Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років

2.  Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

1.  Здійснення без державної реєстрації, як субекта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької діяльності та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

2.  Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозволу, одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента [5].

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, наприклад, див. (ДОДАТОК А) [6].

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

2 Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”

Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:

1)  «валютні цінності»:

-  валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

-  платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

-  іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

-  платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

-  банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

2)  «валютні операції»:

-  операції пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

-  операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

-  операції, пов’язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезення, переказування і пересилання за її межі валютних цінностей;

3)  «уповноважений банк» - будь-який комерційний банк офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;

4)  «конвертована валюта» - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;

5)  «резиденти»:

-  фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

-  юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

-  дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

6)  «нерезиденти»:

-  фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають а території України;

-  юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

-  розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Щодо операцій з валютними цінностями, то право власності на валютні цінності передбачено статтею 2:

1.  Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків передбачених законодавчими актами України.

2.  Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Стаття 3. Статус валюти України

1.  Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

2.  Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

Стаття 4. Порядок використання надходжень у іноземній валюті Пункти 1, 2, 3 виключено на підставі Закону N 295/97-ВР від 03.06.97.

Уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п’ятого, шостого підпункту «а» пункту 4 статті 5 цього Декрету.

Національний банк України зобов’язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1.  Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування з цим Декретом.

2.  Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

3.  Уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв’язку, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами – резидентами.

4.  Індивідуальні ліцензії видаються резидентами і нерезидентами на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальні ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

- вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

- вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами – резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

- платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

- Вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюселі 12 лютого 1981 року та інших міжнародних договорів;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України.

Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою

1.  Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами – юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

2.  Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам – резидентам.

Стаття 7. Порядок організації розрахунків у іноземній валюті

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Стаття 8. Валютний (обмінний) курс

1.  Для валютних операцій використовуються валютні курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України

2.  Національний банк може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов’язаних із строковими (ф’ючерсними) угодами.

3.  Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями купівлі і продажу іноземної валюти готівкою національного оператора поштового зв’язку.

Стаття 9. Зобовязання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. Національний банк України гарантує таємницю інформації, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Стаття 10. Звітність про валютні операції

1.  Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

2.  Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею16 цього Декрету.

Стаття 12. Сфера валютного контролю.

1.  Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Звісно велику роль відіграють функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю. Національний банк України є головним органом валютного контролю, що :

-  здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компенсації інших державних органів;

-  забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв’язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

ВИСНОВКИ

Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом через уповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитують відповідних клієнтів і надають їм гарантії. Державне регулюванняоперацій із міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавством України.

Одним з головних методів державного регулювання валютнихоперацій є ліцензування валютних операцій здійснюється відповіднодо Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютногорегулювання і контролю» та «Порядку надання ліцензій» НБУ на правоздійснення комерційними банками операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою № 243 правління НБУ від 27.09.1995 р.

Відповідно до ст. 1 і 2 цього Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” , виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Не допускається здійснення імпортних операцій резидентів, якщо відстрочення поставки перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Внаслідок порушення резидентами зазначених термінів податкові органи нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст.14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам [7].

Отже, розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами можуть здійснюватись у будь-яких формах, які прямо не заборонені законом, у т. ч. як у грошовій формі, так і шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Законом №185/94-ВР передбачені обмеження щодо термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їхні валютні рахунки в уповноважених банках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.  Конвенція про захист прав і основних свобод людини, ратифікована Україною17.07.97 р. // Офіційний вісник України, N 13, 1998 р.

2.  Веприняк Д.М., Боярська З.І., Терещенко Н.М. Міжнародне економічне право: Навчальний посібник / Загальна ред.. Д.М. Веприняка. – К.: «Інтерсервіс», 2009. – 260 с.

3.  Господарський кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 берез. 2008 р.: - К.: Вид. ПАЛИВОДА А,В,, 2008. – 192 с.

4.  http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F94-%E2%F0

5.  Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 лип. 2008 р.: - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 188 с.

6.  http://www.kyivsta.gov.ua/news/2008/02/0219_8.htm

7.  http://www.marazm.org.ua/zed/17_9.html

8.  http://enbv.narod.ru/text/Econom/finance/stoyko/str/32.htm

9.  Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185 від 23.09.94р.

10.  http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KMD93017.html

ДОДАТОК А

Для захисту інтересів держави в сфері зовнішньоекомічних відносин у структурі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва створено відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Одним із завдань, що стоять перед працівниками цього відділу, є здійснення контролю за станом розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами.

У ході перевірок працівники підрозділу виявляють несвоєчасне проведення розрахунків по заборгованості, яка виникла при здійсненні експортних та імпортних операцій та у відповідності до статті 4 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, до моменту повернення валютних цінностей.

Так, у листопаді 2007 року перевіряючи зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «М», працівниками підрозділу було встановлено, що зазначене підприємство відповідно до контракту від 02.02.2007р. з компанією «L» (Кіпр) здійснило передплату за обладнання на загальну суму 1202,5 тис. доларів США. За вказаним контрактом обладнання товариству не надійшло. Валютні кошти на загальну суму 1202,5 тис. доларів США були повернуті нерезидентом на валютний рахунок ТОВ «М» з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортних операціях. За порушення вимог Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» товариству «М» нараховано пеню у розмірі 141,2 тис.грн.

Нарахована податківцями сума пені сплачена підприємством до бюджету держави.

Протягом 2007 року працівниками підрозділу проведено 131 перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо дотримання ними вимог валютного законодавства. За результатами таких перевірок податківцями донараховано 1553,6 тис.грн.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва