3.2. Виникнення винищувальної авіації як засобу охорони штурмових та транспортних її підрозділів

 

В Росії, ще за 6 років до початку Першої Світової війни, група офіцерів з Офіцерської школи повітроплавання визначила, що «…в майбутній війні доведеться перш за все воювати в повітрі за право володіти ним, а це змусить мати цілий ряд одномісних апаратів, не призначених для використання їх у якості розвідників, а тільки з метою боротьби в повітрі, для знищення повітряних апаратів супротивника та конвоювання власних аеродромів». Для вдалого виконання цього завдання літаки мають бути швидкохідними та маневреними. З виникненням бомбардувальної авіації гостро постала потреба у захисті їх від ворожого вогню [2, c.12]. Оскільки літаки робились з дерева, а не з металу, то не було можливості робити авіацію броньованою. Тому було вирішено зробити особисту «охорону» кожного з бомбардувальників. У результаті цього був запроваджений новий вид авіації - винищувачі. Кожен бомбардувальник мав декілька кулеметів, що забезпечувало оборону, але недостатня швидкість і маневреність робила великі літаки досить вразливими. Тому вже на початку війни виникла необхідність у конвоюванні таких літаків, а також у повітряному нападі на важкі літаки супротивника.

Всупереч Гаазькій конвенції 1907 року, зброя впевнено оселилась у небі. Для боротьби за право володіти небом виникла необхідність озброїти легкі літаки вогнестрільною зброєю, тобто кулеметами. Складність питання була пов’язана з тим, що пропелер знаходився перед кабіною пілота, який мав вести звідти прицільний вогонь. Змагання розпочалось серед інженерів-винахідників, які запропонували кулемети з синхронізаторами вогню.

На початку 1915 р. І. Сікорським був розроблений перший у світі літак, спроектований спеціально для повітряного бою, зі швидкістю 156 км/год та та вагою 600 кг.[2, c.12]. В 1916 р. почалось комплектування перших у світі, створюваних за ініціативою російських пілотів Євграфа Крутеня та Івана Орлова, винищувальних авіаційних загонів. Незабаром І.Сікорський збудував броньований С-17, а потім - С-20, озброєний вже двома синхронізованими кулеметами, який мав ший швидкість до 190 км/год [2,c.12]. Наприкінці війни Росія втратила свою перевагу у будівництві винищувачів. Винущувачі І.Сікорського, поступившись за технічними та бойовими характеристиками літакам інших держав - Німеччині - Фоккер Е.II, Фоккер D, Фоккер D.VII,І; Франції - Моран-Солнье N, Ньюпор 11,SPAD7C.1; Англії - S.E. 5а,DH.5.

Отже, в період Першої світової війни виник новий вид бойової техніки - винищувальна авіація, яка стала використовуватись як засіб охорони штурмових та транспортних її підрозділів.


3.3. Розвідувальна авіація як особливий підрозділ військової техніки

 

Можливість використовувати у розвідувальних цілях повітряні апарати - повітряні кулі, а згодом дирижаблі - виникла ще на початку спочатку XX сторіччя. Одначе з появою авіації технічна розвідка набула свого найвищого розвитку. Вже з першим польотом братів Райт військові експерти пророкували авіації кар’єру мобільного розвідника, проте після рішень Гаазької конференції, яка заборонила зброю в повітрі, функція літака як розвідника залишалась єдиною, що цікавила військових. Ще до початку Першої світової війни пілоти, озброєні кінокамерами, робили перші спроби аеродинамічної зйомки. З початком війни функція літаків як розвідників значно розширилась і охопила всі літаючі засоби. Після бойових вильотів пілоти у своїх рапортах надавали командуванню інформацію про переміщення, базування та чисельність побачених сил супротивника.

Окрім того, окремі літаки цілеспрямовано проводили розвідувальні рейди у необхідних для військової розвідки напрямках. Для забезпечення їх безпеки, а також з метою збільшення огляду місцевості потрібно було досягти максимальної висоти польоту. І це було досягнуто уже в 1916 році, коли деякі літаки подолали відмітку в 5 км. Враховуючи швидкість, маневреність, висоту польоту, функції розвідувальної авіації виконували, в основному, винищувачі.

