2.3 Перетворення та зберігання інформації в цифровому пристрої РЗА
Цифрові сигнали від АЦП поступають в процесор, де вони обробляються за певним алгоритмом, реалізованим у вигляді програми. Сама програма зберігається в постійному запам‘ятовуючому пристрої (ПЗП) (ROM – Read Only Memory – лише для читання). Це є перепрограмовуваний постійний запам‘ятовуючий пристрій з енергонезалежною пам‘ятю, тобто інформація в ньому зберігається навіть тоді, коли пристрій є вимкненим від зовнішнього живлення.
Для зберігання результатів проміжних обчислень використовують оперативний запам‘ятовуючий пристрій (ОЗП) ( RAM – Random Access Memory – пам‘ять з „випадковим” доступом). ОЗП має високу швидкодію, але не зберігає інформації після вимкнення зовнішнього живлення.
Уставки спрацювання захистів, які потрібно змінювати в процесі експлуатації, зберігаються в постійному перепрограмовуваному запам‘ятовуючому пристрої (ППЗП), який допускає багатократну зміну уставок. При цьому інформація про уставки зберігається після зникнення зовнішнього живлення.
На передній панелі пристрою розміщений пульт управління (клавіатура), при допомозі якого можна задавати необхідний режим пристрою та змінювати уставки спрацювання.
Результати роботи пристрою та уставки відображаються на рідкокристалічному індикаторі, який також знаходиться на передній панелі пристрою.
Після спрацювання пристрою замикаються вихідні контакти реле KL1 та KL2.
3. Вибір параметрів спрацювання дистанційних захистів фірми SIEMENS
В сучасних цифрових захистах використовуються в основному характеристики, форма яких представлена на рис. 3.1. Методика розрахунку таких характеристик дещо відрізняється від методики розрахунку уставок для традиційних дистанційних захистів, виконаних не на цифровому принципі. Для прикладу розглянемо методику розрахунку параметрів спрацювання дистанційного захисту 7SA502 фірми SIEMENS.
На рис. 3.1 наведені характеристики вимірних органів дистанційного захисту 7SA502. На цьому рисунку наведені форми характеристик першої, другої, третьої ступеней, пускової зони та зони хитань. Призначення зони хитань розглянемо нижче.
Рис. 3.1. Характеристики вимірних органів дистанційного захисту фірми SIEMENS
Розрахунок уставок спрацювання дистанційного захисту починається з відображення на рисунку гальванічно з’єднаних елементів електричної мережі , де буде встановлений дистанційний захист. На цьому рисунку наносяться довжини ділянок ліній з їх первинними реактивними опорами ( Х Ом/фазу). Реактивні опори Х ліній є визначальними для визначення зон дії окремих ступеней дистанційного захисту. Тому уставки спрацювання відображаються саме для реактивних складових опору (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Зони дії окремих ступеней дистанційного захисту
Розглянемо, як визначається уставки спрацювання – реактивний та активний опори спрацювання та час для захисту лінії без відгалужень. Окремо визначаються уставки за реактивним опором, окремо – за активним.
Розрахунок уставок спрацювання за реактивним опором
I –а ступінь
Перша ступінь вибирається з умови забезпечення селективності роботи захисту (неспрацювання під час к.з. на суміжній лінії Л2) і захищає порядку 85% довжини лінії Л1. Час її спрацювання складає 0,02 – 0.04 с. Значення первинного реактивного опору першої ступені визначається з виразу:
(3.1)
де – реактивна складова опору лінії Л1.
I –а ступінь після АПВ
Перша ступінь з дією після АПВ призначена для захисту лінії, коли дія АПВ є неуспішною і пошкодження слід вимикати повторно, але з меншою витримкою часу – з часом дії першої ступені. З цією метою розширюється зона дії першої ступені. Вона охоплює порядку 120% її довжини. Значення первинного опору спрацювання цієї ступені визначається з виразу:
(3.2)
II –а ступінь
Умовою вибору опору спрацювання II-ї ступені є умова узгодження з роботою I-ї ступені дистанційного захисту суміжного елемента (лінії Л2) – зона дії II-ї ступені не повинна виходити за межі другої лінії, а з врахуванням забезпечення селективності роботи (щоб вона не спрацьовувала під час к.з. в кінці лінії Л2) ‑ за межі роботи I-ї ступені захисту суміжного елемента (лінії Л2). Тому вона повинна охоплювати повністю лінію Л1 та порядку 80% довжини суміжної лінії – лінії Л2:
(3.3)
де – реактивна складова опору лінії Л2.
Час спрацювання другої ступені вибирається на ступінь селективності більшим часу спрацювання першої ступені захисту суміжного елементу – лінії Л2:
(3.4)
де – ступінь селективності.
Ступінь селективності повинна враховувати час спрацювання вимикача Q2 суміжного елемента (лінії Л2), часу повернення вихідних кіл захисту суміжного елемента з врахуванням розкиду їхніх часових характеристик.
Час спрацювання другої ступені становить порядку 0,3 – 0,4 сек.
