Види і методи фінансового планування

1.2 Види і методи фінансового планування

Вплив фінансового планування на економіку стає максимально ефективним за умови, що таке планування забезпечує відповідність грошових і матеріальних ресурсів.

При плануванні фінансових показників можуть застосовуватися різні методи фінансового планування. При виборі методів планування необхідно враховувати певні вимоги до них.

Методи планування повинні:

- бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин;

- найбільш повно враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітність в засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку;

- відрізнятися в залежності від виду розроблюваного плану.

Більшість економістів дотримуються приблизно однакової класифікації методів планування [55, с. 29]. Результати класифікації методів планування за певними ознаками представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Класифікація методів планування

Інші ж автори [17, с.56-59] вважають головними методами фінансового планування : метод коефіцієнтів, нормативний метод, балансовий метод.

Метод коефіцієнтів базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів щодо результатів певного проміжку часу: рік, квартал, місяць. Наприклад, індексація заробітної плати проводиться із застосуванням коефіцієнтів, які визначаються статистичними органами за індексом підвищення цін.

Головним недоліком методу коефіцієнтів є те, що він не стимулює виявлення резервів і не сприяє впровадженню режиму економії коштів.

Нормативний метод ґрунтується на використанні прогресивних норм і нормативів, при цьому враховуються особливості галузей виробничої і невиробничої сфер, і також відповідні зміни в попередньому періоді. [36, с.12-15]

Цей метод дає можливість об'єктивно оцінити потреби галузей у фінансових ресурсах, створити реальні умови зацікавленості і відповідальності в ощадливому й ефективному використанні фінансових ресурсів. Зазначимо, що в умовах переходу до ринкової економіки цей метод має особливе значення, саме нормативний метод панування фінансових ресурсів дозволяє передбачити стратегічні потреби у фінансових ресурсах. [30, с.49]

Проте нормативний метод планування не є панацеєю, його ефективність залежить від:

- узгодженості методик визначення норм і нормативів на всіх рівнях у різні роки;

- комплексності планування по всіх розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації й по галузях народного господарства;

- своєчасного коригування норм і нормативів (наприклад, при лібералізації цін), обґрунтованості методів їх розрахунку;

- ефективності формування й використання норм і нормативів.

Поряд з нормативним методом важливе значення має балансовий метод, який допомагає збалансувати джерела ресурсів із запланованими видатками, встановити взаємозв'язок виробничих і фінансових показників, створювати фінансові резерви. [30, с.10]

Практично вся система фінансового планування будується за балансовим методом. Кожен фінансовий план складається у вигляді балансу доходів і видатків. Тобто пропорції визначаються через зіставлення і ув'язки потреб у фінансових ресурсах із джерелами їх формування. При цьому обов'язковою умовою є збалансування фінансових резервів.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору: максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу; економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат; економія поточних витрат; максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Так, основний фінансовий план держави - Державний бюджет - має дохідну частину, або джерела формування (податки, збори й інші надходження), і видаткову частину, або направлення коштів (фінансування державних капітальних вкладень, народного господарства, соціально-культурної сфери і т. п.).

Фінансовий прогноз промислового підприємства встановлює зв'язок витрат підприємства з доходами і найважливішими виробничими показниками, а також відображає рух грошових коштів від моменту придбання матеріалів, сировини, устаткування до одержання виручки від реалізації продукції. Це потребує чіткого обґрунтування складеного балансу доходів і видатків, а також організації контролю за його виконанням, що в кінцевому підсумку має оптимізувати використання грошових коштів [15, с.56-89].

Виконання фінансових прогнозів - обов'язкова умова роботи усіх підприємств і установ. Виконання таких прогнозів значно залежить від рівня організації виробництва і управління.

Незважаючи на гадану самостійність окремих фінансових планів і рухів фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання, всі вони взаємозв'язані, бо є узагальненнями різних сторін створення, розподілу і використання частини вартості сукупного внутрішнього продукту [23, с.170].

Сучасна економіка потребує удосконалення й рогового планування на всіх рівнях, посилення ініціативи і відповідальності усіх ланок державного фінансового апарату в складанні і виконанні фінансових перечить висновкам окремих науковців про відмирання інституту планування. Відмова від планування також в зв'язку з необхідністю приборкання інфляції.

Фінансове планування здійснюється за допомогою фінансових розрахунків і планів різного змісту і призначення в залежності від завдань і об’єктів планування. Виходячи з цього фінансові плани можна розділити на перспективні, поточні та оперативні [14, с.156].

Мета та особливості розробки фінансового плану визначають його зміст, послідовність і рівень деталізації опрацювання.

Для вже існуючої фірми у фінансовому плані обов'язково слід навести динаміку основних фінансових показників за минулі роки (як мінімум за три). Копії відповідних фінансових документів подаються в додатках.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінки результатів діяльності фірми після фактичного започаткування бізнесу. Крім того, фінансовий план часто є основою для опрацювання детального робочого бюджету фірми. Таким чином, фінансовий план має стати керівним документом, що в ньому треба чітко визначити, звідки, коли та як залучатиметься та витрачатиметься необхідний капітал.