Отже, авіація використовувалось як плацдарм для спостереження за об’єктами супротивника, що робило ці повітряні апарати найкращими розвідниками-спостерігачами.


3.4. Авіаносці та літаки-торпедоносці як синтез авіації і воєнно-морських сил.

 

Ще до початку першої світової війни авіацією зацікавились воєнно-морські сили. Так, у Німеччині усі засоби повітроплавання підпорядковувались воєнно-морському флоту. Британія, як морська держава, теж була вкрай зацікавлена у якнайбільш тісному співробітництві авіації з ВМС. Літаки мали можливість проводити розвідувальні рейди, надавати інформацію про необхідність проведення рятувальних засобів на морі, наносити бойові удари по морським цілям супротивника та конвоювати свої кордони. Враховуючи географічне положення Британії, саме вона започаткувала авіаносний флот. Для цього було спроектовано багатофункціональну модель Сопвич «Пап». Цей літак було сконструйовано вперше на замовлення англійського флоту задля створення нової воєнно-морської ескадрильї. Дійсно, літак був зроблений настільки вдало, що окрім застосування у воєнно-морському флоті він здобув широке визнання й на суходолі. Загалом серію склали 1875 літаків, котрі застосовувалися під час різних кампаній. Завдяки створенню «Папів» англійський флот перетерпів ряд вдосконалень, оскільки надалась можливість використовувати авіацію для розв’язання військових дій на морі. Таким чином, були створені «носії літаків» (терміна авіаносець на той час не існувало), які широко використовувались під час ведення війни. «Пап» відрізнявся від інших англійських літаків своєю блискучою маневреностю, не втрачав висоту під час віражів, не дивлячись на відносно слабкий двигун, міг розвивати швидкість до 179км/год.[12]. Однак винайдення англійцями «носіїв літаків» стало не єдиним відкриттям у галузі синтезу авіації та воєнно-морських сил. Російським вченим І.Голенищевим-Кутузовим був спроектований перший на той час літак-торпедоносець. Голенищев-Кутузов добре знав потреби флоту, намагався знайти вихід з ситуації, яка склалася на морі. Він дійшов висновку, що бомбардувальники «Ілля Муромець» можна перебудувати в торпедоносці, задля виконання завдання повітряних атак на ворожий флот. Наступним важливим кроком в удосконаленні літака була постановка його на «поплавки», таким чином з’явилась ідея створення перших гідропланів. Проект був підтриманий владою, і згодом мав бути втілений в життя у вигляді створення серії спеціального загону з 10 літаків цього типу. Випробування були призначені на 1917 рік, однак складна політична ситуація в країні не дала змогу повністю завершити проект. Так закінчилась спроба створити перший російській торпедоносець. [20]

Таким чином, авіація стала основним чинником створення синтезованих видів бойової техніки в період Першої світової війни.


ВИСНОВКИ

 

У науково-дослідницькій роботі зроблена спроба, використовуючи чисельну літературну та джерельну базу, дослідити основні шляхи розвитку авіації в умовах Першої світової війни під впливом тогочасного науково-технічного прогресу.

Отримані в процесі дослідження висновки підтверджують актуальність обраної тематики, а реалізовані мета і завдання роботи дають можливість зробити наступні висновки:

1. Проведений аналіз дав змогу визначити як тупикові ланки розвитку авіації, так і найбільш актуальні напрямки її використання у воєнній галузі.

2. В роботі з’ясовано, що можливість багатоцільового використання літаків у бойових діях призвела до їх диференціації за різним призначенням, в результаті чого були створені підрозділи для виконання різноманітних бойових завдань: бомбардувальники, штурмовики, винищувачі, розвідники, морська авіація. Кожен з цих специфічних підрозділів мав власні можливості та технічні особливості, що зумовило їх практичне використання для вирішення різних військових завдань.

3. Порівнюючи аеродинамічно-технічні характеристики літаків та дирижаблів у дослідженні визначені фактори, що слугували причинами усунення дирижаблів з історії бойової техніки як старого, громіздкого та неефективного виду авіації.

