Пенсійні системи в розвинутих ринкових країнах світу
Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках
Пенсійний фонд солідарної системи 1 – го рівня по закону №1058 є правонаступником Пенсійного фонду України по закону №1788
Сутність побудови 3-х-рівневої структури системи пенсійного страхування України ( 20042007 роки)
Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству
Аналіз формування та використання ресурсів ПФУ у 1991 – 2003 роках
Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДОУ ПФУ у 2004 2007 роках (1 солідарний рівень)
Економетричний аналіз факторів зростання рівня пенсій та територіального забезпечення виплат пенсій джерелами власних надходжень ДОУ ПФУ
Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел солідарного рівня Пенсійного Фонду України
Пенсійна система України : навч. посібник / В. І. Грушко [та ін.] ; за ред. В. І. Грушка. К. : Кондор, 2006. 335 с
Навигация
Пенсійні системи в розвинутих ринкових країнах світу
Підвищення ефективності пенсійного забезпечення у Дніпропетровському регіоні
145506
знаков
10
таблиц
45
изображений
1.1 Пенсійні системи в розвинутих ринкових країнах світу
Практичне реформування пенсійної системи в Україні пробудило у суспільстві інтерес до світового досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соціальної проблеми.
Нині у світі існує три базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана [29].
Солідарна стратегія передбачає солідарні відносини між поколіннями працівників тобто тих, хто працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого. Свого часу нинішні пенсіонери, коли вони працювали, утримували попереднє покоління пенсіонерів.
Принципова особливість солідарної державної пенсії в Україні полягає у тому, що жінка або чоловік працювали, щоб заробити пенсію, 35 або 40 років і, ставши пенсіонерами, отримують її на рівні приблизно однієї третини своєї колишньої зарплати. Ця величина закладена у нормативах відрахувань до Пенсійного фонду України: щомісяця до ПФУ роботодавці відраховують 32% фонду оплати праці, а самі працівники (майбутні пенсіонери) 1%2%. Коли пенсіонер помирає, родичі отримують останню пенсію на похорони. І все.
Накопичувальна стратегія передбачає наявність державних, корпоративних і особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких формується майбутня пенсія громадянина.
Принципова особливість накопичувальної пенсії в тому, що вона є приватною власністю пенсіонера, який має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають спадкоємцям.
Тому доречно наголосити на можливості формування спадкових накопичувальних пенсій у рамках родини. І це не фантастика. В Україні сьогодні офіційно зареєстровано близько 100 недержавних пенсійних фондів. За оцінкою автора, вже нині понад п'ять тисяч українських пенсіонерів крім державної пенсії отримують свої накопичені пенсії.
Змішана стратегія передбачає комплексне використання в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій, а також систем пенсійного страхування.
Нині солідарна і накопичувальна стратегії в чистому вигляді використовуються досить рідко (Україна, Чилі, Казахстан тощо). А от змішана стратегія повсюдне явище у світі [30].
Проведемо короткий аналіз, систематизацію і стислий опис різних стратегій і моделей пенсійного забезпечення в світі, з тим, щоб врешті дійти до розуміння, якою має бути пенсійна система в Україні.
Радянська (діюча українська до 2004 року) солідарна модель. Це приклади класичної солідарної стратегії пенсійного забезпечення. Її сутність розкрита вище при поясненні принципів солідарної стратегії.
Російсько-польська солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом України саме ця модель взята за базову для формування власної пенсійної системи, в якій будуть присутні всі три рівні солідарний, страховий і накопичувальний. Така система добре перевірена на практиці. До речі, другий (страховий) рівень в цій моделі дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.
Американська накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської Америки, Португалія). Середній американець має можливість забезпечити собі три пенсії: державну, приватну корпоративну і приватну індивідуальну.
Сукупна податкова ставка на фонд заробітної плати за умови функціонування американської моделі пенсійної системи становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і працівник
Пенсійний податок має сукупну ставку 10,7% і також сплачується в рівних частках компаніями (роботодавцями) і працівниками.
При реалізації пенсійних програм другого рівня учасники (юридичні та фізичні особи) мають право самостійно обирати інвестиційні проекти, куди фонди зобов'язані спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті особистого пенсійного рахунку (ОПР) є певні особливості. Так, не оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів (можна відкрити ОПР на дитину з моменту її народження). Крім того, якщо гроші знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий податок.
Німецька накопичувально-солідарна (виробнича) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний структурний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами працівників. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію виробництва. Ця модель функціонує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та інших країнах.
Японська накопичувально-солідарна модель. Вона вельми своєрідна, оскільки увібрала в себе багатовікові традиції японського суспільства. Її так і хочеться назвати "умовно-накопичувальною" тому, що деюре це солідарна модель, а дефакто накопичувальна, в якій держава "своєрідно" взяла на себе функції недержавного пенсійного фонду. Мимоволі згадуєш фразу, що стала приказкою: "Схід справа тонка". Деяким аналогом японській може служити пенсійна система США для урядових чиновників.
У Японії основою пенсійної системи є державне соціальне забезпечення, яке фінансується з бюджету, але забезпечене за рахунок пенсійних внесків самих працівників та роботодавців. У зв'язку зі старінням населення та зростанням кількості пенсіонерів в Японії функціонує дворівнева модель. Основу базової пенсії складають пенсійні внески застрахованих громадян, підприємців і дотації держави (приблизно третина базової пенсії). Розмір базової пенсії у законодавчій формі встановлюється щорічно 1 квітня в фіксованому обсязі. Розмір пенсії достатній для задоволення основних потреб. Джерелом фінансування додаткових пенсій другого рівня є внески роботодавців і працівників, але виступають вони в формі додаткових пенсій: державної та корпоративної. Ця модель характерна також для Великобританії, Австралії та для деяких країн Північної Європи.
Чилійська накопичувальна модель. Введена А. Піночетом у 1981 р. Ця модель мала виключити вплив держави і політики на систему пенсійного забезпечення. Чилійська пенсійна програма розрахована на 40 років. Наприкінці цього терміну розмір пенсії має сягнути 400 доларів США. Модель дворівнева. Перший рівень це обов'язкове відрахування працівником 10% заробітної плати до одного з приватних пенсійних фондів, які жорстко контролюються державою. Другий рівень це страхування на випадок настання інвалідності чи втрати годувальника (3% від заробітної плати). За 20 років реалізації цієї моделі рівень пенсії в Чилі досяг 200 доларів США. Цю ж модель взяли за основу Аргентина, Перу, Колумбія та Казахстан.
Казахська накопичувальна модель. Запроваджена у Казахстані з 1 січня 1998 року. Її відмінністю від чилійської моделі є те, першим рівнем служать обов'язкові щомісячні пенсійні внески у обсязі 10% заробітної плати до державного Пенсійного фонду. Другий рівень це 14 недержавних пенсійних фондів, які реалізують індивідуальні та корпоративні накопичувальні пенсійні програми. На другий рівень припадає майже дві третини в загальній сумі пенсійних накопичень.
Згідно з законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [1] та “Про недержавне пенсійне страхування [11], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися в Україні реалізується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1).
Ознайомлення з даними "Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі" (табл.1.2) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну" пенсію.
Таблиця 1.1
Характеристики пенсійної системи в Україні
| Діюча в період 1991 –2003 років [2] 1.Це солідарна система (вона спирається на ідею солідарності поколінь працюючого і пенсійного. 2. Працююче покоління віддає третину свого заробітку пенсіонерам. 3. Пенсія формується за рахунок відрахувань до ПФУ: роботодавця 32% ФОП; працівника 12% брутто/заробітної плати. 4. Розмір і своєчасність виплати пенсії напряму залежить від кількості працюючих, кількості пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ. 5. Фактично і юридично це державна пенсія, розмір якої становить 3035% середньої заробітної плати. | Діюча з 1 січня 2004 року [1] 1. Має набрати чинності 3рівнева пенсійна система, де: 1й рівень державне пенсійне забезпечення; 2й рівень обов'язкове пенсійне страхування з правом приватної власності на накопичені кошти; 3й рівень накопичувальні пенсійні системи: 2. корпоративні НПФ; професійні НПФ; відкриті НПФ; страхові компанії; банки (пенсійні депозитні рахунки). 3. Пенсія має формуватися з таких джерел: державна пенсія + додаткова страхова пенсія + накопичувальна пенсія. Обсяг такої "потрійної" пенсії має сягнути 6570% середньої заробітної плати працівника. |
Аналіз даних таблиці 1.1обнадіює тим, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду (таблиця 1.2). В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.
