Розрахунок багатомежового електровимірювального приладу

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

курсова робота

“Розрахунок багатомежового електровимірювального приладу”

з дисципліни “Основи метрології та електричних вимірювань”

Вступ

Метою курсової роботи є розрахунок електровимірювального приладу М261М.

Виконання синтезу багатомежового електровимірювального приладу, призначеного для виміру:

-  постійної напруги на межах 3; 6; 15; 60; 150; 300 В;

-  постійного струму на межах 0.06; 0.6; 6; 60; 600 мА;

-  змінної напруги на межах 30 і 120 В;

-  змінного струму на межах 3 і 30 мА.

Головною задачею курсової роботи є практичне засвоювання матеріалу відносно отриманих теоретичних знань з дисципліни “ Основи метрології та електричних вимірювань”.

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Найбільш розповсюдженими видами електричних вимірів є виміри струму й напруги. Для цього застосовують прилади різних типів, які задовольняють умовам і вимогам конкретної вимірювальної задачі. Технічні показники електровимірювальних приладів та їхня класифікація, а також умовні позначки, які наносяться на шкалах і панелях приладів, стандартизовані і визначаються стандартом (ДСТ 1845 – 69 та 13600 – 68).

1.2 Класифікація приладів електровимірювань

1. Коли класифікацію роблять по назві одиниці вимірюваної величини. На шкалі приладу пишуть його повну назву або початкову латинську букву одиниці вимірюваної величини, наприклад: амперметр – А, вольтметр – В, ватметр – W і так далі. Для багатофункціональних приладів ці позначення вказують у перемикальних пристроїв і поєднують з назвою приладу, наприклад «вольтамперметр». До головної букви найменування приладу може бути додано позначення кратності основної одиниці: мілліампер - mА, кіловольт - kV, мегават - MW і так далі.

2. По роду струму. Ця класифікація дозволяє визначити, в ланцюгах якого струму можна застосовувати даний прилад. Це позначають умовними знаками на шкалі приладу. На приладах змінного струму вказують номінальне значення частоти або діапазон частот, при яких їх застосовують, наприклад 20-50-120 Гц; 45-550 Гц; при цьому підкреслене значення є номінальним для даного приладу. Якщо на приладі не вказаний діапазон робочих частот, то він призначений для вимірів в установках з частотою 50 Гц.

3. По класу точності. Клас точності приладу позначають числом, рівним що допускається приведеною похибкою, вираженою у відсотках. Випускають прилади таких класів точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. Для лічильників активної енергії шкала класів точності дещо інша: 0,5; 1,0; 2,0; 2,5. Цифру, вказуючу клас точності, вказують на шкалі приладу. Клас точності приладу визначає основну похибку приладу, яка обумовлена його конструкцією, технологією виготовлення і має місце в нормальних умов експлуатації (певні діапазони температури і вологості, відсутність зовнішніх електричних і магнітних полів і вібрації, правильна установка і т. д.). Якщо умови експлуатації відрізняються від нормальних, то виникають додаткові похибки, котрі можуть мати як негативне, так і позитивне значення які впливають на точність виміру. Необхідно пам'ятати, що з меншою відносною похибкою виміряється величина, відлічувана при положенні стрілки приладу ближче до межі шкали, тому що відносна похибка виміру зменшується зі збільшенням вимірюваної величини. Наприклад, для вольтметра зі шкалою 0 – 100В класу точності 1,5 гранична абсолютна похибка дорівнює 1,5В, а відносні похибки при вимірах 25В і 75В відповідно рівні

.

Отже, для зменшення відносної похибки виміру потрібно вибирати вимірювальний прилад з такою верхньою межею, щоб при вимірі положення стрілки приладу знаходилося в останній третині (чи половині) його шкали.

4. По виконанню залежно від умов експлуатациі. Клас приладу визначається п'ятьма групами по діапазону робочих температур і відносною вологістю. Граничні значення визначають умови при зберіганні і перевезенні.

Групу приладу вказують на шкалі належною літерою. Група А знаку на шкалі не має. У межах робочих температур додаткова похибка лежить в межах класу точності приладів.

1.3 Умовні позначки, які наносяться на електровимірювальні прилади

У відповідності зі стандартом кожен вимірювальний прилад має наступні позначення (на лицьовій стороні, на корпусі та у затискачів): позначення одиниці вимірюваної величини (для приладів з іменованою шкалою); позначення класу приладу; указівка номера стандарту, встановленого на дану групу приладів; умовна позначка роду струму; умовна позначка системи приладу й ступеня захищеності від магнітних та електричних впливів; умовна позначка робочого положення приладу (якщо це положення має значення); умовне позначення іспитової напруги ізоляції вимірювального кола відносно корпуса та ін.

Як приклад на рис. 1 наведена шкала мікроамперметра типу М94.

Рис. 1 - Лицьова панель приладу М94