4. Виявлено переваги тактико-технічних характеристик літаків у порівнянні з дирижаблями. Це: 1) швидкість; 2) маневреність; 3) різноманітність озброєння; 4) невеликий екіпаж; 5) нескладність обслуговування; 6) низька залежність від метеоумов.

5. Визначено, що, окрім винайдення у XX столітті літаків, великий потенціал науково-технічного розвитку та застосування у бойових діях мав ще один напрямок розвитку військової техніки - бронетанкові сили. На відміну від дирижаблів, у них не було конкуренції на суходолі. Але великі фінансові кошти, які витрачались для створення одиниці бойової техніки та недосконалість танків не дозволили їм розвиватись такими ж темпами, як авіація.

6. У дослідженні доведено, що виникнення та розвиток авіації призвело не тільки до перебудови інфраструктури інженерних військ (тепер до їх обов’язку входило розташування та обладнання аеродромів, їх матеріальне забезпечення), а й стимулювало створення військових підрозділів на перетині авіації з іншими видами збройних сил. Співробітництво з воєнно-морським флотом започаткувало ідею створення винищувальної морської авіації та створення авіаносного флоту, який, в свою чергу, хоч і не відіграв під час війни значної ролі, проте мав у подальшому великий потенціал розвитку.

Таким чином, автор прийшов до висновку, що пріоритетність розвитку серед бойових технічних засобів у період 1914-1918 років мала саме авіація і що саме авіація стала одним з найважливіших чинників у перемозі над Троїстим Союзом у роки Першої світової війни й основним фактором створення в майбутньому синтезованих видів бойової техніки.

Дана робота виходить за межі шкільної програми і може бути використана в якості додаткового інформативного й аналітичного матеріалу для учнів середньої школи з метою більш глибокого розкриття теми Першої світової війни.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.         Куликов В. про літак С-16; з журналу // Моделіст-Конструктор. – 1991. - №11

2.         Синіцин з журналу // ВПС. – 2008. - №82 (400)

3.         Полянський П.Б. Всесвітня історія. 1914-1939: Підручник для 10-го кл. загально-освіт. навч. закл.- К.: Генеза, 2002 – 288 с.

4.         Обухович В., Никифоров А. Самолёты Первой мировой войны, - К.: Харвест, 2003 -368с.

5.          Іванов С. Бомбардировщики Первой мировой войны, - К.:ООО АРС, 2001 - 64с.

6.         http://ww1.milua.org/AwgothaG1.htm

7.         http://ww1.milua.org/gothaGV.htm

8.         http://ww1.milua.org/awIljaMuromets.htm

9.         http://ww1.milua.org/awOeffagDIII.htm

10.      http://ww1.milua.org/awAwiaticD1.htm

11.      http://ww1.milua.org/awHanzaD1.htm

12.      http://ww1.milua.org/AwSopzichPUP.htm

13.      http://ww1.milua.org/awNewpor17c1.htm).

14.      http://ww1.milua.org/awAnrioDH1.htm

15.      http://ww1.milua.org/awSycorskyC16.htm

16.      http://ww1.milua.org/awAlbatrosDII.htm

17.      http://ww1.milua.org/Zeppelin.htm

18.      .http://ru.wikipedia.org/wiki/Бомбардировщик

19.      Большая Советская Энциклопедия.Гл.ред.А.М.Прохоров.Изд 3-е.М., «Советская Энциклопедия», 1975.Т.10.Отоми – Пластырь. 1975.- 648 с.

20.      http://ww1.milua.org/torpedoplane.htm


ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Співвідношення кількості літаків на початку і в кінці Першої світової війни серед країн-головних її учасниць


Додаток 2

 

Співвідношення авіазаводів (у відсотках) країн – учасниць Першої світової війни на кінець 1918 року


Додаток 3

 

Відсоткове співвідношення літаків Німеччини і країн Антанти на кінець 1918 року


Додаток 4

 

Гота G 5.


Додаток 5

 

«Ілля Муромець».


Додаток 6

 

Сопвич «Пап»

 


Додаток 7

Різні варіації дирижаблів.