Керівник підприємства подає проект фінансового плану на затвердження органу, який уповноважений управляти відповідним державним майном (далі -орган управління) до 1 травня року, що передує планованому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування, виходячи з аналізу господарської діяльності підприємства у поточному році, а також показників господарської діяльності та розвитку підприємства на планований рік, визначених з урахуванням примірного переліку. Орган управління в місячний термін розглядає проект фінансового плану підприємства та приймає рішення про його затвердження або відхилення. У разі відхилення проекту орган управління в письмовій формі повідомляє підприємство про підстави відхилення.

У разі відхилення проекту фінансового плану підприємство протягом 15 днів доопрацьовує його відповідно до висловлених органом управління зауважень та повторно подає на затвердження.

Зміни до затвердженого фінансового плану державного підприємства можуть вноситись не більше двох разів протягом планованого року з дозволу органу управління, що затвердив фінансовий план.

Проект змін до фінансового плану подається підприємством органу управління підприємством після закінчення звітного періоду (кварталу) не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Показники фінансового плану підприємства відображають обсяги надходжень (формування) та спрямування коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства у планованому році, виконання його зобов'язань, уключаючи зобов'язання щодо сплати податків та обов'язкових платежів.

Прикладом поєднання поточного і перспективного планування є бізнес – план, який прийнято розробляти при створенні нового підприємства або обґрунтуванні виробництва нових видів продукції.

Бізнес-план являється основним засобом менеджменту. У ньому визначаються цілі діяльності підприємства і шляхи їх досягнення. Основними цілями розробки бізнес-плану є:

- приватизація об'єктів державної і майнової власності; здійснення інвестиційних проектів;

- реалізація окремих комерційних операцій;

- емісія цінних паперів;

- визначення перспектив розвитку фірми;

- проведення реорганізації заходів, застосовуваних для неспроможних підприємств (банкрутів);

- фінансове оздоровлення і вихід із тимчасово економічної кризи. Бізнес-план також є перевіреним інструментом підвищення прибутковості підприємств в умовах конкуренції і вільного підприємництва. Він дає необхідну інформацію для аналізу й оцінки підприємництва з погляду його розумності, реалістичності, перспективності і результативності. [19, с.78]

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю за фактичним надходженням виручки на поточний рахунок та витрачанням готівкових грошових коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового і плану. Це пов'язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених засобів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Оперативне фінансове планування полягає в складанні та використанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через розрахунковий, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання [25, с.78-100].

У платіжному календарі фіксується всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання рахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства.

На підприємстві має бути організований повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації.

Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності. Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб'єкта господарювання за такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці [50, c.89].

При цьому слід ураховувати реальні умови, а тому доцільно розглянути: який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на одного або кількох головних боржників; імовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості; питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість у складі залучених засобів займає важливе місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв'язків з іншими господарськими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінансовий стан інших суб'єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств [23,с.140].

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. З допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - балансу доходів і видатків підприємства [23, с.120].

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання [10, с 160].

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Нормативами є ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді [25, с.90].

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

-  максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

-  максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

-  мінімум поточних витрат;

-  мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

-  максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання [32, с.12]. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Моделювання може будуватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів[30, с.56]. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

Отже, можна зробити висновок що, фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування дає змогу розв'язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

- які джерела їх надходження;

- чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

- яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

- як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

- як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Похожие работы

Методи фінансового планування на підприємстві

Скачать

45903

0

2

... Слід зазначити, що представлений перелік методів і їх груп не є вичерпним. Розглянемо методи, які широко використовуються в розвинених закордонних країнах. Розділ 2. Характеристика методів фінансового планування на підприємстві   2.1 Методи експертних оцінок Основна ідея прогнозування на основі експертних оцінок полягає в побудові раціональної процедури інтуїтивно-логічного мислення людини ...

Вдосконалення проведення поточного планування підприємства

Скачать

77136

8

1

... є мету на майбутнє і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники. 2. Аналіз поточного планування на підприємстві ВП „Шахта Центральна” ДП “Красноармійськ-Вугілля” 2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства Місцезнаходження Підрозділу: Україна, 85322, Донецька обл., місто Димитров, вул.Артема, 4. Мета діяльності підприємства – ...

Фінансове планування на підприємстві та контроль за фінансово-господарською діяльністю

Скачать

168291

108

63

... Ринок цінних паперів України.- 2003.- №3-4.- С. 55-57 49. Осовська Г. В. Основи менеджменту / Навчальний посібник / Київ: „Кондор", 2003. - с. 89-91 - 553 с. 50. Панасенко О.В. Вдосконалення фінансового планування на підприємстві з використанням економіко-математичних моделей// Актуальні проблеми економіки.- 2008.- №7.- С. 219-227 51. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник.- ...

Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення» (на прикладі ТОВ "Металоіндустрія Плюс")

Скачать

87674

5

46

... ї і комерційної діяльності залежно від зміни умов роботи; координацію мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети фірми; відстеження фінансового стану фірми. РОЗДІЛ 2 Аналітична оцінка ЕФЕКТИВНОСТІ діяльності ТОВ «МЕТАЛОІНДУСТРІЯ ПЛЮС» 2.1 Характеристика господарської діяльності ТОВ «Металоіндустрія Плюс» Товариство з обмеженою відповідальністю „Металоіндустрія Плюс” є ...