Навигация
Наземний сегмент супутникових систем персонального зв’язку
15452
знака
0
таблиц
1
изображение
2. Наземний сегмент супутникових систем персонального зв’язку
Наземний сегмент ССПЗ Globalstar включає земні станції сполучення, а також центри керування і контролю орбітальним угрупованням (Satellіte Operatіons Control Center) і наземними засобами (Ground Operatіons Control Center). Центр керування і контролю орбітального угруповання на основі телеметричної інформації контролює поточний стан ІСЗ і параметри їхніх орбіт, при необхідності видає відповідні команди. Центр керування і контролю наземних засобів відповідає за планування і розподіл ресурсів системи, контроль за її функціонуванням. Ці центри розташовані на території США і зв'язані між собою і з іншими земними станціями системи за допомогою спеціальної мережі передачі даних GDN (Globalstar Data Network).
Оскільки система Globalstar у більшому ступені орієнтована на інтеграцію з існуючими наземними телекомунікаційними інфраструктурами, станції сполучення є в ній основними комунікаційними елементами. Фактично земні станції сполучення є шлюзами, на які покладені функції забезпечення інтерфейсу з існуючими і майбутніми телекомунікаційними системами, зокрема з наземними телефонними мережами загального користування і стільникових систем зв'язку в зоні обслуговування кожного ІСЗ. Усі виклики (місцеві і міжнародні) повинні оброблятися і комутуватися на станції сполучення. У цьому складається так називаний регіональний принцип побудови зв'язку - обов'язковий вихід кожного абонента на найближчу станцію сполучення і далі - на існуючу фіксовану чи мережу на зв'язок з іншим абонентом. Таким чином, в організації будь-якого з'єднання беруть участь земні станції. Оскільки основну частину трафику в кожнім регіоні звичайно складають місцеві виклики (більш 80%), таке рішення виглядає дуже раціональним, полегшує зв'язок з абонентами мереж загального користування, укорочуючи трасу для основної маси з'єднань, а також дозволяє зробити систему частиною національної мережі кожної країни, що залучає операторів зв'язку, дозволяючи їм одержувати додаткові доходи.
З іншого боку, тому що в системі задіяне велике число земних станцій сполучення, з'єднання стають залежними від стану наземних мереж. Для глобального покриття земної поверхні (у межах 700 північної широти - 700 південної широти) з урахуванням національних границь і мінімізації наземного трафику, по оцінках розроблювачів Globalstar, потрібно 150-210 станцій сполучення, у тому числі 9 - на території Росії. Типова станція сполучення містить 4 ідентичні параболічні антени, що стежать, з діаметром рефлектора 5,5 м з лівою і правою круговою поляризацією і коштує близько 5,5 млн. дол. На стику земної станції з наземними мережами загального користування використовується стандартний інтерфейс Т-1/Е-1 і системи сигналізації R1, R2 і №7.
3. Персональний користувальницький сегмент супутникових систем персонального зв’язку
Сегмент користувача системи Globalstar може включати один із трьох основних типів терміналів: портативні (аналогічні стільниковим), мобільні (встановлювані в автомобілях чи інших транспортних засобах) і стаціонарні (телефонні апарати, таксофони). Послідовний порт введення/виведення даних дозволить підключати до терміналів користувача комп'ютер, факсимільний апарат чи інші зовнішні пристрої і забезпечувати передачу даних чи факсимільних повідомлень. Передбачається адаптивне керування потужністю передавача термінала.
Портативні і мобільні апарати обладнані ненаправленими антенами і можуть функціонувати також у наземній стільниковій мережі стандарту GSM, AMPS чи ІS-95. Фірмою QUALCOMM випускаються портативні і мобільні термінали трьох типів: трьохрежимних (Globalstar/AMPS/ІS-95), дворежимних (Globalstar/GSM) і однорежимних (Globalstar). Термінали Globalstar, що працюють більш ніж в одному режимі, повинні спочатку перевірити можливість роботи в наземній мережі персонального радіозв'язку і, якщо це неможливо, спробувати установити з'єднання через супутник. При переході таких терміналів від режиму роботи в стільниковій мережі зв'язку в режим роботи в системі Globalstar автоматичне переключення не передбачається. Якщо абонент залишив зону дії стільникової мережі, зв'язок буде перерваний і для її відновлення необхідно буде знову запросити з'єднання, але вже в ССПЗ Globalstar.
Вага портативного термінала - близько 350 м, розміри 190 х 60 х 30 мм, а його потужність не перевищує 0,6 Вт. Заряду акумулятора при роботі в режимі системи Globalstar буде вистачати на 8 годин чергового прийому і на 1 годину розмови. У режимі наземної стільникової системи зв'язку тривалість його роботи збільшиться до 12 годин чергового прийому і 2 годин розмови (чи навіть більше); у даному режимі термінали Globalstar повинні в середньому споживати енергії менше, ніж аналогові стільникові телефони, і, відповідно, тривалість роботи їхніх акумуляторів повинна бути більше.
Мобільні термінали відрізняються від портативних додатковим підсилювачем потужності і зовнішньою антеною. Потужність мобільного термінала не перевищує 3 Вт.
Стаціонарні апарати Globalstar нададуть послуги зв'язку у віддалених районах, де немає ні стільникових систем, ні наземних комунікацій. Такі термінали призначені для роботи тільки в ССПЗ Globalstar. Вони обладнані підсилювачем і зовнішньою антеною з посиленням +7дб і мають еквівалентну ізотропно-випромінюваючу потужність 3,2 Вт.
