – 2007. – С. 195–198;
9. Методические указания к разработке государственных планов экономического и социального развития СССР. – М.: Экономика, 1980. – с. 542 -563;
10. Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв'язання. – К.: УНДІПМ, 1992–1997. – Вип. 1–6;
11. Молодь України у дзеркалі соціології / За ред. О. Балакірєвої, О. Яременка. – К.: УІСД, 2001;
12. Одегов Ю.Г., Журавлев П.В. Управление персоналом: Учебник для вузов. – М.: Финстатинформ, 1997. – с. 462;
13. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 35–39;
14. Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Рынок труда, занятость населения, экономика ресурсов для труда: Учебное пособие. – М.: Изд-во МИК, 1998. – с. 70;
15. Руденко Г.Г., Кулапов М.Н., Карташов С.А. Рынок труда: Учебник. – М.: Изд-во Рос. экон. акад., 1997. – с. 121;
16. Рынок труда и доходы населения / Под ред. Н.А. Волгина: Учебное пособие. – М.: ИИД «Филинъ», 1999. – с. 27;
17. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Уклад. В.І. Волович, В.І. Тарасенко, М.В. Захарченко та ін. Під заг. ред. В.І. Воловича. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. – 736 с.;
18. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За редакцією В.Г. Породяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 384 с.;
19. Тарабукін Ю.О. Соціологія молоді: Курс лекцій. К.: Фітосоціоцентр, 2001;
20. Титма М.Х., Саар Э.А. Молодое поколение. – М.:Мысль, 2006;
21. Черниш Н.Й. Соціологія молоді: Конспект лекцій. – К.: ІЗМН, 2003;
22. Черниш Н.Й. Соціологія: Курс лекцій. – Львів: Кольварія, 2002;
23. Чигрин В.О. Становлення та соціальні проблеми молоді. – Сімферополь: Тавріда, 1996.
... -методичних центрів ПТО, маркетинґові служби ПТНЗ). Комплексний підхід у спільній роботі вищезазначених структур ринку праці і ринку освітніх послуг передбачає розробку проекту дій, розробку прогнозно-аналітичного обґрунтування і впровадження методичного забезпечення. Розробку методичного забезпечення прогнозування професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та додаткової потреби в кадрах ...
... функцій соціального захисту — нормотворча, організаційна, переговори соціальних суб'єктів і т.д. 1.3 Державне регулювання системи соціального захисту на ринку праці України Проблемам державного регулювання і, зокрема, ринку праці приділяється значна увага, в тому числі: аналізу сутності, формам (активним, пасивним), функціям державного регулювання з точки зору практики до вирішення цих ...
... Втрата роботи для більшості людей означає зниження життєвого рівня і завдає серйозної психологічної травми. Тому недивно, що проблема безробіття є предметом політичних дискусій. Багато політиків використовують так званий «індекс нещастя». "Індекс нещастя" був винайдений в 1970-х в США Артуром Оканом для оцінки економічної ситуації під час «нафтових шоків». З тих пір дещо змінилося... Традиционно ...
... ї пропозиції робочої сили. Таким чином, сучасна трудова міграція не тільки зменшує масштаби пропозиції робочої сили на українському ринку праці, а й знижує їх якість. Таким чином, основними проблемами у сфері пропозиції робочої сили є: · невідповідність потребам економіки за професійно-кваліфікаційними ознаками; · високий рівень старіння, насамперед у сільській місцевості; · „ ...
0 комментариев