Навигация
Палеонтологічні дослідження
15991
знак
0
таблиц
0
изображений
План
Вступ
1. Палеонтологія докембрія
2. Бактеріальна палеонтологія
3. Молекулярна палеонтологія
4. Біосферний напрямок
5. Палеобіогеографічний напрямок
6. Традиційні напрямки11
Висновок
Використана література
Вступ
Палеонтологія - це наука, що досліджує викопні рештки організмів. Через специфіку і розмаїтність досліджуваних об'єктів палеонтологія використовує безліч різних методів. На початковому етапі розвитку дослідження в палеонтології були спрямовані на з'ясування й опис розмаїтності органічного світу минулого, створення систематик і з'ясування взаємин викопних груп. Пізніше чітко позначилися цілком самостійні напрямки: таксономічний (розмаїтість, систематика, регіональні фауни і флори); морфофункціональний й еволюційно-морфологічний; палеоекологічний; микроструктурно-гістологічний; палеобіогеохімічний; палеобіогеографічний; біостратиграфічний та ін. Останнім часом відокремилися палеонтологія докембрія, молекулярна палеонтологія, бактеріальна палеонтологія, біосферний напрямок. Така диференціація палеонтологічних досліджень визначається принаймні двома причинами. По-перше, задачі палеонтології значно збагачуються її кооперацією з іншими областями біологічних і геологічних наук, а по-друге, розширюються з розвитком методичної бази (впровадженням електронної мікроскопії, томографії, мікроаналізаторів, комп'ютерної техніки).
Відокремлення нових напрямків не означає, що результати традиційних досліджень втрачають своє значення. Традиційні описи нових таксонів і регіональних фаун і флор завжди були і будуть залишатися фундаментом палеонтології, оскільки без поповнення саме цих даних всі інші дослідження можуть швидко втратити зміст, позбавившись основи. Зупинимося на самих яскравих досягненнях останніх років, як у традиційних, так і в нових напрямках.
1. Палеонтологія докембрія
Сам термін був введений порівняно недавно (наприкінці 60-х років) Б. С. Соколовим. Цей напрямок пов'язаний з вивченням органічного світу на інтервалі, рівному приблизно 7/8 тривалості історії Землі. Розвивається він в даний час дуже бурхливо. Ще не так давно вважалося, що в докембрії практично не було життя, принаймні макроскопічно помітного. Тому весь докембрія називався "криптозою" (ера прихованого життя). Величезна кількість нових знахідок від макроскопічних до молекулярних дало можливість створити більш-менш достовірну загальну картину еволюції органічного світу і біосфери докембрія. Ще кілька років тому назад вважалося, що перші багатоклітинні організми з'явилися лише у венді (650-550 млн. років), а одноклітинні еукаріоти — приблизно 1,2-1,3 млрд. років тому. Тепер ми вже знаємо про знахідки нижчих грибів у породах, вік яких складає близько 2,2 млрд. років, і перших багатоклітинних тварин і їхніх слідів у породах, чий вік оцінюється в 1,4 млрд. років. Зовсім унікальні результати отримані в результаті аналізу розмаїтості і просторового поширення так званої вендо-едоакаріотської фауни. Її специфіка полягає в тому, що всі її представники ще не мають кістяка. Сьогодні вже описані багато десятків видів, і виявлені вони на всіх континентах.
2. Бактеріальна палеонтологія
Цей напрямок сформувався в останні роки, хоча вивчення викопних бактерій у кременях почався майже 50 років тому. Вважалося, що кремені — єдина порода, де в принципі можна знайти збережені бактеріальні залишки. Однак розвиток палеонтології докембрія й електронно-мікроскопічне вивчення високовуглекислих порід і фосфоритів виявили наявність бактерій практично у всіх осадових відкладах. Експериментально на сучасних ціанобактеріях було показано, що процеси скам'яніння можуть відбуватися в лічені години, у зв'язку з чим ми і знаходимо у викопному стані бактерії, що нерозклалися, дивно гарного збереження. Наслідок цих відкриттів ще важко оцінити. Але вже зараз ясно, що виявлення, наприклад, бентосних ціанобактеріальних матів (ЦОМ) у чорних сланцях змушує переглянути палеогеографічні побудови — ЦОМ повинні були утворюватися у фотичній зоні (у зоні проникнення світла).
Повсюдне виявлення бактерій в осадових породах дає підставу думати, що багато аспектів теорії опадоутворення повинні бути переглянуті, оскільки сьогодні уже важко уявити собі процес осадження в епіконтинентальних басейнах минулого без участі бактерій. Виявлення ж ЦОМ у докембрійських породах веде і до переоцінки перспектив нафтогазоносності древніх товщ, що вважалися звичайно малоцікавими з погляду нагромадження органічної речовини. Однак з урахуванням величезної продуктивності сучасних ЦОМ такий погляд має потребу в перегляді, оскільки немає основ думати, що продуктивність древніх ЦОМ була нижче, ніж сучасних. У теоретичному плані дані бактеріальної палеонтології тісно пов'язані з з'ясуванням величезного значення прокаріотичної біосфери минулого і її трансформації в еукаріотичну.
