Налаштування FTP і TFTP

4.4 Налаштування FTP і TFTP

Перекачування ядра з сервера на клієнт здійснюється по протоколу TFTP. Для його коректної роботи у файлі / etc / inetd.conf повинна бути присутнім рядок: tftp dgram udp wait nobody /usr/sbin/tcpd /usr/sbin/in.tftpd /exports

Останнім параметром зазначений каталог, у якому буде проводитись пошук ядра операційної системи. Всі директорії та файли повинні бути доступні на читання всім. Якщо при спробі завантажити клієнта, ви отримуєте повідомлення TFTP error 1 (File not found), значить TFTP налаштований правильно. Для налаштування ftp відредагуємо файл / etc / ftpusers, видаливши з нього рядок root, що дозволить підключатися до сервера за ftp під ім'ям root з ОС Windows.

 

4.5 Настройка DNS

Доменом нашій віртуальній мережі буде називатися private.net. Сервер буде мати ім'я server.private.net, а клієнти імена nodeXX.private.net, де XX - порядковий номер клієнта.

Основним конфігураційних файлів DNS сервера є / etc / bind / named.conf. В розділ options цього фала додамо рядок:

listen-on { 192.168.223.2; 127.0.0.1; };

Перший IP адреса - адреса інтерфейсу eth0. Тепер DNS сервер буде обробляти запити тільки з цих адрес. У кінець файлу додамо рядки:

zone "223.168.192.in-addr.arpa" {

 type master;

 file "/etc/bind/server.rev";

};

zone "private.net" {

 type master;

 file "/etc/bind/server.hosts";

};

Далі необхідно створити файли / etc / bind / server.rev і / etc / bind / server.hosts. Нижче наведено їх листинги.

Файл server.rev:

@ IN SOA server.private.net. root.server.private.net. (

 2004120420 ; Serial

 8H ; Refresh

 4H ; Retry

 4W ; Expire

 1D ) ; Negative Cache TTL

 IN NS server.private.net.

2 IN PTR server.private.net.

3 IN PTR node01.private.net.

Файл server.hosts:

@ IN SOA server.private.net. root.server.private.net. (

 2004120420 ; Serial

 8H ; Refresh

 4H ; Retry

 4W ; Expire

 1D ) ; Negative Cache TTL

 IN NS server.private.net.

localhost IN A 127.0.0.1

server IN A 192.168.223.2

node01 IN A 192.168.223.3

На цьому налаштування DNS-сервера закінчена. За додатковою інформацією звертайтеся до [4].

 

4.6 Створення ядра

Компіляція ядра

Стандартне ядро не підходить для завантаження по мережі, тому необхідно його перекомпілювати. Перед компіляцією ядра необхідно з'ясувати конфігурацію устаткування віртуального сервера. Для цього в Debian можна скористатися командою lspci. Запишемо моделі IDE, SCSI і Ethernet контролерів. У VMware 4.0 це Intel Corp.82371AB PIIX4 IDE, BusLogic BT-946C [MultiMaster 10] і AMD 79c970 [PCnet LANCE] відповідно. Перейдемо в каталог / usr / src і виконаємо команду tar - bzip2-x-f kernel-source-2.4.18.tar.bz2 Тепер зайдемо в каталог / usr/src/kernel-source-2.4.18 і виконаємо команду make mrproper config.

Зараз необхідно вибрати конфігурацію ядра, відповідаючи на питання. Все, що може знадобитися до того, як стануть доступні мережеві ресурси (мережеві карти, підтримка чіпсетів, протоколу TCP, NFS і т.д.) необхідно включити в ядро. Додатково, необхідно включити наступні налаштування:

·  CONFIG_BLK_DEV_LOOP

·  CONFIG_BLK_DEV_NBD

·  CONFIG_BLK_DEV_RAM (тільки при підключенні кореневої файлової системи з RAM диска)

·  CONFIG_BLK_DEV_RAM_SIZE = 30720 (тільки при підключенні кореневої файлової системи з RAM диска)

·  CONFIG_BLK_DEV_INITRD (тільки при підключенні кореневої файлової системи з RAM диска)

·  CONFIG_PACKET

·  CONFIG_FILTER

·  CONFIG_IP_PNP

·  CONFIG_IP_PNP_DHCP

·  CONFIG_NFS_FS

·  CONFIG_NFS_V3

·  CONFIG_ROOT_NFS (тільки при підключенні кореневої файлової системи через NFS)

Після завершення налаштувань скомпіліруем ядро командою make bzImage

Передбачається, що версії встановленого і компіляції ядра збігаються. Якщо ж це не так, і при компіляції ядра деякі з опцій були скомпільовані як модулі, необхідно командою make modules призвести перекомпіляцій модулів. Докладніше про компіляції ядра можна дізнатися в [5].

Підготовка ядра для віддаленого завантаження

Щоб ядро можна було завантажувати через мережу за допомогою Etherboot або Netboot, воно має бути спеціальним чином підготовлено. Для цього служить програма mknbi, що входить в пакет mknbi (при створенні цього документа використовувалася версія 1.4.4). Помістити її на сервер можна, підключившись з OC Windows до сервера по ftp.

Для її установки необхідно розпакувати файл з вихідними текстами в каталог / usr/src/mknbi-1.4.4 і виконати команди

make

mkdir / usr / local / lib / mknbi

cp first32elf * / usr / local / lib / mknbi

Програма має декілька параметрів, з яких ми розглянемо чотири:

-  Format = format Вказує формат вихідного файлу.

-  Target = target Вказує тип цільового двійкового коду.

-  Rootdir = rootdir Зазначає ім'я каталогу, з якого буде подмонтірована коренева файлова система

-  Ip = string Дозволяє задати IP адреси клієнта, сервера, шлюзу і маску підмережі. Також можливо вказати dhcp або bootp для автоматичної настройки за допомогою цих протоколів.

Створимо каталог, в якому буде розташовуватися ядро для віддаленого завантаження: mkdir / exports

Подальші дії залежать від того, яким чином ми будемо підключати корову файлову систему. Для підключення через NFS необхідно виконати команду (передбачається, що коренева файлова система буде розташовуватися в каталозі / exports/node01) . / Mknbi - format = elf - target = linux - rootdir = / exports/node01 - ip = dhcp / usr/src/kernel-source-2.4.18/arch/i386/boot/bzImage> / exports / net_boot_kernel

Для варіанта з RAM диском команда виглядає трохи інакше: . / Mknbi - format = elf - target = linux - rootdir = / dev/ram0 - ip = dhcp / usr/src/kernel-source-2.4.18/arch/i386/boot/bzImage / initrd / initrd . gz> / exports / net_boot_kernel

Про те, як створити файл / initrd / initrd.gz, який містить образ кореневої файлової системи, розповідається в п.4.8.

Після закінчення цього етапу клієнтський комп'ютер вже може завантажувати ядро. За інформацією з mknbi звертайтеся до [6].