Зміна соціального статусу літньої людини і зв'язані з цим психологічні проблеми
Психологічний розвиток та особливості особистості
Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника
Етичні принципи спілкування соціального працівника
Поняття і сутність соціальної геронтології
Грудня 1991 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Декларація прав старої людини, яка являє собою збірку етичних норм щодо старих людей
Завданнями соціальної роботи є: [ 18 ]
Обов'язкове державне пенсійне соціальне страхування
Надання медико-соціальної допомоги особам похилого віку
Утримання та обслуговування непрацездатних людей похилого віку
Навигация
Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника
Соціальна робота з людьми похилого віку
127604
знака
1
таблица
0
изображений
1.2. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника.
Якщо виходити з узагальненої системи принципових положень про зміст діяльності соціального працівника, то виявляється можливим і визначення кола основних задач, покладених на працівників соціальної сфери, у процесі безпосереднього спілкування з людьми [ 38 ].
Це, насамперед :
допомога індивідам і групам, усвідомлювати й усувати утруднення особистого, соціального, екологічного і духовного характеру, що несприятливо впливають на них;
допомагати людям справлятися з цими утрудненнями шляхом підтримуючого, що реабілітує, захисного або коректуючого впливу;
захищати безпомічних відповідно до закону, прибігаючи до використання влади;
сприяти більш широкому використанню кожним клієнтом власних можливостей для соціального самозахисту;
використовувати всі засоби і джерела для соціального захисту людей похилого віку і ін.
Розглянуте коло задач із усією визначеністю показує, що вони містять у собі найширший діапазон тих навичок і умінь, що будуть потрібні соціальним працівникам для їхнього виконання.
Основними обов’язками соціального працівника є:
створювати і підтримувати робочу обстановку й атмосферу;
виявляти і переборювати негативні почуття, що впливають на людей і на нього самого;
пізнавати і переборювати у відносинах з людьми агресію і ворожість;
сприяти наданню фізичної турботи нужденне і старим;
спостерігати, розуміти й інтерпретувати поводження і відносини між людьми;
спілкуватися вербально і письмово;
організовувати і вести бесіду в різних обставинах;
вести переговори, виступати по радіо і т.д.
Поле діяльності соціального працівника дуже широке:
сприяє інтеграції діяльності різних державних організацій і установ по наданню соціально-економічної допомоги населенню;
допомагає в сімейному вихованні;
проводить роботу з пенсіонерами, інвалідами, дітьми;
бере участь у роботі для створення центрів соціальної допомоги, соціальної реабілітації;
працює з неповнолітніми правопорушниками і людьми, що повернулися з ви правничих установ і т.д.
Для виконання цієї багатопланової діяльності соціальний працівник повинний бути готовий виступати в різних якостях, грати безліч ролей.
Розглянуті задачі соціальної роботи, ролі, функції й обов'язку соціального працівника не вичерпують усієї його діяльності, але вони дозволяють простежити і виявити головну, стрижневу ідею, що як би поєднує всі інші складові важкої і вкрай необхідної нині професії соціального працівника, а саме уміння, бажання йти до людей, знаходити форми спілкування з ними, щоб допомогти їм [ 46 ].
Спілкування виступає як одна з головних ролей соціального працівника. При цьому спілкування відбувається на різних рівнях: соціальний працівник як представник держави, що робить допомогу членам суспільства; соціальний працівник-група, і нарешті, соціальний працівник і клієнт. Останнє найбільш значимо, тому що в кінцевому рахунку самим головним є конкретна людина [ 24 ].
Тому оволодіння навичками спілкування вважається дуже важливій і значимим при підготовці соціальних працівників.
До них відносяться:
уміння вислухати інших з розумінням і цілеспрямовано;
уміння виявити інформацію і зібрати факти, необхідні для аналізу й оцінки ситуації;
уміння створити і розвивати відносини;
уміння спостерігати й інтерпретувати вербальну і невербальну поведінку, застосовувати знання по теорії особистості і діагностичні методи;
уміння обговорювати гострі проблеми в позитивному емоційному настрої;
уміння вести дослідження або інтерпретувати висновки;
уміння бути посередником і згладжувати відносини між конфліктуючими індивідами, групами;
уміння інтерпретувати соціальні нестатки і доповідати про них у відповідних службах, інститутах;
уміння активізувати зусилля підопічних за рішенням власних проблем.
У роботі з персоналом необхідно здійснювати індивідуальний підхід до людей на основі не тільки глибокого вивчення особистих і професійно-ділових якостей, але і виявлення інтересів і потреб, створюючи умови для всілякого розвитку творчих здібностей і максимальної трудової віддачі.
Варто також проводити оцінку роботи персоналу соціальних служб. При цьому дуже важливо, щоб вона була об'єктивною тому що це допоможе уникнути помилок і раціонально використовувати кожного працівника [ 30 ].
У її основу повинні бути покладені принципи:
Об'єктивність і незалежність.
Погоджування результатів оцінки з професійним ростом, матеріальним становищем і соціальним статусом оцінюваного.
Щоб атестація проходила на високому організаційно-методичному рівні доцільно використовувати методи експертних оцінок, тестування.
Дуже важливо, щоб у соціальному менеджменті були розвиті такі напрямки як:
формалізація методів і систем добору соціальних працівників;
розробка наукового підходу до аналізу потреб в управлінському персоналі;
підбір і навчання соціальних працівників.
Похожие работы
... середовищем. Місія соціальної роботи - надавати змогу людям якомога повніше розвивати власний потенціал, збагачувати своє життя і попереджувати виникнення дисфункцій. Професійна соціальна робота спрямована на вирішення проблем і зміни, а соціальні працівники є "агентами" змін у суспільстві, житті людей, сімей та громад, яким вони прислуговуються. Соціальна робота має систему цінностей, теорій і ...
... цілей і альтернатив, він орієнтує на поміркованість, поступові зміни з урахуванням ситуації, що склалася, досягнення на кожному етапі компромісу, домовленості між суб'єктами соціальної роботи. Покроковий підхід є інтерактивним, що передбачає взаємодію багатьох елементів. Його використовують у зосередженій на завданні моделі соціальної роботи. 3. Практичний підхід. Його засадничою основою є ді ...
... об’єкт та суб’єкт соціальної роботи, його вікові, індивідуальні особливості, соціальні фактори, що впливають на розвиток особистості у похиллому віці; · про цілі , завдання, зміст, форми та методами роботи з людьми похилого віку; · про своєрідність соціальних, психологічних, медичних проблем похилого та старого віку; · про особливості адаптації до пенсійного періоду ...
... в одну групу призводить не тільки до ігнорування індивідуальних особливостей, а й не враховує стан фізичного здоров'я, фактори старіння та вікові нормативні фактори [13]. Це спричиняє виникнення ейджизму, тобто соціальної установки, за якої невиправдано високо оцінюється юність і дискримінується старість. Важливу роль у похилому віці відіграють вироблені в процесі старіння механізми адаптації до ...
0 комментариев