Особливості вищої нервової діяльності

1.9      Особливості вищої нервової діяльності

Організм людини є складноорганізованою системою численних і тісно взаємозв'язаних елементів, об'єднаних в декілька структурних рівнів. Поняття про зростання і розвиток організму є одним з фундаментальних понять в біології. Під терміном "зростання" в даний час розуміють збільшення довжини, об'єму і маси тіла дітей і підлітків, пов'язане із збільшенням числа клітин і їх кількості. Під розвитком розуміють якісні зміни в дитячому організмі, що полягають в ускладненні його організації, тобто в ускладненні будови і функції всіх тканин і органів, ускладнення їх взаємин і процесів їх регуляції.

Зростання і розвиток дитини, тобто кількісні і якісні зміни тісно взаємозв'язані один з одним. Поступові кількісні і якісні зміни, що відбуваються в процесі зростання організму, приводять до появи у дитини нових якісних особливостей.

Важливою біологічною особливістю в розвитку дитини є те, що формування її функціональних систем відбувається набагато раніше, ніж це їй потрібно. Принцип випереджаючого розвитку органів і функціональних систем у дітей і підлітків є своєрідною "страховкою", яку дає природа людині на випадок непередбачених обставин.

З вищевикладеного видно, що організм не являється простою сумою міліардів клітинних елементів. Окремі тканини, органи та системи тісно пов’язані між собою і складають єдине ціле, зумовлюючи відважену роботу організму. Більш того, кожний організм для свого росту, розвитку та життєдіяльності потребує в певних умовах існування. Таким чином, організм людини являє собою єдине ціле з оточуючим середовищем.

Роботи І.П.Павлова показали, що у вищих тварин та людини в узгодженій праці всіх систем та органів, а також в здійсненні зв"язку з оточуючим середовищем першу, керуючу роль грає центральна нервова система. Всякі зміни в зовнішньому середовищі впливають на весь організм через центральну нервову систему, в результаті чого відповідно змінюються реакції організму, що пристосовує його до умов існування.

Ми, як майбутні педагоги, повинні знати які зміни відбуваються в дитячому організмі в тих чи інших умовах.

Наприклад, при неправильній організації режиму дітей різних вікових груп виникає загроза нервового перенапруження, стомлення та неврозу внаслідок недостатньої "зрілості", а тому і підвищеній втомлюваності нервової системи. В зв’язку з цим край важливо в організації різних видів діяльності дітей, особливо фізичної, суворо враховувати гігієнічні вимоги, продиктовані їх віковими особливостями. Важливо також забезпечити дітям у відповідності з вимогами гігієни, визначені умови життя. Лише при цьому ріст та розвиток організму дитини перебігають нормально, і вони без проблем можуть засвоїти придбані знання, навики та уміння.

2.1 Завдання фізичного виховання

Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку "Малятко", "Дитина", "Українське дошкілля".

Саме в перші шість – сім років життя у людини закладаються основи здоров’я, довголіття, формується багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості ( спритність, швидкість, сила та ін. ).

Фізичному вихованню сприяє створення відповідних умов (раціонального режиму, харчування та ін.), урізноманітнення організаційних форм фізичного виховання ( заняття, ранкова гімнастика, рухливі ігри тощо ), підвищення рухової активності протягом дня та інше.

Завдяки високій пластичності нервової системи у дошкільників дуже швидко встановлюються нервові зв’язки й формуються умовні рухові рефлекси. Однак, дитина повинна не тільки вміти користуватися своїми рухами у звичній обстановці, а й у різних умовах, які змінюються ( в іграх, під час прогулянок, коли треба перестрибнути через рівчак, підлізти під гілку тощо). Отже, сформована навичка з того або іншого руху повинна бути не тільки міцною, а й достатньо гнучкою ( пластичною).

Поряд із формуванням навичок з основних рухів розвиваються фізичні якості: сила, швидкість, спритність, витривалість та інше. Рух треба виконувати не тільки правильно, а й досить швидко або тривалий час ( наприклад ходьбу, біг), а для цього потрібний певний рівень розвитку тих або інших фізичних якостей. Для їх відновлення і вдосконалення використовуються загально розвиваючі вправи, основні рухи, вправи спортивного характеру й рухливі ігри.

Під час ігор, виконання різних вправ також дитина виявляє ініціативу, вчиться бути наполегливою в досягненні мети.

Заняття з фізичної культури, рухливі ігри, особливо сприяють вихованню в дітей дисциплінованості, колективізму, рішучості, сміливості та інших якостей, необхідних людині. Наприклад, щоб стати сміливим, треба навчитися долати страх, стикаючись з небезпекою. На заняттях з фізичної культури деяким дітям буває страшно пройти по гімнастичній лавці, перестрибнути через перешкоду, стрибнути у висоту з розбігу і т. д. Однак, вони ( іноді з допомогою вихователя ) переборюють свій страх і виконують рух, що, безумовно, сприяє вихованню сміливості. Навчання і виховання на заняттях з фізичної культури взаємопов’язані.

Формування правильної постави та профілактики плоскостопості – одне з основних завдань фізичного виховання дошкільнят. Правильна постава важлива не тільки з естетичного погляду, а ще й тому, що створює сприятливі умови для роботи серцево – судинної системи, дихальної й травної систем, благотворно впливає на самопочуття дитини.

На формування постави великий вплив має статико – динамічна функція стопи. Навіть незначна зміна її форми може спричинити дальшу деформацію, порушення правильного положення таза, хребта, що може призвести до виникнення патологічних дефектів постави. Отже, заходи запобігання плоскостопості повинні посідати належне місце в загальній системі фізичного виховання.

У дошкільному віці важливе значення має формування навичок особистої та громадської гігієни. Це завдання розв’язується протягом усього періоду перебування дітей у дошкільному закладі. Перед вступом до школи дитина повинна вміти вмиватися, чистити зуби, самостійно вдягатися, охайно їсти, підтримувати чистоту в приміщенні тощо.

Виховання звички щоденно виконувати фізичні вправи. Позитивний вплив фізичних вправ на організм дитини досягається лише тоді, коли ці вправи виконуються регулярно.

Дошкільники мають біологічну потребу в рухах, вони дістають насолоду від самого процесу виконання фізичних вправ. Позитивні емоції, які виникають у процесі занять фізичними вправами , поступово переходять у звичку систематично займатися цими вправами. Потім ця звичка стає стійкою потребою, яка продовжує зміцнюватися в шкільні роки.