III –а ступінь
Третя ступінь дистанційного захисту виконує функцію ближнього резервування – резервує роботу першої та другої ступеней. Крім того, вона може виконувати функцію дальнього резервування – резервувати роботу захистів суміжного елемента – лінії Л2. Тому вона повинна повністю охоплювати як лінію Л1, так і лінію Л2. Для забезпечення надійності дальнього резервування уставка спрацювання третьої ступені вибирається з умови охоплення ділянки третьої лінії Л3 – порядку 80% довжини лінії Л3. Виходячи з цих умов уставка спрацювання третьої ступені визначається з виразу:
(3.5)
Час спрацювання третьої ступені дистанційного захисту вибирається на ступінь селективності більшим часу спрацювання третьої ступені захисту суміжної лінії – лінії Л2:
(3.6)
Пускова зона призначена для виявлення пошкодження в мережі та запуску алгоритму дистанційного захисту. Опір спрацювання пускової зони в спрямуванні потужності від шин в лінію визначається як подвоєне значення уставки спрацювання третьої ступені:
(3.7)
Опір спрацювання пускової зони в напрямку потужності від лінії до шин визначається як половина від значення уставки спрацювання пускової зони в прямому спрямуванні:
(3.8)
Розрахунок уставок спрацювання за активним опором
Для визначення уставок спрацювання дистанційного захисту за активним опором під час однофазного к.з. приймається максимальне значення напруги електричної дуги 12 кВ, мінімальний струм в місці пошкодження приймається 1000 А. Для таких прийнятих параметрів первинне значення опору дуги складає
(3.9)
В імпедансній площині зона дії обмежується по осі абсцис уставками, які відповідають активному опору (рис. 3.1). Ці уставки для кожної зони спрацювання визначаються наступним чином.
I –а ступінь
Перша ступінь вибирається, як і перша ступінь за реактивною складовою, з умови забезпечення селективності роботи захисту (неспрацювання під час к.з. на суміжній лінії Л2) і захищати порядку 85% довжини лінії Л1, але на відміну від реактивної складової, вона повинна враховувати опір дуги:
(3.10)
де – активний опір лінії, яка захищається; – опір дуги. У формулі (3.10) враховується тільки половина опору дуги, тому що він додається до повного опору шлейфа і тому входить в повний опір кожної фази лише наполовину.
Другою умовою вибору уставки спрацювання першої ступені є відлагодження від хибного спрацювання під час максимального навантаження лінії:
(3.11)
де: – номінальна напруга лінії; – максимальний струм в лінії, який визначається максимальним навантаженням:
(3.12)
де: – максимальна потужність, яка передається по лінії.
Коефіцієнт 0,9 в формулі (3.11) визначає мінімальну напругу лінії.
З двох умов (3.10) та (3.11) вибирається менше значення.
II –а ступінь
Умовою вибору опору спрацювання II-ї ступені аналогічно як і для II ступені за реактивною складовою є умова узгодження з роботою I-ї ступені дистанційного захисту суміжного елемента (лінії Л2) – зона дії II-ї ступені не повинна виходити за межі другої лінії, а з врахуванням забезпечення селективності – за межі роботи I-ї ступені захисту суміжного елемента (лінії Л2). Тому вона повинна охоплювати повністю лінію Л1 та порядку 80% довжини суміжної лінії – лінії Л2 з врахуванням опору дуги:
(3.13)
де – активна складова опору лінії Л2.
Другою умовою вибору уставки спрацювання другої ступені є відлагодження від хибного спрацювання під час максимального навантаження лінії, згідно (3.11).
З двох умов (3.11) та (3.13) вибирається менше значення.
III –а ступінь
Уставка спрацювання третьої ступені за активною складовою аналогічно як і за реактивною складовою з врахуванням опору дуги визначається з виразу:
(3.14)
Другою умовою вибору уставки спрацювання третьої ступені за активною складовою опору є відлагодження від хибного спрацювання під час максимального навантаження лінії, згідно (3.11).
З двох умов (3.11) та (3.14) вибирається менше значення.
... відсутності в них рухомих або обертових частин. Незважаючи на це, у процесі експлуатації можливі й практично мають місце їх пошкодження та порушення нормальних режимів роботи. Тому трансформатори повинні мати відповідний релейний захист. У обмотках трансформаторів можуть виникати замикання між фазами, однієї або двох фаз на землю, між витками однієї фази і замикання між обмотками найвищої та ...
... 1000 В. Обеспечивает три режими роботи: по min порогу, max порогу, режим симетричних уставок. Рис. 1.18 Реле напруги РН-112 2. Експлуатація і ремонт автоматичних апаратів Електрообладнання підстанцій, електричних мереж, електроустановок споживача, повітряні та кабельні лінії електропередавання повинні бути захищені від коротких замикань і порушень нормальних режимів пристроями релейного ...
... , звитих в плоскі спіралі. Кінці спіралей приварені до трьох роздаючих і до трьох колекторних труб. 2. Призначення, склад, технічні характеристики системи автоматичного регулювання 2.1 Призначення системи автоматичного регулювання Система автоматичного регулювання (САР) турбіни виконується електрогідравлічною і структурно складається з електричної і гідравлічної частин, робота яких взає ...
... або до безпечної зниженої швидкості. Може використовуватися без датчика швидкості двигуна. 3 рівень Нижчий рівень або палевої, використовуються периферійні засоби контролю, регулювання технологічного процесу лінії пакування гипсокартону. Опис використовуваних технічних засобів Штапельний стіл (конвеєр з функцією підйому). Привод №01 4.0 kW 8,2 А Частотний перетворювач VLT 5008 6,0 kW 01) Y ...
0 комментариев