Компанія Globalstar має пропонує послуги зв'язку по більш низьких тарифах, чим ті, що використовуються в даний час у системі Іrіdіum. Передбачається диференціювання цін у залежності від географічного району і рівня сервісних послуг: 0,35; 0,53; 1; 3 дол. за 1 хв розмови. У середньому вартість однохвилинного з'єднання повинна знаходитися в межах 0,4-0,7 дол. США плюс плата за послуги місцевих (наземних) ліній зв'язку. Очікувана ціна портативного термінального пристрою виробництва фірми QUALCOMM також набагато менше, ніж супутникового телефону системи Іrіdіum, і складає близько 600 дол.. Компанія Globalstar L.P. вважає, що прийнята нею структура ціноутворення буде сприяти більш швидкому поширенню послуг і дозволить їй створити широке коло постійних клієнтів. Так, у 2002 році число абонентів ССПС Globalstar перевищувало 3 млн., а до 2012 року, на думку розроблювачів проекту, система зможе обслужити до 14 млн. користувачів.
Є підстави припускати, що після розширення системи Globalstar і усунення монопольного положення на ринку послуг супутникового персонального зв'язку ССПЗ Іrіdіum ціни на послуги й устаткування останньої будуть у значній мірі знижені.
Передбачається використання системи Globalstar і на ринку СНД, тому що він стає усе більш відкритим для закордонних постачальників послуг. Крім того, у Росії (на Україні) вимоги користувачів до рівня послуг останнім часом зросли, і з'явилися споживачі, здатні оплачувати послуги ССПЗ. Планований ринок Globalstar у Росії складає приблизно 7,5 % від світового. Проект російського сегмента ССПЗ Globalstar розроблений інститутом "Гипросвязь" за замовленням "АТ Ростелеком". Відповідно до даного проекту в даний час на території Росії вже побудовано 3 станції сполучення (у Москві, Новосибірську і Хабаровську), а на перспективу передбачається спорудити 9 станцій сполучення, здатних обслуговувати 260 тис. користувачів. Національним оператором і ексклюзивним постачальником послуг системи Globalstar у Росії є ЗАТ "Глобалтел", що засновано компанією Globalstar Ltd. і "АТ Ростелеком" у 1996 році.
В даний час консорціум Globalstar має угоди з провайдерами послуг більш ніж у 100 країнах. Комерційну діяльність по наданню послуг зв'язку почато з 1999 року. Перші 8 космічних апаратів були виведені на орбіту Землі ще на початку 1998 року з використанням ракет-носіїв (РН) Delta ІІ, але 9 вересня 1998 року спроба запуску 12 космічних апаратів Globalstar за допомогою РН "Зеніт" зазнала невдачі . У зв'язку з цим початок комерційної експлуатації ССПС Globalstar було перенесено на ІІІ квартал 1999 року. Наприкінці 1998-початку 1999 року проведено 3 запуски супутників Globalstar з використанням РН "Союз" (по 4 ИСЗ у кожнім запуску), а до 2000 року - створено орбітальне угруповання з 32 ІСЗ, що достатню для початку функціонування ССПЗ.
Список використаної літератури
1. M.Mouly, M.B.Pautet. The GSM System for Mobile Communications. 1992.
2. Ю.А. Громаков. Сотовые системы подвижной радиосвязи. Технологии электронных коммуникаций. Том 48. "Эко-Трендз". Москва. 1994.
3. A. Mehrotra. Cellular Radio: Analog and Digital Systems. Artech House, Boston-London. 1994.
4. Ю.А. Громаков. Структура TDMA кадров и формирование сигналов в стандарте GSM. "Электросвязь". N 10. 1993.
5. W. Heger. GSM vs. CDMA. GSM Global System for Mobile Communications. Proceedings of the GSM Promotion Seminar 1994 GSM MoU Group in Cooperation with ETSI GSM Members. 15 December 1994.
6. Мир связи CONNECT № 7/2004
Похожие работы
... складними логістичними системами. Крім центрів масової торгівлі, з'явилися також мережі великих спеціалізованих магазинів, що процвітають багато в чому завдяки добре відпрацьованим логістичним системам. Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрі ...
... ється на виході. Ці перетворення здійснюються у ПОМ та ПрОМ відповідно. 3. Передавальні пристрої Оптичний передавальний пристрій – один з головних функціональних вузлів будь-якої волоконно-оптичної системи передачі. Призначення ОперП перетворення вхідного електричного сигналу в ідентичний йому оптичний сигнал з високою точністю. Для всіх ОперП незалежно від галузі їх застосування та типу ...
... чого канал керування звільняється. У противному випадку MSC приймає рішення про підключення іншої базової станції чи про закінчення розмови. 2. Космічний елемент супутникових систем персонального зв’язку Космічним елементом супутникових систем персонального зв’язку, являються у першу чергу супутникове сузір’я. На сучасному етапі (період до 2010 року) создаются для систем зв’язку у межах ...
лого століття і продовжується сьогодні, вона не забирає людські життя, але докорінно змінює побут людей. Що ж являє собою ця революція та які її основні риси? Науково-технічна революція – докорінне якісне перетворення продуктивних сил, за якого наука стає безпосередньою виробничою силою. Провідні риси НТР: 1) Універсальність та всеохоплюваність. НТР "проникла" у найвіддаленіші куточки світу (у ...
0 комментариев