Додаток 8

 

Порівняльно-технічні характеристики літаків та дирижаблів періоду Першої світової війни

 

Фактори

Літаки

Дирижаблі

 

Швидкість

Залежно від двигуна.Середня швидкість 180-190- км/год. Залежно від швидкості вітру та погодних умов (сер. шв. до 30 км/год)

 

Маневреність

Висока Не здатен до жодних складних повітряних маневрів. Прямує за напрямком вітру.

 

Грузопід’ємність

Низька Висока грузопід’ємність забезпечувалась великим об’ємом дирижабля

 

Уразливість

Досить висока. Дуже висока за рахунок великих розмірів та малої маневреності.

 

Дальність польоту

 

Від 100 до 400 км. Практично на будь-які відстані.

 

Озброєння

Залежно від типу літака (кулемети, бомби) Озброєний тільки великою кількістю бомб та одним або двома кулеметами.

 

Залежність від метеоумов

 

Низька Дуже висока

 

Обслуговування

 

Досить просте Складне

 

Екіпаж

від 1 до 4 чол. більше 10 чол.

Додаток 9

 

Диференціація авіації країн-учасниць Першої світової війни за функціональним призначенням

 

Країна

 

 

Бомбардувальники

морська

авіація

 

Штурмовики

 

Розвідувальні

 

Винищувачі

 

Англія

В.Е.2, "Сопвич Триплан" Фейри F.2 Сопвич "Пап" F.E. 2b (2d) F.E. 2b (2d)

"Бристоль F.2B"(важкий) S.E. 5а

DH.5

 

 

Росія

“Ілля Муромець”;

Торпедоносець Голенищева-Кутузова;

"Русский Витязь"

Лебедь-Гранд

(Л 14)

Аніде; Анасаль

Сікорський

С-16;

Сікорський С-18;

 

Франція

Ньюпор 24С.1

Дюфо С.2

SPAD S12 Са.1 Моран-Солнье N

Моран-Солнье N

Ньюпор 11

SPAD7C.1

 

Німеччина

Гота G 1

Гота G II (G III, G IV)

Гота G V

Альбатрос D.II

Альбатрос D.III

Альбатрос D.V

Пфальц D.II

Пфальц D.XII

Фоккер Е.III

Фоккер D

Фоккер D.VII

Фоккер D.VIII

Фоккер Dr.I

 

Австро-Угорщина

Гота G II (G III, G IV) Ганза-Бранденбург D.I Оеффаг D.III

Феникс D.I

Фоккер D

 

Італія

 

 

Ньюпор 24С.1 SPAD S.13C.1 Анрио HD.1 Сікорський С-18;

Информация о работе «Становлення авіації та основні шляхи її розвитку в період Першої світової війни»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 51789
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
54650
4
26

... відкритому засіданні факультативу “Ролть НТП у розвитку людства”. Виносилась для обговорення в шкільному науковому товаристві “Інтелект”. РОЗДІЛ I ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РАКЕТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1.1 Передумови розвитку ракетної техніки Ракети - одне з найбільш геніальних винаходів людства за весь період його існування. Вони використовуються у різних ...

Скачать
107203
0
0

... 22 березня 1942 року через статтю Уласа Самчука, зміст якої був ворожим щодо німців, 21 тисяча примірників цього номера була знищена. [20;с.90] РОЗДІЛ 3 ТВОРЧІ ВЗАЄМИНИ УЛАСА САМЧУКА   3.1. Подорожево-репортерська публіцистика Hе меншу, ніж передовиці, вартість для української журналістики, української громадсько-політичної думки та історії українських визвольних змагань періоду Другої сві ...

Скачать
44037
0
0

... ів про обмеження морських озброєнь. Щоб утримати першість, адміралтейство Англії удалося до принципу " два нові англійські кораблі на один німецький ", але не дивлячись на це на початок першої світової війни Англії вдалося зберегти лише невелике превосхоство свого флоту над німецьким. Неможливість рішучої переваги у військовій силі штовхала Англію і Німеччину на пошук союзників в передбачуваній ...

Скачать
319701
0
0

... уряду в роки Другої світової війни. // Військово-науковий вісник. - Львів: ЛВІ, 2004. - Вип. 6. - С. 310-322. 221.    Шишкін І. Українське питання в політиці польського еміграційного уряду на початковому етапі Другої світової війни (1939-1941 рр.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: ...

0 комментариев


Наверх