Таблиця 1.2
СТРАТЕГІЇ ТА МОДЕЛІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ [29]
| Стратегія | Модель | Рівні пенсійної системи | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| 1. солідарна | радянська | державна пенсія (солідарна) | немає | Немає |
| 2. солідарно-накопичувальна | Російсько-польська | державна пенсія (солідарна) | обов'язкове страхування | накопичувальна (корпоративна, особиста) |
| 3. накопичувально-солідарна | американська | державна пенсія (солідарна) | трудова (корпоративна) | накопичувальна (особиста) |
| німецька (виробнича) | державна пенсія (солідарна) | трудова (корпоративна) | накопичувальна (особиста) | |
| 4. Умовно-накопичувальна | японська | базова пенсія | додаткова державна та корпоративна | |
| 5. накопичувальна | чілійська | обов'язкова накопичувальна пенсія | обов'язкове страхування (3%) | |
| казахська | обов'язкова накопичувальна пенсія в державному пенсійному фонді | добровільна накопичувальна пенсія | ||
В таблиці 1.3 наведені основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних таблиці 1.3 – низькі пенсії в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2007 році не досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах).
В таблиці Додатку А наведені головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця) [29].
Таблиця 1.3
Видатки на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП
станом на 2001 рік [30]
| Країна | Витрати на пенсії за віком (% від ВВП) |
| Бельгія | 8,6 |
| Данія | 10,6 |
| Франція | 10,2 |
| Німеччина | 7,6 |
| Греція | 10,6 |
| Ірландія | 5,0 |
| Італія | 11,5 |
| Люксембург | 8,6 |
| Голландія | 9,8 |
| Португалія | 5,5 |
| Іспанія | 6,4 |
| Великобританія | 10,0 |
| Середній показник: | 8,7 |
| Україна | 9,0 |
Джерело (крім України): Комісія Європейського Союзу.
Як показує аналіз даних, наведених в таблиці 1.3, рівень відносних видатків на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП в Україні відповідає середньому показнику у Європі, одначе рівень фактичної пенсії не являється купівельно-спроможним, тобто рівень ВВП в Україні не відповідає європейському співвідношенню до прожиткового мінімуму на макрорівні.
Похожие работы
... стратегією розвитку ВАТ «Дніпропетровськгаз» є стратегія зниження мінімізації витрат, тобто зменшення собівартості реалізуємої продукції та послуг. Розділ 2. Обґрунтування заходів з підвищення економічної ефективності операційної діяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз» 2.1 Техніко-економічне обґрунтування заходів В умовах державного регулювання цін реалізації газу єдиною стратегією розвитку ...
... дає зрозуміти ідею запасу часу і його використання, є прекрасним засобом планування й контролю, передумовою календарного планування потреб у ресурсах. 1.2 Методологія оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту Фінансове інвестування в реальний інвестиційний проект виконується задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиріччями, тому в ...
... та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону: Матеріали ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 2007. – С. 441-443. – 0,18 д.а. АНОТАЦІЯ Ткачук І.М. Облік і контроль в органах Пенсійного фонду України: теорія та практика. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за ...
... Проблеми пенсійного забезпечення сьогодні Реформування пенсійної системи є одним з найважливіших завдань розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні. З-поміж інших видів соціального захисту населення пенсійне забезпечення найпоширеніше і має найвагоміше значення як джерело доходів. Від фінансової спроможності пенсійної системи безпосередньо залежить добробут третини населення ...
0 комментариев