3. Молекулярна палеонтологія
Дуже серйозні результати в останні роки були отримані в області вивчення біомаркерів. Це напрямок найчастіше називають молекулярною палеонтологією. Вона вивчає молекулярні сліди життєдіяльності організмів минулого, з'ясовуючи по них характер еволюції як живих організмів, так і біосфери в цілому. Залишки органічних молекул, первинних чи перетворених, часто стійкі до зовнішніх впливів і зберігаються досить добре. Розмаїтість органічних сполук зростає з еволюцією (ускладненням) органічного світу. Крім того, деякі органічні сполуки, що зберігаються у викопному стані, специфічні для тих чи інших конкретних груп. Так, у бактерій для їхньої систематики використовується жирнокислотний склад ліпідів, у рослин — фенольні з'єднання, алкалоїди і багато чого іншого. Особливо цікаві результати досліджень докембрійских хемофосилій, оскільки вони дозволяють визначити час можливої появи эукаріот, потім багатоклітинних і т.д.
У 1969 році основоположник молекулярної палеонтології Кальвін, а пізніше В. Шопф із колегами запропонували перші картини хімічної і біологічної еволюції. Сучасні дані дозволяють внести істотні корективи. В основному вони пов'язані з поступовим "старінням" знахідок, що свідчать про появу эукаріот, багатоклітинних організмів і т.д.
В останні 10 років з'явилися роботи з вивчення ДНК у вимерлих форм. Ці дослідження відкривають можливість виявляти подібність і розходження організмів на основі комплексу молекулярних характеристик. Можна одержати кількісну оцінку подібності порівнюваних форм, обчислити генетичні відстані між ними і навіть оцінити абсолютний геологічний час розбіжності груп.
Перші залишки ДНК вимерлих тварин були виділені зі шкіри кваги в 1984 році. Дослідження показало, що ця тварина була підвидом сучасної зебри.
Вивчення послідовності ДНК, виділеної з кісток і м'яких тканин чотирьох видів новозеландських моа, що вимерли біля тисячі років тому. Виявилося, що ці птахи набагато древніші сучасних нелітаючих ківі. Імовірно, ківі потрапили на острови значно пізніше, ніж вимерлі моа, що жили там уже 80 млн. років тому. У той же час показано близьке споріднення ківі з австралійськими эму.
ДНК була успішно виділена з викопних залишків мамонтів, що датується від 10 до 50 тис. років. Виявлено, що види мамонтів відрізнялися від генетичних маркерів. Генетичні дистанції мамонта від кожного з пологів сучасних слонів приблизно однакові, хоча морфологічні дослідження показують більш близьке споріднення мамонтів з індійськими слонами, ніж з африканськими. Можливо, це вказує на невідповідність темпів еволюції на молекулярному і морфологічному рівнях. Молекулярна палеонтологія, чи палеогенетика, ще дуже молода, і її основні відкриття можна чекати в майбутньому. Дослідження ДНК викопних залишків організмів обмежені поки матеріалом дуже "молодого" віку (тисячі, рідше десятки тисяч років).
Похожие работы
ічного [підкреслений автором] напрямку в палеонтології». У нарисі «З історії палеонтології» читаємо: «По своїх поглядах Ковалевський, як і більшість еволюціоністів того часу, був правовірний дарвініст. Він уявляв собі організм, який змінюється по всіх можливих напрямках, тому що в природі, говорив він, «усі можливості негайно заповнюються»; тому розвиток органічного світу уявлявся йому не у ...
... з'ясування можливості використання чисельних моделей при розробці прогнозів зміни біосфери в майбутньому. Застосування чисельних моделей для розрахунків змін біосфери у минулому, що розширить можливість пояснення механізму еволюції. 2.Теорії виникнення і розвитку життя на Землі Теорія спонтанного зародження Ця теорія була поширена в древньому Китаї, Вавілоні і Єгипті як альтернатива ...
... ів за спеціальне використання природних ресурсів в проекті Податкового Кодексу України Згідно з проектом доопрацьованого Податкового Кодексу України (2006 рік – стаття 16) в состав загальнодержавних податків будуть входити 2 основних види екологічних податків [52]: платежі за спеціальне використання природних ресурсів; екологічний збір. Згідно с главою 64 проекту Податкового Кодексу Укра ...
... передачі спадкоємних ознак. Надалі минулому виявлені й деякі інші недоліки теорії Дарвіна, що стосуються основних причин і факторів органічної еволюції. Ця теорія мала потребу в подальшій розробці й обґрунтуванні з урахуванням наступних досягнень всіх біологічних дисциплін. Основні фактори й рушійні сили еволюції Сучасна теорія органічної еволюції відрізняється від дарвінівської по ряду ...
0 комментариев