Маршрут «Давньоруські твердині Дунаєвеччини»

1.2  Маршрут «Давньоруські твердині Дунаєвеччини»

Другий маршрут «Давньоруські твердині Дунаєвеччини» покликаний проілюструвати систему захисту східної ділянки кордону Галицької землі на відрізку між Болохівською землею і Дністром. Природно склалося так, що головною перешкодою на шляху кочівницьких орд були глибокі урвисті долини рік-приток Дністра. На кожній з них додатково споруджені земляно- дерев'яні фортеці, що служили своєрідними природними заставами і захищали не тільки рубежі князівства, а й місцевих селян, які освоїли вільні від лісів ділянки замлі в околицях городищ. Найбільш переконливо це видно на прикладі давньоруських пам'яток Дунаєвецького району.

З 1992 р. спільна експедиція Хмельницького обласного краєзнавчого музею та Дунеєвецької станції юних туристів-краєзнавців досліджує в околицях с.Сокілець комплекс давньоруських пам'яток: городище в урочищі Сон-гора, дванадцять поселень та два могильники. За повідомлення польського дослідника Галицького, це городище є залишками давньоруського міста Соколине Гніздо. Зовні воно й справді нагадує кругле гніздо на стрімкій скелі.

Значної наукової ваги цьому комплексу надають два могильники-кургани (кінця X1 ст.) та підплитовий (X11-X111 ст.). На першому знайдено кам'яні кола у насипах навколо могильниках України, на другому – залишки спаленої дерев'яної каплички та розбитий стилізований ідол.

Цікаве городище з давньоруським шаром є в селі Горчична. За формою воно нагадує острів Кам'янця. Назва села пішла від слова « горшок ». В околицях знайдено велике трипільське поселення з розмальованою керамікою і залишками гончарного виробництва. У західній частині села, біля сільської вулиці стоїть високий курган скіфського часу. Східніше села наприкінці минулого століття ще проглядалися залишки монастирища до монгольського доби. Всі ці об'єкти спільно з городищем складають гарний екскурсійний комплекс.

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ

2.1 Рекреаційно-туристичний потенціал Поділля

За даними досліджень природній рекреаційно-туристичний потенціал Подільського регіону в натуральних показниках становить 20.7 млн. чол., у т. ч. санаторно-курортного лікування 16.2 млн. чол., короткострокового туризму – 912,0 тис. чол., тривалого відпочинку – 3581,6 тис. чол.

З початку 1990-х років кількість рекреаційно-туристичних закладів Подільського регіону щороку зменшується. В 1999 р. їх функціонувало 69, з них переважають санаторії (відповідно 36 і 25).Найбільшим курортом Подільського регіону є курорт Хмільник, запаси мінеральних вод якого становлять понад 5,5 млн. л. (доза, що цілком достатня для приготування 10 тис. лікувальних Ван на день) [2;40]. На сьогодні одноразова місткість курорту становить лише близько 4 тис. місць. Отже курорт має перспективи щодо подальшого розширення.

2.2 Санаторно-курортна справа Поділля

Основною ділянкою перспективного формування санаторно-курортної бази Поділля є місцевість вздовж річки Збруч, від міста Волочиська Хмельницької області і до впадання її до річки Дністер. Тут розвідано Збручанське родовище мінеральної води типу «Нафтуся». Це одне з унікальних родовищ, яке по запасам такого типу води найбільше в світі. Особливої уваги заслуговує реалізація державної програми розвитку курорту «Сатанів». Запаси родовищ дозволяють проводити одночасне лікування до 100 тис. чол. На добу [10;54]. Нині на курорті працюють санаторії загальною кількістю 650 місць. Для розвитку державного курорту «Сатанів», де є можливість організувати лікування людей, прийом туристських груп як вітчизняних, так і зарубіжних, необхідні інвестиції. Розроблено геніальний план розвитку курорту, яким передбачається будівництво санітарних комплексів до 5 тис. місць. На впорядкування курорту до 2000 р. потрібно 30 млн. доларів США, а строк самоокупності – 5-6 років [10; 55].

Головним завданням розвитку санітарної бази Поділля є рконструкція та підтримання в належному стані матеріально-технічної бази курорту «Хмільник», розширення курорту «Сатанів» та ін.

ВИСНОВКИ:

Підбивши висновки автор з’ясував, що нині перед науковцями стоять завдання науково існуючої практики туристично краєзнавчої діяльності, теоретичного обґрунтування появи і розвитку туристичного краєзнавства України. Розв'язання цієї проблеми слід починати з розкриття сутності і форм краєзнавства, в надрах якого розвинувся його окремий напрям – туристичне краєзнавство.

На підставі вивчення археологічної спадщини Хмельниччини нами з’ясовано що ця територія заселення має багато цікавих місць, які варто було б відвідати. А також вона є осередком для подальшого вивчення археологами території яка має пам’ятки давньої культури.

Перспективними туристичними маршрутами регіону є маршрут лівобережжям Дністра, а також маршрут «Давньоруські твердині Дунаєвеччини».

Для вирішення проблем зв’язаних з розвитком туризму на території Хмельницької області потрібні кошти, які має виділити держава з бюджету. На даний час коштів вистачає лише на його підтримання, і тому туризм на цій території залишається на одному рівні впродовж багатьох років.

Література:

1.  Археологія Української ССР: В 3-х т. – Т.1., 1974. – С. 233.

2.  Воловик В.М. Ландшафтознавчий аналіз природних ресурсів рекреаційних вузлів Східного Поділля // Український географічний журнал. – 1997. - № 1, - С. 39-64.

3.  Гуменюк С.К. Туристські маршрути Хмельниччини: Путівник. – Львів, 1975. – С. 165.

4.  Довідник з археології України: Хмельницька, Чернівецька, Закарпатські області. – К., 1984. – С. 50.

5.  Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». – К.,1998. – С.214-215.

6.  Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-Подільського замку// Археологія. – К.,1975. – С.15.

7.  Туристично-краєзнавчі дослідження. – Випуск 2. – К.:ЧП Кармаліта,1999 – 656 с.

8.  Туристично-краєзнавчі дослідження. – Випуск 5. – К.,2004. – С. 3.

9.  Туристичні ресурси України. – К.,1996. – С. 88-97.

10.       Хмельниччина: шляхом розвитку та співробітництва. – К., 1997. – 60 с.